10.10.2019, 14:40

Соцопитування про ринок землі: суперечливі результати - так буває

преподаватель Киевской школы экономики

Українці в черговий раз "висловилися" про відкриття ринку землі. Дані соцопитувань значно відрізняються. Щось пішло не так?

Різні соціологічні компанії показують цифри про ринок землі, котрі, на перший погляд, суперечать одна одній. Але на другий і третій - протиріччя вже не такі значні. Головне - не забувати придивлятися.

Дані опитування від групи Рейтинг кажуть, що багато українців проти продажу землі (73%), а дані КМІС, що таких людей менше (52%). Різниця 20%. На перший погляд - дивно. Наприклад, коли соціологи проводять опитування перед виборами, то розмах між результатами істотно менший. Але це й не дивно, адже перед виборами моніторингові фірми ставлять дуже чіткі і зрозумілі питання стосовно дуже чіткої та зрозумілої теми. У чому ж підступ  цього разу? Спробуємо з'ясувати.

Суперечливі результати - так, і таке буває

Наведу приклад зі школи. На уроках фізики нам розповідали, що вчені, які займалися серйозними теоріями й експериментами вважали, що світло проявляє себе як хвиля. А інші, не менш розумні й досвідчені експериментатори, говорили, що світло проявляє себе як частка. Кінець цієї шкільної історії виявився дуже простим - може бути і так, і так.

Чому ж виникають питання до соціологів, які на різних вибірках у різний період часу задають різні питання і (о диво) отримують різні відповіді. Невже читачі будуть знову і знову дивуватися очевидному - ніколи такого не було й ось знову, різні результати!

Читайте також - Соціологія збожеволіла! Так 56% українців "за" ринок землі або 73% "проти"?

Встановити якийсь факт (фізичний або соціальний) - це лише півсправи. А ось зібрати всі ці факти разом, піднятися на крок вище й осмислити їх у якихось спільних межах, - вже складніше. Власне, це і відрізняє роботу опитувань від роботи академічної соціології. Одні мають справу з реєстрацією фактів, інші з їх систематизацією та поясненням (навіть, якщо вони суперечливі).

"Техніка безпеки"

Перед тим, як шукати пояснення різним фактам, для початку варто просто включити здоровий глузд і критичне мислення. Так роблять усі соціологи - така собі техніка безпеки при роботі зі звітами, яку всім рекомендую. Просто пройдіться по списку: дата, вибірка і метод збору, як звучить запитання. Багато питань відпадуть самі собою.

Дати

Опитування КМІС проходило 16-19 вересня, а опитування Рейтингу - 28 вересня-1 жовтня. Між ними досить коротка відстань. Але й за десять днів суспільні настрої можуть змінюватися. А ось опитування Демініціатив було аж у червні! Так, їх результати можуть суттєво відрізнятися, адже порядок денний був абсолютно інший. Поки що значного підступу немає, багато що може бути пояснено банально датою опитування. Підемо далі.

Вибірка та метод збору

Тут цікавіше. На сайті Рейтингу написано, що опитування відбувається face-to-face у всіх регіонах із 28 вересня до 1 жовтня - це чотири дні на 2000 респондентів. Зверніть увагу, що КМІСу треба було стільки ж днів, щоб опитати на 500 осіб менше по телефону.

Читайте також: "Якщо українську землю куплять росіяни - конфіскуємо". Інтерв'ю з Тарасом Висоцьким.

А ось у червні Фонд Демініціатив витратив цілий тиждень на опитування 2017 чоловік. Звідки ж у Рейтингу така швидкість? Припустимо, вони дуже технологічні і давно перейшли на планшети без тяганини з паперовими анкетами (хоча ситуація на ринку з планшетами не така вже й проста і задоволення це не таке вже й дешеве). Але все одно, дивно бачити, як за чотири дні бригади інтерв'юерів встигли оббігти 2000 домогосподарств. Якщо і встигли, то часу на контроль якості вже не залишалося.

Поки що перший дзвіночок - підступ може бути в сумнівній якості наспіх зібраних даних.

Формулювання питання

КМІС у своєму питанні згадали президента Зеленського, як відповідального за реформу. Ім'я президента могло істотно вплинути на схвалення серед індиферентних до теми, але лояльних до президента респондентів.

Рейтинг же ставив питання з легким відчуттям нагнітання. Коли хтось говорить, що землю продаватимуть, це звучить занадто спрощено і трохи страшно. Ніби, "все з хати винесли". Взяли і продали все, що у вас було (можливо, шахраям).

Спробуйте провести експеримент у себе вдома або на роботі, й запитайте у людей навколо не про "продаж" землі, а про "свободу" чи "право". І відповіді можуть бути зовсім інші. Тому що люди часто - за все хороше і проти всього поганого.

Читайте також: Обери ринок землі: які правила продажу земель потрібні Україні?

Як ілюстрація - у Фонді Демініціативи зробили саме так і дізналися, що половина респондентів згодні, - людина повинна мати право продати свою землю. Все сходиться. Українські респонденти реагують, як і повинні реагувати будь-які люди - з побоюванням дивляться на невизначеності, але підтримують основні принципи. Це все одно, що спеціально посадити людину під відкриту кватирку на протязі та запитати чи не дме. Звичайно, людина скаже, що дме. Але чи означає, що людина в принципі проти свіжого повітря?

Питання Рейтингу з прикладами Канади, Ізраїлю та Італії виявилися дуже дивними. Фахівці з факт-чекінгу показали, що таких прикладів просто немає в природі. Навіщо полстери попросили дати оцінку неіснуючим фактами? Показати, що люди підтримують деякі ідеї, нехай і вигадані? Або це тест новинних меседжів, які ми скоро побачимо в мережі?

Ось і другий тривожний дзвіночок - усі відзначилися дивними формулюваннями питань. Можливо, що у кожного питання була своя мотивація, тоді хотілося б про неї почути.

Що ж робити?

У першу чергу нам усім (журналістам та аудиторії) треба дуже добре розуміти, з якою метою проводили опитування. Що саме хотіли зафіксувати? Якщо у дослідників стояли різні завдання - то шукати спільний знаменник немає сенсу. Журналістам варто вимагати, щоб у презентаціях або прес-релізах чітко стояли цілі ( питання, що досліджується, гіпотези, мотивація до вивчення). Оцінювати результат без розуміння мети неможливо.

Бути більш вимогливими до даних. Журналісти не повинні зупинятися на таблицях і графіках. Просіть доступ до анкет або електронних масивів. Якщо опитувальні фірми кажуть, що це їх дані, а не замовника, - нехай покажуть масив. Взагалі, викладати дані - це хороший тон. Наприклад, коли соціологи подають наукові статті в журнали на рецензії, ми також зобов'язані показувати і дані, і покроковий аналіз (вихідний код). Дуже хороший спосіб тримати себе в тонусі та працювати над якістю даних.

Також варто бути більш вимогливим до опису вибірки. Що стоїть за формальною відпискою "провели поле за чотири дні"? Хотілося б зрозуміти, наскільки якісно була зроблена робота. Окремі організації вже давно створили відкритий банк соціологічних даних, де можна скачати, аналізувати й перевіряти результати опитувань. Хотілося б побачити там і цей масив, щоб перевірити його якість.

Полстерам я б рекомендував крамольну річ - посилатися на інші фірми.

Компанії часто піклуються про свій бренд. У нашому прес-релізі тільки наші результати. У підсумку виходить дивна урізана картина. Невеликий цілісний аналіз ще нікому не шкодив.

Використовувати моделі. У соціологів є різні думки про те, що таке громадська думка. Деякі соціологи вважають, що її взагалі не існує. Але в цілому соціологи погоджуються, що респонденти повинні знати, про що йде мова, бути залученими. Такі параметри використовують, щоб моделювати думку респондента. Цікаво, що у звіті Рейтингу ці параметри згадані, але вони там розкидані окремо по слайдах, а ось разом в одну модель їх так і не склали.

І знову моделі. Коли ми бачимо набір графіків, ми потрапляємо в пастку, - ось вона реальність. Насправді це може бути відображенням чогось глибшого. А, можливо, зовсім навпаки, це скороминуща реакція людей на медійну кампанію. Може бути і так, і так.

Щоб розібратися, потрібен додатковий аналіз. Без нього сенсу читати рейтинги особисто я не бачу. Про що вже писав на LIGA.net.

Читайте матеріал російською: Соцопросы о рынке земли: противоречивые результаты – такое бывает

Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не співпадати з позицією редакції LIGA.net
Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter.