Історія, як нашим вченим сказали створити тести на коронавірус, але забули виділити гроші

Історія, як нашим вченим сказали створити тести на коронавірус, але забули виділити гроші  - Фото
Ілюстративне фото: Denis Balibouse / EPA
25.03.2020, 16:30

Ми розібралися в історії зі створенням тестів в Україні. Напевно можна сказати одне - хаос гальмує увесь процес

У всьому світі - дефіцит тестів на коронавірус. Торгові аташе, закупівельники та інші б’ються за право їх купити, не надто дивлячись на цінники.

Почитайте, як Україна купувала тести в Китаї і її намагались обійти російські, американські та європейські покупці.

На цьому фоні в Україні з’являється новина - Інститут молекулярної біології і генетики Академії наук, який розробляв тести, відправляє своїх працівників у неоплачувану відпустку. Фейсбук, звісно, вибухнув - зрада. Звучить направду нелогічно. 

LIGA.net розбиралась, що за тести розробила Академія наук, хто не дав і чи дасть на них гроші, і чому вчених таки відправили у відпустки.

Чому і коли Академія наук взялася за розробку тестів

Історія з розробкою вітчизняних тест-систем для діагностики коронавірусу - трагікомічна і типово українська.

Після появи інформації про епідемію нового коронавірусу в провінції Хубей, 21 січня 2020 року секретар Ради нацбезпеки та оборони Олексій Данілов дав доручення Національній академії наук (№ 173/14-04/2-20).

Відтоді вчені Інституту молекулярної біології і генетики Академії почали працювати над створенням вітчизняних тест-систем для діагностики коронавірусу 2019-nCoV, стверджують в НАН. 

Читайте нас в Telegram: проверенные факты, только важное

13 березня в указі президента Володимира Зеленського з’явився пункт “невідкладного фінансування виготовлення Інститутом молекулярної біології і генетики Національної академії наук України не менш ніж 200 000 тестів для ПЛР-діагностики COVID-19”. Утім, Інститут тоді фінансування не отримав.

Голова робочої групи з проблем поширення коронавірусу SARS-CoV-2 в Україні Сергій Комісаренко стверджує: це було прохання секретаріату РНБО до Академії наук розробити, тож коштів на це не виділяли. 

Що в Інституті таки зробили

В Інституті 20 березня повідомили, що розробили тест-систему, яка не підпадає під патентну охорону закордонних тест-систем, і вона пройшла реєстрацію в Україні. НАН стверджує, що це готовий до використання набір для кількісної полімеразної реакції (ПЛР). 

ПЛР тест дозволяє з високою точністю діагностувати практично будь-які інфекції: і вірусні, і мікробні, і грибкові. Свого часу, у 1993 році, за розробку методу дали Нобелівську премію. ПЛР наразі - золотий стандарт лабораторної діагностики, пояснює молекулярна генетикиня Оксана Півень.

Зразки Інститут зробив за свої кошти, використовуючи наявні реактиви. “Але на цьому можливості Інституту були вичерпані. Щоб продовжити роботу і проводити нову діагностику, зокрема, згідно указу президента, потрібне додаткове фінансування”, - каже Liga.net Комісаренко. 

“Експериментальні зразки передали Центру громадського здоров’я МОЗ. Там перевірили на зразках людей, які були заражені вірусом (для перевірки використовували зразки, взяті в людей, заражених вірусом - Ред.), в порівнянні з існуючими німецькими діагностиками, відправили до Лондона, і підтвердили, що так - тест доброї якості, він працює”, - каже LIGA.net Комісаренко.

Втім, у Центрі громадського здоров’я кажуть, що їхня референс-лабораторія не отримувала на аналіз ці системи і не має повноважень її валідувати. “Подзвоніть директору інституту”, - відреагував на повторний дзвінок Комісаренко.

Директор Інституту молекулярної біології та генетики Михайло Тукало сказав на це, що вся інформація є на сайті. А якщо нема, значить, йому ще не дозволили її розголошувати: “Що хочете, те й пишіть”, і кинув слухавку. 

Присоединяйтесь к Instagram Liga.net - здесь только то, о чем вы не можете не знать

Розробка такої тест-системи для молекулярного біолога - надзвичайно проста задача, каже LIGA.net професор, генетик, завідувач відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені О. О. Богомольця НАН України Віктор Досенко.

Він пояснює: у січні світові вчені повністю відкрили геном вірусу. Після цього розробити специфічний генетичний тест не складає жодних проблем, кваліфікація ж працівників Інституту молекулярної біології - набагато вища.

Що з цими тестами зробили

Інститут стверджує, що уже передав перші виготовлені партії тест-систем на 600 аналізів для використання в Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ та в Центр громадського здоров’я МОЗ у Києві. 

У Центрі громадського здоров’я підтвердили, що отримали від Інституту одну тест-систему, розраховану на аналіз 96 зразків. Її поки не використовували, бо є тест-системи від ВООЗ та закуплені МОЗом. У Житомирі слухавку не беруть.

Чому вчених відправили у відпустку за власний рахунок

Упродовж останніх днів учені у соцмережах почали писати, що Інститут відправляють у відпустку через недофінансування.

Піднімається хвиля обурення у соцмережах та на деяких сайтах, Інститут випускає заяву 24 березня ввечері. У ній йдеться, що це типова історія для всіх установ Нацакадемії наук і вона ніяк не пов’язана з ситуацією з коронавірусом. 

Директор Інституту Михайло Тукало пояснює, що наукові співробітники мають вибір – або працювати неповний тиждень, або подавати заяви на відпустку за власний рахунок на якийсь термін. На повну зарплатню бюджетного фінансування не вистачає (особливо на початку року, коли ще не визначено, хто виграв гранти та проекти, подані на національні наукові конкурси).

Подписывайтесь на рассылки Liga.net - только главное в вашей почте

У 2020-му році, каже Тукало, ситуація з фінансуванням НАНУ зовсім скрутна. Адже паспорт бюджетної програми «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень» (КПКВК 6541230) з фінансуванням на 2020 рік до сих пір урядом не підписаний, тому ці кошти установи Академії використовувати ще не можуть, а там в основному і є зарплатня. 

В.о. міністра освіти та науки Юрій Полюхович написав ввечері 24 березня, що наразі МОН “зробило все залежне, щоб люди змогли якомога швидше отримати зарплату”. За словами Полюховича, така затримка вийшла в тому числі через не туди надіслані за регламентом документи Академії наук, зміну Уряду (не встигли підписати постанову), повторне направлення і погодження.

25 березня постанову ухвалив уряд.

То українські вчені продовжать виготовляти тести чи ні?

Після хвилі обурення 24 березня Академія наук отримала “з великою затримкою незначне  фінансування для роботи по створенню і виробництву тест-систем”, йдеться в заяві НАН. 

Комісаренко каже, що мова про 350 000 гривень. Їх виділило Міністерство фінансів: “Їх використали як оплату постфактум за уже зроблені зразки. На нові зразки потрібно купувати нові реактиви, Академія наук очікує на додаткове фінансування”, - каже Комісаренко. 

У самому Інституті від коментарів відмовляються, надсилаючи лише пресреліз. 

“Ви не зможете до мене телефонувати, бо я зайнятий для випуску цих систем, - сказав Liga.net керівник Інституту Михайло Тукало. - Що від нас залежить - ми все зробили і робимо. А що від грошей… Працює і Академія наук, і міністерство…”. “Яке міністерство? Охорони здоров’я?”, - уточнюємо. “Міністерство охорони здоров’я на це гроші не дуже хоче давать. В них своїх проблем хватає. Міністерство фінансів десь шукає, як це зробить”, - відказав Тукало. 

Юрій Полюхович після відвідин Інституту 25 березня твердить, що Інститут може виробляти набагато більше тестів, які зараз дуже потрібні Україні: "Менш ніж за тиждень науковці можуть зробити набори на 10 тис вимірювань, а за 10-12 днів - на 50 тис. Головне, що для цього потрібно - кошти".

Liga.net надіслала запит до Міністерства фінансів та чекає на відповідь.

Професор Досенко ж наголошує, що проблема - саме у недофінансуванні Академії наук: “Коли виникає завдання створити тест-систему - це легко. Але далі треба купити реактиви! За які гроші?”. 

Ще одна проблема, пояснює професор  - час. Мовляв, в Америці, яка є одним з провідних виробників реактивів, уже черга на них на три тижні.

Тобто в наказі президента мова йде про 200 000 тестів, а реактивів для їхнього створення в Інститут не закупили. Інформації про дати закупівель теж немає.

Ірина Андрейців
Ірина Андрейців
редакторка LIGA.Life
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Комментарі

Останні новини