UA
Про новини компаній
26.11.2020, 09:00

Бізнес розуміє, що орендувати часто буває вигідніше, ніж володіти – Credit Agricole

Бізнес розуміє, що орендувати часто буває вигідніше, ніж володіти – Credit Agricole - Фото

Україна наздоганяє західні фінансові ринки. На черзі – лізинг. Про це в інтерв'ю банкірів Credit Agricole

Українська дочка однієї з найбільших банківських груп Європи Credit Agricole (Франція) восени 2020 року запустила продукт альтернативного фінансування бізнесу – фінансовий лізинг. Чому банкіри вирішили розширити свою продуктову лінійку незважаючи на пандемію і нові карантинні обмеження, який потенціал вони бачать в українському ринку лізингу і чи може цей вид фінансування стати заміною класичному кредиту?

Про це розповіли заступник члена правління Credit Agricole Bank Олександр Чеснакофф і начальник управління лізингу Юрій Василенко.

- Як пандемія коронавірусу вплинула на попит ваших клієнтів на кредитні продукти?

Олександр Чеснакофф: Наші колеги по групі Credit Agricole розповідають, що при першій хвилі COVID-19 в Європі клієнти банків намагалися максимально використовувати наявні кредитні ліміти. В Україні було навпаки: бізнес намагався по можливості позбутися від кредитних зобов'язань. Думаю, це пов'язано з попереднім досвідом роботи під час кризи. Перший рефлекс підприємців в такі моменти – стати "самостійними" і не залежати від кредиторів. Але вже десь з червня місяця ми почали наближатися до рівня активності минулого року.

Юрій Василенко: Багато наших клієнтів-постачальників очікують, що їм вдасться надолужити провал другого кварталу і виконати плани на цей рік. Очікування щодо зростання на 2021 рік у всіх однозначні: компанії розуміють, що ринок не може стагнувати вічно.

- Чи змінилося ваше розуміння терміна "якісного клієнта" під впливом коронакризи?

Чеснакофф: Все, що пов'язано з комплаєнс і етикою – не змінилося. Ми хочемо, щоб у нас з клієнтами було однакове розуміння цінностей бізнесу. Що стосується ризиків, ми давали комунікацію, що група Credit Agricole готова підтримувати клієнтів під час кризи. Ми стали більш гнучкими, враховуємо ситуацію і розуміємо, що вона може впливати на фінансовий стан клієнтів. Наша частина роботи – зробити так, щоб наші партнери, які давно з нами співпрацюють, якомога спокійніше пройшли цей період.

- Цієї осені Credit Agricole почав надавати фінансування за програмами лізингу. З чим пов'язане це рішення: це реакція на зміни в структурі попиту клієнтів на кредитні продукти або необхідність кризового часу?

Чеснакофф: Ми почали готуватися до виходу на цей сегмент ринку ще кілька років тому – вже тоді було зрозуміло, що в України є великий потенціал для розвитку лізингу. У Credit Agricole є дуже серйозна експертиза в цьому напрямі: в Європі лізингом і факторингом займається окрема група компаній Credit Agricole Leasing and Factoring. Український ринок лізингових послуг має хороший потенціал до зростання і ми розраховуємо стати одним з його лідерів. Зараз на цьому ринку лише кілька великих банківських гравців.

Василенко: Credit Agricole в Україні – лідер в автокредитуванні та роботі з компаніями агропромислового комплексу, обсяг фінансування яких становить майже половину всього кредитного портфеля бізнесу. Клієнти – в тому числі великі агрохолдинги – дійсно давно цікавилися, коли ми почнемо працювати з лізингом. Тому для нас це абсолютно логічний крок до розширення бізнесу і поповнення продуктового ряду банку ще одним важливим елементом. Продукт створений, в першу чергу, для того, щоб задовольнити попит наших поточних клієнтів і звичайно залучити нових.

- Чи можна говорити, що для українських компаній лізинг може стати своєрідною альтернативою класичним кредитам?

Василенко: Розробляючи і запускаючи лізинг ми домовилися, що у нас не повинно бути внутрішньої конкуренції між продуктами банку. "Канібалізація" між класичним кредитом і лізингом неприпустима. Наше завдання – розширити можливості для клієнта, надати йому альтернативні варіанти придбання техніки і обладнання та максимально лояльні та вигідні умови за обома продуктами. Клієнт сам обере, що йому більше підходить, в залежності від його потреб і бізнес-моделі.

- У чому переваги лізингу, на ваш погляд?

Василенко: Це досить широкий продукт, який крім фінансування може включати в себе додаткові сервіси та аутсорсинг, наприклад, страхування об'єкта лізингу. Завдання банку, як власника об'єкта лізингу, в цьому сенсі – надати кращі тарифи страхових компаній. Клієнт не залишиться один на один зі страховим випадком, лізингодавець завжди буде супроводжувати врегулювання подій. Також, під час оформлення лізингу банк проведе реєстрацію авто або техніки (комбайна, трактора, причепа, універсального навантажувача або інших типів), сплату податків і зборів. Додатково, банк може домовлятися про знижку з постачальниками. У клієнта завжди є можливість вибору: кредит або лізинг. Наше завдання – надати вигоди, які зашиті в лізинг разом з фінансуванням.

- Хто цільова аудиторія для лізингу в Україні?

Василенко: У нас немає особливих рамок в цьому сенсі. Орієнтуємося на всіх юридичних осіб, які відповідають нашим базовим вимогам: два роки роботи в Україні, фінансова звітність за такий же період, відповідність вимогам комплаєнс, дотримання норм етики і ділової поведінки. На першому етапі ми поки не будемо працювати з фізособами-підприємцями та приватними особами. Однак в перспективі бачимо потенціал і в цьому сегменті ринку.

- Якщо більш предметно говорити про ринок лізингу в Україні – про які обсяги йде мова?

Василенко: Ми робили свою аналітику, грунтуючись, в тому числі, на даних авторитетних організацій, таких як європейська Leaseurope і Асоціація українських лізингодавців. Відповідно до недавніх досліджень, на лізинг в Україні припадає лише 3 – 4% інвестицій в основні фонди. В Європі аналогічний показник – близько 30%. Якщо говорити про обсяги, то щорічний ринок лізингу в Україні – близько 15 млрд грн. Це точно далеко від можливого максимуму. Якщо 15 млрд грн – це лише 3 – 4%, тоді як в Європі зазвичай мова йде про 30%, можна приблизно уявити можливий потенціал нашого ринку. Навіть за той короткий проміжок часу з моменту, коли ми запустилися, ми побачили значний інтерес не тільки з боку клієнтів, але і вендорів і дилерів.

Чим можна пояснити відносно слабку популярність лізингу в Україні? Тільки в останні роки на цей ринок почали заходити нові гравці, але до цього часу особливого розвитку не було. Чому?

Василенко: Перше, що я б відзначив – це необхідність поновлення профільного законодавства. Друге – до недавнього часу, існувала певна невизначеність щодо обліку банками лізингових об'єктів – чи можна враховувати їх, як заставу, чи потрібно повністю резервувати його. Зараз НБУ прояснив цей момент, що істотно полегшило життя гравцям ринку і дозволило заходити в нього новим учасникам. Додатково я б виділив питання менталітету: в Україні традиційно вважається, що краще володіти (мати у власності), ніж орендувати. Але зараз ми бачимо, що клієнти змінюють підхід і розуміють, що оренда часто навіть вигідніше. Наприклад, коли ти користуєшся технікою, вона поступово виходить з ладу і її потрібно оновлювати, продавати, що забирає у бізнесу додаткові ресурси і несе додаткові ризики.

- Які ризики, які можуть перешкодити розвитку лізингу в Україні, ви б зараз виділили?

Чеснакофф: Перш за все – законодавство. Дуже позитивною зміною було те, що нагляд за ринком лізингу перейшов до НБУ. Однак, все ще тривають дискусії щодо оновленого Закону про фінансовий лізинг. На мій погляд, ми, як і раніше, дуже далекі від того, щоб домовитися про редакцію, яка влаштовувала б усіх.

Василенко: Мова про законопроект №1111, поки обговорюється редакція до другого читання. Зараз ринок працює за законодавством, яке діє вже 20 років. Сподіваємося, що дискусія, до якої залучені також учасники ринку, Асоціація лізингодавців, Національний банк, незабаром закінчиться і це дасть поштовх до подальшого розвитку ринку. Ми дуже розраховуємо, що друге читання відбудеться вже на початку наступного року.

- Перед запуском лізингових продуктів Credit Agricole проводив тестовий пілотний проект. Які висновки з нього ви зробили?

Василенко: Головний висновок – цей продукт можна дуже серйозно розвивати. Ми почали з самого простого для клієнтів – фінансового лізингу. Однак існує безліч інших сервісів: операційний лізинг, сублізинг, такі супутні послуги, як, наприклад, управління автопарками. Це речі, до яких давно звикли наші мультинаціональні клієнти. Очікуємо, що незабаром подібні продукти з'являться і в нас.

Чеснакофф: Додам, що ми бачимо потенціал і в частині об'єктів лізингу. Поки ми почали з легкових автомобілів і техніки. Але, наприклад, в тій же Польщі об'єктом лізингу нерідко виступає навіть програмне забезпечення. Перспективних напрямів дуже багато. В Україні ми поки починаємо, але розвиток в цьому сенсі неминучий.

Підписання партнерської угоди з Winner Leasing

- Які практики Західних ринків в сфері лізингу можна застосувати у нас вже зараз?

Чеснакофф: Це складне питання, оскільки економіка влаштована не так прямолінійно, щоб ми могли просто взяти чужий досвід і автоматично застосовувати його тут. Credit Agricole працює з лізингом у багатьох країнах Європи: Франція, Німеччина, Іспанія, Португалія, Бенілюкс, Польща, Сербія, Україна. Скрізь є своя специфіка. Що ми могли б точно використовувати з універсального міжнародного досвіду, так це співпрацю з вендорами, тобто промисловими компаніями, які виробляють, наприклад, сільгосптехніку. На наш погляд, це дуже ефективний підхід, і ми вже готові застосовувати його для наших клієнтів в Україні.

- Скільки часу, на ваш погляд, потрібно українському ринку, щоб наблизитися до якісних європейських практик лізингу?

Чеснакофф: Мені часто доводиться чути таку позицію, що Україна мріє досягти європейського рівня (як, наприклад, на моїй батьківщині – у Франції) – начебто там живуть дорослі люди, а тут – діти, які тільки розвиваються. Але це не завжди так. Хороший приклад в цьому сенсі – діджиталізація. Про такий розвиток цифрових каналів в банкінгу, до якого ми вже звикли в Україні, в багатьох європейських країнах можуть тільки мріяти. Тому, на мій погляд, шляхи розвитку того ж ринку лізингу тут будуть однозначно відрізнятися від шляхів, якими йшли Польща чи Франція. Той шлях, який західні країни проходили десятками років, Україна може подолати набагато швидше.

Відділення Credit Agricole

Отправить:
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Популярне