RU

Олександр Бутенко про борги перед «Нафтогазом» і крадіжки газу

11.04.2019, 09:30
Олександр Бутенко про борги перед «Нафтогазом» і крадіжки газу - Фото

Промислові та газорозподільні компанії сформували нездорову звичку користуватися газом на безоплатній основі. Такий підхід не сприяє реформі ринку, яку вже п'ятий рік поспіль крок за кроком впроваджує НАК «Нафтогаз України».

Велика частина боргів перед державною компанією числиться за дочірньою компанією «Газ України». Сьогодні сума боргу стабільно зменшується.

Про особливості судових процесів з олігархічним бізнесом і про те, що такі процеси означають для ринку, розповідає начальник департаменту по роботі з проблемною заборгованістю НАК «Нафтогаз України» Олександр Бутенко.

Дочірня компанія «Газ України», яка на початку 2000-х років була найбільшим продавцем газу для всіх категорій споживачів, за останні 5 років скоротила дебіторську заборгованість на 4 млрд гривень. Хто і скільки сьогодні винен «Газу України»?

В Україні звикли, що за газ можна не платити. Цікаво, що ця логіка притаманна здебільшого «багатим» облгазам, які обслуговують великі промислові об'єкти та входять до Групи РГК одіозного олігарха Фірташа. Для прикладу, той же «Дніпропетровськгаз», «Криворіжгаз» примудряються не платити і всіма правдами та неправдами відтягують момент розрахунків. Проте ті облгази, які не входять до РГК, навпаки, намагаються розраховуватися за отриманий газ і не допускати зростання заборгованості перед «Нафтогазом».

На сьогодні газопостачальні і промислові компанії винні держкомпанії «Нафтогаз України» мільярди гривень. Це ті гроші, які компанія могла б витратити, наприклад, на закупівлю імпортного газу, розвиток видобутку, виконання державних програм (встановлення лічильників, газифікація населених пунктів) і частково повернути в бюджет країни. Всі гроші, які компанії вдається стягнути з боржників, обкладаються чималими податками. І, природно, не варто забувати про виплату дивідендів від збільшення доходів «Нафтогазу».

На скільки плануєте скоротити заборгованість у цьому році?

У цьому році компанія розраховує отримати право вимоги більш, ніж на 2 млрд гривень. Питання в тому, чи вдасться це право реалізувати? На це впливає ряд факторів, більшість з них відносяться до роботи судової системи. Наприклад, «Київоблгаз» і «Дніпропетровськгаз» повинні заплатити «Нафтогазу» приблизно по 300 млн гривень кожен. Але суд в черговий раз продовжив їм відстрочку з виплати заборгованості. Чомусь судова система йде на зустріч таким боржникам в частині надання відстрочок і розстрочок щодо виконання своїх боргових зобов'язань. Незважаючи на те, що такий механізм часто є досить корупційним, з кінця 2018 роки він має обмеження - відкласти виплату можна не більше, ніж на 1 рік з моменту винесення рішення про стягнення заборгованості. Найчастіше це відбувається після перегляду справи в апеляційній інстанції. Тим не менш, деякі судді ігнорують цю норму і продовжують відстрочку виплати на більш тривалий термін. Це стосується Дніпропетровської області, «Дніпропетровськгазу». Ще до закінчення чергової річної відстрочки виплат, їм дають нову – у результаті держкомпанія позбавлена ​​права на примусове стягнення заборгованості більш ніж на 2,5 роки. З «Київоблгазом» - аналогічна ситуація.

За рахунок чого у облгазів формується борг перед «Газом України», «Нафтогазом»?

Є великий портфель заборгованості облгазів із постачання газу для виробничо-технічних втрат (ВТВ). По суті це той газ, який знаходиться в системі і використовується для транспортування газу іншим споживачам (т.зв. технологічний газ). Але по багатьом з таких випадків «Нафтогазу» не вдається пройти судовий розгляд до кінця і отримати судове рішення. У залах суду активно використовується практика призначення експертиз. Дуже часто суддями, які на сьогоднішній день в процесі судової реформи пішли у відставку. Найчастіше такі експертизи не мають ніякого відношення до предмету доказування в судових розглядах. Це істотно затягує час розгляду справи. Приклад: експертиза з питання, який розмір документально підтвердженої простроченої заборгованості перед «Нафтогазом» у «Львівгазу» за договором ВТВ. У цьому випадку немає ніякої необхідності проводити експертизу, достатньо надати відповідні бухгалтерські документи і обґрунтувати нарахування по інфляційним втратам, трьом відсоткам річних, пеню та штрафні санкції. Відповідач надає контррозрахунок або ж погоджується з розрахунками позивача. Замість того, щоб оперативно вимагати відповідні розрахунки або провести їх самостійно, суд затягує процес, йдучи назустріч боржнику шляхом призначення експертизи. При цьому не контролює терміни її проведення, які, згідно з вимогами нормативних актів, мають граничні строки в залежності від рівня складності від 30 до 90 днів, у виняткових випадках понад 90 днів. На жаль, щодо заборгованості перед «Нафтогазом» більшість випадків виняткові. Крім цього, суд тут же призначає ще і комплексну експертизу. Її мета, наприклад, з'ясувати, а чи використовував «Львівгаз» отриманий газ для ВТВ за призначенням. Або ж, чи міг «Львівгаз» відмовитися від прийому газу для ВТВ і припинити розподіл газу через систему газопроводів. Не зрозуміло, яким чином ці питання допоможуть встановити наявність/відсутність зобов'язань за договором поставки газу, суть позову - стягнення заборгованості -виникла на підставі договору. Очевидно, що такі експертизи спрямовані на затягування процесу, і цей спосіб успішно апробований більшістю облгазів. Клопотання останніх переписані «під копірку». Такі дії є додатковим свідченням роботи єдиного центру управління цими структурами.

