RU

Україна може стати найбільшим виробником керамічної плитки p

03.08.2017, 12:58
Україна може стати найбільшим виробником керамічної плитки - Фото
Валентин Шеветовський

На правах реклами

Виробництво керамічної плитки в Україні найближчим часом може зрости у 10 разів, а сама галузь - стати основним високотехнологічним драйвером економіки країни.
Якщо ж до цього додати вдале географічне розташування та поклади глини, то вкупі ці «інгредієнти» дають потужний шанс вітчизняним виробникам плитки вийти на ринок Євросоюзу, а далі – екпортувати свою продукцію навіть до Китаю, який є виробником No1 на світовому ринку керамічної плитки.
Впевненість у цьому висловив голова наглядової ради ПАТ «Харківський плитковий завод» (ХПЗ), директор та власник Керамічної групи «Голден Тайл» Валентин Шеветовський. Про стан галузі керамічної плитки, перспективи розвитку та перепони – Валентин Валентинович розповів в інтерв’ю.

- Валентине Валентиновичу, ще якихось 10 років тому ринок керамічної плитки України був насичений продукцією переважно італійського та іспанського виробница. Як на сьогодні розподілилися частки на ринку?

- У 2000 році імпорт плитки займав 55% українського ринку або 8,4 млн кв.м. До 2008-го частка іноземних виробів сягнула понад 60% загального споживання. Проте, поява на ринку кількох потужних гравців повернула м’яч на наше поле. Наразі, у минулому році імпортна плитка зайняла менше чверті ринку.
Загалом, виробництво керамічної плитки у світі з 2006 року по 2015-й зросло майже удвічі: з 7,7 млрд кв.м до 12,3 млрд кв.м. Уже зараз кераміка витісняє деякі природні матеріали, наприклад, мармур. І така тенденція прослідковуватиметься далі.
Вітчизняний ринок з 2000-го по 2012 рік також демонстрував нарощування виробництва керамічної плитки до 61,2 млн кв.м. Наступні три роки відбувалося зниження, аж до 44,9 млн кв.м у 2015-му. Минулого року знову почався зріст - обсяг виробництва збільшився на 16,6% у порівнянні з 2015-м і склав 45,9 млн кв.м. У грошовому еквіваленті споживання керамічної плитки в Україні перевищило 5 млрд грн.

- Які зміни за згаданий проміжок часу відбулися на ХПЗ, яке взяв під своє крило «Голден Тайл»?

- Інвестуючи у Харківський плитковий завод – одне з найбільших профільних підприємств, ми мали за мету не просто наростити виробництва, а й запровадити новітні технології, які би давали продукції якість, здатну підкорити найвибагливішого покупця у світі.
До 2007-го обладнали п’ять ліній, у 2016-му запустили сьому лінію з випуску сучасного глазурованого великоформатного керамограніту. Сьогодні потужності підприємства становлять 18 млн кв.м плитки на рік. Із запуском двох нових ліній ця цифра сягне 23 млн кв.м.
Минулого року ХПЗ реалізував понад 13,5 млн кв.м керамічної плити, цьогоріч прогнозуємо зріст продажів на 20-30 %. Проте, цього недостатньо - споживання плитки в Україні на одну людину залишається набагато менше, ніж у країнах-сусідах. Дефіцит на внутрішньому ринку складає 5 млн кв.м керамічної плитки.
Лише у Києві та області зараз працює майже 600 будівельних майданчиків. Будівництво дуже швидко розростається, а споживання керамічної плити — колосальне. При цьому, частина українського споживача все ще хоче купувати лише дешеву продукцію, але вже з’явився покупець, який прагне якісної продукції і готовий платити за це відповідні гроші.

Україна може стати найбільшим виробником керамічної плитки

- Для Харківського регіону розвиток ХПЗ означає додаткові робочі місця, суттєві відрахування до бюджету, не в останню чергу - підняття оптимізму, що вкрай необхідно такому складному регіону. Для сегменту економіки – це здорова конкуренцію, для споживача – можливість купити якісну вітчизняну продукцію. Який, на Вашу думку, ефект від розвитку ринку керамічної плитки?

- Беріть набагато ширше. Бо ріст внутрішнього виробництва плитки матиме суттєвий вплив на макроекономічні показники ВВП, потенційний приріст якого з урахування ефекту мультиплікатора може сягнути 12%. За попередніми підрахунками, буде працевлаштовано 350 тис. осіб, а податкові надходження складуть 5,4 млрд грн/рік у галузі чи 27 млрд грн/рік – знову ж таки з урахуванням ефекту мультиплікатора.

- Ви стверджуєте, що Україна може потіснити основних світових експортерів керамічної плитки на 50%, тобто на 400 млн кв.м/рік. Але ж такі виробники, як Китай, Італія та Іспанія – дуже відомі та потужні конкуренти. Обгрунтуйте свої прогнози, будь ласка.

- Ще 10 років тому професор Університету Модени Тіціано Бурсі назвав Україну другою у світі після Китаю країною за інвестиційною привабливістю виробництва високоякісної керамічної плитки завдяки великим запасам основної сировини - глини та пегматиту. Сьогодні ж, враховуючи ріст зарплат у Китаї, ми перемістились у лідери.
Варто врахувати й вдале географічне розташування: Україні «рукою подати» до ринків країн ЄС та СНД, ми маємо можливість експортувати морем до США, арабських країн, Китаю тощо.

- Які експортні перспетиви в України?

- Україна почала експортувати плитку в 2001 році і до 2012 рік обсяг зріс на 28,8 млн кв.м. Проте, до 2015-го відбувся спад продажів на 10,4 млн кв.м або 36% здебільшого через падіння споживання на ринку РФ. Наразі, в структурі експорту переважають країни колишнього СРСР. Частка ЄС за останні 20 років зросла з 1% до 7%.
Що стосується ХПЗ, то підприємство експортує майже 40% своєї продукції до 26 країнах світу. Впевнений, що на європейському ринку зможемо конкурувати по ціні навіть з Китаєм – провідним світовим виробником.

- Європейського споживача лише ціною не привабиш.

- На сьогодніщній день ми здатні задовільнити найвибагливішого споживача – і не лише в Європі. Під ТМ «Голден Тайл» представлено чимало різнопланових дизайнерських колекцій. Наші фахівці розробляють дизайн для кожного ринку, враховуючи абсолютно полярні вподобання представників західної і східної культур. У тренді європейців мінімалізм, лофт, жодних квіточок та яскравих кольорів. А от що далі на Схід, то клієнт вимагає більшого колориту й елементів розкоші. Араби, наприклад, полюбляють світлий мармур і мозаїку.
Якість сировини, з якої ми виготовляємо плитку, відповідає досить жорстким стандартам. На підприємстві функціонує єдиний в Україні цех з виготовлення фрити – різко охолодженого скла, одного з компонентів глазурі для плитки. 

- Що, на Вашу думку, найбільше гальмує розвиток галузі?

- Нині Україна виробляє майже 50 млн кв. м керамічної плитки. Збільшення виробництва вдесятеро, яке є цілком реальним, щонайменше означатиме 12% зростання ВНП.
Натомість, галузь стикається з трьома серйозними перешкодами. Головна противага на шляху розвитку – це бюрократія.

Друга перешкода – експорт сировини та ускладнений доступ до розвідування нових копалень. Конкурентна перевага України на світовому ринку керамічної плитки полягає в унікальних запасах сировини. Однак, надовго глини не вистачить, бо вона вивозиться шаленими темпами. Лише за минулі 5 років експортувалося близько 4 млн т глини щороку. З такого об'єму сировини можна виробити 412 млн кв.м керамічної плитки.
Ми вивозимо глину, а в Україну повертається керамічна плитка. Ми даємо роботу італійцям, іспанцям, вони додають ціну, платять податки, а нам продають дорогу продукцію.
На мою думку, потрібно ввести акциз на експорт глини і надати повний доступ до вивчення територій, де може знаходитись сировина.

- А третя перешкода?

- Це державні монополії, такі як «Укрзалізниця», обленерго, Держнаглядохоронпраці, «Укравтодор» тощо. В Україні відбулося злиття олігархії та державної влади, а така система вбиває всі бізнесові починання.
До прикладу, процедура підключення енергомереж і комунікацій для вводу в експлуатацію нових виробничих можливостей залишається тривалою, забюрократизованою та дорогою процедурою. Міністерство енергетики не робить жодних дій для відміни монополізації обленерго.
Мені подобається сучасна влада, вона робить правильні, проте нерішучі кроки до ліквідації монополій. Зараз цього недостатньо. 

 

Україна може стати найбільшим виробником керамічної плитки

- До речі, як ви транспортуєте свою продукцію за кордон? Чи виникають якісь проблеми?

- Це ще одне невирішене питання. Наведу для наочності приклад: експорт продукції ХПЗ до Лондона займає 1,5 місяця, з Китаю - 2 місяці, хоча вони долають втричі більшу відстань, ніж ми.

ХПЗ не співпрацює з одеським портом, а відправляє продукцію через Клайпеду. А це не лише займає досить багато часу. Під час транспортування близько 10% продукції доставляється битою.

- Не зважаючи на вище перераховані перешкоди, ваше підприємство лише набирає обертів. Які ваші найближчі цілі?

- Перш за все, ми працюємо над нарощуванням виробничого потенціалу - будуємо 8-у та 9-у лінії нового цеху глазурованого керамограніту потужністю 6,5 млн кв. м. Нове обладнання дасть можливість виробляти не лише традиційну плитку, а й продукцію для зовнішнього використання, яка сьогодні набуває особливої популярності в Європі та Еміратах.

- Складається враження, що якби виробникам надали можливості конкурувати, то ринок сам поставить собі високі цілі.

- Погоджуюся. На думку спадають слова емігранта з України Натана Щаранського, який свого часу обіймав посади міністра промисловості та торгівлі та міністра будівництва Ізраїля: «В умовах війни громадянин може любити життя, наслолоджуватися життям у своїй країні. Для цього держава, суспільство повинні зняти всі обмеження в економічних і соціальних ініціативах громадян, що зробить можливим власний внесок у розвиток Держави, і, як результат, Громадянин отримає відчуття оптимізму, повної свободи». 

Подписывайтесь на аккаунт LIGA.net в Twitter, Facebook и Google+: в одной ленте - все, что стоит знать о политике, экономике, бизнесе и финансах.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Комментарі

Останні новини