25.11.2009, 09:45

Фількіни грамоти кандидатів у президенти

З важливого атрибута виборчого процесу програми кандидатів поступово перетворюються на формальність. Зокрема через несерйозне ставлення до них самих же кандидатів, деякі з яких навіть не спромоглися прочитати свої "передвиборчі обіцянки на папері"

Фількіни грамоти кандидатів у президенти
З важливого атрибута виборчого процесу програми кандидатів поступово перетворюються на певну бюрократичну формальність, необхідну для офіційної реєстрації Центрвиборчкомом. Той факт, що за всю політичну історію України жодна програма не була втілена в життя, схоже, і політиків, і виборців не дуже хвилює. Президентська кампанія в розпалі, кандидати декларують свої нові програми, обіцяючи цього разу вже точно виконати все до останнього пункту, і, як завжди, скромно умовчують - як саме вони збираються втілювати в життя свої передвиборчі обіцянки.

У Законі "Про вибори Президента України" зазначено, що для офіційної реєстрації, кандидат, крім інших документів, повинен подати до ЦВК свою передвиборчу програму. З усіх вимог до такого важливого документа закон встановлює лише дві: програма повинна бути державною мовою, а обсяг не має перевищувати дванадцяти тисяч друкованих знаків. Можливо, саме у такій законодавчій невизначеності потрібно шукати причини того, що програми з важливого атрибута виборчого процесу поступово перетворюються на формальність. А політологи однією з причин нівеляції ролі передвиборних програм у виборчому процесі називають несерйозне ставлення самих кандидатів до своїх програм.

Так, однією з головних проблем передвиборчих програм усіх кандидатів у Президенти України глава Всеукраїнської асоціації політичних наук Валерій Бебик вважає ту, що всі вони віддалені від реальних повноважень глави держави. "Зараз Президент - куратор МЗС, головнокомандувач і людина, в якої є право вето і право звернення до Конституційного Суду. Все!" - констатує експерт. Водночас у програмах кандидатів звучать обіцянки переформатувати парламент, змінити ціну на газ або збільшити пенсії. "У мене виникає питання: як кандидат, якими коштами буде це робити? Адже для того, щоб внести зміни до Конституції, потрібно, щоб Президент, який виграє вибори, мав 300 голосів у парламенті", - зазначає В. Бебик, додаючи, що тільки у такому випадку програма може бути реалізована. Але, на його думку, більшість позицій програм не будуть виконані, хто б не переміг на президентських виборах.

Голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко вважає, що останніми роками, а особливо на цих виборах, спостерігається повний регрес політичних програм кандидатів. Він пояснив, що не тільки не звертають уваги на програми, але й практично всі кандидати не турбуються про те, щоб донести ключові положення своєї програми до виборця. За словами політолога, кандидат доносить тільки образ, а самі програми залишаються осторонь. В. Фесенко вважає таку тенденцію небезпечною. Кандидатів треба підштовхувати до того, щоб вони давали відповіді на ключові запитання, наприклад, як вони будуть боротися з кризою після виборів, як буде здійснюватися пенсійна реформа. "Спитайте кандидатів, а як вони збираються виконувати програми, якщо немає можливості провести відповідні рішення через Верховну Раду чи немає впливу на уряд. На жаль, дуже багато порожніх обіцянок, і на них треба звертати увагу", - наголосив він.

Також В. Фесенко зазначив, що до програм вже склалося ставлення як до формального процедурного моменту виборчого процесу, оскільки закон зобов'язує надати передвиборчу програму. Політолог навіть пожартував з приводу: "Чому політики не виконують своїх програм? Тому що політичні лідери їх не читають". Щонайбільше кандидати, як і виборці, знають лише основні гасла своїх програм.

У свою чергу директор GMT Group Анатолій Луценко наголосив на результати соціологічних досліджень, згідно з якими в Україні тільки 3% виборців читають або кажуть, що читають програми кандидатів. Водночас він нагадав, що програма – єдиний агітаційний матеріал, що вісить на дільниці. Решта - виборчий процес спрощується, для виборців формуються меседж-бокси, які реалізовуються через ролики, зовнішню рекламу, статті.

Експерт Інституту зовнішньої політики при Дипломатичній академії МЗС України Олександр Палій називає програму виключно пропагандистською річчю. Він так само переконаний, що передвиборчі програми ніхто не збирається виконувати, тому виборцю треба відійти від змісту програм і не ставитися до них серйозно, оскільки навіть політики серйозно їх не сприймають. Як варіант, він пропонує виборцям читати програми кандидатів попередніх років: "Тільки тоді ми побачимо, як та чи інша політична сила виконує свою програму".

Аналогічної думки дотримуються і в Комітеті виборців України. Так, глава КІУ Олександр Черненко пропонує встановити обов'язковою умовою реєстрації кандидата - "стару" програму, програму з минулих виборів і звіт про виконані пункти: "Я думаю, це було б набагато цікавіше". Правда, якщо такі програми вдасться знайти. Адже більшість "документів з минулих виборів" вже зняті з сайтів політиків і політичних сил, їх можна знайти лише десь в архівах "Голосу України". Він також зазначає, що і раніше програми у багатьох кандидатів були дуже абстрактними і загальними, але були й такі, в яких містилася конкретика, наприклад, "професійна армія" чи "юліна тисяча".

Проте хто б і що б не говорив, передвиборча програма залишається елементом президентської кампанії. До того ж саме програма - одна з головних доказів передвиборчих обіцянок кандидатів, про які в нашій країні звичайно забувають одразу після закінчення виборів. Тому не варто списувати з рахунків цей інструмент, головне - навчитися ним користуватися. До того ж - як кандидатам у своїх електоральних цілях, так і виборцям, для яких, власне, кандидати і стараються.

Вибори Президента України: добірка новин>>>


Підписуйтесь на аккаунт LIGA.net в Twitter, Facebook, Інстаграм: в одній стрічці - все, що варто знати про політику, економіку, бізнес і фінанси.
Отправить:
Теги:
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.