21.08.2018, 17:45

НАТО та енергетична безпека

НАТО та енергетична безпека - Фото
Источник фото: Getty Images / John Moore, 2007

"Енергетична безпека відіграє важливу роль в нашій спільній безпеці" - Декларація Брюссельського саміту 2018 року

Реклама
Реклама
Реклама

Десять років тому, на своєму саміті в Бухаресті 2008 року, члени НАТО узгодили свою першу доповідь пророль НАТО в енергетичній безпеці . Переговори з узгодження цього конфіденційного документа, в якому перелічені основні принципи, а також провідні сфери дій, не були легкими.

Ніхто не мав сумнівів у тому, що події в галузі енергетики можуть мати важливі наслідки як для членів НАТО, так і для Альянсу загалом. Зрештою, для ряду нових членів НАТО, які були обтяжені серйозними енергетичними проблемами, енергетична безпека була питанням національної безпеки. Проте, зважаючи на те, що НАТО не енергетична організація, членам Альянсу було нелегко визначити роль НАТО в галузі, яка за своєю природою не була військовою, в якій діяло багато інституційних гравців, і передусім залишалась в основному сферою національної відповідальності. Тому члени Альянсу визначили широкі політичні рамки, але не пропонуючи Альянсу нічого конкретного щодо дій у галузі енергетичної безпеки.

Сьогодні, десятиріччя по тому, обережність, характерна для початкових кроків НАТО в галузі енергетичної безпеки, поступилась місцем більш упевненому підходу. Значні зміни в міжнародному середовищі безпеки привертають дедалі більше стратегічної уваги до цього питання, що привело до появи прагматичних підходів до забезпечення енергетичної безпеки, які мають конкретну цінність для членів і партнерів Альянсу.

Що ж привело до цих змін?

Глобальні події в галузі енергетики

Найважливішим рушієм у ставленні НАТО до питань енергетики стала еволюція глобального енергетичного ландшафту. Росія продовжує використовувати енергетичну безпеку як елемент своєї зовнішньої політики і, у випадку з Україною, також демонструє, що енергетика є частиною московського арсеналу гібридної війни.

Зростають кіберзагрози, насамперед спрямовані проти енергетичного сектора.

Напади на автоколони НАТО з паливом в Афганістані показали важливість гарантування постачання пального під час військових операцій.

Терористичні атаки на енергетичну інфраструктуру, зокрема у Північній Африці і на Близькому Сході, продовжуються з середньою частотою в 350 інцидентів на рік.

Піратство продовжує загрожувати танкерам, а транспортують нафту з регіону Перської затоки через Індійський океан – розв'язати цю проблему допомагала операція НАТО з протидії піратству «Оушен шилд».

Інші загрози енергетичній інфраструктурі створюють катастрофи, такі як повені в Пакистані 2010 року і аварія на атомній станції «Фукусіма» у 2011 році.

Нарешті, зростання використання «нетрадиційних» джерел, таких як сланцева нафта і газ, революціонізувало глобальний енергетичний ландшафт з потенційно великими наслідками для традиційних виробників. 


Цілісний підхід

Зважаючи на усі ці події, які створили тісний зв'язок між енергетикою і безпекою, НАТО отримала свій шматок роботи. Хоча засекречений Бухарестський звіт залишається провідним керівництвом щодо ролі НАТО в енергетичній безпеці, Стратегічна концепція 2010 року разом зі Звітами про досягнення, які глави держав та урядів НАТО отримують на кожному саміті Альянсу, надають додаткові інструкції і пропонують шлях вперед. Це надає НАТО можливість розвинути відкритий наратив щодо енергетичної безпеки, який вона також може активно оприлюднювати.

