"Вхід до змін": На столичному ВДНГ з'явився платний вхід

16.09.2020, 13:59
Фото: ВДНГ/Facebook

З 16 вересня Національний комплекс "Експоцентр України" (ВДНГ) вводить "добровільний платний вхід" на територію ВДНГ. Про це повідомив генеральний директор Експоцентру Євген Мушкін на своїй сторінці в Facebook.

Ініціативу назвали "Вхід до змін". Оплатити вхід можна тільки карткою із функцією PayPass. Гості ВДНГ можуть самостійно обрати вартість квитка: 30, 60 або 100 грн. При цьому безкоштовний вхід буде доступний, як і раніше.

"Це платний вхід. Але із принциповою особливістю: це добровільний платний вхід. Це – про усвідомлений вибір: "держава – це я (і тоді я сам обираю, які проєкти фінансувати зі своєї кишені)" або "держава – це вони (нехай хтось інший вирішує замість мене)", – написав у Facebook Мушкін.

Отримані кошти від проданих квитків планується направити на благоустрій території і оновлення ВДНГ. Зокрема, керівництво комплексу хоче обладнати нові дитячі зони, відновити озера, створити освітні проєкти, власну арт-резиденцію, удосконалити ландшафтну і рекреаційні зони для відпочинку.

Мушкін додав, що актуальний план розвитку Експоцентру розрахований на 40 років. За його словами, додаткове фінансування допоможе здійснити план вже найближчим часом.

Читайте також: ВДНГ через 50 років. На що перетворюють Експоцентр України

  • У березні 2017 року Євген Мушкін став генеральним директором ВДНГ. До зміни керівництва податковий борг ВДНГ перевищував 40 млн грн. Уже в листопаді 2019 року Експоцентру залишалося виплатити 5 млн грн. У 2015 році ВДНГ відвідало близько півмільйона людей, а в 2019-му Експоцентр очікував близько чотирьох мільйонів відвідувачів. За словами Мушкіна, за чотири роки чистий прибуток ВДНГ зріс у десять разів, а податкове надходження до держбюджету – в чотири рази.

Читайте нас в Telegram: перевірені факти, тільки важливе

Александр Мясищев
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Комментарі

Останні новини

СпецпроектПогружение в Бабий Яр и цифровой двойник Киева. Как украинские айтишники сохраняют историю