RU

"Ми так будемо йти все життя". Що заважає Україні стати членом НАТО до 2030-го року

Як проходить євроатлантична інтеграція України (Колаж – LIGA.net)
04.12.2020, 22:40

Більшість українців хочуть інтеграції в НАТО. Необхідність вступу туди навіть записана в Конституції. Але чому ми досі не в Альянсі?

Україна зволікає з інтеграцією в НАТО і могла би реформуватися набагато швидше, вважає колишній глава Міноборони  Андрій Загороднюк. Він каже  LIGA.net: у нинішньому темпі перехід ЗСУ на стандарти НАТО "займе все життя". Опитування говорять: українці – за НАТО. Інтеграція до Альянсу записана в Конституції. Члени організації ще в 2008 році підтримали право України на вступ. А Україна розраховує стати членом до 2030-го року. Чому ми все ще не там і чому все не так погано – в матеріалі  LIGA.net.

Читайте нас в Telegram: перевірені факти, тільки важливе

ШЛЯХ УКРАЇНИ В НАТО: ДОБРЕ І ПОГАНО – 2020

Добре – у червні цього року Україна отримала статус партнера НАТО з розширеними можливостями (EOP). Крім того, 30 листопада Міноборони вперше прозоро і без посередників закупило військові товари через агентство НАТО: гусениці для БМП. У лютому почався процес запровадження системи управління армією за стандартами НАТО, а вже у вересні були проведені навчання з країнами-членами Альянсу – армія України підтвердила здатність взаємодії з арміями НАТО.

Загороднюк також називає успіхом трансформацію Генштабу, розподіл функцій формування і застосування ЗСУ, стратегію нацбезпеки, перше читання закону про СБУ (але його так і не голосували). Але в частині ЕОР "поки не запропоновано конкретні шляхи використання цього статусу".

Військовий експерт Михайло Самусь каже  LIGA.net, що система управління ЗСУ та МО за стандартами НАТО доводить готовність вступати в Альянс: "Неважливо, що український солдат ходить із Калашниковим – це не впливає на нашу взаємосумісність з Альянсом, тому що це перш за все система зв'язку, управління й логістики... Україна в цьому плані готова до вступу в НАТО, ЗСУ готові зараз вступати в НАТО". Він упевнений, що з боку України перешкод до членства немає, але "є відсутність політичної волі країн НАТО".

Збройні Сили України вже зараз готові вступати в НАТО, – військовий експерт Самусь


Це з позитивного. З відверто поганого – низка скандалів, що оголили проблеми (зокрема з комунікацією):

СКАНДАЛ З ОБОРОНЗАМОВЛЕННЯМ. У лютому обговорювали "ліквідацію ракетної програми" ("Нептун", "Вільха"). Але Радбез сказав, що це  фейк і ракетні програми будуть фінансуватися. У березні "Нептун" випробували, в серпні – взяли на озброєння. "Вільху" мають намір замовити на 2021-й.

СКАНДАЛ ЗІ СКОРОЧЕННЯМ ЗСУ. Влітку обговорювали можливе скорочення чисельності армії. У 2020-му дійсно передбачалося скорочення, але йшлося про  вакантні місця  у військових частинах і підрозділах, які не залучаються до виконання завдань на Донбасі (не про бойові частини).

Дивіться також: Перед приїздом Зеленського військові вичерпували воду з калюжі – відео та фото

СКАНДАЛ ІЗ ХАРЧУВАННЯМ. Восени Кабмін дозволив МО закуповувати у фірм не лише продукти, а й послугу приготування харчування, що фактично є відкатом до системи харчування 2015 року. У Миноборони пояснили – не всі в/ч укомплектовано кухарями. (У 106 частинах вони є, а 252 – отримують харчування на аутсорсі).

Як результат, народився гібрид старого і нового підходів. За словами заступника голови МО Ігоря Халімона, проблема в некомплекті (недостача – 3800 осіб). Він уточнив, що харчування буде відбуватися за реформованим каталогом і продукти будуть постачатися в усі в/ч відповідно до запущеної реформи: "Інформація про перехід на стару систему харчування – фейк".

ПРОБЛЕМА РЕФОРМИ СБУ. Спецслужби – найважливіша частина адаптації до НАТО. Юрист ЦПК Олена Щербан говорить LIGA.net, позбавлення СБУ функцій слідства – пріоритетне завдання, тому що в більшості країн НАТО спецслужби не ведуть слідства, а займаються контррозвідкою.

У перехідних положеннях комітет Ради прописав, що СБУ займається слідством до 1 січня 2024, а до 1 січня 2026 року має право продовжувати розслідування у відкритих до 2024-го справах. Але у змінах до кримінального процесу не прописали норми про підслідність СБУ, і про статті, які втрачають чинність. Тобто важливий пункт реформи поки виконано лише формально.

НАТО не зможе запропонувати повноправне членство країні, де йдуть активні бойові дії. Але треба сконцентруватися на реформах і рано чи пізно все вийде, – глава МЗС Литви Лінас  Лінкявічюс

ПРОБЛЕМИ З КОРУПЦІЄЮ. На шляху до НАТО це один із ключових критеріїв. У жовтні Конституційний суд ударив по антикорупційній системі. Західні партнери нагадали – антикорреформа була однією з основних умов надання фіндопомоги і безвізу. Рішення проблем, пов'язаних із демократією – не менш важливе питання, ніж перехід на військові стандарти.

"Альянс щороку, оцінюючи Україну та її кроки на шляху до НАТО, оцінює і прогрес в антикорупційній реформі", – говорить Щербан.

ПРОБЛЕМА ВІЙНИ З РОСІЄЮ. НАТО не зможе запропонувати повноправне членство країні, де йдуть активні бойові дії (так вважає, наприклад, друг України, глава МЗС Литви Лінас  Лінкявічюс, який багато років пропрацював у штаб-квартирі НАТО). Але в інтерв'ю УП він закликав не фокусуватися на цьому, а робити акцент на реформах, що можуть стати яскравим контраргументом для будь-яких скептиків.

ПРОБЛЕМА З УГОРЩИНОЮ. Будапешт регулярно втручається у внутрішньополітичні події України. Це змушує офіційний Київ жорстко відповідати. Наприкінці листопада СБУ провела обшуки в угорському фонді в Закарпатті, де в процесі обшуків знайшли матеріали, що пропагують сепаратизм. Угорщина у відповідь намагається блокувати інтеграцію України в НАТО.

В Альянсі кажуть: конфлікт – двостороння проблема. Але вона може зникнути, якщо Альянс у своїй стратегії НАТО-2030 заборонить учасникам використовувати Альянс для вирішення двосторонніх питань (варіант запропоновано до розгляду).

ХТО ВІДПОВІДАЄ ЗА РЕФОРМУ

Проблем багато. Але, прислухаючись до поради глави МЗС Литви, Україні необхідно сфокусуватися на розв'язуванні завдань внутрішньополітичного характеру. Багато з них можна вирішити досить швидко.

ХТО ВІДПОВІДАЄ. За реформи в секторі оборони відповідає глава Міноборони  Андрій Таран – у цьому йому допомагають заступники, комітет реформ у МО (де-факто є майданчиком для звітності), консультативно-дорадчі органи і недавно створений Директорат оборонної політики (ДОП).

Найбільш активно реформами в Міноборони займався Проєктний офіс реформ (ПОР) – він розробляв і готував рішення, а також просував їх на всіх бюрократичних етапах. Але в квітні міністр Таран ліквідував ПОР. Його рішення викликало резонанс, тому що не було зрозуміло, що стало причиною: неефективність чи політичні мотиви.

У Міноборони пояснили, що за пів року ПОР не зібрався на жодну нараду і його члени не виходять на роботу. Тому було прийнято рішення його ліквідувати і створити ДОП, передавши йому обов'язки. Але і про роботу ДОП чутно небагато.

Якщо керівний склад захоче – ситуація із темпами реформ швидко зміниться, – ексміністр Загороднюк


ЧОМУ ПОВІЛЬНО. Ексміністр Загороднюк вважає темп переходу на стандарти Альянсу низьким: "Ми б могли набагато швидше це робити. Наприклад, трансформація органів управління, впровадження технічних стандартів, доктрин тощо. Багато з напрямків зараз не рухаються".

Відповідаючи на питання  LIGA.net, скільки такими темпами Україна буде реформувати ЗСУ, Загороднюк заявив: "Якщо такими темпами, то ми все життя будемо просуватися. Все йде дуже довго".

