Молода кров і спонсори. 15 прохідних кандидатів Гриценка

24.10.2014, 09:56
Молода кров і спонсори. 15 прохідних кандидатів Гриценка - Фото
Перша п'ятірка Громадянської позиції. Фото: з Facebook Анатолія Гриценка

Громадські працівники та фінансові донори, журналісти і військові, партійні кадри і люди з минулого

Політична партія Анатолія Гриценка Громадянська позиція (ГП), яку довгі роки вважали проектом одного політика, в 2014-му має реальний шанс стати трампліном для проходження до Верховної Ради. Рейтинг ГП коливається на межі прохідного бар'єру, тобто в разі подолання 5-відсоткової планки, партія може розраховувати приблизно на 15 крісел у парламенті.

Гриценко, вловивши суспільний запит, вирішив зробити ставку на нові обличчя. Це сталося почасти завдяки вливанню партії Демократичний альянс в ГП. Керівники новоспеченої структури не втрималися від модних політичних тенденцій і включили в прохідній список журналістів, лідерів думок і військових. Представники ГП при кожному зручному випадку показують максимальну відкритість, публікуючи скани біографій, написаних кандидатами від руки. Лідер партії не соромлячись називає прізвища спонсорів і підкреслює, що до фінансування ГП не причетний жоден з олігархів. Головним конкурентом ГП, очевидно, є проект Самопоміч, націлений на схожу цільову аудиторію.

Втім, без проблем не обійшлося: то медіа розганяють версію про те, що політсилу фінансує екс-глава Адміністрації президента, одіозний Сергій Льовочкін, то журналісти Слідство.Інфо знайшли непрямий зв'язок між Анатолієм Гриценком та мільйонером Василем Хмельницьким. Політичну карму партії псують також неоднозначні кандидати в потенційно прохідному списку, чиї прізвища звучали в різних скандалах. Але в останньому випадку є залізобетонне пояснення - вони офіційно фінансово підтримують партію, а їхні гріхи не порівнянні з гріхами олігархів і подільників Януковича. Кореспондент ЛІГАБізнесІнформ проаналізував прохідну частину списку і з'ясував, який кандидатський багаж бере з собою в парламент Анатолій Гриценко.

№1.  Анатолій Гриценко

Викладав у військовому училищі, працював аналітиком в РНБО, очолював відомий експертний центр Разумкова. Працював у виборчому штабі кандидата в президенти Віктора Ющенка, а коли той став главою держави, Гриценко зайняв посаду міністра оборони. З 2007-го обирався нардепом від НУ-НС і Батьківщини. Себе називає першим непрохідним, критикує всіх і вся, за що зазнає критики: то з фракції попросять, то в незаконному відчуженні міністерської землі звинуватять. Критики називають Гриценко занадто конфліктної фігурою, з якою складно працювати в коаліційній парламентській політиці.

№2 Василь Гацько


32 роки. Народився в Луганській області, де прожив до 1999 року. Якщо вірити офіційним даним, має досить невелику трудову біографію. Працював тільки близько року - молодшим науковим співробітником в Націнституту стратегічних досліджень. Решту часу присвятив ґрантовим громадським ініціативам та політиці. В студентські роки обіймав керівну посаду в профспілковому комітеті, очолював ряд громадських організацій, серед яких ДемАльянс. Згодом став головою однойменної партії. Активно брав участь в акціях протесту під Адміністрацією президента і в Межигір'ї. В 2012-му балотувався до ВР, але не пройшов. Реабілітувався два роки по тому на червневих виборах до Київради.

№3 Марина Соловйова

За освітою інженер і юрист, за покликанням цивільний активіст і адвокат. Позаштатний помічник Анатолія Гриценка, очолює громадську організацію Андріївсько-пейзажна ініціатива. Спеціалізується на протидії незаконним забудовам в Києві: захищала Гостиний двір  і Жовтневу лікарню, сквер Зої Космодем'янської та Пейзажну алею. Представляти інтереси захисників останньої, як пише комунальна газета Хрещатик, в 2008 році їй доручив Блок Черновецького. На громадських засадах працює секретарем тимчасової комісії з перевірки суддів загальної юрисдикції (місцеві, апеляційні, вищі спеціалізовані суди, Верховний суд). Представляла громадські організації на сесіях ЮНЕСКО (міжнародна організація з питань науки і культури).

№4 Олег Дерев'янко

У партії його представляють як антикризового менеджера, мецената і філантропа. У різні роки він працював на керівних посадах приватних компаній. Серед них, спільне підприємство Золотий сапсан, компанія Office Solutions Ukraine (офісні меблі і дизайн), Козирна карта (мережа ресторанів), Колос ЛТД (мережа кафе-пекарень, ТМ Віденська булочки), ISSP (інформаційні технології). Член координаційної ради громадської організації Аспен-Україна - один з проектів Фонду Віктора Пінчука. В 2014-му балотувався в мери Києва від Української народної партії, набравши менше 1%.

№5 Віталій Шабунін

На п'ятому курсі інституту був обраний депутатом Рівненської міськради, працював у цивільній мережі Опора, став лідером молодіжної організації Фундація регіональних ініціатив. Значився помічником депутата ВР Віктора Матчука. Два роки тому заснував Центр протидії корупції - грантова громадська організація, яка контролювала держзакупівлі і боролася з корупцією в цій сфері, лобіювала антикорупційні закони. Парафіянин київської протестантської церкви Народ Божий.

№6 Петро Ландяк

Заступник глави партії і голова Тернопільського обласного осередку - це один з найрейтинговіших регіонів для Громадянської позиції. Ландяк має бізнес - він директор компанії Універсамтекстерно, засновник ТОВ Торговий дім Універсальний, володіє магазином Універсам. Анатолій Гриценко назвав одним зі спонсорів. Змінив кілька партій: до 1991 року Ландяк був комуністом, з 1997 по 2004 рік входив в Республіканську Християнську партію, наступні два роки перебував у Народній партії Литвина. Депутат Тернопільської міськради кількох скликань. В 2010-му на виборах мера Тернополя зняв кандидатуру на користь Сергія Надала, згодом став його замом - курирував ЖКГ. Через півроку звільнився.

№7 Тарас Стецьків

Вперше прийшов до парламенту в 25 років, депутат п'яти скликань, польовий командир Майдану 2004 року. З екс-міністром МВС Юрієм Луценком на гроші бізнесмена Давида Жванії створював Народну самооборону. Перед парламентськими виборами-2007 новоспечена партія об'єдналася з Нашою Україною (НУ). У підсумку блок НУ-НС став парламентською фракцією, в яку за квотою НУ увійшов і Анатолій Гриценко. В 2012-му Стецьків не потрапив ні в один з партійних списків, балотувався в Львівській області, де програв кандидату від Батьківщини Ігорю Васюнику. Через півроку включено до складу ініціативної групи громадського руху Третя українська республіка, але проект не знайшов політичного розвитку.

№8 Анатолій Забарило

Депутат львівської міськради, директор ТОВ Професійна ліга (газета Львівська пошта). Має у трудовій біографії досвід робота помічником народного депутата Зореслави Ромовської (1998-2002), начальником і заступником начальника відділів Львівської міськради. Проект Гриценка - це третя політична партія в кар'єрі Забарила. До цього він очолював Львівську міську організацію Батьківщина (1999-2003), був членом партії Пора. На початку червня цього року став біля керма обласного осередку ГП, а пізніше очолив обласний виборчий штаб.

№9 Іван Апаршин

Коли Гриценко призначили на пост глави Міноборони, Апаршин змінив посаду замдиректора компанії Стіролоптфармторг на роботу у виконавчій владі. Спочатку значився помічником міністра, потім директором Департаменту стратегічного планування Міноборони, головним військовим інспектором. Він залишився в системі навіть після звільнення шефа - в секретаріаті Кабміну курирував роботу Міноборони. Після того, як зареєструвався кандидатом у депутати, полковник Апаршин став нещадно критикувати дії уряду у військовій сфері.

№10 Олег Канівець

Ще один спонсор партії. Підтримувати політичну організацію бізнесменові дозволяють будівельний і лісопильний бізнес, компанія з розливу мінеральної води. До того, як в 2012-му прийшов в Раду, три роки був головою правління ЗАТ Видобувна компанія Укрнафтобуріння, президентом ТОВ Укртехнобудінвест. В парламент пройшов від партії Батьківщина (за квотою ГП), але через півроку покинув фракцію. Свої дії оголосив спробою дискредитації його однопартійцями і бездіяльністю керівництва. За політичну кар'єру змінив три партії: Нашу Україну, Батьківщину і Українську партію, яка в 2012-му злилася з Громадянською позицією.

№11 Сергій Сависько


Один із засновників Черкаського обласного осередку, голова центральної контрольно-ревізійної комісії партії. Економіст з 30-річним стажем, очолює підприємство, яке займається виготовленням меблів для офісів та магазинів. В 2010-му балотувався до облради - безрезультатно, цього року пробував свої сили до міськради - і знову не пройшов.

№12 Леонід Макул

Третій, одеський спонсор партії в потенційно прохідному списку. До березня 2014 року  значився головою правління ВАТ Автоагрегат (автомобільна спецтехніка, вироби з металопластика), головою ТОВ ТЦ Средньофонтанський (торговий центр). Крім того, йому приписують володіння інтернет-виданням Odessa Daily та прес-центром Паритет. В парламент пройшов за списком Батьківщини цього року після того, як нові члени Кабміну здали свої мандати. Був у партії Наша Україна, був депутатом міськради від блоку Едуарда Гурвіца Наша Одеса. Зараз очолює обласну організацію ГП.

№13 Наталя Соколенко

За даними ЗМІ, первісному варіанті замість неї значилося прізвище Віктора Андрусіва, одного із засновників оргкомітету Євромайдану, коменданта наметового містечка ДемАльянс. Але коли прийшов час реєстрації, з'явилося прізвище журналістки Соколенко. Дев'ять років пропрацювала на телеканалі СТБ в інформаційній програмі "Вікна. Новини", автор резонансних сюжетів і розслідувань. Відхід пов'язала з цензурою на каналі: "Мені більше несила брати участь в обтісуванні мільйонів людей", - написала вона в блозі, нарікаючи на замовні сюжети в новинах. Учасниця журналістського руху по відстоюванню свободи слова "Стоп Цензурі!", працює на Громадському радіо.

№14 Ігор Пукшин

Власник адвокатської фірми Пукшин і партнери. В 2004-му виявився одним з адвокатів, які обгрунтовують необхідність проведення третього туру президентських виборів. В Секретаріаті президента Ющенка працював заступником глави президентської канцелярії Віктора Балоги. Відповідав за правові питання, зокрема, забезпечував юридичний супровід кризи, пов'язаної з перевиборами ВР в 2007 році. Крім того, курирував роботу правоохоронних органів, СБУ та Міноборони. Його прізвище також прозвучала з вуст Гриценка, коли він називав офіційних інвесторів політичної сили.

№15 Олександр Кралюк

Дань політичним симпатіям проукраїнськи налаштованих виборців - боєць добровольчого батальйону Айдар. Очолює волинську парторганізацію, яка висунула його в депутати. У мирному житті він був директором служби таксі Морячок, керував комунальними підприємством АвтоПаркСервіс.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини