RU
Про новини компаній
26.01.2021, 11:00

Дія.City від Мінцифри: які ризики приховує регулювання IT-галузі

Дія.City від Мінцифри: які ризики приховує регулювання IT-галузі - Фото
Фото: thedigital.gov.uа

Податки зростуть, а преференцій вона так і не побачить, вважає голова правління харківського відділення EBA Едуард Рубін

Вперше в історії України уряд вирішив регулювати IT-галузь. У Верховній Раді лежать три законопроекти: від Міністерства цифрової трансформації, від народного депутата від IT Кіри Рудик та від ОПЗЖ. Голова правління харківського відділення EBA Едуард Рубін розповів про головні ризики можливої регуляції. 

Чи потрібна регуляція IT-галузі?

IT-галузь приносить до бюджету близько $5 млрд на рік. Це не тому, що держава якось допомагає, а тому, що вона нею не цікавилась. 

Мінцифри каже, що Дія.City – це найкращі податкові умови для IT в усій Європі, вони дадуть поштовх усій галузі.

Найкращі податкові умови ми вже маємо. 95% українських айтішників працюють за системою ФОП. Якщо б ми були змушені працювати за КЗпП, в Україні не було б IT-галузі. Тільки ФОП дозволяє гнучко працевлаштовувати людей – десь парт-тайм, десь – працювати на дві або декілько компаній водночас, швидко переходити на інші проекти, добре оплачувати їхній труд. Тепер галузь хочуть позбавити цього. 

А що там з альтернативними законопроектами? Вони теж, на ваш погляд, шкідливі?

По-перше, не будемо казати, що Дія.City – на 100% поганий закон. Мінцифрі обговорювало його майже рік з профільними асоціаціями: IT-комітетом EBA, Асоціацією ІТ Україна, ACC. Деякі положення галузі були в ньому враховані. Проте в принципових моментах міністерство не пішло на зустріч. 

IT-галузі імпонує законопроект від Кіри Рудик. Вона відомий експерт в галузі IT, фактично привела Amazon в Україну, адже вона очолювала український офіс компанії Ring, яку купила Amazon. Він аналогічний Дія.City, але позбавлений ключових недоліків. 

Зокрема, він зберігає ФОП для IT-компаній і не привносить зайвого контролю і бюрократії, які містяться в Дія.City.

Що це, наприклад?

Наприклад, в Дія.City Мінцифри буде виконувати роль виконавчої та законодавчої влади. Міністерство буде визначати вимоги для компаній, вести реєстр, проводити перевірку. 

Це немислимо, щоб один орган виконував усі ці функції. Це потенційно корупційна складова. Хто знає, що спаде на думку чиновникам, що прийдуть на зміну поточній команді. 

Таким чином, до речі, захисту від маски-шоу, які, до речі, дуже заважають айтішникам розвиватись, проект теж не дає. 

Крім того, IT-компанії будут забовязани вступити в громадську організацію і платити членськи внески. Це при тому, що податкове навантаження зросте майже в два рази!

Для аутсорсерів це непосильне навантаження! Вони заробляють в середньому 10% комісії на проектах. Це їх розорить. Якщо вони почнуть економити на зарплатні, розробники втікуть. Їх давно заманюють компанії з Західної та Східної Європи, США, Ізраїлю на ін. держав. Утримувати вдається тільки завдяки високим зарплатам, а високі зарплати – завдяки 5% податку. 

Минцифри каже, що Дія.City допоможе продуктовим компаніям. 

Хто з них публічно схвалив проект?

І скільки засновників продуктових компаній вийшли з аутсорсу?

Не буде галузі – не буде кадрового підживлення. 

Крім того, якщо Дія.City раптом скасують, як любить робити наша держава, що з ними буде? Залишаться із застарілим КЗоТом і 40% податком? Хто виживе тоді?

Але держава обіцяє зафіксувати режим Дія.City на 15 років.

В Україні ще жоден закон не протримався 15 років. Згадайте альтернативну енергетику, якій обіцяли преференції до 2030 року. Їх вже немає.

 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Отправить:
Популярне