Задля спрощення достатньо складної ситуації НАТО розподіляє свою роль між трьома сферами:

    • Поглиблення обізнаності передбачає обмін розвідданими щодо енергетичної безпеки, політичні консультації між членами Альянсу і партнерами та обміни думками із зовнішніми експертами. 
    • Підтримка захисту критично важливої енергетичної інфраструктури в основному пов’язана з обміном передовим досвідом між експертами, організація навчальних курсів і включення сценаріїв, пов’язаних з енергетикою, у військові навчання.
    • Підвищення енергоефективності у війську передбачає обмін передовим досвідом, демонстрацію енергозберігаючого обладнання і розроблення військових стандартів енергоефективності.

    Розбудова спільноти зацікавлених сторін

    Задля кращого визначення ролі НАТО в галузі енергетичної безпеки і для уникнення дублювання діяльності інших важливо встановити зв’язки з іншими гравцями на полі енергетики. НАТО має встановлені контакти з Міжнародним енергетичним агентством (МЕА), Головним управлінням енергетики Європейської комісії, і експертами з академічних кіл і приватного сектора. Для посилення енергоефективності військового сектора до спільноти зацікавлених сторін також увійшли військові інженери і підприємства оборонної промисловості. Такі зв’язки, разом з посиленою активністю у сфері громадської дипломатії, зробили роль НАТО в галузі енергетичної безпеки більш чіткою і більш широко відомою.

    Акредитація у 2012 роціЦентру передового досвіду НАТО (ЦПД) в Литві включила в це рівняння ще одного потужного гравця. ЦПД, який тим часом розширився за рахунок приєднання 11 країн-членів, забезпечує аналіз і підготовку з усього спектра питань енергетичної безпеки НАТО і є унікальним засобом підтримки і сприяння діяльності НАТО в галузі енергетичної безпеки.

    Обидва Стратегічних командування НАТО також зацікавились цією проблематикою і забезпечують як експертну допомогу, так і освітню підготовку і тренування.

    Вихід на стратегічний рівень

    Ще одна важлива мета була досягнута в 2014 році, коли Північноатлантична рада (ПАР) провела неформальне засідання з експертами в галузі енергетики. Ці дискусії, в яких взяли участь представники МЕА, Європейської комісії і Державного департаменту США, виявились настільки інформативними, що члени Альянсу вирішили перетворити «енергетичну ПАР» на щорічний захід. Енергетична безпека сягнула стратегічного рівня.

    Роком пізніше, в школі НАТО в Обераммергау, відбувся перший Курс ознайомлення зі стратегічними питаннями енергетичної безпеки. Слухачі цього курсу, що представляли 20 країн членів і партнерів НАТО, ознайомились з широким спектром енергетичних проблем, починаючи від геополітичних питань нафти і газу до посилення енергоефективності збройних сил. За підтримки Стратегічних командувань НАТО, Центру передового досвіду і Військово-морської школи післядипломної підготовки в Монтереї, Каліфорнія, цей захід перетворився на щорічну подію і зразок для подібних курсів в інших місцях.

    Поглиблення партнерств

    Розвиток ролі в галузі енергетичної безпеки привабив увагу низки країн-партнерів, зокрема, постачальників енергоносіїв, таких як Азербайджан і Алжир, і транзитних країн, таких як Грузія і Україна.

    НАТО, відповідно, організувала низку експертних семінарів, наприклад, з обміну передовим досвідом і захисту критично важливої енергетичної інфраструктури, часто за підтримки програми НАТО «Наука заради миру і безпеки».

    У лютому 2018 року НАТО провела свій перший курс з енергетичної безпеки в новоствореному в Кувейті Центрі регіональної співпраці НАТО в рамках Стамбульської ініціативи співпраці, і ряд країн-партнерів, зокрема Україна, ознайомили членів Альянсу зі станом своїх енергетичних галузей.

    Гібридна війна і колективна оборона

    Незаконна анексія Криму Росією в 2014 році і гібридна війна, яку вона розпочала проти України, додали нового виміру до енергетичних питань, над якими працює НАТО: зв'язок між енергетикою і гібридною війною. З метою дестабілізації України Росія збільшила ціну на газ, підтримує сепаратистів енергоносіями і захопила українські джерела енергії в Криму і навколо півострова. На підтримку України, в жовтні 2017 року, ЦПД з енергетичної безпеки разом з іншими гравцями провели в Києві великі командно-штабні навчання, зосереджені на захисті електромереж країни від кібератак.