За його словами, трансформація системи управління була, а потім зупинилася. Також практично немає будівництва об'єктів. Питання є і до наявності нових технологій. Водночас він допускає можливість зміни ситуації, проте все впирається в керівний склад: "Якщо у них буде бажання, то вони можуть змінити ситуацію дуже швидко".

Військовий експерт Самусь у розмові з  LIGA.net дотримується іншої точки зору: вважає реформи в цілому успішними. Але визнає недостатню ефективність, яку пояснює радянськими підходами до призову, тероборони і контрактної армії: "Процеси переходу на стандарти НАТО і реформування ЗСУ будуть успішнішими, якщо змінити пострадянське ядро".

І СКІЛЬКИ ЧЕКАТИ? ОПТИМІСТИЧНИЙ ВАРІАНТ – 2030 РІК

Більшість українців підтримують вступ до НАТО (опитуванняопитування). Залишається відкритим питання, чому в 2019 році Україна не відновила заявку на отримання ПДЧ в НАТО. У МЗС пояснюють, що заявка 2008-го залишається чинною і подавати вдруге не бачать сенсу. І кажуть про намір отримати ПДЧ на саміті Альянсу в 2021-му.

Водночас Кулеба закликає не перебільшувати значення ПДЧ, оскільки метою України є членство (можна досягти і без ПДЧ, упевнений міністр). Самусь із цим згоден: "ПДЧ можна навіть не надавати Україні і Грузії, можна прийняти політичне рішення щодо підтвердження рішення Бухарестського саміту і почати процес вступу: визначити конкретні критерії", – говорить військовий експерт.

У вівторок міністр оборони Таран звернувся до послів країн НАТО: "Проінформуйте, будь ласка, свої столиці: ми сподіваємося на вашу всебічну політико-військову підтримку з надання ПДЧ Україні на саміті НАТО в 2021 році. Це стане практичним кроком і демонстрацією відданості рішенням Бухарестського саміту 2008 року".

НАТО має активізувати політику відкритих дверей і залишатися прихильником рішенням Бухарестського саміту, – йдеться в стратегії самого Альянсу до 2030 року. І це вписується в плани України


Загороднюк вважає мало реалістичним ПДЧ у 2021-м, хоча загалом перспектива є: "НАТО довго приймає рішення й оголошує їх під час самітів, що проходять у різний час. Швидше за все він буде влітку або наприкінці весни. Ми не зможемо домовитися про ПДЧ до цього часу – це також наслідок ситуації з COVID-19. Але й ми не набираємо поки що голосів на свою підтримку. Отримання ПДЧ – це  більшою мірою робота дипломатів".

Директор центру Нова Європа Альона Гетьманчук у розмові з  LIGA.net зазначила, що Україна може претендувати на ПДЧ у 2023 році, якщо аргументує в діалозі з НАТО додану вартість від цього для євроатлантичної та регіональної безпеки. Сьогодні, за її словами, окремі країни НАТО думають, що це спровокує ескалацію з Росією і послабить Альянс. Але вона уточнює – ПДЧ існував не завжди і його могли б скасувати або замінити іншим інструментом.

Але є і хороші новини. Підготовлена ​​до саміту НАТО стратегія Альянсу до 2030 року збільшує шанси України на членство. Доповідь наголошує на необхідності прагнути до розширення відносин з Україною і Грузією, а також активізувати політику "відкритих дверей". "НАТО має залишатися прихильником рішеннями Бухарестського саміту і дискусія про членство повинна бути виведена на більш високий рівень", – йдеться в документі, і це збігається з позицією України.

"Україна налаштована оптимістично, – каже заступник міністра закордонних справ України Еміне Джапарова, коментуючи доповідь. – У 2030 році ми бачимо себе повноцінним членом Альянсу. В цьому контексті надання Україні ПДЧ стане новим потужним імпульсом для подальшого руху до реформ і мобілізації зусиль для досягнення критеріїв членства".

Читайте також: Мета України – отримати ПДЧ в НАТО вже в 2021-му. Чи вистачить цього разу часу й аргументів

Читайте матеріал російською: Разбор | "Мы так будем идти всю жизнь". Что мешает Украине стать членом НАТО к 2030-му году

Владислав Сердюк
Владислав Сердюк
журналист LIGA.net
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини