Холодний аналіз. Зеленський і Путін не домовилися: що це значить і що буде далі

11.12.2019, 11:05
Холодний аналіз. Зеленський і Путін не домовилися: що це значить і що буде далі - Фото
Володимир Зеленський, Ангела Меркель, Емманюель Макрон, Володимир Путін (Фото: EPA)

Український і російський президент домовилися мало про що. Ми знайшли трьох незаангажованих експертів, які думають поза рамками "зрад" і "перемог"

У понеділок, 9 грудня, відбулася зустріч у нормандському форматі глав України, Німеччини, Франції та РФ. У ході цієї зустрічі пройшли і двосторонні переговори між Володимиром Зеленським та Володимиром Путіним. За її результатами сторони домовилися про деякі кроки для врегулювання ситуація на Донбасі. Зокрема, до Нового року має відбутися новий масштабним обмін полоненими в форматі "всіх на всіх". Також Україна повинна прописати в законодавстві формулу Штайнмаєра, на яку раніше дала згоду, і провести розведення сил з обох боків лінії фронту в трьох нових точках до кінця березня 2020 року. Чи виконають сторони ці домовленості і що буде далі, - LIGA.net запитала три думки.

фото: Андрей Гудзенко/LIGA.net

Борис Бабін, екс-представник президента України в Криму

Чи виконають вони те, що було заявлено в Парижі, залежить виключно від доброї волі учасників. Оскільки ні Мінський формат в цілому, ні нормандські переговори, ні документи, що з'являються в їх результаті, не є правовими. Це політичні акти, що не містять у собі зобов'язань держави Україна. Тому, по-перше, ці документи ми виконуватимемо виключно на добровільних засадах, якщо на це буде потрібна політична необхідність.

По-друге, зі змісту заявлених документів ніяких нових ризиків для української державності та їх інтересів немає. Те, що було заявлено про закон Про особливий статус або про формулу Штайнмаєра, раніше обговорювалося в рамках мінського процесу і підтверджувалося якимись політичними заявами.

Далі є наступний фактор - чи буде це все переведено в нормативні акти. Тобто, ми заявили, що будемо це впроваджувати в законодавство. Відповідно виникає питання - на якому рівні? Уже ясно, що не на конституційному. Це буде закон або акти Центральної виборчої комісії, або щось ще. Будуть вони постійні або тимчасові.

Це виключно компетенція наших органів влади та їх відповідальність. Коли ці проекти будуть, то ми повинні на них ще подивитися. Далі буде наступна зустріч, а потім, швидше за все, ще одна. І таких зустрічей буде дуже багато. Для нас це не перемога і не зрада.

Читайте також: "Кордон ще обговоримо". Зеленський озвучив підсумки саміту в Парижі

Справа в тому, що щось очікувати від таких зустрічей, крім ось таких гуманітарних кроків типу обміну полоненими або розведення військ, немає сенсу, оскільки ці переговори не про мир і не про війну - це переговори в рамках перемир'я. В рамках перемир'я війни не виграють і не програють, їх вирішують або мирні переговори, або поле бою.

фото: Апостроф

Олександр Сушко, виконавчий директор фонду "Відродження"

Нічого несподіваного не сталося. В принципі, щодо більшості питань, навіть істотних, сторони залишилися на своїх позиціях. І ці позиції досить далекі одна від одної, щоб очікувати швидкого зсуву в найгостріших питаннях - припинення війни і врегулювання конфлікту в цілому. Тобто, як і раніше ми можемо розраховувати на прогрес лише в певних сферах, які стосуються часткового розведення сил, якщо будуть узгоджені три позиції. Теоретично вони можуть бути узгоджені, але не цього року.

Із позитиву - це черговий обмін утримуваними особами. І тут поки не ясно, яка буде кількість і хто це буде. Але тут найбільші шанси домовитися. З інших питань - все буде так, як і є. Тому що поки не видно передумов для якогось прориву. Російська сторона не схильна проявляти якусь гнучкість, навіть ту, про яку говорила не тільки українська сторона, а й німецька. Російській стороні вигідно триматися за свою позицію. Українська влада не може далеко йти на поступки, навіть відчуваючи певний тиск. Тому я не бачу підстав для очікування якихось значних змін.

У даному випадку важливим є сам факт переговорів на такому рівні. Тому що кілька років не було переговорів у такому форматі. Безпосереднього ефекту ми не бачимо - тривають обстріли і є жертви. Але все таки, за таких умов, існує шанс хоча б на зменшення інтенсивності обстрілу. У той же час проблеми, які призводять до регулярних жертв на фронті, нікуди не зникнуть.

Михайло Мінаков, старший науковий співробітник Інституту Кеннана

Обмін "всіх на всіх" - досягнута домовленість ще в жовтні, і вона була підтверджена в комюніке вчорашньої зустрічі. Домовленості про впровадження в українське законодавство формули Штайнмаєра і відведення сил ще на трьох точках на лінії фронту - тепер зобов'язання України. Можливо, обійти цю проблему можуть шляхом міжнародного договору, але і його потрібно ратифікувати у Верховній раді. В кінцевому підсумку, шанси на введення формули в законодавство - мінімальні.

Результат цієї зустрічі в Парижі двоякий. Позитивні досягнення - розпочато політичну комунікацію, як у рамках "нормандської четвірки", так і між двома воюючими країнами. Також важливими є домовленості щодо часткової демілітаризації та гуманізації умов життя людей в зоні проведення ООС.

Крім них, важливі і ті питання, щодо яких домовленостей немає. Немає взаєморозуміння ні щодо статусу Мінських домовленостей, ні щодо майбутнього статусу неконтрольованих територій. Немає рішення і щодо газового договору. Ні зради, ні перемоги. А реальність з її балансами.

Березнева зустріч буде перевіркою серйозності намірів як Києва, так і Москви в питанні припинення конфлікту і реінтеграції Донбасу.

Читайте українською: Холодный анализ. Зеленский и Путин не договорились: что это значит и что будет дальше

Олег Новиков
Олег Новиков
Специальный корреспондент LIGA.net
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини