Метод Януковича. Раді не дали врегулювати конфлікт з Майданом

30.01.2014, 09:56
Метод Януковича. Раді не дали врегулювати конфлікт з Майданом - Фото
Аргументи на підтримку законопроекту про амністію членам фракції регіоналів довелося пропонувати особисто президенту Януковичу

Бунт регіоналів, про який говорили останні два дні, був пригнічений. Фракція проголосувала президентський закон про амністію учасників протестів

У середу в парламенті з'явилася надія на мирне врегулювання конфлікту між владою і протестуючими. Частина депутатів-регіоналів була готова на компроміс. На горизонті проглядалася нова більшість. Президенту Віктору Януковичу довелося втрутитися в хід подій, він особисто приїхав у Раду, пояснив однопартійцям - поступок протестувальникам не буде, і переконав його в цьому підтримати.

Другий день позачергової сесії парламенту почався звичайно з перерви на консультації. До обіду з'явилася інформація про те, що 52 депутати від Партії регіонів готові підтримати опозиційний проект закону про звільнення затриманих учасників Майдану.

Опозиційні законопроекти передбачали безумовне звільнення всіх затриманих учасників антиурядових акцій протесту. Це повинно було відкрити можливість для подальших переговорів з врегулювання конфлікту.

Регіонали наполягали на своєму законопроекті. Суть його зводилася до того, що в певний термін протестуючі мають звільнити адміністративні будівлі та проїжджу частину. Після цього влада вирішуватиме питання звільнення заарештованих і зняття покарання з раніше засуджених та оштрафованих.

"У нас немає довіри до опозиції - хай спочатку звільнять будівлі", - пояснювали пропрезидентськи налаштовані регіонали. "У нас немає довіри до влади - нехай спочатку звільнить заручників, потім продовжимо переговори", - парирували опозиціонери.

Після чергового раунду консультацій спікер Володимир Рибак спробував закрити засідання, щоб продовжити на наступний день. Опозиціонери зажадали продовження роботи. За те, щоб не виходити з будівлі під куполом, поки не буде прийнятий закон про звільнення затриманих, проголосували 357 депутатів.

Спікер оголосив перерву на 10 хвилин і зник на кілька годин. У Раду прибув кризовий менеджер Януковича Андрій Клюєв, потім - в.о. прем'єра Сергій Арбузов. Регіонали вийшли із залу. Журналістам пояснили - йдуть радитися.
Це вже був не "розвод кошенят". Для того щоб не допустити реального компромісу з опозицією, в Раду прибула суперважка артилерія 
Незабаром парламентськими коридорами заметушилися напружені хлопці з раціями. Опозиція підтвердила - приїхав президент, особисто переконувати депутатів у тому, що поступки зайві. Розмова була довгою і на підвищених тонах. Гарант пригрозив розпуском парламенту. Бунт у президентській фракції був пригнічений.

В результаті пропрезидентська більшість з регіоналів, комуністів і 11 позафракційних прийняла закон про амністію в редакції влади. Голосували наосліп. Тексту не бачив ніхто. Автор законопроекту регіонал Юрій Мірошниченко повідомив, що умова звільнення затриманих тільки одна - протестувальники повинні залишити будівлі обласних та міських адміністрацій.

Лідер фракції Свобода Олег Тягнибок назвав документ "законом про заручників". Він також звернув увагу на те, що рішення приймалося з порушенням процедури. Текст не був розданий і не пройшов комітет. Законопроект був внесений останнім і тому не міг ставитися на голосування першим (в іншому випадку була висока ймовірність підтримки частиною регіоналів законопроекту опозиції). До того ж 232 голоси "за" набрали в тому числі і за допомогою кнопкодавів.

Це вже був не "розвод кошенят". Для того щоб не допустити реального компромісу з опозицією, до Ради прибула суперважка артилерія. А це свідчить про те, що протестуючі були близькі до своєї першої політичної перемоги - переформатування парламентської більшості.

Нова більшість дозволила би відновити систему стримування і противаги, зруйновану із приходом Януковича до влади. Це підвищило б ступінь напруженості в кабінетах політиків, але знизило б її на вулиці.

Опозиціонери навіть підготували Акт про відновлення легітимності конституційного правопорядку в Україні. Автори проекту, посилаючись на висновок Венеціанської комісії, пропонують відновити дію Конституції 2004 року. Одним голосуванням у парламенті простою більшістю.

Документом передбачено, що чергові парламентські вибори відбудуться в останню неділю жовтня 2017 року, а президентські - в останню неділю березня 2015-го.

"Це не цілком відповідає вимогам Майдану", - зазначив у розмові з кореспондентом ЛІГАБізнесІнформ один з депутатів. Втім, за його словами, президента Януковича з урізаними за Конституцією-2004 повноваженнями до березня 2015 можна буде дотерпіти. За умови, що в Раді буде нова більшість, яка сформує новий Кабмін.

Це міг бути реальний компроміс і реальний вихід з жорстокої політичної кризи. Внутрішня та міжнародна легітимність забезпечена. Обидві сторони конфлікту йдуть на певні поступки і зберігають при цьому обличчя. Але після того, як президент попрацював з фракцією, сенс виносити документ на голосування виявився втрачений.

52 народних депутата могли дати Україні шанс уникнути ще більш кривавого протистояння. Вони не стали ризикувати. Чи то отримали обіцянку якихось бонусів, чи то чогось злякалися . Втім, в умовах, які вони відмовилися міняти вночі з 29 на 30 січня, навряд чи хтось може відчувати себе в безпеці.

Читайте також - Вирішує генпрокурор. Подробиці закона про амністію Майдана

Підписуйтесь на аккаунт ЛІГАБізнесІнформ в Twitter і Facebook: в одній стрічці - все, що варто знати про політику, економіку, бізнес і фінанси.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини