Що принесе "спліт" небанківському фінансовому ринку p

Що принесе "спліт" небанківському фінансовому ринку - Фото
Фото: НБУ
17.09.2019, 13:59

Як вплине на небанківський сектор зміна регулятора?

На правах реклами

Гончарова К.В.
Директор фінансової компанії «Атлас Україна»

12 вересня Верховна Рада прийняла в цілому законопроект № 1069-2, що був внесений до Ради головою комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим та його заступником Олександром Дубинським. Законопроект підтримали 296 народних обранців. Прийнятий законопроект фактично ліквідує Нацкомфінпослуг, а її функції розділяє між НБУ та НКЦПФР, у зв’язку із чим він і отримав назву «спліт», що в перекладі з англійської означає «розподіл».

На сьогодні в Україні діє 3 державні регулятори на ринку фінансових послуг, це – Національний банк України (НБУ), що регулює діяльність банківських установ, платіжних систем, небанківських фін. установ в частині ліцензування валютообмінної діяльності; Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), що регулює діяльність професійних учасників саме фондового ринку (торгівці цінними паперами, зберігачі, компанії з управління активами), а також діяльність інститутів спільного інвестування; та Національна комісія, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), до компетенції якої входить регулювання діяльності фінансових та страхових компаній, кредитних спілок, ломбардів, пенсійних фондів, фондів фінансування будівництва.

В результаті «спліту» НБУ стане регулятором страхових, лізингових, факторингових компаній, кредитних спілок, ломбардів та інших фінансових компаній. У то же час НКЦПФР регулюватиме ринки капіталу та до її компетенції перейде нагляд за пенсійними фондами та фондами фінансування будівництва.

Перехідний період становить 9 місяців. До 30 червня 2020 року Нацкомфінпослуг зберігає свій обсяг повноважень. Варто зазначити, що закон залишає чинними всі ліцензії, видані Нацкомфінпослуг, а нормативні акти та ліцензійні умови залишаються чинними доти, поки НБУ не ухвалить новій акти.

Що ж може змінитися для небанківських фінансових установ зі зміною регулятора?

На наш погляд, найбільш істотно результати «спліту» на собі відчують фінансові та страхові компанії, регулювання діяльності яких перейде до компетенції НБУ. Перше, з чим стикнуться учасники ринку, – це вимоги до прозорості структури власності та походження капіталу фінансової установи. Ми пам’ятаємо події трирічної давнини, коли регулятор відкликав банківські ліцензії у тих банків, які не могли довести прозору структур власників, або НБУ мав сумніви щодо її адекватності, а також тих, хто не міг довести походження капіталу. Це буде перший серйозний виклик, з яким досі не стикалися фінансові та страхові компанії. Учасникам ринку слід вже зараз звернути увагу на регулювання банків та по аналогії привести структури власності у відповідність та бути готовим довести походження грошових коштів, якими сформовано статутні капітали, зокрема те, як і скільки податків сплачено такого капіталу.

По-друге, це захист прав споживачів фінансових послуг. В цьому контексті Нацкомфінпослуг проявляє достатню ефективність щодо страхових компаній, проти недостатню щодо фінансових. Ймовірно, підхід НБУ буде уніфікованим та базуватиметься на упередженні кризових явищ у відносинах учасників ринку з клієнтами. Так, наприклад, НБУ, напевно, введе граничні розміри процентів за мікрокредитами та мікропозиками, які набули шаленої популярності в останні декілька років. Також, ймовірно, регулятор введе практику регулярних виїзних перевірок, за результатами яких прийматимуться відповідні заходи впливу.

По-третє, визнання банку неплатоспроможним проходить за особливою процедурою. Застосування подібної процедури до фінансових та страхових компаній може істотно поліпшити захист прав кредиторів, оскільки недобросовісні учасники не зможуть тишком-нишком виводити найбільш ліквідні активи з балансу установи перед визнанням її неплатоспроможною.

Четвертий виклик – це фінансовий моніторинг. Не поодинокі випадки виявлення участі страхових та фінансових компаній у транзакціях, які не відповідають вимогам Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Тримання в полі зору як банків, так і фінансових/страхових компаній, допоможе регулятору швидше реагувати на сумнівні операції, а згодом просто упереджувати їх.

Вже за 9 місяців понад 1500 учасників ринку перейдуть під нагляд НБУ. Викликає занепокоєння фізична можливість регулятора охопити такий великий ринок небанківських фінансових установ. У так званій Білій Книзі «Майбутнє регулювання небанківського фінансового сектору», яку Нацбанк опублікував ще у жовтні минулого року, регулятор умовно поділяє фінансовий ринок (окрім ринків капіталу) на три групи: (1) кредитні установи – це ті, хто кредитують за рахунок залучених коштів (кредитні спілки та банки); (2) страхові компанії; (3) фінансові компанії, що не використовують залучених коштів для надання послуг. За логікою регулятора, перші дві групи несуть ризик кредитора, оскільки залучають кошти з ринку, третя група компаній працює на власному капіталі. НБУ стверджує, що нагляд має бути пропорційним ризику установ. Там, де мінімум ризику, то й нагляд має бути мінімальним.

На нашу думку переживати слід перш за все недобросовісним учасникам ринку. В перші рік-два регулятор виведе з ринку всіх тих, хто: а) не розкриє прозору реальну структуру власності; б) не доведе походження капіталу; в) систематично порушуватиме законодавство в сфері фінансового моніторингу. Ми впевнені у силах регулятора та компетентності його команди та сподіваємося, що ці зміни укріплять довіру населення до небанківського фінансового сектору та привернуть увагу іноземних інвесторів.