Про новини компаній
17.11.2020, 13:41

Тривожний сигнал: що може зіпсувати відносини України з Євросоюзом

Тривожний сигнал: що може зіпсувати відносини України з Євросоюзом - Фото

Чому спеціальне розслідування проти імпортерів кабельної продукції загрожує цифровізації України і навіть може зіпсувати відносини країни з ЄС

Наприкінці липня цього року Міжвідомча комісія з зовнішньої торгівлі ухвалила рішення від 24.07.2020 № СП-458/2020 / 4411-03 про початок спеціального розслідування щодо імпорту оптичних, сигнальних, силових кабелів та витої пари. Ініціатори розслідування — два найбільших українських виробника, що працюють на цьому ринку: "Одеський кабельний завод "Одескабель" та "Завод "Південкабель". Здавалося б — рутина ринку. Але цього разу, окрім великої сумнівності самих претензій до імпортерів кабелю, розслідування може негативно вплинути на розгортання і модернізацію телекомунікаційних мереж в Україні (в тому числі і мережі 4G) та навіть погіршити відносини Києва з Євросоюзом.

Чому два національних виробника раптом вирішили грати "проти ринку"? Пояснень самих ініціаторів розслідування отримати не вдалося, але в соцмережах присутні досить розпливчасті коментарі. Так, наприклад, керівник відділу продажів LAN-кабелів "Одескабель", коментуючи, навіщо компанія ініціювала таке розслідування, сформулював це так: "Я за відкритий і вільний ринок. Але зараз все змінилося і треба виживати".

Цікаво, що буквально кілька місяців тому "Одескабель" виступав категорично проти схожого розслідування на ринку полімерів, коли, нібито захищаючи національного виробника (розслідування було розпочато з ініціативи "Карпатнафтохім") були істотно підняті мита на ввезення імпортних полімерів — однієї з найважливіших складових у виробництві кабелів. "На даний час в Україні не виробляються поліетилени потрібної якості, які необхідні для виробництва продукції "Одескабель", тому 100% цих матеріалів доводиться закуповувати за кордоном", — коментував тоді на прес-конференції директор з маркетингу та продажів ПАТ "Одескабель" Олександр Симонов , підкреслюючи, що підвищення ввізних мит зробить істотно дорожчим їх виробництво.

Але не минуло й півроку, як "Одескабель" вирішила поставити рівно в таку ж позицію споживачів кабелю.

Варто зазначити, що розслідування, крім негативного впливу на гаманці українських операторів зв'язку (а далі — і їх абонентів) може мати ще один наслідок, що вдарить вже не тільки по окремому ринку, а й по іміджу і перспективах країни в цілому. Мова про потенційне погіршення відносин з ЄС, які і так останнім часом не назвеш гладкими, особливо з огляду на дивні ініціативи наших депутатів в сфері зовнішньої торгівлі.

З чим це пов'язано?

Один з важливих факторів — вступ в силу Угоди про зону вільної торгівлі з Європейським Союзом. Справа в тому, що основні постачальники в Україні відповідних видів кабелів — компанії з Угорщини, Польщі, Румунії, Німеччини та Чехії.

І тут би поспівчувати українським виробникам кабелю, але ... український експорт кабелів за період 2015 – 2019 рр. виріс з $960 млн до $1,4 млрд. тобто на 46%!

Ініціатори розслідування за останні роки також наростили експортні продажі своєї продукції. У 2018 році, в порівнянні з 2015 роком, експорт "Одескабель" зріс з $16,1 млн до $ 20,6 млн. Аналогічна ситуація і з "Південкабель" — у 2019 році його експорт зріс на на 54% у порівнянні з 2016.

В цілому, зовнішньоторговельний оборот в сегменті досліджуваних кабелів характеризувався негативним сальдо практично за всі роки періоду розслідування. І тільки у 2019 році імпортні поставки кабельно-провідникової продукції, яка фігурує в розслідуванні, у 2-3 рази перевищили експортні. Тому точно не можна сказати, що ринок розвивався виключно на користь постачальників з інших країн.

Виходить, що ніяких загроз українським виробникам кабельно-провідникової продукції не спостерігається. Більш того, за останні п'ять років було побудовано близько 10 нових заводів, що займаються виробництвом кабельно-провідникової продукції. І зараз розслідування може викликати зустрічні заходи від країн ЄС. Що буде дуже не доречним з урахуванням того, що основні покупці українських кабелів — все ті ж п'ять європейських країн, згаданих вище (79% всього експорту), плюс Словаччина, Нідерланди і Португалія (разом з ними — вже 93%).

"В Україні виробляють практично всю номенклатуру необхідної нам кабельної продукції. Але, наприклад, оптичний кабель ми закуповуємо в основному імпортний. Співвідношення "ціна/якість" у імпортних кабелів привабливіше. Крім того, український ринок не може надати нам необхідний обсяг. Коаксіальний кабель — також, практично повністю імпорт, з тих же причин", — пояснюють свої уподобання в компанії "Воля", найбільшому українському інтернет-провайдері, який закуповує більше 4 тис. кілометрів кабелю на рік. І попереджають про сумні наслідки введення ввізних мит: "Зростання мит призведе до подорожчання кабелю. Подорожчання — до збільшення вартості послуг для абонентів. Воно відіб'ється і на будівництві, і на модернізації мережі. Ми не зможемо швидко освоювати нові ринки, не зможемо оперативно покращувати якість послуг для абонентів. Зараз багато нової потужної техніки, яка споживає велику кількість трафіку, і необхідно якісне обладнання та якісна мережа", — попереджають у "Волі".

Про ті ж проблеми говорять і в найбільшому телеком операторі країни — "Київстар".

У 2019 на інвестиційному форумі в Маріуполі між найбільшими українськими телеком-операторами (ПрАТ "Київстар", ПрАТ "ВФ Україна", ТОВ "Лайфселл", ТОВ "Інтернаціональні комунікації") та Кабінетом Міністрів України було підписано Меморандум, згідно з яким мобільні оператори до 2025 зобов'язалися покрити 4G інтернетом сільську місцевість і дороги національного значення. Сумарні інвестиції в реалізацію умов Меморандуму оцінюються у розмірі 5 млрд гривень на кожного з операторів-сторін Меморандуму.

"Закордонні виробники дають оптимальне співвідношення "ціна/якість". Для нас це дуже важливо, враховуючи обсяги закупівлі кабельної продукції. За минулий рік компанія закупила близько 13 тисяч кілометрів різних кабелів для діяльності в сфері комунікацій, будівництва та модернізації мережі. Економлячи на витратах, ми можемо надавати нашим абонентам більш вигідні пропозиції, більше будувати", — розповідає Артем Фреюк, радник із взаємин з органами державної влади ПрАТ "Київстар".

Саме ці плани, вважає Віталій Нікітенко, радник Голови Української асоціації операторів зв'язку "ТЕЛАС", могли стати причиною "заборонної" активності двох українських виробників: "Оператори мобільного зв'язку за своїми ліцензійним зобов'язанням щодо розвитку мереж 4G повинні покрити мережею до середини 2022 більше 90% населення. На початок 2023 має бути покриття міжнародних доріг, а до 2025 року — національних доріг. Для їх виконання операторам мобільного зв'язку потрібно побудувати велику кількість нових вишок для розміщення обладнання базових станцій та, з огляду на постійно зростаючий обсяг даних, який використовують споживачі, вони повинні бути підключені до магістральних мереж за допомогою волоконно-оптичних кабелів. Тобто, потреба операторів телекомунікацій в кабельній продукції різних типів в найближчі роки буде стабільно високою. Тому національні виробники хочуть обмежити імпорт і значно підвищити свої доходи. При цьому зросте вартість побудови, зокрема, телекомунікаційних мереж і сповільняться темпи їх розвитку, і, як наслідок, оператори телекомунікацій будуть змушені підвищувати вартість телекомунікаційних послуг для кінцевого споживача.

За попередніми підрахунками, якщо будуть застосовані додаткові імпортні мита в середньому розмірі, в якому їх зараз застосовує Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства (мінімальний рівень мит — 6,54%, максимальний — 144%, середній — 30%), то додаткові витрати кінцевих споживачів кабелю — операторів телекомунікацій складуть сотні мільйонів гривень, особливо з урахуванням того, що мита можуть застосовуватися протягом 8 років.

Тобто, застосування таких спеціальних мит призведе до значних інвестиційних втрат всіх операторів телекомунікацій, уповільнення будівництва нових мереж як рухомого (мобільного) зв'язку, в тому числі для проникнення нових технологій 4G в сільській місцевості, так і фіксованого зв'язку, зокрема, широкосмугового доступу до мережі Інтернет.

Перекладаючи простішою мовою — ініціювання розслідування — банальна спроба монополізації ринку двома національними виробниками напередодні істотного стабільного підвищення попиту. У той же час задовольнити цей попит, на думку Віталія Нікітенко, вони не зможуть, навіть якщо доб'ються загороджувальних заходів для імпортних кабелів. "Внутрішні виробники не можуть закрити всі потреби українських споживачів, хоча б тому, що в Україні не виробляється повної номенклатури кабельної продукції. Це стосується як радіочастотних кабелів, так і електричних кабелів", — говорить Нікітенко.

Ситуація, що склалася турбує також і імпортерів: "Дотримання національних інтересів і інтересів компаній, які намагаються стати монополістами — аж ніяк не одне й те саме. Адже може трапитися не тільки підвищення цін, монополізація ринку і стримування інвестиційних проектів, а, як результат, відсутність технічного прогресу і здорової конкуренції і погіршення позицій наших експортерів на інших ринках", — йдеться у зверненні компанії DEPS, яка займається імпортом і дистрибуцією обладнання для телекомунікаційного ринку, в тому числі і кабельно-провідникової продукції.

Також не варто забувати про те, що в розслідуванні фігурує і силовий кабель. Напевно, ні для кого не є секретом той факт, що в кожній новобудові силового кабелю прокладається на сотні тисяч гривень. У свою чергу, енергогенеруючі компанії, так само як і компанії, які здійснюють доставку електроенергії, вкладають у модернізацію і побудову мереж щорічно мільярди гривень, закуповуючи сотні тисяч кілометрів кабелю. Легко можна спрогнозувати те, що зростання мит викличе зростання їхніх витрат, які будуть в підсумку покладені на кінцевих споживачів їх продукції — нас з вами.

Особливо цікаво, що ініційовано спеціальне, а не антидемпінгове розслідування. Якщо антидемпінгові розслідування порушуються щодо конкретних країн, то спеціальні — щодо всіх країн? як реакція на зростання імпорту в цілому.

Такі кроки є не зовсім стандартною практикою. За даними Мінекономіки- органу, який проводить торгові розслідування, зараз в Україні діє 23 антидемпінгових заходів і лише 3 спеціальних.

І до такої практики (спеціальних розслідувань) стали вдаватися все частіше. Так, за останні 12 місяців ініційовано відразу п'ять таких розслідувань.

Неефективність введення загороджувальних мит вже неодноразово було доведено експертами. Протекціоністські сценарії створюють найбільш сприятливі умови для зупинки зростання обсягів зовнішньоторговельного обороту в вартісному вираженні. Відповідно, це призводить до негативного ВВП і відставання від здорових світових економік. І навпаки — відкриті ринки сприяють розвитку здорової конкуренції, рівних умов торгівлі, від чого, в кінцевому підсумку, виграє споживач.

Така підвищена активність щодо захисту національного виробника (яка, в деяких випадках, є лише прикриттям для спроби монополізації ринку — цікаво, чи задається даним питанням АМКУ?) не може не викликати запитань у наших торговельних партнерів з країн ЄС. А їхні запитання в підсумку дорого обійдуться українським же виробникам, доступ яких на так довго завойовувані європейські ринки може раптово сильно скоротитися. Чи думає про це Мінекономіки (в частині наслідків як мінімум втрати такої необхідної на сьогодні Україні валютної виручки), приймаючи підсумкові рішення по таким розслідуванням? Хочеться вірити, що так. Як і про інтереси споживачів, які постраждають вже навіть не гіпотетично, а гарантовано.

Отправить:
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.