08.10.2019, 14:23

Мета - підкорити Еверест, або Де нам узяти українських шерпів

финансист и основатель First Kyiv Investment Club

Економіка України до 2024 року має зрости на 40% - одна з топ-цілей прем'єра Гончарука. Де взялася ця цифра і чи є шанс її реалізувати?

Якось в останні тижні в країні повіяло забутим духом. Старше покоління, напевно, добре пам'ятає, як "перші номери" радянського істеблішменту хвалилися досягненнями, а, персонал, що їх обслуговував і мріяв із "шостих номерів" прорватися хоч трішки вище (ближче до сонця розподільників і ситого життя), розганяв хвилю, фарбуючи партійну мудрість у яскраві кольори і збільшуючи, як мінімум, візуальний ефект того, що відбувалося.

Варто було якомусь колгоспові виконати план по народжуваності худоби, випадково породивши зайве козеня, як вірна прислуга вже щосили складала билини про багатомільйонне збільшенні поголів'я. Перемога, прорив, наздоженемо і переженемо!

І уява громадян, котрі наслухались барвистої пропаганди, вже малювала огрядні стада корів, що бавляться на зеленіючих свіжою соковитою травою радянських луках. Їх поганяли чубаті блакитноокі пастушки, які усі до одного грали на гармоні й ангельським голосом виспівували милі, душевні, ідеологічно вивірені пісні, молоденьким, рожевощоким селянкам, які вийшли на жнива в білосніжних із яскравим візерунком вишиванках.

Варто було "першому номеру" українського уряду розповісти про стрімке сорокавідсоткове економічноме зростання в наступні п'ять років, як добровільні помічники тут же посилили ефект, перерахувавши це зростання особливим способом.

Читайте також - Україна-2024 за версією Гончарука: переказуємо План дій Кабміну за 3 хвилини

Чого вже там розмінюватися на дрібниці, складаючи якісь жалюгідні п'ять і сім відсотків, щоб вийшло сорок ?! Краще відразу врізати з головного калібру! Ось, наприклад, за оцінкою експертів з Інституту майбутнього (сподіваюся, щасливого?!), економіка незабаром виросте вдвічі - на сто мільярдів американських доларів ( "новими"?!) - і через кілька років країну вже ніхто не пізнає.

Такому розмаху навіть радянська пропаганда могла б подивуватися. Більш того, на тлі подібних перспектив сам Великий Комбінатор із його Нью-Васюками виглядає обивателем, позбавленим фантазії. Ех, вміли б грайливі пастушки співати подібні пісні кокетливим пейзанкам, не бідкалися б ми тепер про демографічну кризу й отримували б переказів не на п'ять мільярдів доларів на рік, а на десять, відправивши за кордон вдвічі більше заробітчан. Ось це досягнення, ось це вершини!

Так ось, говорячи про помічників і вершини, все ж більше хочеться говорити про останні. Упевнений, що перші подбають про себе самі, врешті-решт, язики ж у них є.

А ще більше хочеться зрозуміти, які пропонуються реальні механізми для досягнення цих вершин. Особливо враховуючи, що завдання, які стоять перед Україною, якщо, звичайно, ми плануємо наздоганяти західних сусідів і будувати успішну країну, можна порівняти з підкоренням Евересту.

До речі, які імена приходять вам на думку, коли заходить мова про величну засніжену вершину в Гімалаях?

Напевно, Едмунда Хілларі або Рейнгольда Месснера, які навіки увійшли в історію світового альпінізму. І, впевнений, лише деякі з вас чули про Бабу Чірі, котрий зійшов на Еверест десять разів,  провів на вершині 21 годину без кисню, що є світовим рекордом. Одного разу він "вибіг" із базового табору на самий верх за 16 годин і 56 хвилин, у той час, як у професійних альпіністів той же маршрут займає чотири дні.

А імен тисяч шерпів, які регулярно "прогулюються" на вершини восьмитисячників, щоб забезпечити великі перемоги героїв-альпіністів, і зовсім ніхто не знає.

Яке це все має відношення до України в її нинішньому становищі? Пряме! Історію творять люди! І, якщо ми хочемо дійти до вершини, то без шерпів нам не обійтися. А їх-то, якраз, і немає. У надлишку, в основному, "героїв-альпіністів", які чудово вміють хвалитися один перед одним модним спорядженням і фантасмагоричними планами, стоячи біля підніжжя гори. Навколо них, як зазвичай, навалом підлабузників, які вихваляють майбутні сходження "кращих лідерів сучасного світу" і мріють на цьому якось поживитися.

А ось Бабу Чірі серед них немає! До речі, заповітною мрією непальського скелелаза було побудувати школу у своєму рідному селі. Розуміла Людина, що щастя народу в освіті та правильних цінностях, а не в пустопорожніх балачках.

А що стосується підлабузників, то їх ще Данте Аліг'єрі в "Божественній комедії" помістив в екскременти, пояснюючи це тим, що лестощі, озвучувані з їхніх вуст при житті, подібна калу.

Читайте матеріал російською: Цель - покорить Эверест, или Где нам взять украинских шерпов

Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не співпадати з позицією редакції LIGA.net
Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter.