Про новини компаній
30.01.2020, 08:00

З космосу видніше: як супутники зроблять ринок землі прозорим

З космосу видніше: як супутники зроблять ринок землі прозорим - Фото

Інтерв’ю із представником EOS Crop Monitoring Олександром Сакалем про те, як супутниковий моніторинг виводить земельні активи України із тіні

Наприкінці листопада минулого року міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов презентував карту земельних угідь України, актуальну на посівний сезон 2019-го. За словами чиновника, головне призначення цієї карти — боротьба з тіньовим обігом землі. Завдяки ній уряд отримав доступ до інформації про практично всі земельні ділянки на території країни, навіть ті, що не зареєстровані у ДержГеоКадастрі. Дані для проведення інвентаризації земельних активів зібрали завдяки супутникам, аналіз провели з використанням цифрових технологій.

Цьому сприяють і західні партнери Києва — зокрема, проект Світового Банку "Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні" (Supporting Transparent Land Governance in Ukraine). У його рамках компанія EOS Data Analytics разом з Інститутом космічних досліджень Національної академії наук та Держкосмосом України вивчили за допомогою космічного моніторингу, як використовуються землі сільськогосподарського призначення.

Олександр Сакаль, директор з розвитку бізнесу в EOS Crop Monitoring розповів, як саме супутникові знімки допомагають уряду забезпечити прозорість ринку землі, яку інформацію вже вдалось отримати та що чекає на аграрний сектор із впровадженими інноваціями.

Олександре, останнім часом багато говорять про створення бази супутникових знімків для використання в сільському господарстві. Скажіть, як саме ці дані можуть допомогти державним органам?

Створення та використання знімків земельних угідь із космосу допомагають державі вирішити ряд нагальних питань. По-перше, це прозорий моніторинг земель. За допомогою супутникових знімків та даних ДержГеоКадастру можна ефективно виявляти незареєстровані земельні ділянки, а не наосліп відправляти перевірки, базуючись на неточних даних.

Маючи ці дані, уряд отримує чітке розуміння, де саме вирощуються ті чи інші культури. Це важливо для правильного інвестування в інфраструктуру країни. Дороги, елеватори, залізниця, порти та пункти перероблення — для визначення місця будівництва того чи іншого об’єкту потрібно розуміти, де він буде найбільш необхідним. Карта землекористування, створена за допомогою супутникових знімків, дає доступ до такої інформації за лічені секунди.

Більше того, прозорий ринок створює справедливе конкурентне середовище, забезпечуючи однакові податкові умови для всіх підприємств. Так, маючи дані із Державної податкової служби, можна зіставити кількість оброблюваних гектарів в окремій ОТГ, об'єднаній територіальній громаді, та скільки фактично було сплачено податків.

Тобто, забезпечення прозорості ринку — одна з головних задач супутникового моніторингу в Україні?

Так, адже непрозорість та корумпованість — головні перепони для нових інвестицій в агросектор. Утім, варіанти застосування супутникового моніторингу не обмежуються виключно інформацією про те, як землю використовують зараз. За допомогою даних за декілька років сільгосппідприємці зможуть відстежувати динаміку з року в рік в залежності від економічних та кліматичних змін.

Ця система в майбутньому зможе допомогти ефективно визначити реальну продуктивність землі та більш точно встановити її вартість.

На базі цього дослідження ми в EOS Crop Monitoring створили карту класифікації цілої країни, включаючи до неї дані з 2016 року. Вона містить базу супутникових знімків Землі, що постійно оновлюється, і дозволяє визначати типи культур та оцінювати їхній стан, зокрема аналізуючи рівень вегетації. Більше того, ця карта наочно показує відмінності між офіційними та фактичними даними земельних ділянок, зіставляючи супутникові знімки із записами ДержГеоКадастру.

Розкажіть, будь ласка, як збиралися дані?

Формування карти сільськогосподарських культур складається із трьох етапів: збір даних, навчання та тестування алгоритмів і, власне, створення карти.

Для забезпечення достовірних результатів, знімки усіх територій робилися щомісяця. У результаті, ми мали для кожної ділянки координати та час, коли зробили знімок. Далі, для того щоб бути впевненим, що саме росте на певній ділянці, збирали дані з полів уздовж доріг. Загальна протяжність доріг, котрі проїхала дослідницька група, становить близько 1700 км для озимих культур у центральних та південних областях, та 4400 км для полів з ярими культурами у всіх регіонах (окрім східних областей та АР Крим). Загальна кількість досліджених полів під час збору озимих культур становить понад півтори тисячі, а під час збору літніх – близько семи тисяч.

Мова йде про великі обсяги даних. Скажіть, а як саме перевіряється точність?

Після того як алгоритм формує карту землекористування, проходить оцінка точності результатів. Для цього використовуються зібрані раніше незалежні дані, отримані посівні площі порівнюються з офіційною статистикою.

За результатами торічного пілотного проєкту Світового Банку у Київській, Львівській та Миколаївській областях, точність карт класифікації на основі розробленої методології склала понад 90%. Така висока точність стала однією із причин того, що проєкт поширили на всю територію України.

Що вдалося дізнатися, зібравши ці дані?

Зібрані наземні дані дозволили нам отримати карту землекористування по всій території України у 2019 році. І вона виявила суттєві розбіжності з офіційними даними.

Так, наприклад, площа посівів ріпаку в Херсонській області згідно із держстатистикою складає приблизно 88 тис. га. Фактична площа полів, яку виявив супутник, виявилась на 25% більшою. У Дніпропетровській області ми так само бачимо розбіжності загальної посівної площі між статистичною інформацією та площею, яку видно з супутника. 136 тис. га території, на якій ведеться сільське господарство у цій області, не зареєстровані у ДержГеоКадастрі. Саме таку або навіть цікавішу інформацію можна отримати з аналізу результатів супутникового моніторингу.

Як, на вашу думку, використання цих технологій вплине на аграрний сектор в Україні?

Перш за все, використання супутникових технологій забезпечить прозорість землекористування. Тепер державні органи зможуть більш ефективно управляти земельними активами в Україні: оцінювати площі сільськогосподарських посівів, виявляти незареєстровані землі, робити прогноз врожайності тощо.

Доступ до супутникових даних із високим просторовим розрізненням надає можливість українським аграріям, страховим агентам та навіть  інвесторам оцінювати, у якому стані перебуває те чи інше поле, яка його фактична площа, переглянути історичні дані по ділянці та перевірити безліч інших показників. І усе це — в одній програмі, з будь-якої точки планети.

Отправить:
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Популярне