"Чия земля?", або Навіщо Міноборони займатися Рієлторством

"Чия земля?", або Навіщо Міноборони займатися Рієлторством

журналист, директор Центра проектных исследований Уровень жизни
29.10.2019, 13:14

В Україні різні держструктури мають право і можливість розпоряджатися досить значними земельними територіями. Це нормально?

Величезний мікрорайон житлових багатоповерхівок біля київської станції метро "Червоний хутір" припинив будуватися. Будмайданчик спорожнів. Одна з причин - будівництво проводиться на землях Міністерства оборони, а чиновників відомства і керівників компанії-забудовника запідозрили в корупції. Воно й не дивно. Тому що не повинно Міністерство оборони розпоряджатися міськими землями і мати бізнес-інтереси в житловому будівництві. Міністерство оборони має займатися армією і обороною, а не будівництвами і роздачею землі комерсантам.

Питання про власників землі цікавить і хвилює багатьох з давніх часів. Пам'ятаємо, в казці Шарля Перро Кіт у чоботях підстроїв так, щоб на питання короля, а чий, мовляв, це луг, чия земля? - косарі відповідали: "Пана маркіза Карабаса!"

Або приклад з української літератури, як якийсь підприємець мріяв: "їдеш день - чия земля? Калитчина! їдеш два - чия земля? Калитчина! їдеш три - чия земля? Калитчина!..Диханіє спирає..." (Карпенко-Карий, "Сто тисяч".)

Судячи з того, як розвиваються події в Україні з прийняттям дозволу на торгівлю землею, скоро і у нас будуть нескінченні поля одноосібних власників. Нічого нового - зараз теж величезні ділянки землі зосереджені в одних руках, правда, поки ці власники називаються орендарі. Ринок землі формується, правила його функціонування в суспільстві обговорюються, і так чи інакше, якийсь результат буде досягнутий.

Але є ще та земля, яка потрібна не для пшениці або кукурудзи, а для життя. Для будівництва будинків, підприємств, складів ... Така земля вже давно в дефіциті, її використання вкрай зарегульоване. Особливо такі ділянки цінні у великих містах. Але навіть у Києві є організації, які допоможуть із землею під забудову. Таких організацій багато. Наприклад, Міністерство оборони, СБУ, МВС, Генпрокуратура, інші відомства, державні підприємства ... Так склалося, що у нас у країні найрізноманітніші державні організації мають право і можливість розпоряджатися досить значними територіями, в тому числі для будівництва житла для своїх потреб.

Наприклад, нещодавно керівник Митної служби Нефьодов написав про існування під егідою псевдопрофсоюзної організації елітного котеджного містечка для керівників (в тому числі колишніх) митниці. Не знаю, скільки відомств ще мають подібні містечка для високопоставлених керівників.

Але особливо мене дивує існуюча багато років система, коли відомства і держпідприємства надають «свою» землю якомусь забудовнику, за що той розплачується готовими квартирами. Ті квартири, які простіші, отримує мала частина людей у черзі, а ті, що дорожчі - керівництво. У Києві на землях Міноборони, СБУ будують величезні житлові мікрорайони. Ці ділянки навіть відзначені, як відведені під житлове будівництво, на детальних планах територій (ДПТ). Це все прописується у договорі між забудовником і відомством. Дуже часто після цього виникають справедливі підозри в корупції. Посадові особи держструктур отримують "підозру" у злочині і потім шукають гроші для застави, щоб не сидіти до можливого суду в тюрмі.

Нечасто подібні справи доходять до судового рішення. Іноді вони розвалюються через нестачу доказів, іноді обвинувачені відкуповуються (особливо, якщо ними дійсно нажиті неправедні гроші).

Але ось головне питання. Чому у нас в країні на тридцятому році капіталізму існує взагалі можливість того, що армія, поліція, Нацгвардія, служба безпеки і маса інших відомств, взагалі розпоряджаються землею під комерційну забудову? Чому вони взагалі мають у своєму розпорядженні таку землю?

Так бути не повинно. Міноборони повинно мати в розпорядженні полігони, танкодроми, аеродроми, казарми, - ця земля не викликає ніяких питань. Але як тільки армія перестає землею користуватися (а таких прикладів маса), вона повинна тут же передаватися місцевим цивільним властям. Власне, в основному так і відбувається. Але не у великих містах, де земельні ділянки мають особливу комерційну цінність. У тому ж Києві наявність в розпорядженні чиновників землі з можливістю нею розпоряджатися - однозначно спокуса для корупційних дій.

Читайте російською: "Чья земля?", или Зачем Минобороны заниматься риэлторством

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net

Коментарі

Останні новини