Миколаїв першим на півдні скинув "русский мир". Люди Льовочкіна-Медведчука готують реванш

Миколаїв першим на півдні скинув
Трійка лідерів на виборах мера: Тетяна Домбровська, Олександр Сєнкевич, Владислав Чайка (колаж – Євген Адаменков/LIGA.net)
09.10.2020, 10:35

До місцевих виборів – 18 днів. У Миколаєві до влади йдуть уламки Партії регіонів, міцні господарники і старі еліти. Чи є шанс на перезавантаження?

Попередні вибори для "біло-блакитного" Миколаєва стали в певному сенсі унікальними: нікому достеменно не відомий IT-спеціаліст Олександр Сєнкевич порушив багаторічні розпорядки і був обраний міським головою. Але отримати "корочку" мера виявилося простіше, ніж стати ним насправді. Особливо в ситуації, коли і сам не дуже справляється, і старі еліти прагнуть до реваншу.

Третій текст LIGA.net із серії матеріалів про найбільші міста півдня і сходу України напередодні місцевих виборів-2020: чи є у них шанс на перезавантаження. Перший текст був присвячений клану Геннадія Труханова, прочитати його можна тут: Одеса, яку побудував Труханов. Другий спецпроєкт присвячений виборам у Маріуполі, він тут: Ахметов будує другий Донецьк. Ніхто не сміє кинути йому виклик – навіть Зеленський.

НОВЕ ОБЛИЧЧЯ І ГЕНЕРАТОР СКАНДАЛІВ: хто такий Олександр Сєнкевич

У 2015 році його назвали в пресі "миколаївським дивом": молодий IT-спеціаліст "зробив" на виборах протеже Вадима Новинського, місцевого важкоатлета і регіонала зі стажем Ігоря Дятлова. І залишив далеко позаду діючого на той момент мера Миколаєва Юрія Гранатурова.

Сєнкевич виграв вибори у другому турі: він набрав 54,9% голосів, Дятлов – 43,28%.

Це стало повною несподіванкою для місцевих еліт, які правили в "біло-блакитному" Миколаєві аж до Революції гідності, та й потім зберігали значну присутність. Наприклад, на виборах у 2010 році в міськраді регіонали отримали 2/3 мандатів. А самим Миколаєвом 13 років поспіль керував представник ПР Володимир Чайка, який помер у 2013 році.

"Він дійсно був абсолютно новою для міста особою. Насправді, він сам теж не сподівався на перемогу. Просто хотів почати політичну кар'єру – такий собі заділ на майбутнє. І раптово виграв", – розповів LIGA.net місцевий політолог Федір Левченко.

До перемоги на виборах Сєнкевич будував кар'єру в бізнесі з наголосом на IT-сектор. Викладав у міській філії комп'ютерної академії Крок, в 2005-му став співзасновником і потім директором компанії Квадролоджик із розробки програмного забезпечення. Паралельно працював інженером-проєктувальником підприємства Леда, яке займалося монтажем протипожежних систем, і очолив його в 2010 році.

"Він добре відчуває вітер громадської думки. Харизматичний і імпозантний. Йому хочеться вірити. Цим він зібрав величезну кількість симпатиків. Його кампанія 2015 року була класичною з точки зору американських технологій, коли є волонтери, коли люди за покликом серця виходять, приносять гроші самі", – пояснив LIGA.net успіх Сєнкевича миколаївський політтехнолог Олександр Ухмановський.

Ухмановський каже, що в 2015 році доклав руку до стратегії кампанії Сєнкевича. Зараз же його колишній технолог різко негативно оцінює роботу мера. Приводом для критики стало те, що Сєнкевич, каже, "кинув" свою команду, з якою йшов на вибори. "Всіх людей, причетних до перемоги, він зачистив", – стверджує Ухмановський.

Із сумнівним кадровим підходом пов'язує помилки мера і Левченко. "На самому початку каденції він не підтягнув тих людей, які працювали на нього, – волонтерів, активістів. І розгубив команду. З'явилися якісь нові люди, незрозумілі – з Києва, з інших міст, нав'язані нардепами і Адміністрацією президента Порошенка. Це такий перший удар по ньому був", – пояснив він.

Зараз дуже багато колишніх соратників Сєнкевича з тих чи інших причин змушені йти від інших партій. І вони всі проти нього, – Федір Левченко

За Сєнкевичем тягнеться цілий шлейф скандалів на посаді міського голови. "Їх було багато, реально багато", – констатує політолог.

Наприклад, в 2016-му мер Миколаєва викликав обурення опонентів тим, що нібито нишком підписав розпорядження щодо прийняття львівського сміття на допомогу Андрію Садовому. Це сталося на хвилі "сміттєвого скандалу" і пресингу мера Львова командою Порошенка.

У 2017 році, за даними НікВєсті, Сєнкевич втік від поліції через вікно свого кабінету: нібито йому мали вручити протокол про вчинення корупційного правопорушення. Протокол був складений після того, як мер Миколаєва під час голосування на сесії міськради про нарахування йому заробітної плати не заявив про конфлікт інтересів.

У 2019 року в Миколаєві спалахнув "маргариновий скандал" з постачанням неякісних продуктів харчування до шкіл. За постачання відповідав директор одного з комунальних підприємств Гліб Новоторов, який призначається міським головою.

Кілька разів за каденцію Сєнкевича в департаментах мерії Миколаєва проходили обшуки. Останній обшук, в серпні 2020 року, пройшов в управлінні земельних ресурсів, центрі надання адмінпослуг і управлінні архітектури. Сєнкевич пов'язав його з виборами.

Час від часу меру приписують лобіювання інтересів бізнес-структур. У вересні на місцевому політичному шоу Битва за місто йому довелося клястися на Біблії, що ні йому, ні його родині не належать заводи з виготовлення бруківки і тротуарної плитки, яку "занадто активно" укладають на вулицях Миколаєва (в 2020 році її поклали на 53 мільйони гривень).

Дивіться також: Мер Миколаєва поклявся на Біблії, що не володіє заводами з виробництва плитки: відео

Відзначився Сєнкевич і в скандалах поменше: типу зустрічей з жителями Миколаєва в стані алкогольного сп'яніння (він цей факт визнав і вибачився) і "факів" у прямому ефірі в сторону депутатів міськради за нібито їхню "нездатність домовлятися".

Саме "терки" з міськрадою мало не коштували Сєнкевичу посади: коли депутати оголосили меру недовіру.

ІМПІЧМЕНТ І РЕВАНШ: як міськрада нагадала, хто в домі господар

На виборах 2015 року контрольний пакет акцій у міській раді отримав Опозиційний блок. "І коли Сєнкевич почав виконувати обов'язки мера, у нього не було абсолютно ніякого впливу на міськраду. Всю каденцію це серйозно по ньому било", – пояснює Левченко.

5 жовтня 2017 року ця міськрада оголосила мені імпічмент. Проголосували Опоблок, БПП, Наш край – дружно і всі разом. Я пів року був у відставці, – Олександр Сєнкевич

"Опоблок моментально блокував будь-які голосування. Були профі, які занадто давно у владі і знають всі лазівки в міськраді – як поставити палиці в колеса", – розповіла LIGA.net місцева активістка Ольга Малярчук. У 2015-му вона балотувалася до міськради від БПП.

Депутатський корпус Миколаївської міськради складається з 54 депутатів, розповів у коментарі LIGA.net сам Сєнкевич. Для прийняття рішень потрібно 28 голосів. При цьому 26 депутатів були обрані від Опозиційного блоку. По дев'ять крісел отримали БПП і Наш край, 10 – Самопоміч. "Але кілька людей майже відразу після виборів вийшли із Самопомочі і приєдналися в голосуваннях до Опоблоку", – говорить він.

Один із перебіжчиків Сергій Ісаков у 2017 році і став ініціатором імпічменту Сєнкевичу. А головними архітекторами відставки місцеві політологи називають Адміністрацію президента Петра Порошенка і тодішнього губернатора Миколаївської області Олексія Савченка. Але не єдиними: в імпічменті Сєнкевичу були зацікавлені практично всі лідери фракцій міськради.

"На цю сесію деякі депутати не прийшли, деякі не взяли бюлетені. Тих, хто їх взяв, було 42 людини. Всі 42 на таємному голосуванні проголосували за мою відставку. І бппшники, і нашекраєвці, – всі разом", – згадує Сєнкевич.

Мера вибили з крісла на пів року, зазначив Левченко: "Після повернення він, звичайно, зміг домовитися, міськрада більш-менш запрацювала. Але вже навіть ті проєкти, які він готував до імпічменту, зірвалися. Поки його не було, більшість із них були знищені".

Коли я повернувся, деякі мої великі проєкти були тупо зірвані як проєкти Сєнкевича. Наприклад, щодо транспорту з ЄБРР – закупівля тролейбусів і автобусів. Тільки зараз вони майже вирішені, пройшов тендер на 60 тролейбусів, – Олександр Сєнкевич

Сєнкевич оскаржив рішення міськради в суді, і в березні 2018 року його поновили на посаді. За кілька днів до цього мер, за даними джерел LIGA.net в оточенні Порошенка, приїжджав до Києва, де відбулася його зустріч із нардепами-мажоритарниками від Миколаївської області Олександром Жолобецьким і Борисом Козирем, а також нардепом від БПП Макар'яном. На Банковій помирили ворогуючих, але з однією умовою. Після відновлення Сєнкевич не повинен публічно критикувати президента і главу Миколаївської ОДА Савченка. І нібито саме цим пояснюються дружні відносини, а також часті візити президента до Миколаєва відразу ж після відновлення Сєнкевича.

Читайте про це: Миколаїв без Самопомочі. Чому мер Сєнкевич пішов від Садового

"Він повернувся на посаду за допомогою АП і домовився з усіма. Провів переговори з основними гравцями від різних партій, впливовими бізнесменами. По суті, з усіма, хто має серйозний вплив у місті", – стверджує Ухмановський.

Після цього, додав політтехнолог, його робота з міськрадою плюс-мінус налагодилася.

Сєнкевич на пряме запитання LIGA.net, чи дійсно він уклав з місцевими елітами такий пакт про ненапад, відповів завуальовано: "Жодного позитивного рішення в міськраді не прийняли без участі Опозиційного блоку. Це перше. Друге: разом з Опоблоком за моє відсторонення голосувала та ж БПП. Тому розповідати, хто і з ким домовився, буде справжнім ханжеством".

У вересні на шоу Битва за місто Сєнкевич сказав, що і зараз головна проблема Миколаєва – міськрада, нездатна вирішувати питання.

Але це твердження маніпулятивне як мінімум наполовину, пояснив LIGA.net головний редактор НікВєсті Олег Деренюга. "Так, звичайно, нинішній склад міської ради критикував роботу мера і виконавчої влади. Але і не можна сказати, що ця критика була безпідставною, а Олександр Сєнкевич із перших днів роботи був бездоганним керівником міста", – говорить він. Завдяки децентралізації бюджет збільшився набагато проти попередніх років, але при цьому кожного наступного року у Миколаєві набагато збільшувалася сума невитрачених бюджетних коштів. Це створювало поле для критики як депутатами, так і громадськістю.

"Симпатики міського голови виправдовували це, кажучи, що йому заважають депутати. Але якщо запитати, яку ініціативу мера за ці п'ять років не підтримала міська рада, нам під час підрахунку дуже складно буде загнути пальці хоча б однієї руки. Тому вираз "Сєнкевичу п'ять років заважали депутати" справедливий лише наполовину. Так, заважали, так, критикували, але і за бюджет при цьому голосували. І за інші питання".

ТРИ ПЕРЕМОГИ ТА ТРИ ПРОВАЛИ: що вдалося Сєнкевичу

Проєкт Слово і діло підрахував: за час каденції Сєнкевич дав 52 обіцянки. Виконав 25 (48%), провалив вісім (15%), 19 – в процесі (37%).

У списку виконаних обіцянок автори проєкту називають створення робочих місць у Миколаєві (майже 30 000 нових робочих місць – Пенсійний фонд); боротьбу з нелегальними заправками, установку GPS-передавачів на маршрутках і в комунальному транспорті.

Не виконав мер обіцянки реконструювати Соборну площу, вважає Слово і діло, побудувати невеликий парк на вулиці Лазурна, встановити нові ліфти для лікарні швидкої медичної допомоги в 2019 році; їхню установку перенесли на 2020 рік.

Ще в процесі виконання – проєкт побудови сміттєсортувальної лінії, закупівля 30 нових автобусів і 60 тролейбусів для Миколаєва.

Ми попросили Сєнкевича назвати три успіхи і провали за каденцію. До успіхів мер Миколаєва відносить:

1) Проєкт реконструкції очисних споруд водопостачання та водовідведення. Європейський інвестиційний банк запустив цей проєкт ще в 2006 році, але влада за 10 років нічого не зробила. У 2016 році Сєнкевич переконав ЄІБ не закривати проєкт. "У 2018 року ми вже запустили першу чергу: повністю реконструювали станцію решіток, це грубе очищення каналізаційних вод", – зазначив він. До 2020 року він хоче "закінчити каналізацію", до 2023 року – водопостачання. "Переходимо з рідкого хлору на гідрохлорид натрію. Крім того, вже поміняли в центрі каналізаційні колектори на нові. Це мегаперемога. Нові колектори будуть працювати до 100 років", – сказав мер.

2) Будівництво тролейбусної лінії в мікрорайоні Намив, плюс оголошений тендер на будівництво лінії до Корабельного району.

3) Подача води на правий берег Південного Бугу. Там досі немає централізованого водопостачання. "Можете собі таке уявити? В 21 столітті, в обласному центрі. Я обіцяв, що зроблю, і зробив. Цього тижня ми вийшли в бурінні під дном річки на той берег, зараз діаметр 300 мм, ганяють бурову машину і скоро вийдуть на 600 мм, прокладуть там трубу. Десь через три тижні, думаю, будемо мати воду на правому березі. Вважаю, що це епохальна подія. За 231 рік існування Миколаєва там вперше з'явиться питна вода", – обіцяє мер.

У 2015 році Сєнкевич багато в чому переміг тому, що протиставляв свою молодість і недосвідченість тодішній владі. Зараз він сам – влада і йде на вибори як досвідчений навичками бюрократії чиновник. Перед ним постала дилема: як пояснити виборцям, що через п'ять років вони повинні обрати вже не молодого і нового, а досвідченого і знаючого? – Олег Деренюга

Топ-3 провалів Сєнкевич теж перерахував, але списує їх то на дефіцит бюджету, то на силовиків:

1) Не вдалося розвинути велоінфраструктуру, хоча, стверджує Сєнкевич, він і сам "ганяє на велосипеді містом". За його словами, бюджет Миколаєва обмежений, житловий фонд, дороги і тротуари не ремонтували багато років, і довелося в першу чергу латати ці дірки.

2) Інформаційна політика. "У Миколаєві дуже складно пройшов перехід у рамках реформи ЖКГ: ліквідація ЖЕКів та обрання керівників компаній. Люди начебто повинні були бути підготовлені, але все одно це викликало бурю емоцій, і фактично більшість не обрали керуючу компанію, їх призначило місто. Всі нервували", – підкреслив Сєнкевич.

3) Не відкрив дитячий палац творчості в одному з районів: "Будівлю купили ще до імпічменту, а потім нам намагалися пришити, що ми його задорого купили – поліція, СБУ, НАБУ. Не знайшли складу злочину. Більш того, за це голосувала міськрада, а не міський голова. Я вважаю, мені потрібно було бути нахабнішим, продавити це рішення. Але, на жаль, документи вилучені поліцією, і ця будівля стоїть вже три роки".

Сєнкевич за свою каденцію розділив місто на два табори – прихильників і гарячих опонентів, вважає Малярчук. На її думку, він швидше виправдав очікування: "Є багато критики на адресу Сєнкевича. Наприклад, що все місто перерили. Але ніхто не замислюється, що там, де перерили – не просто запаюють труби каналізації, а, нарешті, замінюють! Так, це тимчасові незручності, але не на роки. Або реконструкція Соборної площі. Як тільки її не називали: сіра площа, площа Сєнкевича. Але я бачу, що вона оживає. Я сама туди приїжджаю вечорами, хоча живу в спальному районі, беру чашку кави, сідаю на лавочку і кайфую: на ній купа людей, скейти, ролики, фонтани. Це круто".

ХТО ЙДЕ В МЕРИ. Трійка лідерів: Сєнкевич, Домбровська, Чайка

За даними проведеного в середині вересня соцопитування групи Рейтинг, на виборах мера лідирують троє кандидатів.