Чим зазвичай завершується проведення таких експертиз?

Здебільшого нічим для заявника таких експертиз, крім тимчасового фактора затягування розгляду. Навіть коли компанії вдається пройти всі ці кола експертиз і добитися винесення рішення суду про стягнення заборгованості з облгазів, в хід йдуть збої «технічного» характеру. Після рішення суду видаються виконавчі документи (наказ госпсуду про примусове стягнення заборгованості). У них роблять помилки - назва підприємства, його код ЄДРПОУ, строк пред'явлення. Або не видають документи у встановлені строки, або замість оригіналу надсилають копії чи інші документи (нібито помилково, при цьому системно помиляються), що, на мою думку, є особливим цинізмом. Завдання одне - зробити документ непридатним до використання, щоб відтягнути можливість його пред'явити до органів ДВС або ж приватному виконавцю. Природно, подібні «випадкові» помилки актуються, звертаємося до голови суду, він помилку визнає, обіцяє провести роз'яснювальну роботу серед працівників апарату суду. Тим часом, проходить кілька тижнів, у цей період облгаз подає прохання про відстрочку виплат заборгованості. Його задовольняють. Нам доводиться йти в апеляцію, де боржники включають всі можливі механізми впливу на суд, аж до попередження суддів у приватному порядку про можливість відключення їх житла від газопостачання (на жаль, такі факти теж мають місце).

І все ж контрагенти компанії свої боргові зобов'язання гасять ...

Незважаючи на всі «особливості» української судової системи, «Нафтогаз» змушує своїх боржників платити за спожитий газ. За 2015-2018 рік ДК «Газ України», яка як найбільший трейдер країни здійснювала поставку газу всім категорія споживачів з 2001 по 2011 рік, провела стягнення понад 4 млрд гривень. У цей період найбільша заборгованість була погашена промисловими підприємствами групи DF Дмитра Фірташа - черкаського «Азоту» і рівненського «Рівнеазоту». Ми воювали з ними 1,5 року, у вересні 2015 - грудні 2015 року ці два підприємства виплатили ДК «Газ України» і «Нафтогазу» 3,3 млрд гривень.

 

Судячи з фінансових результатів роботи компанії, незважаючи на ці стягнення, борг все одно зростає. Чому так відбувається?

Зараз ринок слабо контролюється, немає ефективної системи обліку газу та контролю роботи облгазів. На ринку є підтверджені випадки, коли облгази крадуть газ. У матеріалах відповідної кримінальної справи проти «Запоріжгазу» є документально підтверджені факти того, що газ для виробничо-технічних потреб списувався на неіснуючі аварії. А потім продавався промисловим споживачам у тому числі і за готівку. Також варта уваги ситуація з так званими «мертвими душами», виявленими новим менеджментом «Кіровоградгазу». Зараз підприємство контролюється «Нафтагазом», проте лише влітку 2017 року над підприємством вдалося відновити контроль, провести загальні збори акціонерів, при тому що у Нафтогазу 51% акцій, змінити органи управління і провести аудит його діяльності. Тоді в процесі аналізу абонентської бази було виявлено адреси неіснуючих абонентів, на які ставилися обсяги газу для населення з метою зменшити витрату газу для ВТВ. Суть схеми полягала в тому, що газ для населення істотно дешевше газу для ВТВ, і його вартість можливо покривати пільгами і субсидіями, на відміну від газу для ВТВ, який в більшості своїй необхідно оплачувати «живими» грошима. Природно, була негайна реакція менеджменту і звернення до правоохоронних органів, однак розслідування за цим фактом триває досить мляво. Можливо, така схема реалізована і в інших облгазах, ми просили перевірити, але не були почуті, на жаль.

Які цілі ставить «Нафтогаз» у довгостроковій перспективі?

Завдання «Нафтогазу» - сприяти тому, щоб ввести всі взаємовідносини на ринку газу в правове поле. Ми добиваємося того, щоб неухильно виконувалося правило: отримав ресурс - заплати. Ми - компанія націлена на отримання прибутку і не маємо бажання і можливості відпускати ресурс у товарний кредит. Щоб підвищити ліквідність активів «Нафтогазу», операційну ефективність, потрібно, в тому числі, забезпечувати підвищення рівня збору заборгованості перед компанією. Ми вже довели, що можемо ефективно захищати свої права, активно здійснювати повернення заборгованості, і цей напрямок у майбутньому буде посилюватися.

Даний матеріал підготовано в рамках партнерського проекту ProГаз, за підтримки Федерації роботодавців нафтогазової галузі 

Станислав Погорилов
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Комментарі

Останні новини