Київ для президента. Владу столиці законсервували до 2015-го

12.12.2011, 11:55
Київ для президента. Владу столиці законсервували до 2015-го - Фото
У Банкової є всі можливості залишити владу Києва повністю контрольованою (фото - president.gov.ua)

Призначення керівників столиці президентом в ручному режимі може припинитися тільки після приходу нового глави держави

Передвиборча кампанія в Києві почалася в листопаді одразу з трьох подій. Спочатку глава Київської міськдержадміністрації Олександр Попов, призначений на цю посаду президентом Віктором Януковичем, вперше публічно заявив про намір стати мером Києва. Потім аналогічне бажання підтвердив основний опонент Попова в Києві Віталій Кличко. І, нарешті, Верховна Рада зусиллями Партії регіонів відмовилася призначити конкретну дату виборів. У результаті дати виборів немає, але гонка, фактично, стартувала.

Дострокові вибори в 2008 році, на яких кияни повторно обрали мером Леоніда Черновецького, законодавчо дають владі широку можливість для маневру в призначенні дати майбутніх виборів до Київради. Головне завдання Януковича - не допустити до влади в столиці представника опозиції до проведення наступних президентських виборів, які повинні пройти в березні 2015-го. Лояльна влада в Києві зовсім небезпідставно на Банковій вважається одним з ключових факторів пролонгації повноважень Януковича. При цьому опозиція, вже традиційно, не має єдиної стратегії дій на майбутніх виборах у столиці.

Всьому свій час і місце

Цю крилату фразу останнім часом частенько вживає глава КМДА Попов, коли його запитують про найкращу для нього дату виборів у Києві. Втім, така ремарка найбільш точно відображає підхід центральної влади до призначення дати чергових виборів у столиці і місце самого Попова в цих розкладах.

Згідно з рішенням Конституційного суду (КС) від 4 червня 2009 року за зверненням очолюваної Черновецьким Київради, чергові вибори мера Києва повинні пройти через чотири роки після позачергового обрання столичного градоначальника, тобто в останній тиждень травня 2012-го. При цьому КС тоді ухвалив, що вибори до Київради треба провести через п'ять років - наприкінці весни 2013-го. Ця різниця в рік плюс змінена Конституція (по ній мер і міськрада обираються на п'ять років) дають владі багато важелів для того, щоб оновити склад Київради максимально безболісно для себе.

"Якщо представник влади не буде мати шансів на перемогу за соцопитуваннями, то це поставить під велике питання вибори мера Києва, що дуже ймовірно. У нас останнім часом все приймається з політичної точки зору. Верховна Рада, наприклад, вже продовжила собі повноваження до п'яти років. Ми розраховували, що буде прийнято єдиний виборчий кодекс, де буде розписано, коли проводяться будь-які вибори, у тому числі мерські, і яким чином вони будуть відбуватися, але поки такого кодексу немає", - говорить директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.

Особливо поспішати з призначенням виборів у Києві влада не хоче і тому, що після поділу посад мера і глави КМДА керівник міськдержадміністрації, який призначається безпосередньо президентом, отримав значну частину повноважень міського голови. У Київраді також було створено більшість, лояльну до Попова. Черновецький та депутати, обрані за списком його блоку, під загрозою порушення кримінальних справ за фактами корупції, закривають на все це очі і підтримують ініціативи глави КМДА.

І все ж таки рано чи пізно вибори мера Києва проводити доведеться. Глава фракції Партії регіонів у Верховній Раді Олександр Єфремов заявив, що найбільш логічно це зробити синхронно з парламентськими виборами 2012 року. Така дата, на думку експертів, дає владі перевагу перед опозицією. У першу чергу, це пов'язано з рішенням Кличка йти зі своєю партією УДАР в Раду. Одночасне балотування Кличка і в мери Києва, і в нардепи зменшує його шанси пройти куди-небудь. Тим більше, враховуючи підвищення прохідного бар'єру до парламенту до 5%.

"Так, зараз у Кличка в Києві більший рейтинг, ніж у Попова. Однак щоб перемогти в Києві або пройти в парламент, Кличко треба визначатися, щоб не було гонки за двома зайцями. У 2006-му це вже призвело до того, що Кличко програв і на парламентських виборах, і на виборах мера", - зазначив директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

Вирішувати питання в міру надходження

Таку фразу все частіше можна чути від Кличка, коли його запитують про вибір між мандатом нардепа і постом мера. За даними ЛІГАБізнесІнформ, зараз у команді Кличка превалює точка зору про доцільність йти в парламент. Започаткований восени всеукраїнський тур лідера УДАРу підтверджує або підсилює цей вектор. У партії розуміють, що можливі вибори мера в 2012 році можуть відбутися без переобрання Київради, що залишить мера або весільним генералом, або маріонеткою в руках міськради.

Зараз у Київраді діє більшість, підконтрольна голові КМДА Попову. У майбутньому, на думку експертів, вона може бути переобрана за чисто мажоритарним принципом. Для цього спеціально можуть змінити виборчу модель. За мажоритарку виступає, наприклад, депутат Київради Дмитро Андрієвський. Раніше він був одним з лідерів фракції блоку Кличка, проте після призначення Попова головою КМДА, Андрієвського виключили з блоку за співпрацю з владою.

І все ж остаточне рішення щодо мерських виборів у Кличка відстрочено аж до призначення точної дати передвиборчої гонки в столиці. Прямо відмовитися від виборів мера лідер УДАРу теж не може, оскільки ризикує здатися киянам слабким або непостійним. "У лідера партії УДАР буде складна ситуація з проведенням одночасної виборчої кампанії як кандидата в мери і лідера списку партії до парламенту. Відмова від участі у виборах мера може стати умовою влади для проходження УДАРу в парламент. Однак це може виявитися і пасткою, адже виборці в столиці можуть сприйняти таку позицію як слабкість і відмову від боротьби", - зазначають у своїх рекомендаціях ідеологи партії.

Так чи інакше, але восьмивідсотковий рейтинг УДАРу в рамках всієї України лише на чверть складається з голосів киян. Якщо виборці в країні зрозуміють, що Кличка в парламенті не буде, шанси його партії подолати п'ятивідсотковий бар'єр зводяться практично до нуля: інших яскравих, рейтингових фігур в цій політичній силі поки немає. Знову ж таки, в контексті утримання членів фракції від втечі до інших політичних сил статус чемпіона світу з боксу теж, можливо, має значення.

При цьому ствердження самого Кличка про монолітність команди, враховуючи минулий досвід, виглядають не дуже переконливо. Причому випадок з Андрієвським - не єдиний. Приміром, ще в 2006-му році з Блоку Кличка у Київраді виключили нинішнього депутата Верховної Ради від БЮТ-Батьківщини, лідера Київської організації ПРП Володимира Бондаренка.

"Мене виключили тому, що я закликав Блок Кличка співпрацювати з БЮТ, проте був узятий курс на зближення з Черновецьким. Пізніше, на виборах у 2008-му році, Кличко знову не знайшов спільної мови з Юлією Тимошенко, в результаті чого на виборах мера переміг Черновецький. Зараз же Віталія Володимировича, при всіх його деклараціях, на акціях опозиції не видно", - стверджує Бондаренко.

Враховуючи тертя з приводу єдиного кандидата в мери Києва, шанси будь-якого представника опозиції зменшуються. Швидше за все, від опозиційного крила Кличко виявиться не один. Той же бютівець Бондаренко, посилаючись на свій досвід керівника одного з київських районів, допускає висунення своєї кандидатури на пост мера - "якщо команда прийме таке рішення".

Третій - не зайвий

За великим же рахунком, при відмові Кличка від гонки за посаду столичного голови виходить, що мером без особливих проблем може стати член Партії регіонів. Правда, якщо за рік, що залишився, не з'явиться новий серйозний кандидат. Можливий парадоксальний вибір столиці, опозиційної до донецьких, має певну логіку. Подвійний невдалий вибір Черновецького підірвав як таку потребу в градоначальнику як незалежній від центральної влади людині.

"Люди будуть думати про те, щоб у них було опалення в будинку, було прибрано сміття. У цьому контексті більші шанси у Попова. Хоча може з'явиться і альтернативна фігура", - вважає директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребинський.

Кандидатура нового серйозного претендента на посаду мера вбачається політологами в контексті акцій протесту щодо пільг для різних груп населення, які почалися в столиці.

"Третій серйозний кандидат (крім Попова і Кличка, - авт.) обов'язково підтягнеться на хвилі соціальних протестів. І це буде не чисто господарник, тому що цю нішу зайняв Попов", - зазначив глава соціологічної служби "Український барометр" Віктор Небоженко.

Хто стане реальною третьою силою в Києві - поки питання. Однак у процесі протестних настроїв в столиці (які, до речі, вже обертаються і проти нинішньої столичної влади), а також через можливе сходження з дистанції Кличка вона, ймовірно, з'явиться. Куди менш ймовірним виглядає те, що Банкова відмовиться від можливості вручну керувати столицею, повернувши повне право вибору самим киянам.

Євген ДИКИЙ
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини