Конфліктна зона опозиції. Аналіз передвиборчої ситуації у Львові

30.09.2012, 09:54
Конфліктна зона опозиції. Аналіз передвиборчої ситуації у Львові - Фото
В регіоні "єдині узгоджені" жорстко конкурують з іншими опозиційними кандидатами (фото - maidanua.org)

Незважаючи на владні ресурси Партії регіонів та популярність на останніх місцевих виборах Свободи, першу скрипку на виборах-2012 грають інші гравці

Попри те, що після останніх місцевих виборів у радах Львівщини домінує Свобода, а виконавча влада лежить у сфері впливу Партії регіонів, роль першої скрипки у передвиборчій кампанії відведена іншим політичним гравцям. На мажоритарку регіонали виставили вкрай слабких представників. Гіпотетично підтягнути своїх кандидатів під потрібний результат можна було б завдяки адмінресурсу. Однак цей фактор надто демонізований і в реалії на Львівщині не діє. Партії влади легше шукати порозуміння з прохідними кандидатами, ніж намагатися сподобатися львівським виборцям чи на них тиснути. Натомість Свобода, яка провела у ради Львівщини більше тисячі депутатів, нині змушена насолоджуватися малим. Підписавши угоду про спільні дії з Батьківщиною і Фронтом змін, «тягнибоківці» зуміли приборкати власні апетити та забронювали собі лише 4 з 12 одномандатних округів. Решту порівну розділила між собою об’єднана опозиція.

Власне, «угода трьох» і стала провісником конфлікту, який буяє в львівському опозиційному середовищі. Фішка з єдиним узгодженим кандидатом не на жарт роздратувала відсіяних. Вибраних - усього вісім (якщо відкинути квоту Свободи), а кількість бажаючих – зашкалює. Представники партій, які входять у Комітет опору диктатурі, потроху оговтуються від шоку й досі не можуть повірити у те, як легко Батьківщина та Фронт змін зуміли перетягнути на себе опозиційну ковдру. До слова, найшвидше адаптувався хіба Тарас Стецьків, який цьогоріч теж пролетів через усі опозиційні привілеї. Якщо його супротивник на окрузі – єдиний узгоджений, то польовий командир Майдану афішує себе як «єдиний надійний».

Усе б нічого, якби масла у вогонь не почали доливати лідери Батьківщини. Їхні заяви про те, що ті, хто висувається проти єдиного узгодженого кандидата, працюють на Партію регіонів, потягли за собою ланцюжок компроматів. Найскандальніший з них - про продаж місць у списку. Названа вартість «єдиного узгодженого»: від $500 тис. до $1,5 млн. Знаючі твердять, що у більшості випадків кандидатів просто "душила жаба" за кровно заробленими, хоча декому навмисно був озвучений непідйомний тариф. Так чи інакше, це не додає честі усім опозиціонерам. Вочевидь, фінансова складова й стала причиною головної проблеми опозиції. Експерти відзначають, що їхній склад мажоритарників – найслабший з часів перших демократичних виборів.

Тим часом товстосуми, яких на Львівщині не бракує, не вв’язуються у локальні війни, а впевнено, залучивши потужний фінансовий ресурс, пруть у парламент. Подекуди не може їх зупинити навіть «єдиний узгоджений» - попри 10-15% фори під час старту.

Сихів здали без бою

Один з чотирьох виборчих округів у Львові - Сихівський 115-й (окрім самого Сихова об’єднує частину Личаківського району). Свого часу на нього око поклав мер Андрій Садовий, який до останнього вагався чи йти на вибори. Облюбувала його і Свобода. На нього мітив спершу Олег Тягнибок, а після того, як він осів у списку, представляти Свободу заповзявся амбітний політолог Юрій Михальчишин. Конкурувати він мав з ударівцем Дмитром Добродомовим, генеральним продюсером телеканалу ZIK, який, до речі, перш ніж податися до Віталія Кличка, з'являвся на засіданнях того ж КОДу.

В останній момент Михальчишин несподівано перекочував в інший округ, а союзники свободівців відрядили на Сихів «фронтовика» Михайла Хміля. У такій ротації була помічена рука власника телеканалу ZIK - львівського олігарха Петра Димінського. Як відомо, останній уміє переконувати. Навіть зелене світло для безпроблемного потрапляння Свободи в ефіри рейтингового телеканалу – не було головним аргументом. Відтак журналіст Добродомов отримав дещо слабшого опонента, хоча й з грифом «єдиний узгоджений».

Зрозуміло, що змагатися Хмілю вкрай складно у всіх відношеннях. Чоловік він не надто бідний. Свого часу працював в обласному центрі зайнятості, коли відомство очолював знаний в Україні за своїми "подвигами" Володимир Галицький. Якось навіть гріх було б жебракувати при такому розкішному керівникові. Хоча, певно його заробітки – мізер порівняно зі статками покровителя Добродомова. Також, останній перевершує Хміля в ораторстві - все ж таки тележурналіст. Не полінувався заради свого представника і лідер УДАРу Кличко, який нещодавно відвідав Сихів і підсилив рейтинг Добродомова. Нині, правда, Хміль його випереджає, і перемогу пророкують саме йому, проте відрив в межах 1% залишатиме інтригу до самого дня виборів.

Поборотися в окрузі може і Роман Федишин, власник торгового ринку «Шувар». Підприємство є лідером в Україні з організації управління ринку сільгосппродукції. Бізнес у чоловіка процвітає, а статки, які експерти оцінюють в $16 млн., сприяють активній участі у виборах. Власне, Федишин може акумулювати аполітизованих виборців. Таких в окрузі не бракує, як і тих, хто розчарований демаршем Свободи.

Лідер симпатій

У 116-му Залізничному виборчому окрузі Львова пальму електоральних симпатій утримує свободівка Ірина Фаріон. Можемо припустити, що навіть не ставши «єдиною узгодженою» вона все одно б змогла перемогти своїх опонентів. Уже нині за неї готові проголосувати більше 38% виборців округу. Лише чудо може допомогти її обігнати. Ударівець Андрій Березюк, виконавчий директор ПП Максі-груп, наразі посідає другу сходинку з 17%. Чоловіка хіба можна привітати з вдалим партійним вибором, адже його власний рейтинг певна річ не перевалив би і за десяток.

Фаріон доволі молодий політик. Каталізатором її приходу у велику політику став безіменний герой – водій львівської маршрутки 
Натомість, Фаріон і на місцевих виборах 2010 року серед усіх мажоритарників Львівщини показала найвищий результат – 33%. Певна річ, доцент кафедри української мови «Львівської політехніки» не настільки багата, щоб самотужки штурмувати округ, однак її активність і публічність сприяють тому, щоб усі її виборчі витрати брали на себе інші. До речі, Фаріон доволі молодий політик. Каталізатором її приходу у велику політику став, за її ж словами, безіменний герой – водій львівської маршрутки, котрий на зауваження вимкнути російську попсу на «Нашому радіо» послав її подалі. З того часу, пані Ірина наводить жах на місцевих перевізників.

Опозиційні важковаговики

Безумовно, лідерами у 117-му виборчому окрузі Львова, який об’єднує Галицький, Франківський і частково Шевченківський райони, є єдиний узгоджений кандидат від ОО Ігор Васюник і самовисуванець, чинний парламентар Стецьків. Розбавляють їхню чоловічу компанію дві дами: асистент кафедри менеджменту організацій НУ «Львівська політехніка», депутат Львівської облради від УДАРу Оксана Юринець та самовисуванка Світлана Куспись, президент АО Адвокатська компанія Куспись та Партнери.

Юринець для виборів такого масштабу надто молода та недосвідчена, хоча бренд УДАРу таки творить чудеса – соціологія віддає їй 15%. Наразі Юринець запам’яталася популярним в інтернеті рекламним роликом, від якого згодом всіляко відхрещувалась. За сценарієм авторів цього шедевру, два гопники, які оцінювали перехожих жінок, назвали Юринець невибагливо - «нормальною бабою». Супротивниця ударівки - Світлана Куспись – відома в регіоні. В експертному колі її називають блаженною, бо вона «на кожні вибори кудись ходить».

Перш, ніж перейти до важковаговиків, слід відзначити ще одного кандидата, який своїми статками багатьом може дати фору. Це Олег Баран - голова Львівської міської організації Партії регіонів, директор ТОВ Родинна ковбаска. За чутками, цей бізнес свого часу був тісно переплетений з екс-начальником Західної регіональної митниці Тарасом Козаком. Ясна річ, ніде це не афішувалось.

Щодо Стецьківа, то чоловік увесь час на нервах. Виправити ситуацію на його користь могли б Юлія Тимошенко та Юрій Луценко, та, як відомо, їм зараз не до того. А офіційна соціологія твердить, що Стецьків вдвічі відстає від Ігоря Васюника. Оптимізму може додати хіба експертне опитування, проведене для власного штабного користування. Згідно з його результатами, Стецьків в лідерах, хоча опозиційні війни не дають йому часу розслабитися. Як відомо, "самооборонець" Стецьків об’єднав зусилля із собі подібними невдоволеними та розчарованими опозиціонерами й спільно з ними збирає віча, аби розтлумачити спраглим правди виборцям, хто є хто. І тут вже слова ніхто не фільтрує – рівноцінно отримують і регіонали, і екс-друзі.

Стецьків збирає віча, аби розтлумачити виборцям, хто є хто. І тут слова ніхто не фільтрує - отримують і регіонали, і екс-друзі 
Васюник свою кампанію веде активно і масштабно. Акцію на захист української мови чоловік зробив загальноміською. Знімати власні білборди з непотрібних округів не збирається, що є свідченням того, що гроші є і найближчим часом їх не забракне. Кандидат більш відомий завдяки своєму старшому братові Іванові, який в часи Віктора Ющенка встиг посидіти і в Секретаріаті президента, і в уряді Тимошенко. Молодший брат деякий час ходив в перших заступниках голови правління Нафтогазу України Олексія Івченка, а з 2009-го майже рік був представником Укрзалізниці в Кабінеті міністрів. У Нафтогазі скандали супроводжували не лише одіозного шефа, який отримав прізвисько «Льоша-мерседес», а й його підлеглих, серед яких і Васюник-молодший. Вони відзначилися тим, що проплатили вельми дорогих снігуроньок на новорічний корпоратив. Штабісти Васюника просто киплять, коли тема снігуроньок десь виринає уже в 2012 році.

Ідея проти грошей

Виборчий округ 118 – один з двох, який зазнав змін. Хоча його і відносять до міського, однак переважають у ньому не львів’яни, а мешканці Пустомитівського району, себто селяни. У меншості - виборці Шевченківського району Львова. Такий новий розподіл дещо спростив життя одному з головних претендентів на перемогу Богдану Дубневичу, який роками зорює Пустомитівщину благодійництвом і прикладом успішного господарництва.

Богдана і його брата Ярослава, який теж балотується в депутати, вважають сірими кардиналами Львівщини. Не всі їх ідентифікують по імені, часто плутають на світлинах, оскільки для загалу вони просто «брати Дубневичі». Вони ніби не належать ні до опозиції, ні до влади, хоча всюди їх багато. Свого часу вони були тісно переплетені з БЮТ, не шкодували грошей для виборчої кампанії Юлії Володимирівни на Львівщині. Словом, становили фінансовий кістяк Батьківщини в регіоні. Не заважало їм контролювати партійний осередок і те, що офіційно його очолював Іван Денькович, який згодом став перебіжчиком. Їхня конфронтація досягла апогею на місцевих виборах-2010, коли Батьківщина взагалі була усунута від кампанії.

Виступити проти братів не кожен би зміг наважитись. Саме проти Богдана, директора ТОВ АПП Львівське, буде воювати свободівець Михальчишин, який емігрував з Сихова. Допомогти йому мали б постійні нападки на братів Дубневичів з боку газети «Експрес» та того ж таки каналу ZIK. Та обізнані люди твердять, що власник каналу Димінський знайшов порозуміння з одіозними братами. І хоча вони неодноразово тиснули один одному руки і стільки ж розходились, нинішня мирова до виборів, схоже, протриває.

Свободівцю важко протистояти проти Дубневича ще й тому, що переважає в окрузі сільське населення, а Михальчишин відомий більше у Львові, де він має чимало симпатиків через свою радикальність. Як затятий націонал-патріот він імпонує багатьом. До того ж, постійні війни з мером Садовим таки додають рейтингу. Нині соціологія твердить, що Михальчишин випереджає свого головного конкурента на 5% з результатом 35,7%, але приписати йому остаточну перемогу не візьметься ніхто. Це один з тих округів, де Батьківщина може втратити мандат.

Свобода рулить

119-й округ відкриває серію обласних округів Львівщини. Він включає Бродівський, Буський, Радехівський та частково Кам’янка-Бузький райони. Традиційно вважається територією, де сильні позиції має та ж Свобода. Від цієї політичної сили на округ делегована уродженка Бродівщини «єдина узгоджена» Ірина Сех, голова свободівської фракції в Львівській облраді, рідна сестра її голови Олега Панькевича. У Раді Сех – надактивна. Вона, зокрема, відзначилася найбільшою кількістю депутатських звернень і запитів. Її авторству належать такі витончені програми, як «профілактики і запобігання поширенню пияцтва серед населення області». Вона навіть встигла видати книжку «Історія пияцтва на Галичині».

Саме з ініціативи фракції, яку очолює пані Сех, було висловлено недовіру трьом останнім губернаторам Львівщини, включно з чинним Михайлом Костюком. Двоє інших – Василь Горбаль та Михайло Цимбалюк не протримались на посаді й року після свободівського клейма. Окрім депутатської діяльності, Сех є директором ПП підприємства Агенція юридичного захисту. Невідомо, наскільки фірма є прибутковою, хоча найімовірніше заробітки самої пані Ірини не йдуть в жодні порівняння із фінансовими справами її чоловіка Андрія, який очолює МПП Топаз. Саме регіонали в облраді звинуватили Сех в тому, що вона, будучи головою екологічної комісії, кришує контрабандне вивезення лісу її чоловіком. На такі заяви миттєво відреагували податківці, які заповзялись перевіряти Топаз. А Ірині Сех це дало підстави говорити про репресії влади.

Рівних Сех в окрузі немає. Відзначити можна лише двох з конкурентів. Це Володимир Кожан, гендиректор ТзОВ Краківський ринок, який є також почесним консулом республіки Казахстан у Львові. Зав’язати боротьбу пробує також ударівець Іван Щепанкевич, директор з питань заготівлі сировини ПАТ Галичина. Якщо останньому з політбрендом хоч якось пощастило, то шанси Кожана – вкрай примарні попри чітко вибудуваний імідж мецената, дипломата і просто доброго та ревного християнина. Усьому виною очолюваний ним ринок, за яким закріплена слава базару, що перебуває під дахом криміналітету. Попри побожність Кожану не вдалося відмежуватись від приписаної йому тісної дружби з авторитетом «Мордою» - Володимиром Дідухом, який нещодавно переніс черговий замах на своє життя. Сам Володимир Дмитрович усю колючу інформацію цілком спростовує.

Чітко по колії

Виборчий округ 120 охопив Городоцький, Мостиський та частину Самбірського районів. Тут господарює молодший з братів Дубневичів - Ярослав - президент ТОВ Корпорація Колійні ремонтні технології (КРТ). Це підприємство стало об’єктом нападок у львівських медіа. Як уже зазначалось,особливо старається газета «Експрес», яку з-за спини підтримував телеканал ZIK. Якщо з останнім все більш-менш вирішено, то з «Експресом» доведеться Дубневичам і далі ворогувати. Причому невідомо, кого саме хоче дістати власник «Експресу» Ігор Починок - братів Дубневичів чи через них губернатора Михайла Костюка, який дотичний до КРТ - отримує гонорари на підприємстві за свої винаходи.

Тим не менше, настрій у Ярослава Дубневича бойовий. На окрузі не повинно виникнути жодних проблем. Втім може бути просто весело. Хотілося б побачити обличчя Ярослава Васильовича, як він дізнався, що на його округ затесався давній знайомий - перебіжчик з Батьківщини Іван Денькович.

Компанію чоловікам в окрузі склала Тетяна Чорновол – київська журналістка. Її поява спершу дещо збурила місцевих опозиціонерів. Та згодом вони зрозуміли, що ця жінка тут не зайва. Немає надто багато бажаючих йти до Дубневича-молодшого на округ. Таня встигла вже залізти в Межигір’я до президента і з голови до ніг бути облитою зеленою фарбою в ліфті однієї з львівських багатоповерхівок.

Бій до останнього

У 121-му окрузі, який включає Борислав, Дрогобич, Трускавець та увесь Дрогобицький район, боротьба може бути вкрай запеклою. Опоненти приблизно рівні. Форою може тішитися лідер обласної організації Батьківщини Роман Ілик - він "єдиний узгоджений". Та невідомо, чи й це допоможе. Надто пізно Ілик стартував: не сподівався, що потрапить у виборчий список. А це після того, як він зумів втримати партійну організацію від розвалу після поразки Тимошенко на президентських виборах та гідно перенесеного голодування за Леді Ю.

Нагадємо, кермо львівського осередку партії Тимошенко Ілик відібрав у того ж таки Деньковича. Посилено йому допомагали Дубневичі. Щоправда, тепер ймовірно він шкодує, що згодом побив горшки з одіозними братами. Зараз їхня допомога стала б в нагоді.

В лідерах по округу ходить депутат облради, голова правління Дрогобицької райспоживспілки Михайло Задорожний. Щоправда, він свободівець у вигнанні. Задорожний ослухався наказу не йти проти узгодженого кандидата і тепер змушений агітувати без партійної символіки. Можливо, Задорожний вірить, що його пам’ятають як «тягнибоківця». Хоча в кого пам'ять краща, то знають, що з минулим у кандидата - не фонтан. До того як стати членом партії Тягнибока, він стиг побувати в НДП і СДПУ(о).

Янковский - чи не єдиний кандидат від Партії регіонів, на якого влада справді робить реальну ставку на мажоритарці 
Одним з реальних претендентів називають ще Ігоря Куруса – колишнього першого заступника голови Нацради з питань телебачення і радіомовлення. Сьогодні Курус працює в держагентстві з інвестицій Владислава Каськіва, де керує національним проектом «Відкритий світ». Є і висуванець Партії регіонів - Михайло Янковський, заступник губернатора. Регіоналом він став лише у липні цього року, за кілька хвилин до того, як його обрали кандидатом. Людина добре відома у правоохоронних колах – очолював обласну міліцію в 1997-1999 роках. Експерти твердять, що це чи не єдиний кандидат від Партії регіонів, на якого влада справді робить реальну ставку на мажоритарці.

Козацький край

У 122-му окрузі, який охоплює Жовківський та Яворівський райони, найвідоміша фігура - Тарас Козак. Тут він не шкодує ані сил, ані грошей. Чимало проблем Тарас Романович міг би уникнути, якби раніше йому вдалося потрапити в парламент. Моментом істини міг стати 2006 рік. Однак ставка на прогресивну соціалістку Наталію Вітренко була невиправданою. Подейкують, що зелене світло від Партії регіонів на участь у виборах Козак отримав завдяки обіцянці провести у парламент, окрім себе, ще двох потенційних тушок-мажоритарників, виборчі кампанії яких він зобов’язався профінансувати.

Загалом Козак умів уживатися з будь-якою владою. Кримінальні справи, які були порушені проти нього після помаранчевої революції, зокрема за купівлю літака Як-42 за $2 млн. без сплати митного збору – можна вважати простим непорозумінням у зоряній кар’єрі Козака. У часи Медведчука-молодшого він був його правою рукою в обласній податковій. Наступне місце праці - начальник Західної регіональної митниці. Чимало років Тарас Романович невтомно працював у головному митному відомстві у Києві.

В окрузі Козак гарує ідеально-показово. Методи – не новаторські, однак перевірені. У селах ремонтуються ФАПи, садочки, школи, газифікуються населені пункти. "Школярики" з дарчими написами курсують з дитячими екскурсіями навіть по Львову.

Об’єднана опозиція багатьох сватала на округ скласти конкуренцію Тарасу Романовичу. Усі опиралися, і відомо чого. Навіть округи Дубневичів виглядають не так страшно. Так чи інакше, але на округ задля пристойності знайшли узгодженого кандидата. Ним став представник Партії захисників Вітчизни, лікар Василь Пазиняк. 

До речі, Пазиняк мав шанс поборотися в окрузі не з одним, а відразу з трьома Козаками. Щоправда, станом на сьогодні один з них - також Тарас Козак, експерт ЗГРУ ПАТ ПриватБанк - поспішно знявся з виборів.

Політолог на трубі

Тарас Батенко наразі беззаперечний лідер у 123-му виборчому окрузі, який включає місто Новий Розділ, Золочівський, Миколаївський та Перемишлянський райони. Не зумів чоловікові зіпсувати рейтинг висадкою в округ навіть культовий автор «Чорного Ворона» Василь Шкляр. Дефіцит фінансів у письменника, який працює за кошт своїх жертовних читачів, робить свою чорну справу. Більш популярний у міському світі, Шкляр, схоже, наразі не здобув популярності серед сільського населення. Хоча, його поява таки стривожила добре озброєного фінансовими ресурсами Батенка. Останній вважається людиною олігарха Ігоря Коломойського.

До речі, досі ніхто не може дати відповіді на питання, яким чином політолог за освітою обійняв посаду директора Львівської дирекції Магістрального нафтопроводу «Дружба», що входить до Укртранснафти. Певно і самим призначенням, і довготривалою службою Батенко завдячує не самому Коломойському звичайно, а своєму куму, який працює в керівництві Укртранснафти. Батенко пересів на трубу з крісла заступника голови Львівської ОДА, нині покійного Петра Олійника.

Як відомо, 123-й округ був у квоті Батьківщини. Подейкують, що бютівець Віктор Швець з якихось міркувань здав його Коломойському. Як наслідок – Перемишлянщина та Миколаївщина харизматичного опозиціонера так і не побачить. Узгодження пройшла така собі Лідія Котеляк. Жінка певно не дурна і не зла, однак не в одній ваговій категорії з Батенком. Про Котеляк відомо лишень те, що вона є директором ТзОВ Ліда та головою організації «Жінки Батьківщини». Експерти твердять, що якщо Лариса Федорів, яка представляє в окрузі УДАР, зніме свою кандидатуру, то у Котеляк таки з’явиться шанс побороти Батенка. Це за умови, якщо більшість виборців перейдуть від жінки до жінки.

Там, де двоє чубляться

Виборчий округ 124 об’єднує місто Червоноград, Сокальський та частково Кам’янка-Бузький райони. Лідером електоральних симпатій тут є нардеп Степан Курпіль. Він не пішов по рідному округу, конкуруючи з Батенком, а вирішив балотуватися у шахтарському краю. Газета «Високий замок» та ЗАТ Видавничий дім Високий Замок, якими нині керує дружина Курпіля Наталія Балюк, свого часу дали зелене світло Курпілю у велику політику. Завдяки потужному медіаресурсу він за особистою протекцією Тимошенко очолив виборчий штаб в області, а згодом отримав депутатський мандат.

Злі язики твердять, що мажоритарка – це покарання Курпілю. Мовляв, під час суду над Леді Ю, коли було оголошено збір у Києві, він поїхав з дружиною за кордон відпочивати 
Цьогоріч Степан Володимирович також сподівався потрапити у виборчий список, аби клопотів було поменше. Та бютівські боси думали по-іншому. Злі язики твердять, що мажоритарка – це покарання Курпілю. Мовляв, під час суду над Леді Ю, коли було оголошено збір у Києві, Степан Володимирович спокійно поїхав з дружиною за кордон відпочивати. Якщо це правда, то Курпіль повинен подякувати хоча б за "єдиного узгодженого кандидата".

Протистоятиме Курпілю ще один чинний депутат - Володимир В’язівський. Фактично, нинішнє депутатство – перше такого масштабу самостійне плавання. Туди його проштовхнув Петро Олійник, в тіні якого він до того постійно знаходився. Хоча, як твердять люди, які знають, В’язівський виконував усю чорнову роботу і насправді є дуже хорошим організатором та вправним менеджером.

Ситуацію в окрузі опозиції ускладнює те, що шанси перемогти в окрузі має провладний кандидат - Микола Криштопа, директор шахти «Надія» та депутат Львівської облради від Сильної України. Саме він може скористатись неузгодженістю опозиційних кандидатів. До слова, Криштопа здобув визнання і популярність, коли в 2003 році шахта, яку він очолює, вийшла зі структури Львіввугілля і стала самостійним підприємством в системі Мінвуглепрому.

Гірські важковаговики

Узгодженим кандидатом від об’єднаної опозиції у 125-му окрузі (місто Самбір, Сколівський, Старосамбірський, Турківський та частково Самбірський райони) делегований Андрій Тягнибок – брат головного свободівця. У облраду він пройшов саме по Сколівському району. Чи матиме він шанс перемогти – питання радше риторичне. Малоймовірно, що йому допоможе і відоме прізвище, і «узгодженість», хоча чудеса бувають і в політиці.

Явним фаворитом перегонів наразі є Андрій Лопушанський – виходець з міста Добромиль Старосамбірського району. Парламент для нього – не новинка. Щоправда, перебував там недовго, у 2006-2007 роках. Статки чоловік колотив, зокрема, будучи першим заступником голови правління Нафтогазу України у свого однопартійця-КУНівця Івченка. На окрузі чоловік працює систематично. Зокрема, благодійний фонд його імені працює з 2003 року. У шести райцентрах області працюють його безкоштовні юридичні приймальні «Народний адвокат».

На щастя Лопушанського, з боїв за мандат вибув чи не найсильніший супротивник – Орест Фурдичко, який за часів Леоніда Кучми вважався неформальним володарем цього передгірського регіону. У пресі був навіть скандал про фінансування виборчої кампанії Фурдичка лісгоспами області. Нині він директор інституту Агроекології у Києві. Чи то Фурдичко хотів дати чергового ляпаса своєму ледь не особистому ворогу - іншому «ліснику» Анатолію Дейнеці (нинішньому начальнику Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства), чи то справді так увірував у Лопушанського, однак він не лише не пішов на вибори, а й офіційно підтримав представника КУНу.

Малоймовірно, що Тягнибоку-молодшому допоможуть відоме прізвище і узгодженість з Батьківщиною 
Дейнека наразі активністю на окрузі не надто вирізняється, хоча малоймовірно, що вважає свою кандидатуру приреченою. До речі, у нього стосунки з Орестом Фурдичком і справді непрості. Колись у бік Дейнеки пролунали серйозні звинувачення, які стосувалися приватизації на користь родичів та знайомих будівель контор і садиб лісництв.

Не варто забувати на окрузі і ще двох кандидатів - Михайла Гичку та Ігоря Пукшина. Останній, як відомо, був заступником з правових питань голови Секретаріату президента Ющенка. Він є вихідцем з Турківщини. Непублічний, однак досвідчений політик, Пукшин здатен вплинути на розстановку сил в окрузі. Гичка вважається лояльним до влади кандидатом. Він - депутат облради трьох останніх скликань. У 2010 році обирався від ПППУ. Головний лікар Львівської обласної клінічної лікарні. Гичка є родичем Дубневичів, то ж при потребі свої зусилля родина може об’єднати.

Узгоджений в лідерах

Стрийський та Жидачівський райони Львівщині об’єднанні в 126-му окрузі. З 1994 по 2002 роки тут впевнено перемагав Ігор Осташ. Після відміни мажоритарки та по від’їзді послом до Канади, Осташ взагалі втратив звязок з регіоном. Відповідно, підросли нові лідери. І хоча пан Осташ не полишає надій на перемогу, шанси виглядають примарними. У фаворитах ходить єдиний узгоджений кандидат Олег Канівець - давній бізнес-партнер і особистий приятель Осташа. Тричі він був керівником його виборчого штабу. Такий розклад в окрузі Осташ сприймає не дуже дружньо і спарингується з усіма на рівних.

Щодо Канівця, то він випереджає найближчого свого супротивника – представника УДАРу Андрія Кота - на добрий десяток відсотків. Останній не полишає надій таки перемогти. Тим паче усі ресурси для цього є. Кіт - доволі амбітний підприємець, який представляє агропромисловий бізнес регіону (агрохолдинг Оліяр, ТМ Майола, ДГ Оброшино). Під час проведення місцевих виборів 2010 року отримав серйозну підтримку виборців у Жидачівському районі. Він балотувався від Сильної України. Однак ще до ситуації з самоліквідацією партії Сергія Тігіпка Кіт поспіхом покинув лави партії.

Не з бідних і сам Канівець. Останнє місце його праці – посада голови правління ЗАТ Видобувна компанія Укрнафтобуріння. Є в кандидата й власний бізнес. Свого часу заснував у Стрию фірму з розливу води Галартезіан. Крім того, він співвласник деревообробного підприємства. Має власний бізнес й у столиці – є співзасновником будівельної компанії Укртехнобудінвест. Чимало власних коштів та залучені гроші бізнес-партнерів він витрачає на функціонування благодійного фонду «Добре серце».

Андрій Горуна, Центр експертних досліджень "Тема", Львів

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини