Вибір Чернишова: Приват по-італійськи, газова суперечка, метро

Вибір Чернишова: Приват по-італійськи, газова суперечка, метро

основатель Конторы Пи
11.11.2019, 17:25

"Пам'ятайте, що ціна, яку потрібно платити за свободу, падає, коли зростає попит". Станіслав Єжи Лец (польський афорист, народився у Львові в 1909 р.)

Учора трапився ювілей найважливішої події в моєму житті. 30 років тому впала Берлінська стіна. У Східній Європі було знищено "залізну завісу" й відновлено ​​свободу. Протягом трьох років розвалився Радянський блок (у це не вірило навіть велике і могутнє ЦРУ), і мільйонам людей було дано шанс. На розвиток, на цікаву роботу, на хороші доходи і таке інше. Я, як і багато людей мого покоління, цим шансом скористався. Тому, кажу спасибі Рейгану і Тетчер, які дуже допомогли зламати систему. Спасибі Михайлу Горбачову, який не став (хоча міг) застосовувати силу. До речі, людям, які вважають що "сама б розвалилася, тому що народ не став би довго голодувати й жити без необхідних базових речей" - треба уважно подивитися на Північну Корею та Венесуелу - там може пройти ще багато десятків років, перш ніж щось зміниться. Вважаю, що нашому поколінню просто пощастило.

Та не все сталося, так як хотілося багатьом. У багатьох країнах колишньої Радянської імперії зростає націоналізм, ностальгія за "старими добрими часами" знову в моді. Східна Німеччина все одно відділена "стіною" від Західної - вже не кам'яною, а економічною. Незважаючи на величезні фінансові вливання у Східну частину. Тому там на виборах перемагають крайні ліві і крайні праві.

І це легко зрозуміти з відстані 30-ти років. Адже ті люди, які робили революції в країнах Східної Європи, не всі з них хотіли "ліберальної демократії". Частина хотіла просто звільнитися від гніту СРСР, частина хотіла релігійної свободи чи свободи подорожей. А більшість - просто хотіли жити краще і купувати всі ті речі, які їм були недоступні. І більшість із них своєї мети досягли. Хіба можна їх за це звинувачувати?

Судова система здорової людини

Ось що пишуть у всій фінансовій пресі минулого тижня. Суд у Мілані дав серйозні терміни 13-ти банкірам. Значна частина з них працювала у великому італійському банку Monte de Pachi (його головний офіс знаходиться в Сієні, і цей банк вважається найстарішим у світі - заснований він у 1472 році). Також сядуть кілька менеджерів із Deutsche Bank (найбільший банк Німеччини) і найбільшого інвестиційного банку Японії Nomura.

Найбільше (по сім років) отримали голова ради директорів і головний виконавчий директор італійського банку. Троє отримали по п'ять років, а решта по три роки. Також німецький і японський банки мають заплатити 160 млн євро штрафу.

Ой, вей - скажете ви! Що ж трапилося?

Італійський банк інвестував великі гроші в боргові облігації свого ж італійського уряду. Це було в 2008 році і, коли почалася криза, вони значно впали в ціні. Банкірам не хотілося показувати збитки і втрачати свою роботу і жирні бонуси. Тому - вони найняли розумних німецьких і японських банкірів, які створили дуже складні, так звані, похідні фінансові інструменти. Їх єдиною метою було заховати збитки, які досягли 400 млн євро. І чотири роки поспіль це виходило. Але потім банку стало не вистачати грошей, щоб платити за своїми зобов'язаннями (адже інструменти ці сховали збитки тільки на папері - грошей вони не додали). Банк був націоналізований урядом Італії та збитки покрив платник податків. Знайшлися й інші збитки - і все, схоже, Італія заплатить за цей банк приблизно 20 млрд євро. Красиво погуляли менеджери банку! Нехай тепер посидять!

Багато банків в Україні, які були закриті в 2014-2016 роках, робили приблизно те ж саме. Тільки без складних схем, які не так просто розслідувати. Вони просто збирали гроші зі звичайних вкладників, роздавали їх кредитами "правильним людям" і потім за цими кредитами гроші не поверталися. Банки випускали підроблені звіти, які затверджувалися реальними аудиторами (іноді навіть із великої четвірки). І тепер колишні господарі й менеджери цих банків усі на свободі, шановані суспільством люди, ведуть бізнес - а деякі навіть у політиці.

А все тому, що наша судова система - "хворої людини".

Антимонопольний комітет здорової людини

Усі ми читали про газовий проект Північний потік-2, який розділив і навіть посварив деякі країни Європи. З ним боролися політики - звичайно ж, політичними способами. І, схоже, програли.

Але є ж і економіка цього проекту. І всім зрозуміло, що він збільшує монополізацію газового ринку Європи - і тим самим зменшує конкуренцію. А на такий випадок, у нормальних країнах є Антимонопольні комітети. У Польщі він називається UOKiK. Він почав своє розслідування ще три роки тому. І ось недавно виписав штраф одному з учасників проекту - французькій компанії Engie. Розмір штрафу - 40 млн євро. Причому французи поплатилися за те, що просто відмовлялися ділитися з цим UOKiK інформацією щодо проекту.

Ось так і має працювати Антимонопольний комітет - жорстко і результативно.

Голова цього Комітету, презентуючи штраф, сказав, що тепер треба підготуватися й іншим чотирьом учасникам проекту з Європи. Цікаво, звичайно, чи зможуть вони оштрафувати ще й Газпром?

І, звичайно, варто поглянути на АМКУ - це наш еквівалент, який абсолютно не помічає багато монополій. Тому що він "хворої людини".

Лондон - столітнє метро час чистити!

Багато хто знає, що найстаріше метро в світі знаходиться в Лондоні. Йому більше ста років - перша станція відкрилася в 1863 році.

Лондонці, пише Financial Times, вважають, що найкраще проїхатися в метро, ​​оскільки повітря на вулиці забруднює транспорт, а в підземці воно чисте. Газета провела своє розслідування разом із вченими одного з університетів Лондона.

І знайшла дуже неприємні факти.

Чим глибше і старіше тунель метро, ​​тим більше він забруднений. Частинки пилу, металу (від тертя коліс об рейки), людської шкіри й одягу накопичилися тут за більш ніж сотню років. Це створює токсичні міазми, які постійно перемішуються в повітрі через хвилі від поїздів, що проходять, і вдихаются пасажирами.

На деяких станціях і в тунелях, рівень забруднення перевищує у ДЕСЯТЬ РАЗІВ норми, встановлені Міжнародною організацією охорони здоров'я. Найбрудніший тунель - від станції Bond Street до Marble Arch. Це самісінький центр! Як то кажуть - туристу на замітку ...

Увагу до цих забруднень почала виявляти й мерія Лондона - як вважає газета, це сталося після того, як у нового мера Лондона Садіка Хана було виявлено ​​астму після його обрання. Тепер на очищення повітря в метро Лондона витрачається понад 60 млн фунтів. І багато активістів, а також вчені говорять, що це все одно не допомагає.

Я вчора проїхався у лондонському метро і тепер переживаю!

І звичайно питання: а хто б виміряв забруднення повітря в київському метро?

Читайте матеріал російською: Выбор Чернышова: Приват по-итальянски, газовый спор,опасное метро

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net

Коментарі

Останні новини