    Роками Москва використовує енергію як один зі своїх інструментів дестабілізації України. У червні 2014 року, після незаконної анексії Криму і початку підтримки сепаратистів на сході України, Росія пригрозила припинити постачання газу, якщо Київ не заплатить наперед, попередивши, що це також може вплинути на постачання газу європейським споживачам через Україну.
    Роками Москва використовує енергію як один зі своїх інструментів дестабілізації України. У червні 2014 року, після незаконної анексії Криму і початку підтримки сепаратистів на сході України, Росія пригрозила припинити постачання газу, якщо Київ не заплатить наперед, попередивши, що це також може вплинути на постачання газу європейським споживачам через Україну.

    В міру того як НАТО переносе свою увагу на посилення колективної оборони своїх східних членів, енергетичне питання постає і в іншому світлі: розв’язання енергетичних питань військової стратегії, яка покладається на великі підкріплення. Задля розв’язання цього нового завдання були проаналізовані військові потреби в енергії і НАТО почала включати енергетичні аспекти в деякі свої військові навчання.

    Підхід на основі «розумної енергетики», який покликаний посилити енергоефективність військових, також дає свої плоди: питання енергетики включені в Процес оборонного планування НАТО як передумова для визначення стандартів оперативної сумісності. До того ж ЦПД з енергетичної безпеки кожні два роки проводить захід під назвою «Інноваційні енергетичні рішення для військового застосування» (дивись: IESMA 2018).


    Шлях уперед

    Наступними роками ще більше уваги приділятиметься освіті і підготовці, особливо у роботі з країнами-партнерами. Більше енергетичних сценаріїв буде включено до навчань НАТО і вірогідно збільшиться як кількість, так і складність командно-штабних навчань з країнами-членами і партнерами Альянсу.

    Особлива увага в роботі НАТО, пов’язаній з енергетикою, буде приділятись новому напряму – посиленню стійкості країн Альянсу. Стійке забезпечення енергоносіями має життєве значення для колективної оборони, тому підтримка з боку НАТО в цій сфері має лише зростати. Можна також припустити, що боротьба проти кіберзагроз енергетичній інфраструктурі набуватиме дедалі більшого значення. Хоча захист енергетичної інфраструктури залишається обов’язком кожної країни, освітні і навчальні заклади НАТО пропонують багато можливостей – як для членів, так і для партнерів Альянсу – отримати серйозну підготовку для цієї роботи.

    Відносини НАТО з іншими гравцями, від МЕА до приватного сектора енергетики, також будуть поглиблюватись, що дасть НАТО можливість користуватись досвідом і знаннями інших. Також вірогідно зросте кількість брифінгів зовнішніх експертів для ПАР.

    І нарешті, необхідно проводити більш регулярні консультації між членами Альянсу з питань енергетичної безпеки і їх наслідків для безпеки загалом. У Декларації Брюссельського саміту сказано: “… важливо забезпечити членам Альянсу невразливість до політичних чи силових маніпуляцій з енергетикою, які становлять потенційну загрозу ”. Зважаючи на використання Росією енергетики як елементу її гібридних загроз Україні, схоже, що країнам - членам НАТО, багато з яких також споживають російський газ і нафту, багато чого треба обговорити.

    Статтю опубліковано у виданні "Вісник НАТО". Публікується в офіційному перекладі з відома і згоди власника авторських прав.

    Юлиус Грублиаускас
    сотрудник Управления новых вызовов безопасности НАТО
    Михаэль Рюле
    сотрудник Управления новых вызовов безопасности НАТО
    Підписуйтесь на аккаунт LIGA.net в Twitter, Facebook, Інстаграм: в одній стрічці - все, що варто знати про політику, економіку, бізнес і фінанси.
    Отправить:
    Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
    Реклама
    Реклама
    Реклама
    Реклама
    Реклама
    Реклама
    Реклама
    Реклама