За підтримки ФРНГ | Що не так з ринком газу?

01.06.2020, 11:15
Що не так з ринком газу? - Фото
Газ (фото - depositphotos.com)

З 1 липня в Україні повинна відбутися ключова енергореформа - створення ринку газу для населення. Її успіх залежить від правильної підготовки

У квітні цього року уряд продовжив дію ПСО (public service obligations) у газовій сфері. Очікується, що з 1 липня для побутових споживачів природного газу (тобто населення), стартує повноцінний ринок. Уряд більше не буде своїми постановами визначати умови продажу та ціну газу. Вони формуватимуться в результаті конкурентної боротьби між постачальниками.

Проте для того, щоб така конкуренція з’явилася, Україна повинна створити сприятливі умови. Часу для цього обмаль, тому необхідно поспішати. Про головні кроки для запровадження справжнього ринку газу розповідає Тетяна Бойко, координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм громадянської мережі «Опора».

Ринок природного газу для споживача - це, насамперед, можливість легко змінити постачальника. Теоретично, сьогодні побутові споживачі (населення) мають таке право і дехто навіть ним скористався. Однак, теперішня процедура швидше нагадує марафонський біг з перешкодами, ніж зручний сервіс. Наприклад, змінити оператора мобільного чи інтернет-зв’язку ми можемо за кілька кліків на смартфоні, а от для зміни газового постачальника доводиться кілька місяців ходити по колу «старий постачальник-облгаз-новий постачальник». Особливою проблемою є отримання довідки про відсутність заборгованості від попереднього постачальника.

Натомість, європейська практика свідчить, що драйвером усіх процесів повинен стати новий постачальник, оскільки саме він зацікавлений у новому клієнтові. Все, що повинен зробити споживач - це обрати бажаного постачальника й пакет послуг, а потім подати йому заявку. Далі, у разі отримання позитивної відповіді від потенційного постачальника, усі необхідні дії для завершення процедури зміни постачальника здійснює сам новий постачальник.

Начебто спростити процедуру зміни постачальника покликаний відповідний проєкт постанови енергетичного регулятора - НКРЕКП. Згідно з пояснювальною запискою, проєкт постанови передбачає, що для реалізації свого права на зміну постачальника побутовому споживачу необхідно буде лише направити новому постачальнику заяву-приєднання до умов договору. Далі справа техніки - новий постачальник зробить все сам для зміни постачальника. Споживачу не потрібно брати будь-які довідки чи документи в діючого постачальника. Крім цього, удосконалена процедура передбачає використання спеціальної інформаційної платформи, яка покликана пришвидшити усі процеси.

Однак детальний аналіз пропонованого тексту свідчить, що реалізувати на практиці задеклароване спрощення процедури зміни постачальника - майже нереально.

Подача заяви-приєднання

Подача заяви про зміну постачальника (заяви-приєднання до договору постачання природного газу) повинна бути максимально простою та зручною для споживача. Натомість проєкт постанови вимагає подачі споживачем новому постачальнику пакету оригіналів документів, що суттєво ускладнює подачу заяви. Адже для цього усім постачальникам необхідно мати розгалужену мережу оффлайн-сервісних центрів для роботи з клієнтами. Навіть скористатися послугами пошти практично неможливо, адже ніхто не ризикне надсилати оригінал паспорта чи свідоцтва про права власності на квартиру.

Споживач повинен мати можливість подати заяву як особисто, так і онлайн. Якщо заявка подається особисто, то клієнта можна ідентифікувати за документом, який посвідчує його особу, наприклад, паспортом, а якщо через он-лайн сервіси, то питання ідентифікації особи покладається на саму систему (через процедуру ідентифікації та автентифікації). При подачі заявки  клієнт вказує свій IEC- код. ЕІС-код присвоюється споживачу облгазом під час підключення до мережі (для надання послуги з розподілу природного газу). Для підключення одночасно із заявою про приєднання, споживач надає облгазу необхідний пакет документів: про право власності на об’єкт, посвідчення особи власника тощо. Тому немає потреби надавати аналогічні документи постачальнику. Важливо лише порівняти - чи є споживач, який звернувся із заявою-приєднанням до нового постачальника, особою (або її законним представником), якій виданий IEC-код.

Наявність боргів перед попереднім постачальником

Очевидно, що наявність заборгованості псує платіжну історію споживача, і може негативно вплинути на рішення нового постачальника. Але чи брати на себе ризик отримати недобросовісного клієнта - повинен вирішувати новий постачальник.

Це як у випадку з банківським кредитом. Людина має право взяти кредит у банку, навіть не погасивши борг в іншому банку. Звісно, кредитний комітет нового банку може не погодитися видати кредит споживачу з поганою кредитною історією, але попередній банк ніяк не може вплинути на це рішення.

Практика європейських країн свідчить, що наявність заборгованості не може бути перешкодою для зміни постачальника. Натомість чітко визначається період, протягом якого попередній постачальник повинен виставити остаточний рахунок споживачеві. Усі суперечки з попереднім постачальником повинні вирішуватися в судовому порядку.

Тому і для українців наявність заборгованості та відсутність договору реструктуризації не повинні перешкоджати зміні постачальника.

«Якщо я не згоден із боргами, які мені виставляють, то чому мушу їх оплачувати? Це ж не рабовласництво. Є договір – будь ласка, в рамках договору газзбут може подавати на мене до суду, де знайдемо істину. Це нормальна практика майже на всіх ринках. Взяти хоча б ринок мобільного зв’язку: ми ж не переходимо від одного оператора до іншого лише після того, як сплатимо всі борги першому», - наголосив під час онлайн-дискусії Федерації роботодавців нафтогазової галузі #енергочетвер: «Що не так з ринком газу України?» директор Газопостачальної компанії «Нафтогаз України» Максим Рабінович.

Пропоновані НКРЕКП зміни до правил постачання природного газу виключають відсутність простроченої заборгованості побутового споживача перед діючим постачальником за поставлений природний газ (за його наявності). Це має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки розрахунків.

Однак, інші пункти документа вимагають від споживача перед зміною постачальника виконати свої зобов'язання з розрахунків за природний газ перед діючим постачальником (або укласти з ним графік реструктуризації заборгованості за природний газ, якого має дотримуватись). При чому, не зрозуміло, яким чином новий постачальник має отримати інформацію про борги споживача перед попереднім постачальником.

У зв’язку з цим, варто прибрати обов’язок споживача розрахуватися з боргами перед тим, як змінювати постачальника, але залишити обов’язок розрахуватися із попереднім постачальником після отримання від нього фінального рахунку. При цьому ніхто не може позбавити споживача права оспорювати цей рахунок в судовому порядку, оскільки всім відомі масові випадки безпідставного нарахування додаткових платежів з боку постачальників. 

Згода постачальника надавати послугу новому споживачу

Якщо постачальник погоджується задовольнити заяву-приєднання клієнта, то він повинен повідомити про це споживача. З проєкту НКРЕКП не зрозуміло, яким чином постачальник виражає свою згоду здійснювати постачання природного газу побутовому споживачу, що звернувся до нього із заявою-приєднання. Доцільно передбачити наступний алгоритм дій: підтвердження  за результатами розгляду заяви-приєднання складається постачальником у письмовій формі і направляється побутовому споживачу поштою або з використанням засобів дистанційного зв'язку не пізніше визначеного строку з дня одержання постачальником заяви-приєднання. Таке  підтвердження має містити заплановану дату початку постачання та інші необхідні відомості.

Укладання договору постачання

Кожен етап процедури зміни постачальника повинен бути чітко визначений. В іншому випадку існує ризик, що процедура затягуватиметься. Зокрема, варто чітко зафіксувати момент, з якого договір постачання вважається укладеним або набуває чинності. Логічно визначити, що день, коли клієнту було розпочато фактичне постачання природного газу новим постачальником, вважати днем набрання чинності договору постачання природного газу.

Окрім спрощення процедури зміни постачальника, необхідно на конкурсних засадах визначити «постачальника останньої надії», до якого може звернутися побутовий споживач, який з певних причин тимчасово опинився без постачальника природного газу.

Окреме завдання - це створення електронних інструментів для споживача сomparison tools, які дозволяють за визначеними параметрами (ціна, обсяг, термін, спосіб оплати тощо) порівняти різні пропозиції постачальників та обрати найбільш прийнятну. В ідеалі платформа повинна забезпечувати сервіс подачі споживачем заявки-приєднання до договору постачання. Новий постачальник зі свого боку повинен побачити таку заявку, опрацювати та надати споживачу позитивну чи негативну відповідь (при потребі - попросити уточнення інформації).

Бар’єри від монополістів

Крім того, попри обіцяну можливість безперешкодно змінювати постачальника газу, споживачі постійно стикаються з перепонами з боку газзбутів чи облгазів. І йдеться не лише про сумнівні борги через так звані температурні коефіцієнти.

Усе частіше людей узагалі відрізають від палива начебто через технічні проблеми в підключенні. Але роблять лише після того, як споживач повідомляє про бажання змінити постачальника газу.

«Мені розповідають: щойно людина захотіла змінити компанію-постачальника, так зразу приїхала бригада з облгазу й влаштувала перевірку газового вузла. Чому цих проблем із «безпекою» в споживача не виникає до бажання змінити постачальника? Допоки одна й та ж фінансово-промислова група веде бізнес в постачанні газу, в розподілі газу для одних і тих самих споживачів, діла не буде», - наголосив під час онлайн-дискусії #енергочетвер: «Що не так з ринком газу України?» заступник начальника департаменту енергоефективності НАК «Нафтогаз України» Олексій Хабатюк.

Контролювати, аби газопостачальні та газорозподільні компанії не зловживали своїм становищем, має регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Членкиня Комісії Оксана Кривенко закликала споживачів газу без зволікань повідомляти про випадки неправомірного відключення з боку облгазів до НКРЕКП та Антимонопольного комітету.

Особливо, якщо про такі відключення начебто через порушення з боку споживача газорозподільчі компанії повідомляють після того, як клієнт спробував змінити постачальника газу.

«Це зловживання монопольним становищем і це неприпустимо в рамках ринку природного газу. Це порушення. І люди мають звертатися до нас у таких ситуаціях. Ми будемо врегульовувати суперечки», - наголосила Оксана Кривенко під час онлайн-дискусії.

За словами членкині НКРЕКП, газорозподільна компанія не має чинити перепон для зміни постачальника.

«Саме для того ми прописували правила, щоб газорозподільне підприємство навіть не знало, хто саме постачальник у конкретного споживача. Щоб розвести в «різні кути» споживача, постачальника та газорозподільне підприємство. Газорозподільні компанії мають обслуговувати мережу, якою до споживачів доставляють газ. Все. А звідки береться товар, з якого магазину він везеться, це не має турбувати газорозподільну компанію», - заявила Оксана Кривенко.

Як бачимо, на шляху до запуску повноцінного роздрібного газового ринку, існує чимало перешкод. Однак, найгірше, що може зробити уряд - це відкласти їх подолання «у довгий ящик», залишивши статус-кво. Адже сьогодні, як ніколи рекордно низькі ціни на газ, що дасть можливість постачальникам сформувати максимально привабливі пропозиції. Проте, для того, щоб ці постачальники з’явилися - Україна повинна виконати своє домашнє завдання - і сформувати європейські «правила гри» на ринку.

Даний матеріал підготовлений в рамках партнерського проекту ProГаз, за підтримки Федерації роботодавців нафтогазової галузі

 

Станислав Погорилов
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Комментарі

Останні новини

Партнерский проектИнтервью Фукуямы на Visa Cashless Forum 2020: о новой реальности и последствиях пандемии