На першому місці з великим відривом – Сєнкевич, у нього 30,5%. Він йде від партії Пропозиція. Ходили чутки, що Сєнкевича розглядали як кандидата від Слуги народу, але він побачив, як падає рейтинг президентського проєкту, і вирішив: не варто.

"Якщо говорити про перспективи, то він – головний претендент на крісло мера. По суті, з усіма, хто має серйозний вплив у місті, він домовився. Міняти його ні в кого немає сенсу. Навіщо, якщо в принципі Сєнкевич – майбутній мер теж всіх влаштовує?" – вважає Ухмановський.

Друга в соцопитуванні Рейтингу – кандидатка від Слуги народу Тетяна Домбровська з 16,4%.

Третє місце у кандидата від ОПЗЖ. Під час соцопитування від ОПЗЖ хотіли балотуватися відразу двоє: син багаторічного мера Миколаєва Владислав Чайка і колишній нардеп, голова миколаївської ОПЗЖ Артем Ільюк. Їхній сумарний рейтинг – 23%. У вересні Ільюк оголосив, що не хоче розколювати команду і прийняв непросте рішення: він не піде на вибори мера, але поведе за собою список ОПЗЖ до міськради.

Левченко каже, що в Миколаєві "ходить" якась внутрішня соціологія, за якою Сєнкевич набирає до 22%, а на другому місці йде Чайка з 17-18%. Оскільки він йде під брендом ОПЗЖ, його рейтинг ще зросте. Але не факт, що Чайка зможе поглинути електорат Ільюка. В одному з прямих ефірів Ільюк ухилився від відповіді на питання, чи буде підтримувати Чайку: каже, спочатку хотів би почитати його програму. За цими ж внутрішніми опитуваннями стартові позиції знятого з виборів Ільюка нібито були значно вищі, ніж у Чайки. У Домбровської, стверджує політолог, реальний рейтинг не перевищує 10%.

Про кандидатку від Слуги народу Тетяну Домбровську широкі маси дізналися тільки перед цими виборами, зазначив Левченко. На всю країну її ім'я прозвучало вперше в червні, коли під час конференції слуги Олександр Корнієнко і Давид Арахамія не помітили включених мікрофонів і назвали її "робочої бабою". Але, каже Левченко, її добре знає бізнес-середовище Миколаєва.

Читайте також: Розбір | КВНщики, куми, губернатори. Кого Зеленський веде в мери вашого міста: карта кандидатів

"Після смерті чоловіка вона змогла зберегти майже всі бізнеси за собою. Але бізнес у неї такий, скажімо так, неулюблений у народі. Це кредитна спілка Наша готівочка, це дорогий салон смартфонів. Готівочка, звичайно, дуже негативно на неї впливає", – зазначив він.

Є в її біографії і два скандали, від яких їй важко відбиватися, додав Левченко. Перший: скріни нібито з її сторінки в соцмережі "Однокласснікі" (під старим прізвищем Кримчакова, з фотографією із чоловіком), де на початку війни на Донбасі вона писала пости на підтримку Росії. Другий: в одному з батутних центрів вона нібито "фізично впливала" на підлітка, який зачепив її дитину – і є відео. Стверджувати, що на відео саме вона, ми не беремося: запис опублікований із камер спостереження, розміщених на відстані.

"Рейтинги у Тетяни Домбровської, наскільки ми розуміємо, застигли і не зростають. Але в кампанію вкинуті шалені гроші. Вона дуже виділяється на тлі всіх, – не тільки кандидатів у мери, а й партій. Дуже дорого. Білборди, реклама в YouTube, у Facebook, намети – у нас такого не бачили ніколи. Навіть за Партії регіонів. Це якісь страшні гроші", – зазначив політолог.

Активність у Миколаївській області вже проявили 15 партій. П'ятірка найактивніших у всіх формах публічної агітації – Слуга народу, Пропозиція, Європейська солідарність, Наш край і ОПЗЖ. На початку жовтня ми фіксуємо їхню велику присутність на бордах, у регіональних інтернет-ЗМІ і соцмережах, – координатор мережі ОПОРА Дмитро Баштовий для LIGA.net

Найцікавіша "війна" за крісло мера розгорнулася між Ільюком і Чайкою. Обидва хотіли йти від ОПЗЖ. Виграв Чайка.

"Чайка, з одного боку, сам, – вважає Левченко. – З іншого, його рідна сестра – дружина Дмитра Разумкова. Вони дуже близько спілкуються з Разумковим все життя. У них чудові відносини. І він бізнес-партнер нашого одіозного підприємця Пелипаса. Його називають людиною будок і підвалів, – вони майже все купили. Одіозний політик. Начальник штабу у Чайки – колишній губернатор при Януковичі".

На цих місцевих виборах ОПЗЖ показала себе партією з жорсткою центральної вертикаллю, яка заперечує будь-яке внутрішнє партійне самоврядування і прийняття рішень на місцях, вважає журналіст Олег Деренюга.

"У них було двоє сильних претендентів у мери Миколаєва. Але замість того, щоб показати всій Україні високий рівень політичної культури, провівши, наприклад, праймеріз, партійна верхівка в особі Віктора Медведчука, Вадима Рабіновича, Сергія Льовочкіна і Юрія Бойка почала самостійно визначати, хто буде їхніми кандидатами в депутати і мери. Після довгих суперечок кандидатом у мери став ставленик Медведчука – Владислав Чайка, основну частину списку кандидатів у депутати віддали ставленику Льовочкіна – Артему Ільюку", – зазначив він.

Після того, як силами центрального керівництва ОПЗЖ з мерських перегонів пішов Артем Ільюк, доля другого туру стала менш передбачуваною, каже Деренюга. З огляду на динаміку падіння і зростання рейтингів ОПЗЖ і Слуги народу, непогані шанси для того, щоб потрапити у другий тур є у Владислава Чайки. Але в оточенні чинного міського голови саме його вважають найбільш зручним опонентом для Олександра Сєнкевича, оскільки це може згуртувати навколо нього електорат інших кандидатів, які не пройшли до другого туру.

"Тим часом у штабі Слуги народу приблизно розуміють, як Тетяна Домбровська могла б виграти у Олександра Сєнкевича в другому турі, – але як обійти Чайку, щоб туди потрапити? Зараз вони, впевнений, зайняті саме цим питанням", – зазначив журналіст.

ХТО ЙДЕ ДО МІСЬКРАДИ: слуги народу, мерський проєкт, уламки Партії регіонів

"У нас у місті, куди не плюнь – то колишній регіонал, то ватник, то напівсепар", – розповідає про вибори до міськради політтехнолог Олександр Ухмановський. Особливо це актуально в світлі останнього скандалу навколо списку партії Слуга народу в Миколаєві.

Минулого тижня у Facebook журналісти опублікували скріншот відеозапису з телеканалу бойовиків, в ефірі якого знаходився Єгор Клецов – кандидат від Слуги народу до Миколаївської міськради. А на своїх сторінках у соцмережах у 2014-2015 роках Клецов відкрито підтримував бойовиків і закликав до "миру". Після широкого резонансу кандидат оголосив, що зніме кандидатуру з виборів.

Сказати і зробити – різні слова. Що ми маємо на сьогодні? Все добре: він йде на вибори, його колега Ковальков, любитель відпочити в Москві під час війни, – теж. І... Домбровська спокійно далі балотується в мери міста. Вони нічого не бояться, – Вахтанг Кіпіані у Facebook

За версією соціологічної групи Рейтинг, на виборах до міськради зараз лідирують три політичні сили. Це – президентський проєкт Слуга народу, мерська партія Пропозиція і колишні регіонали під брендом Опозиційна платформа – За життя (ОПЗЖ).

Головним пилососом колишніх регіоналів/опоблоківців у Миколаєві, як і в багатьох містах південного сходу, стала Опозиційна платформа – За життя. "У них багато фанатиків", – констатує політолог. Партії Міколаївці і За майбутнє тією чи іншою мірою теж акумулювали в собі частину уламків Партії регіонів, колишніх і діючих "міцних господарників" із міської влади.

"Регіонали – всюди. Тому що у нас це була дуже потужна партія. У принципі, і в міськраді майже всі – з регіоналів. Просто в 2015 році вони йшли від Нашого краю, БПП і Опоблоку, а зараз знову перепрофілювалися і змінили прапори", – каже Левченко.

Якщо ви подивитеся, як вони всі між собою перетасувалися, то за фактом всі кандидати на наших виборах взагалі не про ідеологію: хоч ОПЗЖ, хоч Пропозиція. Вони про те, як вирішувати свої маленькі питання. Вони намагаються влізти у владу будь-яким способом, аби влізти. Треба буде надіти вишиванку – надінуть. Треба буде зняти – знімуть, – Олександр Діордієв

ОПЗЖ візьме значну кількість крісел, не менше чверті, додає Ухмановський. Вони підібрали в Миколаєві найяскравіших, найодіозніших особистостей: "Я думаю, пройде і Наш край – це проєкт Банкової ще при Порошенкові. Вони теж підібрали всяке сміття, але більш помірковано, позиціонують себе як партія господарників". Наш край основну ставку робить на облраду, та й за крісла в місті теж бореться.

За майбутнє – це миколаївська версія проєкту Ігоря Коломойського, каже Левченко. Її очолює колишній член Партії регіонів, в минулому – співголова всеукраїнської партії Наш край і колишній мер Юрій Гранатуров. "За місяць до старту кампанії він пішов із Нашого краю, виграв боротьбу за партію у Жолобецького, – це колишній нардеп, він зараз у "миколаївців". Виграв внутрішню боротьбу і позбирав тут всіх, хто кудись не зайшов. Колишніх регіоналів, нашекраєвців , бппшників. Усі колишні – всі там".

Міколаївці – взагалі незрозуміла структура, пояснює політолог. На сайті партії йдеться, що вона створена у вересні 2020 року, тобто прямо під вибори. У першій п'ятірці списку – ексрегіонал Ігор Дятлов. За часів Януковича він очолював Миколаївську облраду, потім був головою фракції Опоблока в міськраді. "Багато з тих, хто вийшов з Опоблока – метнулися в Миколаївці. Там такий збірняк. У п'ятірці – колишній помаранчевий губернатор часів Ющенка Садиков, колишній нардеп від БПП Жолобецький. Секретарка міськради Казакова, яка теж пройшла до міськради від БПП. Ісаков був соратником Сєнкевича і швидко від нього пішов", – перераховує Левченко.

Виборці Миколаєва вже заплуталися в перебіжчиках, вважає Ольга Малярчук.

У Миколаєві така "кухня", що ніхто достеменно не розуміє: коні, люди і педалі. Настільки всі перемішалися у партіях. То він у ЄС, то вже в ОПЗЖ. Я розумію, що вони хочуть за будь-яких обставин залишитися при владі. Але я це називаю політичною проституцією, – Ольга Малярчук.

В якості альтернативи себе намагаються презентувати Слуга народу – незважаючи на скандали зі списком; Пропозиція – загалом, говорять активісти, від неї до міськради йде непоганий список; Європейська солідарність. Рейтинги Свободи і Батьківщини дуже низькі. Ні Сили людей, ні Голосу на виборах немає. А координатором Голосу в Миколаївській області взагалі став депутат райради від Нашого краю.

Але навіть при цьому міськрада має шанс значно оновитися, вважають місцеві активісти.

У 2014-2015 роках Миколаїв був дуже активним містом, розповів LIGA.net волонтер Олександр Діордієв. Одним із перших на півдні України розігнав сепаратистів, тут зародився волонтерський рух, проукраїнські активісти тільки за списком становили 2500 осіб: "Тобто, це – божевільна цифра для будь-якого міста південного сходу. Де вони всі? Частина пішла в армію. Частина – померли або загинули. Частина виїхала за кордон, до інших міст. Зараз реально зі складу 2014 року, напевно, залишилося 30-40% саме в Миколаєві".

У тих принципових, хто залишився і міг би скласти альтернативу старим елітам на виборах, немає ресурсів, шкодує волонтер. "Центральні партії переважно – олігархічні проєкти. Щоб з'явилася альтернатива, її повинні створювати самі миколаївці, – вважає Діордієв. – Але така горизонтальна партія, в лавах якої могли б піти волонтери та активісти, в Миколаєві не сформувалася".

Читайте російською: Николаев первым на юге сбросил "русский мир". Люди Левочкина-Медведчука готовят реванш

Валерия Кондратова
Валерия Кондратова
специальный корреспондент Liga.net
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини