RU

Авангард нації. Куди зникли добровольчі батальйони

10.02.2017, 13:23
Авангард нації. Куди зникли добровольчі батальйони - Фото
b519a055df34d70315679ba2b182d872.jpg

Добровольчі батальйони стали унікальним явищем у сучасній українській історії, однак їх незалежний статус так і не вдалося зберегти

Нещодавно Україна отримала ще одне свято - День українського добровольця. Відзначатимуть його 14 березня, саме тоді, коли в 2014 році прямо з Майдану Незалежності перші добровольці відправилися на тренувальну базу в Нових Петрівцях під Києвом.

На першому етапі війни країна зіткнулася з тим, що далеко не всі професійні військові були готові захищати свою державу. Добровольчі батальйони стали точкою опори, від якої Україна змогла відштовхнутися, провести мобілізацію і підготувати професійну заміну добробатам. У підсумку, через три роки війни, важко сказати, хто ефективніше проявив себе на війні - ВСУ або добровольчі батальйони. Але внесок першої хвилі добровольців важко переоцінити.

"Кожен боєць добровольчого батальйону, кожен солдат ВСУ робив абсолютно необхідну і героїчну роботу в умовах, коли система управління військами була розвалена. Всі вони - герої, - заявив LIGA.net екс-комбат полку Миротворець, народний депутат Андрій Тетерук. - Інша справа, коли на фронт йшли люди під виглядом добровольців зі злочинною метою, і зараз намагаються уникнути відповідальності за свої кримінальні дії... Не треба змішувати добровольців і злочинців. Такі люди повинні відповідати за свої злочини згідно з чинним законодавством на рівні з усіма громадянами України".

Станом на вересень 2014 року було відомо про існування лише 44 батальйонів територіальної оборони ЗСУ, 32 добровольчих батальйонів патрульної служби міліції, 3 батальйонів особливого призначення Нацгвардії, а також кількох від Добровольчого українського корпусу. З них в активних бойових діях в Донбасі брали участь не всі: цивільний корпус повідомляв про 37 воюючих підрозділів.

Але що тепер відбувається з добровольцями, де вони служать і як склалася доля окремих добробатів - в матеріалі LIGA.net.

Втрата незалежності

Незабаром після початку військових дій добровольчі батальйони починають інтегрувати як в Збройні Сили України, так і в Національну гвардію.

Як пояснили LIGA.net в Генеральному штабі, відповідаючи на питання, чому так важливий був перехід добровольчих батальйонів до складу ЗСУ і Нацгвардії, в ГШ нагадали, що в Україні заборонено функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законодавством (ст. 17 Конституції).

Єдиний підрозділ, який так і залишився незалежним - Добровольчий український корпус Правий сектор (ДУК ПС), хоча багато хто з його бійців підписали контракт з Міністерством оборони.

"Ми взагалі ніяк не зареєстровані. Ще будучи з Ярошем, ми розглядали такий варіант, як входження в структуру при Міноборони України за прикладом Союзу оборони Естонії. Але нам відмовили. Нам сказали, якщо ми хочемо служити в ЗСУ, то, мовляв, "йдіть до військкоматів і записуйтеся". Але нам це не підходило, оскільки у нас вже був злагоджений бойовий підрозділ. На цьому розмова і закінчилася", - розповів прес-секретар громадського руху ПС Артем Скоропадський.

За словами Скоропадського, в ДУК Правий сектор залишилися ідеологічно вмотивовані добровольці. Зброю купують самі, отримують в боях як трофеї або отримують у вигляді допомоги від армійців

Інформація про точну кількість бійців ПС і бойову структуру організації не розкривається. Однак після збройного конфлікту з оточенням народного депутата Михайла Ланьо та місцевими силовиками в Закарпатській області влітку 2015 року, спікери ПС анонсували "похід" на Київ до 19 своїх запасних батальйонів для пікетування органів влади. За словами ж Скоропадського, на той момент в зоні бойових дій перебували два батальйони ДУК. Штатна чисельність батальйону, в залежності від роду та виду військ, становить 500-700 солдатів і офіцерів, бригади - близько 5-7 тисяч, а корпус - це кілька армійських бригад.

Як повідомляло в 2015 році джерело LIGA.net, добре обізнане зі структурою організації, загалом в ДУК ПС нараховуються близько 20 батальйонів, а загальна чисельність особового складу - до 2000 осіб. З них постійно на фронті воює до 700 осіб, що в армійських термінах означає: кількість бійців ПС становила трохи більше 1% чисельності всіх українських сил, які воюють в Донбасі.

Незважаючи на свою некерованість, бійці ПС мають гарну репутацію і добре проявляють себе в бойових діях, кажуть військові

І хоча необхідність контролю держави над усіма силовими підрозділами є очевидною, часто добровольці кажуть, що не довіряють армійському і політичному керівництву і тому хочуть діяти самостійно. "У нас прийнято не вірити державі, - каже LIGA.net народний депутат, екс-радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко. - З іншого боку, говорити про те, що дії військового командування завжди були адекватними ситуації, я також не можу. Але питання довіри і недовіри в умовах війни не може обговорюватися. Військове командування побудовано за принципом єдиноначальності, дисципліни і вертикалі влади. Армія, яка обговорює накази, а не виконує їх, завжди програє армії, яка накази виконує".

Не все так добре на перший погляд

Сьогодні добровольчі батальйони в складі регулярних Збройних Сил виконують завдання як на передовій, так і на інших ділянках фронту.

"В принципі, що ти служиш в батальйоні Донбас, що ти служиш в якомусь 131 батальйоні 10-ї бригади - різниці немає", - розповідає Дмитро Резніченко, колишній боєць батальйону Донбас-Україна (підрозділ відколовся від батальйону Донбас в січні 2015 року і перейшов у підпорядкування МО під керівництвом В'ячеслава "Філіна" Власенка).

Схожа ситуація і з батальйоном Донбас в складі Нацгвардії, і з Айдаром в складі Збройних Сил України - вони вже мало чим відрізняються від звичайних підрозділів ЗСУ або НГУ. Проте, це дало їм право отримувати державне забезпечення і зброю.

Як пояснив LIGA.net прес-офіцер АТО Леонід Матюхін, якщо підрозділ знаходиться в підпорядкуванні командування ЗСУ, то виконує ті ж функції, як і будь-який підрозділ структури.

"У структурах ВСУ всі підрозділи рівноправні. Тому колишні добровольчі батальйони виконують ті ж функції, що і будь-який армійський підрозділ. Наприклад, на Світлодарській дузі ми зустрічали хлопців, які раніше були в Правому секторі, а зараз в офіційній армії", - розповів Матюхін.

Екс-командир батальйону Дніпро-1, а зараз народний депутат Юрій Береза розповів LIGA.net, що зараз з тих добровольців полку, які пішли на фронт в 2014 році, близько 1000 чоловік знаходяться в рядах воюючих на передовій воєнних формувань.

"На жаль, полк Дніпро-1 з передової вивели, тому полк зараз безпосередньо в бойових діях участі не бере, знаходиться на другій лінії. Обумовлено це тим, що є бойові підрозділи, в розпорядженні яких є важке озброєння, і вони на сьогоднішній день знаходяться на передовій лінії, а поліцейські частини - на другий і третій лініях, прикриваючи побратимів з інших частин", - пояснив Береза.

Читайте також: 37 батальйонів беруть участь в АТО: інфографіка (рос.)

Полк Азов - чи не єдине в минулому - добровольче формування, якому вдається зберегти свою ідентичність в складі Нацгвардії. Втім, у бійців полку залишаються питання до командування НГУ.

Півтора роки тому полк був виведений з першої лінії АТО. На думку колишнього командира Азова Ігоря Михайленка з позивним Черкас, тим самим Азову не дають можливість виконувати функції, які входять до компетенції Нацгвардії.

"Стояти на третій лінії оборони, на блокпостах навколо Бердянська - це не завдання для боєздатного підрозділу. Спецпідрозділи існують для того, щоб нести службу на передовій. Деякі підрозділи НГУ виконують завдання на передовій, забезпечують підтримкою армію. Але перед нами таких завдань не ставлять" , - заявив Черкас.

У минулому році Азов зіткнувся з відтоком кадрів. За словами Черкаса, бійцям підрозділу платили найнижчу ставку з усіх підрозділів НГУ, в зв'язку з чим багато фахівців спокусилися великою зарплатою і перейшли до інших спецпідрозділів.

"І підрозділ з 1400 осіб став підрозділом в 1000 чоловік. Протягом осені і по сьогоднішній день ми знову мобілізували свої сили і набрали ще 100-120 осіб. Але ми навіть не змогли відновити ту кількість людей, яку втратили за останні місяці", - незадоволений Черкас.

Після відведення підрозділу від передової, його перестали забезпечувати важким озброєнням, велику кількість якого було передано Азову в 2015 році.

За словами першого командира полку, народного депутата Андрія Білецького, 2 січня 2017 року полку наказали здати важке озброєння.

Читайте також: Білецький заявив, що передав Матіосу дані про корупцію в НГУ (рос.)

LIGA.net письмово звернулася до НГУ за коментарем. Проте за два тижні відповіді так і не надійшло. Під час телефонного дзвінка в прес-службі коротко сказали, що заяви Білецького "не мають під собою обґрунтованого змісту". Які саме заяви - не уточнили. Щодо відведення у Азова техніки, додали: "Ніхто там нічого не відводив".

Чому добровольці залишають військові структури

Одна з причин - втрата мотивації. Серед добровольців було багато людей без військового досвіду, які прийшли до військових структур з однією метою: захищати країну від російської агресії. Коли гаряча фаза бойових дій минула, багато хто повернувся до звичного життя.

На думку бійця ДУК Правий сектор, ветерана ДАП Олександра Чуба, який отримав поранення в ногу в 2014-му році, сьогодні добровольці потрібні і в цивільному секторі в тилу, а не тільки на передовій. "Що там робити зараз - в окопах гнити?" - ставить він риторичне питання і нагадує, що свою місію добровольці виконали під час активних бойових дій одразу після Майдану.

Деякі вважають, що сьогодні добробати, якы входять до складу Збройних Сил України та НГУ, навмисне розмивають контрактниками, щоб позбавити сформовані колективи своєї самобутності.

На думку військового експерта, лідера ГІ Права справа Дмитра Снєгирьова, інтеграція добровольців до регулярної армії мала надати сил ЗСУ, давши військовим наочний приклад відповідної поведінки, дій і мотивації, оскільки добровольці - найбільш вмотивовані солдати.

"Як показала практика, рішення досить справедливе. Тим більше, що більшість комбатів знайшли себе і в структурі Національної гвардії, і в ЗСУ, не втративши своїх особистих якостей і моральних принципів", - сказав LIGA.net Снєгирьов.

Колишній боєць батальйону імені Кульчицького Ігор "Швейк" Швайко перейшов до четвертої бригади швидкого реагування НГУ. Швайко пішов з добровольчого батальйону, бо хотів стати артилеристом, рости як професіонал, а в батальйоні цієї можливості не було. Але деякі з його колишніх товаришів по службі залишилися і привносять в систему зміни, які, щоправда, впроваджуються повільно через значний опір старого керівництва, яке залишилося в армії і по сьогоднішній день.

"Сподіваюся, що з часом все ж таки всі ті, хто був солдатом, за кілька років служби займатимуть керівні посади в армії. Тому основна мета, щоб ці люди витримали і зайняли керівні посади, і тоді вже буде легше проводити зміни не з позиції лейтенанта, а на посаді полковника або майора", - з оптимізмом міркує військовий.

Не можна стверджувати, що добровольчі батальйони розвалюють навмисне. Однак незаперечним є те, що їм часто не дають розвиватися, про що говорять багато з добровольців. Це підриває довіру до силових структур і деморалізує бійців.

На думку Снєгирьова, добровольці виконали свої зобов'язання, однак держава не завжди була готовою бачити цих людей своїми героями. Протестні маси, каже він, які змінили дерев'яні щити Майдану на автомати Калашникова, і зараз стикаються з чиновниками старої хвилі на високих посадах в армії.

"Але говорити про те, що я не хочу воювати, тому що я не довіряю керівництву, не можна. Все-таки заради спільної ідеї варто пожертвувати власними амбіціями, подолати в собі той елемент розчарування. Адже ми воюємо не заради генералів. Війна йде заради України", - підсумував експерт.

На сьогоднішній день більшість солдатів на передовій в АТО - кадрові військові-контрактники. Добровольчі батальйони практично припинили своє існування. Але ветерани-добровольці продовжують службу за контрактом. І для багатьох з них війна закінчиться тільки після перемоги. 

Підписуйтесь на аккаунт ЛІГА.net у Twitter, Facebook, ВКонтакте і Одноклассниках: в одній стрічці - все, що варто знати про політику, економіку, бізнес і фінанси.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини