RU

У SIPRI пояснили, як Росія опинилася в трійці імпортерів українського озброєння

19.03.2021, 17:44
У SIPRI пояснили, як Росія опинилася в трійці імпортерів українського озброєння - Фото
Ан-148 (Фото: wikimedia.commons)

Стокгольмський інститут досліджень проблем миру (SIPRI) визначив Росію, як другого найбільшого покупця українського озброєння в 2016-2020 роках, виходячи з власної методики розрахунків рівнів торгівлі озброєнням. Про особливості методики експерти SIPRI розповіли Радіо Свобода.

Методика відрізняється від тієї, що використовують в Україні, тому дані інституту й українські дані часто значно різняться, вказують у SIPRI.

Підписуйтесь на LIGA.Бізнес у Facebook: головні бізнес новини

Зокрема, у випадку з експортом озброєнь з України в Росію інститут зараховує до поставок також озброєння, вироблене в Росії за узгодженою ліцензією. За період 2016-2020 років це стосується лише дев'яти літаків Ан-148. А також відкритого замовлення на шість турбореактивних двигунів Д-436 для трьох літаків Бе-200ЧС російської розробки.

У Радіо Свобода нагадують, що літаки Ан-148 з'являються у звітах SIPRI вже багато років – з моменту підписання контракту в 2013 році на 15 літаків. У попередніх звітах SIPRI й до завершення будівництва літаків у Росії в 2018 році, РФ позначалася не як одержувач виробу, а як виробник за ліцензією. У звіті SIPRI за 2017 рік було зазначено, що "статус виробництва не підтверджено після українського заборони 2014 року на експорт військової продукції до Росії".

У SIPRI пояснили, що після заборони на експорт була деяка невизначеність щодо статусу української ліцензії на виробництво в РФ і того, до якої міри Україна залишилася залученою до цього виробництва. Тому в SIPRI розглянули кілька моментів.

Перший – чи дійсно ліцензія на виробництво в Росії втратила чинність через українську заборону, була тим чи іншим чином відкликана, або закінчилася ще до того, як було вироблено 15 літаків. Статус цього виробництва за ліцензією, схоже, прояснило повідомлення 2019 року в українських ЗМІ, які цитували заяву Укроборонпрому, що постачання Ан-148 з України припинилося в 2014 році, але виробництво цих літаків у Росії продовжилося за ліцензією "Антонова".

Другим моментом, повідомили в SIPRI, були сумніви, чи дійсно постачання з України припинилося. Як повідомили Радіо Свобода в інституті, схоже, що українські комплектуючі продовжували постачатися і після введення заборони.

Третім – повне припинення постачання комплектуючих Україною може бути ознакою завершення дії ліцензійної угоди, але не є достатнім доказом цього, зазначили в інституті.

Схожа ситуація і з шістьма турбореактивними авіадвигунами Д-436. Як зазначається в коментарі інституту, ці двигуни у версії Д-436ТП для трьох російських транспортно-рятувальних літаків Бе-200ЧС зробили в 2018 році в Росії за ліцензією.

Двигуни Д-436 були розроблені запорізьким конструкторським бюро "Прогрес" ім. Івченка, відомим на Заході як "Івченко-Прогрес", а виробляли їх на запорізькому Мотор Січ ще з часів СРСР.

У SIPRI визнають, що виникла непевність щодо прав інтелектуальної власності на розробки "Прогресу" радянських часів. У інституті виходили з припущення, що всі права належать "Прогресу" так само, як "Антонов", наприклад, має виключне право на всі свої розробки радянських часів.

У SIPRI зазначили, що виробництвом Д-436, окрім Мотор Січ, схоже, також займається в Росії московський виробничий комплекс "Салют" державної Об'єднаної двигунобудівної корпорації.

"Ми припускаємо, що це виробництво здійснюється за узгодженою ліцензією від "Івченко-Прогрес", але, можливо, що Салют має власні права і може виробляти Д-436 і без української ліцензії", – повідомили в інституті.

У SIPRI звертають увагу, що в кінці 2018 президент Мотор Січ В'ячеслав Богуслаєв на авіасалоні в Росії, розповідав, що його компанія розробила для російських Бе-200 більш потужний і сучасний двигун Д-436ФМ. Разом з тим, він стверджував, що Мотор Січ "виконує давні контракти" і "жодних заборон на постачання цивільної продукції немає".

На тому ж авіасалоні у вересні 2018 генеральний директор російського Таганрозького авіаційного науково-технічного комплексу ім. Берієва, де виробляються літаки Бе-200, Юрій Грудінін заявляв, що співпраця його компанії і Мотор Січ щодо постачання двигунів "триває".

Підписуйтесь на LIGA.Бізнес в Telegram: тільки важливе

Роман Брыль
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Комментарі

Останні новини