Реквієм за землею. Як головна аграрна реформа стала алергеном

Реквієм за землею. Як головна аграрна реформа стала алергеном

журналист Liga.net
18.12.2019, 18:15

Чому одна з ключових реформ стала подразником усіх стейкхолдерів земельних відносин, але, незважаючи на це, всі стежать за розвитком подій

"Ми голосували за Зеленського, тому що в його програмі був пункт про відкриття ринку землі", - розповідала вчора на прес-марафоні пайщиця з Київської області Тетяна Попенко. Дійсно, президент Володимир Зеленський поставив ринок землі у пріоритет, і екстраполював свій інтерес до цієї теми на нову урядову Зе-команду. І саме ця тема стала для частини його виборців мотиватором на виборах.

Члени президентської фракції, міністри, новопризначені в аграрні відомства чиновники на кілька місяців обрали для себе земельне питання основним. Розрахунки, приклади, моделі, доповіді, прес-конференції та зустрічі на тему підготовки до продажу землі перетворилися в головну турботу для міністра розвитку економіки та його заступників, земельного омбудсмена й аграрних депутатів. Кожен із них як мінімум 10 разів озвучував публічно одні й ті ж тези, намагаючись донести до мас потрібні посили.

Правда, якщо розповідати про користь реформи із завидною регулярністю протягом півроку, приводячи абстрактні приклади її позитивного впливу на економіку країни, не тільки ті, хто голосували за нинішнього гаранта, адепти реформи, а й його нелюбителі перестануть реагувати на настільки сенситивне ще недавно для суспільства питання. І ось чому.

По-перше, від монотонного мусування земельної тематики втомилися вже й самі чиновники, і їхня аудиторія. Створюється враження, що у наших міністрів, їхніх заступників і депутатів занадто багато вільного часу для порожніх розмов. Або ж поява з одними й тими ж тезами на десятках ефірів і заходів - указ зверху, не послухатися якого не є можливим. Більш того, виглядають такі доповіді так, ніби ні міністру Тимофію Милованову, ні його заму Тарасу Висоцькому, ні голові агрокомітету Миколі Сольському про це говорити вже не цікаво. Багато в чому, тому що їх уже не слухають, або ж не хочуть слухати їхніх аргументів.

По-друге, хвалебні оди на адресу нібито готових до запуску ринку аграрних відомств нікого не надихають. Адже риторика чиновників про те, які вони молодці, не тільки не вселяє до них довіри, а й відверто дратує. Наскільки б не був наповнений кадастр в умовах відсутності базових правил реформи, власники паїв і потенційні покупці землі не можуть зрозуміти, що їм це наповнення дає.

По-третє, ключові положення земельної реформи досі невідомі. Рекомендований до прийняття аграрним комітетом у таємниці від парламентарів, які не входять у Слугу народу, законопроект став каменем спотикання для депутатів з опозиції. Незважаючи на це, його таки проголосували, домовившись, що між першим і другим читанням допрацюють. Адже дві найбільш суперечливі норми - доступ до ринку іноземців та ліміт концентрації угідь в одних руках - посварили між собою не тільки депутатів, а й бізнес-середовище.

Ймовірно, щоб не зациклюватися на двох головних речах (або просто через бажання насолити більшості) депутати подали до законопроекту понад 4 000 правок, які, здається, досі не зведені в один документ. Що в початковому варіанті допрацюють, не знає ні земельний омбудсмен Роман Лещенко, ні Висоцький, ні Милованов.

Втім, ніхто й не збирається розглядати кожну правку окремо. Адже понад 4 000 правок, навіть за умови, що на розгляд кожної з них піде до хвилини, - це 67 годин роботи, або 8 робочих днів. Правда, глава комітету Микола Сольський запропонував включити звичний слугам турборежим і на кожну правку відводити до 30 секунд. Як думаєте, вийде?

Для того, щоб уникнути монотонної роботи і тисяч суперечок, Агрокомітет запропонував свій список правок. "На фракцію розіслали в понеділок", - зізнається один із депутатів зі Слуги народу. Депутати, котрі не входять у більшість, про правки дізналися на черговому закритому засіданні комітету в середу, 18 грудня. Серед комітетських правок точно є норма про зниження ліміту концентрації до 10 тис. га. Але це вже не новина - ініціював таке обмеження сам президент.

Однак поряд із  факторами, що вбивають інтерес до ринку землі, та які  по суті є комунікаційним провалом нової команди, є кілька історій, які змушують про неї говорити. Правда, в досить вузьких колах, а не серед тієї цільової аудиторії, на яку реформа розрахована.

Перша - протекціоністська. На урядовому рівні необхідність ринку землі коммунікувалася як благо для малих і середніх агрокомпаній. Нагадаємо, що в первинному варіанті обговорювався ліміт концентрації в одних руках 200 000 га. Тепер же цей ліміт має бути знижено. Однак окремі депутати вважають, що робити це необов'язково. Наприклад, у рамках прес-марафону у вівторок депутат Микита Потураєв акцентував увагу на тому, що наявність в Україні і великих, і дрібних, і середніх агровиробників є її конкурентною перевагою. "Я особисто стверджую, що це (обмеження в одних руках не більше 200 000 га - ред.) не створює перешкод для роботи", - заявив він. Потураєв, ймовірно, не випадково в цьому контексті згадав про компанію "Кернел" Андрія Веревського, приводячи його в якості еталону білого бізнесу в Україні.

А сьогодні президент Володимир Зеленський терміново вимагає скасувати проголосовані у 2017 році "соєві правки", які скасовують відшкодування ПДВ на сою та ріпак до кінця 2021 року. А саме екс-депутату Віталію Хомутинніку, котрий є співвласником "Кернел", найбільшого в Україні переробника олійних культур, приписують лобіювання цієї норми.

Друга - іноземна. Дискусія про те, а чи варто дозволяти іноземцям інвестувати в українські землі, на сьогодні начебто припинилася. В останньому варіанті земреформи, озвученої радником прем'єра Гончарука Олексієм Мушаком, допуску для іноземців на ринок не буде. Але міністр Милованов такий підхід не схвалює "Я особисто не згоден із тим, що іноземці - зло для української сільськогосподарської галузі. Я вважаю, що великим злом є ті бандюги, які сьогодні крадуть державну землю, обробляють її нишком і не дозволяють українській економіці розвиватися. Я вважаю, що нам потрібно перейти до цивілізованого ринку землі, коли зрозуміло, хто власник, хто інвестор. І щоб власники землі були зацікавлені в її довгостроковому розвитку", - заявив Милованов під час відкритого прес-марафону на тему земельної реформи.

Більш того, міністр упевнений, що незабаром після запуску ринку фермери самі будуть просити іноземців купити їхню землю, оскільки в Україні таких грошей не буде.

І третя причина, яка все ж спонукає стежити за тим, що відбувається з землею - ініційоване анонімне голосування щодо правок у комітеті. Тобто депутати свідомо знімають із себе відповідальність за те, що вони рекомендують прийняти в сесійній залі. Хіба це не парадокс?

Порівняльна таблиця до законопроекту до другого читання повинна з'явитися не пізніше, ніж завтра. Адже в п'ятницю анонсовано голосування за ринок землі. Ось тільки впевненості в тому, що це станеться немає. Цілком імовірний сценарій - продовження сесії на передноворічному тижні. Може, Україна отримає ринок землі "під ялинку", замість звичного закону про Держбюджет? Тоді і протестів буде менше, і збурень.

Читайте матеріал російською: Реквием по земле. Как главная аграрная реформа стала аллергеном

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net

Коментарі

Останні новини