10.02.2012, 10:04

Міністр нападу. Чому Янукович закликав до армії Саламатіна

Міністр нападу. Чому Янукович закликав до армії Саламатіна - Фото

Дмитра Саламатіна призначили міністром оборони раптово. Опозиція відразу розцінила таке рішення як готовність влади до політичного застосування армії

«Замість міністра оборони призначили міністра нападу», - написав на своїй дошці в Фейсбуці відомий журналіст Олексій Мустафін. Така оцінка чергового кадрового прориву Банкової була ще не самою жорсткою. Здивованими були журналістська та частина політичної тусовки. Шокові відчуття публіки транслювалися через соцмережі, блогосферу і навіть у сюжетах деяких новинних програм ефірного ТБ. Новоспеченому міністрові оборони пригадали бійки у Верховній Раді і каліцтва, які він наносив депутатам-опозиціонерам у Раді. Пригадували Саламатіну і його досить нетривале українське громадянство, і відсутність будь-якого досвіду роботи в силових відомствах, не кажучи вже про авторитет у Збройних Силах. Загалом, головним стало питання про те, чому саме активного бійця парламентської коаліції вирішили поставити на посаду відправленого у відставку Михайла Єжеля.

Анамнез

Примітно, що питань про відставку самого Єжеля не виникло ні в кого. І даремно. Формальним приводом до звільнення міністра оборони став конфлікт на засіданні Кабміну з Валерієм Хорошковським. Останній, за словами одного зі співрозмовників кореспондента ЛІГАБізнесІнформ, жорстко розкритикував Єжеля за проект відчуження земельних ділянок Міноборони і доповів про ініціативу міністра президенту Віктору Януковичу. Однак, якщо згадати інші описувані в ЗМІ земельні історії Михайла Броніславовича (наприклад, відчуження території балаклавського заводу «Металіст» на користь структур, пов'язаних із сином президента Олександром Януковичем), то повірити в те, що міністра звільнили за розбазарювання майна, непросто.

Тому заслуговує на увагу й інша версія: за даними мас-медіа та власних джерел в оборонному відомстві, багато операцій з майном і контрактами Міноборони Єжель проводилися в інтересах так званої «єнакіївської групи». Зокрема, як кажуть, представникам цієї гідної спільноти державних мужів діставалися найбільші підряди на постачання армії продуктів харчування та ПММ. Таким чином, звільнення Єжеля автоматично означає переділ ринку, який сформувався навколо української армії. Що загалом  вписується у вже висловлену в ряді ЗМІ версію про те, що останнім часом оточення президента урізує угіддя вертикалі Юрія Іванющенка. Крім того, джерела у владі давно розповідали про пораженські настрої Єжеля, бажання піти з посади і його загальної пасивності на робочому місці. Питання про неефективність Єжеля як міністра могло ставитися і ставилося неодноразово.

Таким чином, давши хоча б приблизну відповідь на питання про те, чому зняли Єжеля, можна приступати до аналізу призначення Саламатіна. Репутацію нового міністра оборони змальовують в буйних тонах. Про його гарячий темперамент ходять легенди. Свого часу співробітники Укрспецекспорту, наприклад, захоплено розповідали автору про грубу манеру спілкування з підлеглими. Хоча ці штрихи до портрета навряд чи зможуть доповнити і без того бойовий імідж нового голови Міноборони. Особистість Саламатіна була яскраво розкрита зламаним носом депутата-нунсівця Володимира Карпука і п'ятьма опозиціонерами, доставленими в "Феофанію" після вуличної бійки біля парламентської трибуни. Однак крім цих емоційних висновків варто зрозуміти, яким саме був механізм призначення й довгострокові цілі відправки Саламатіна в Міністерство оборони. З цим не все так просто, як розповідають в своїх уїдливих коментарях депутати від опозиції.

Гроші й голоси

Саламатіна завжди називали представником стародонецких. Однак, по суті ні до Бориса Колесникова, ні до Рината Ахметова він близький ніколи не був. Принаймні, їх інтерес не проглядався в роботі Саламатіна на посадах голови Укрспецекспорту і Укроборонпрому, які він займав останні півтора року. При цьому скинути з п'єдесталу Дмитра Альбертовича не могло ніщо. Проблеми з півмільярдним іракським контрактом, переділ ринку експорту озброєння, дивні як для зберігача вищої найсуворішої держтаємниці щотижневі поїздки в Москву.


Наскільки відомо кореспонденту ЛІГАБізнесІнформ, рік тому активні спроби змістити Саламатіна з посади робила одна з конкуруючих з ним збройових груп ВПК. Доповідні записки про стан справ в галузі близько року тому були покладені на стіл прем'єр-міністру Миколі Азарову. Однак той нібито відразу сказав, що Саламатін знаходиться не в його юрисдикції, і зробити з ним він нічого не може. Нічим закінчилися зусилля по наведенню порядку на ринку експорту озброєнь з боку першого віце-прем'єра Андрія Клюєва - спроби втрутитися в хід виконання іракського контракту успіху не мали.

Джерела, близькі до збройового бізнесу, стверджують: нібито Саламатін з Януковичем погодив, що саме він як міністр оборони буде одночасно відповідати й за експорт озброєнь 

Співрозмовники в Укроборонпромі й Укрспецекспорті впевнені в тому, що Саламатін якимось чином зміг налагодити прямі відносини з президентом. Що і дозволило йому так впевнено почувати себе на посаді. При цьому жодних відомостей про конфлікти Саламатіна з тим же Хорошковським під час перебування останнього головою СБУ не було. Хоча контроль над експортом озброєнь - пряма компетенція Контори. Навпаки, спецслужба навіть була помічена в допомозі керівництву Укроборонпрому. Наприклад, з подачі керівника однієї з дочірніх структур держконцерну СБУ порушила кримінальну справу проти колишнього топ-менеждера української оборонки Дмитра Понамаренка.


Як виявилося, чутки про те, що Саламатін може бути призначений на посаду міністра, почали гуляти коридорами Укрспецекспорту ще восени минулого року.


Джерела, близькі до збройового бізнесу, стверджують: нібито під час розмови з Януковичем Саламатін погодився, що саме він як міністр оборони буде одночасно відповідати і за експорт озброєнь. Головою Укроборонпрому - відразу після призначення Саламатіна міністром - був призначений Дмитро Перегудов, який до цих пір керував Укрспецекспортом. «У нас поки все тихо. Загальна канва розмов: нічого не змінилося. Тому що Перегудов - людина Саламатіна », - відзначив один із співрозмовників кореспондента ЛІГАБізнесІнформ в держкомпанії.


Якщо ці припущення вірні, то це означає, що після призначення Саламатіна українська оборонка виявиться в унікальній ситуації. Раніше спецекспортери жили в стані постійного конфлікту з Міноборони: вони змушені були відстоювати свої замовлення, переконувати генералів в тому, що деякі вироби треба знімати з озброєння, продавати і міняти. Фактично, саме через такого керованого конфлікту майно та озброєння української армії поки не розбазарені до останнього гвинтика. Прихід же Саламатіна в Міноборони створює дивовижний у своїй простоті конфлікт інтересів. Адже він буде одночасно вирішувати, що саме з майна Міноборони можна продати, і як куратор Укрспецекспорту - що потрібно купити або, навпаки, відправити на експорт.


За словами зайнятих з сфері збройового бізнесу експертів, Україна все ще володіє деякими видами озброєнь, які до цього дня не йшли на експорт. «У серпні минулого року затвердили перелік надлишкового майна Міноборони. Там виявився суцільний неліквід. Якісь лопати, онучі. І мені здається, що зміни в Міноборони приведуть до того, що списочок трохи підкоригують », - відзначає один зі співрозмовників в Укрспецекспорті.


При цьому Збройні Сили країни досі мають у своєму розпорядженні техніки, досить привабливою для зовнішніх покупців. «Наприклад, ми практично не продавали на експорт нормальні Су-27 і МіГ-29. Те, що реалізовувалося, було просто мотлохом, який треба було ще пропустити через ремонтний завод. З бойового чергування хороші машини не знімалися. Є речі, за якими буде просто черга стояти - БМП-3, вертольоти Мі-17. На озброєнні стоять дивізіони С-300. Кожен з них потягне на 200-250 мільйонів доларів! Ті ж Бук-М1, засвітилися в скандалі з Грузією, можна продати мільйонів за 90 кожен. Це все в теорії. Я не уявляю, щоб хтось міг зняти з бойового чергування С-300. Потрібно бути повним ідіотом. Але з нашою владою я нічому не здивуюся », - відзначив один зі співробітників компанії-спецекпортера.


З поправкою на бюджетну кризу, прийдешні вибори і традиційну жадібність українських чиновників фінансові мотиви свіжих кадрових новацій в армії виглядають не особливо екзотично. У всякому разі, простіше повірити в ці мотиви, ніж в готовність влади спустити на новий Майдан танкову дивізію. Не варто забувати і про роль армійського голосування на виборах. Ураховуючи явку, виборці в погонах разом із сім'ями становлять близько двох-трьох відсотків виборців. Відповідальність командирів за результати виборів на дільницях у військових містечках, у військових частинах і на кораблях ще ніхто не відміняв.

Підписуйтесь на аккаунт LIGA.net в Twitter, Facebook, Інстаграм: в одній стрічці - все, що варто знати про політику, економіку, бізнес і фінанси.
Отправить:
Теги:
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Популярне