Яресько: Бюджет і податки. Що змінюється у вашому житті

08.12.2015, 15:01
Яресько: Бюджет і податки. Що змінюється у вашому житті - Фото
Наталія Яресько

Міністр фінансів Наталка Яресько розповіла, як саме вона збирається заощадити 100 млрд грн і чому їй не вдається домовитися з групою Южаніної

- Давайте розіб'ємо наше інтерв'ю на дві частини. Перша - як держава буде витрачати гроші у наступному році, друга - як ці гроші заробити. Наше перше питання буде про бюджет. У чому полягає його філософія?

- Бюджет ґрунтується на кількох ідеях. Держава повинна мати достатньо коштів для фінансування пріоритетних, життєво необхідних для країни завдань. Друга ідея - в Україні надзвичайно високі державні видатки по відношенню до ВВП, і ми повинні їх скорочувати. Третя ідея - ми повинні дотриматися запланованого показника дефіциту держбюджету у розмірі 3,7% ВВП.

- Які саме видатки, на вашу думку, є пріоритетними для країни?

- Перше - це соціальні видатки та пенсійні виплати. Хоча Пенсійний фонд і не є частиною державного бюджету (він підпадає під більш широкий термін "публічні фінанси"), але у разі нестачі коштів його дефіцит перекривається за рахунок коштів держбюджету. Пріоритетним завданням для нас є також підвищення рівня соціальних стандартів для найменш забезпечених громадян на рівень інфляції, тобто на 12%. Це підвищення буде відбуватися у два етапи - 1 травня і 1 грудня.

Другий блок питань - це захист держави. Те, що Україна буде витрачати на ці потреби суму у розмірі 5% ВВП - це рішення коаліції і РНБО, і наша військова стратегія передбачає саме такий рівень фінансування. До речі, у цьому році нам не вдалося надати ці 5% "живими грошима" у повному обсязі, ми надаємо грошима приблизно 4,4%, а решту фінансуємо через державні гарантії та інші інструменти.

Третій пріоритет - освіта і охорона здоров'я.

Ще нам потрібно обслуговувати наші борги. Хоча ми здійснили реструктуризацію і зробили усе можливе для зменшення боргових виплат, сума для обслуговування зовнішнього боргу все одно справляє сильне враження - близько 4,4% ВВП або приблизно 99 млрд грн.

Скорочувати нескорочуване

- Але вас звинувачують у тому, що витрати державного бюджету всупереч Вашим обіцянкам не скорочуються, а, навпаки, зростають на 16% (понад 100 млрд грн) у порівнянні з минулим роком…

- Журналісти та деякі експерти дивляться лише на бюджет - це неправильно. Державні фінанси - це консолідований бюджет, а також Пенсійний фонд. В рамках податкової реформи ми пропонуємо радикально скоротити ЄСВ з 41 до 20%. Бізнес найсильніше скаржиться саме на цей податок. Через цей крок дефіцит Пенсійного фонду зросте на 108 млрд. грн., які ляжуть на держбюджет, - саме це майже у повному обсязі спричиняє зростання видатків держбюджету. А якщо додати зростання видатків через інфляцію та зростання видатків на оборону, то загальне зростання видатків стає більш ніж відчутним - це ще близько 100 млрд. грн. Тому якщо би все залишили так, як воно є, то видатки бюджету у наступному році були б ближчими до 800 млрд грн., а не до закладених зараз у бюджеті 674 млрд грн.
В Україні надзвичайно високі держвидатки по відношенню до ВВП, і вони повинні скорочуватися   
- Добре, а за рахунок чого вдалося скоротити видатки?

- Почну з простого. Це витрати на обслуговування державного боргу: з одного боку, ми здійснили реструктуризацію, з другого боку - у нас знижується дефіцит держбюджету, а отже - нам потрібно менше брати у борг і менше витрачати на відсотки за кредитами.

Найбільша сфера, якщо брати до уваги частку загальних витрат – це соціальний захист та соціальне забезпечення. Мі піднімаємо соціальні стандарти та підвищуємо пенсії, аби підтримати добробут та платоспроможність громадян. Але водночас ми прагнемо зробити систему соціального забезпечення справедливішою та ефективнішою. Для цього потрібно провести її аудит, а також верифікацію виплат та отримувачів. Я підкреслюю, що завдання верифікації - не зменшення пенсій чи соціальних виплат. Але усі розуміють, що серед отримувачів цих виплат можуть бути "мертві душі" або громадяни, які отримують кілька виплат одночасно тощо. Наприклад, коли ми в цьому році перевіряли виплати за деякими програмами соціальної допомоги, то дізналися чимало цікавого - наприклад, 45 отримувачів на одному телефонному номері. Тому я вважаю, що ніхто не повинен виступати проти верифікації, тому що це просто перевірка – якщо виявиться, що з переліком отримувачів усе добре і заощадити на бюджеті не вийде, то це буде моєю проблемою, і мені доведеться десь шукати 5 млрд. грн., які я розраховую заощадити саме за допомогою верифікації. Верифікацію буде здійснювати Міністерство фінансів.

Ніхто не повинен виступати проти верифікації, тому що це просто перевірка – якщо виявиться, що з переліком отримувачів усе добре і заощадити на бюджеті не вийде, то це буде моєю проблемою, і мені доведеться десь шукати 5 млрд грн 
- Тільки верифікація?

- Друге, що стосується соціальних виплат - це перехід до адресних виплат. У будь-якій родині, компанії чи державі, коли у наявності є обмежені ресурси, допомогу отримують найбільш нужденні. У нас багато соціальних програм зовсім не враховують рівень добробуту отримувача - вони просто розмазуються рівним шаром. Це неправильно, ми будем відходити від цього.

Також будуть збережені обмеження, запроваджені раніше - держслужбовці повинні обирати між пенсією та зарплатнею. Працюючі пенсіонери, які не є держслужбовцями, продовжать отримувати 75% від пенсії. Далі по пенсіям… Перелік професій, представники яких виходять на пенсію раніше - в 40, 45, 50 років - налічує кілька десятків позицій. Ми перевіряємо ці переліки і частково переводимо деякі професії на загальну систему. Ми робимо це не одразу, і це не стосується усіх.

- Дехто говорить про відчутне скорочення витрат на освіту…


- Ніхто не бажає заощаджувати на освіті і позбавляти країну майбутнього. Але ми хочемо більш ефективно використовувати кошти і вчити краще, ніж зараз. Наприклад, яку освіту може отримати дитина, яка ходить до школи, у якій навчаються лише 12 дітей і один викладач відповідає за усіх учнім і за усі предмети? Україна може звернутися за прикладом до Молдови, яка на районному рівні створила школи-хаби, до яких возять навчатися дітей з найближчих сіл. І це дуже успішний досвід.

Ми не говоримо просто про скорочення витрат на освіту - ми говоримо про структурну реформу в системі освіти. Є також питання до Національної академії наук, це чуттєва і болюча тема. Знову-ж, ніхто не хоче втратити науку. Але є кілька варіантів, як підвищити ефективність коштів, які виділяються на науку…

- Ухвалено рішення про об’єднання усіх п’ятьох академій наук?

- Ні, поки що про об’єднанння мова не йде. Наразі точиться дискусія, кому повинні підпорядковуватися академії - профільним міністерствам чи Міносвіти. Ми також маємо провести їх аудит.

Остання значна стаття витрат - охорона здоров’я. Мова йде про оптимізацію витрат у цій сфері. Закон, який вже був поданим Міністерством охорони здоров’я до Верховної Ради, передбачає перехід від фінансування койко-місць до фінансування послуг.

Окрім цього, частина видатків передається на місцевий рівень. Наприклад, у сфері фінансування культури. Напевно, голова району знає краще, ніж який-небудь посадовець у Києві, який клуб доцільніше фінансувати.

- Заплановане Вами скорочення видатків вимагає складних структурних реформ, які не можна реалізувати за один місяць. А ви хочете скоротити видатки з Нового року.


- Кожна реформа має свої терміни: наприклад, оптимізація шкіл повинна запрацювати з 1 вересня. Але я абсолютно з Вами згодна, що мова йде про структурні реформи, а не про арифметичне скорочення. Не можна сказати людям, що ось - у вас було 10 млрд. грн., а тепер ви отримаєте лише 2 млрд. У такому разі розпорядники коштів прийдуть до мене вже влітку і скажуть: дайте грошей, у нас немає чим платити зарплатню.

- Ми поговорили про держбюджет, а чого ви очікуєте у сфері публічних фінансів у 2016 році?

- Дефіцит Нафтогазу у наступному році буде зведено до нуля. Якщо брати до уваги, що ще рік тому він складав понад 90 млрд. грн., це дуже серйозний успіх. Пік виплат Фондом гарантування вкладів вже пройдено, тому на наступний рік ми заклали на нього меншу суму, ніж у 2015 році - 16 млрд грн. Є ще капіталізація державних банків - тут ми також не очікуємо істотних витрат на відміну від цього року, коли ми заклали на капіталізацію 36 млрд. грн. Якщо порівняти наступний рік з 2014-им, коли сумарний рівень забезпечення публічних фінансів складав понад 12%, то ми зменшили його вдвічі - до 6%.
Якщо порівняти наступний рік з 2014-им, коли сумарний рівень забезпечення публічних фінансів складав понад 12%, то ми зменшили його вдвічі - до 6% 
- Наскільки на даний момент скорочення бюджетних видатків вже узгоджено у Кабміні, хто категорично виступає проти нього?

- Узгодження проходить складно. Немає достатнього порозуміння між міністрами. У Мінфіну було набагато більше пропозицій по скороченню державних видатків, але далеко не всі вони були підтримані профільними міністерствами.

- Про які саме пропозиції йдеться?

- Наприклад, ідея об’єднати усі чотири соціальні фонди страхування в Україні (Пенсійний, на випадок безробіття, втрати працездатності та нещасних випадків) в один фонд. Але для цього потрібна політична воля не лише лідерів країни, але і кожного міністерства. Мінфін не може реалізувати усі реформи самотужки, в усіх відомствах. Якщо міністр не бажає реформувати своє відомство, ми не можемо примусити його.

- Можливо, фінансовий голод реанімує реформаторські рефлекси міністрів? Простіше кажучи - якщо ви дасте їм мало грошей, їм доведеться реалізувати реформи.

- Я так не вважаю. У на вже були приклади, коли ми обмежували фінансування окремих програм та напрямків, аби змусити їх до змін, але вони за півроку проїдали свій річний бюджет і знову йшли до нас вимагати грошей.

- Можете сказати, хто саме це був?

- Представники вугільної промисловості. Ми відчутно скоротили дотації для збиткових шахт і при цьому збільшили витрати на закриття та ліквідацію нерентабельних шахт, аби стимулювати реформи. Але врешті-решт профільний міністр визнав, що досягти запланованого не вдалося, і попросив змінити цільове призначення коштів на дотації для шахт.

- Через такі суперечності затримується узгодження бюджету?

- Бюджет не можна узгоджувати, поки ми не узгодимо надходження - остаточний варіант податкової реформи. Фракція Блоку Петра Порошенка (БПП) попросила почекати до п'ятниці (4 грудня) на їх коментарі до законопроекту.

Податковий клінч

- Добре. Давайте поговоримо про податкову реформу. Хто є її "власником", бенефіціаром: особисто ви, Кабмін, уряд у широкому сенсі? З боку виглядає так, ніби, окрім Мінфіну, вона нікому особливо і не потрібна…

- Бенефіціар реформи - український бізнес і громадяни. Але "власник" реформи - Міністерство фінансів. До того, як презентувати її, ми протягом шести місяців аналізували економічну ситуацію і законодавство в Україні, обговорювали реформу з бізнесом та громадськістю, радниками та представниками країн, які вже пройшли цей шлях.

- Добре, а в уряді є консенсус та згода стосовно запропонованого варіанту реформи?


- Уряд має одну спільну мету - побудувати економічно сильну, сучасну, привабливу для бізнеса та громадян країну. У цьому ми усі сходимося: і уряд, і парламент, і громадянське суспільство. Але точки зору, як саме досягти цієї мети, - різні. Навіть у представників однієї партії. Наприклад, до Уряду входять пять представників БПП: я, міністр економіки Айварас Абромавічус, міністр енергетики Павло Демчишин, міністр соцполітики Павло Розенко, міністр освіти Сергій Квіт. І у нас дуже відмінні погляди на багато питань.

Немає єдиної точки зору навіть у парламентській фракції БПП, не кажучи вже про спільну позицію з іншими партнерами по коаліції. І це нормально: це демократія. В будь-якому випадку віповідальність за формування та виконання бюджету лежить на моїх плечах.

- МВФ був проти будь-якої реформи, зараз вони погоджуються з вашим варіантом?


- Так, спочатку вони були проти, але після кількох місяців перемовин, дискусій з цифрами та фактами їх позиція змінилася. Тому зараз - так, Фонд згоден з нашою позицією. Вони зрозуміли нашу філософію реформи, спрямовану на підвищення доходів і зниження видатків бюджету. Всупереч поширеній думці, МВФ орієнтується не лише на дефіцит держбюджету. Вони зацікавлені у збалансованому підході до формування бюджету, у якості рішень, що ухвалюються, та у реформуванні усіх галузей економіки України.

- Але головна претензія з боку опонентів вашої реформи полягає у тому, що Ваша реформа буцімто не веде країну до стрімкого економічного зростання.

- Є свіжий досвід виходу з кризи прибалтійських та східноєвропейських країн. Це підхід і Світового Банку, і МВФ. Він передбачає, у першу чергу, зниження дефіциту бюджету та зниження державних видатків. І я впевнена, що ці кроки дадуть Україні набагато більше користі, ніж ухвалення самих низьких у Європі податкових ставок і розбалансований бюджет. Низькі податкові ставки без інших важливих для бізнесу змін нічого не змінять, лише знизять надходження до бюджету.
Низькі податкові ставки без інших важливих для бізнесу змін нічого не змінять, лише знизять надходження до бюджету 
Україна 23 роки шукала свої унікальні шляхи розвитку, і ми бачимо, до чого це призвело. Я впевнена, що певна стабілізація у другій половині цього року – це наслідок зроблених нами кроків у вірному напрямку.

- Але ваші опоненти стверджують, що Ваша реформа збільшу навантаження на бізнес. У нещодавно опублікованому рейтингу "Paying Taxes" сумарне середнє податкове навантаження на бізнес в Україні склало 52,2%, а на оплату податків та зборів необхідно було витратити 350 годин на рік. Ви проводили розрахунки, як Ваша реформа міняє ці показники?


- Реформа точно не збільшує податкове навантаження, надходження до бюджету збільшуються завдяки розширенню бази оподаткування та скасуванню пільг і преференцій. У той же час, податкове навантаження знижується, і це підтвердили фахівці Світового Банку, куди ми звернулися з проханням прорахувати ефект від реформи. Там констатували, що реформа суттєво знижує і навантаження на фонд оплати праці, яке є ключовою проблемою у питанні податкових ставок, і витрати часу на адміністрування податків.

- У чому полягають найбільші розбіжності стосовно податкової реформи між Вами і авторами так званої ліберальної реформи?

- Наразі ми опрацьовуємо усі коментарі депутатів від різних політичних сил, враховуємо їх за наявних можливостей та вносимо зміни до тексту законопроекта. Звичайно, врахувати усі зауваження неможливо.
Реформа точно не збільшує податкове навантаження, надходження до бюджету зростають завдяки розширенню бази оподаткування і скасування пільг та преференцій  
- У чому полягають принципові розбіжності?

- Простий приклад: зміни у оподаткуванні прибутку підприємств. Депутати пропонують стягувати податок лише з розподіленого прибутку, тобто, фактично податок на прибуток перетворюється на податок на дивіденди. Якщо підприємство не виплачує дивіденди, а залишає весь прибуток у себе, податок воно не платить. За таких умов більшість платників не будуть їх виплачувати ніколи. Ціна питання - понад 40 млрд грн. Депутати кажуть, що це надасть стимул для інвестицій в основний капітал, в основні фонди, в обладнання. Я теж впевнена, що стимули для інвестицій потрібні - але давайте обговорювати і більш адекватні інструменти для стимулювання. Вони існують.

- За словами авторів реформи, протягом тривалого періоду надходження до бюджету за обома способами оподаткування прибутку суттєво не відрізняються між собою.

- За нашими підрахунками, які підтверджені МВФ, надходження від податку на розподілений прибуток складатимуть близько 8 млрд грн. У той же час, у бюджеті ці надходження передбачені у розмірі приблизно 50 млрд грн. За рахунок чого закривати цю "діру" у 42 млрд грн - незрозуміло.

Я теж за низькі податки та невисоку частку державних видатків в економіці. Але податкові ставки, запропоновані комітетом, передбачають скорочення витрат бюджету ще на 25%. Оскільки ми не можемо скоротити видатки на армію і не можемо аж так багато заощадити на соцфондах, то ці десятки мільярдів доведеться забрати у сфери освіти та охорони здоров'я. Їх бюджети, за такого скорочення, повинні будуть скорочені більше, ніж удвічі. Я вас запевняю - це неможливо. Тобто, емісійного фінансування у цьому випадку ми уникнути не зможемо - і Україна знову звалиться у інфляційну спіраль. В результаті знову постраждають найменш захищені верстви населення.

Парламентський комітет хоче одразу стрибнути на 10 метрів, але це неможливо. Така відстань долається за кілька стрибків.
Парламентський комітет хоче одразу стрибнути на 10 метрів, але це неможливо. Така відстань долається за кілька стрибків 
- У прибічників ліберальної реформи є ідея, що додатковий дефіцит бюджету зовсім невеликий за стандартами міжнародних фінансів - у межах 2-3 млрд. дол. США, і що можна умовити наших західних партнерів позичити нам таку сум…

- По-перше, мова йде про дещо більші суми. По-друге, це неможливо: нам ніхто не дасть ці гроші, повірте мені. Більше того - наявність великого бюджетного дефіциту означає автоматичний вихід України з програми міжнародної фінансової допомоги. А це збільшить дефіцит ще на кілька мільярдів доларів, а це знову-таки призведе до того, що дефіцит доведеться покривати за рахунок додаткової емісії гривні, що розжене інфляцію.

- У своїх останніх виступах і голова АП Борис Ложкін, і президент України в один голос говорили, що потрібно об’єднувати Вашу реформу з варіантом Южаніної. Як Ви вважаєте, що можна об’єднати, де є компроміс, де можна піти на поступки?

- У багатьох питаннях у нас однакове бачення з комітетом Верховної Ради, зокрема, це питання адміністрування податків. Частину їх пропозицій ми довнесемо у проект Податкового Кодексу - наприклад, положення про прозоре та зрозуміле автоматичне відшкодування ПДВ. Ми також згодні з демілітаризацією податкової міліції. Аналогічно - з електронними кабінетами платника та електронним акцизом. У цих питаннях у нас дуже мало розбіжностей.

Наша концепція дуже проста і побудована на кількох принципах: прозорість, спрощення, встановлення єдиних правил гри, зниження податкового та адміністративного навантаження, ліквідація суб’єктивного підходу.
Частину їх пропозицій ми довнесемо у проект Податкового Кодексу, наприклад, положення про прозоре та зрозуміле автоматичне відшкодування ПДВ. Згодні з демілітаризацією податкової міліції. Аналогічно – з електронними кабінетами платника та електронним акцизом 
- Тоді чому так і немає спільної позиції, навіщо одразу створювалися два принципово відмінні проекти податкової реформи?

- У нас відмінності у філософії реформи, і знайти спільну мову справді дуже складно. Наприклад, це стосується питань спеціального режиму нарахування ПДВ для аграріїв та інші привілеї. Податкова система є спотвореною через подібні преференції і створює можливості для корупції та суб’єктивізму з боку чиновників. Якщо ми хочемо знижувати податки, нам необхідно розширювати базу оподаткування. Якщо ми побачимо, що зниження ЄСВ, самого важкого податку для бізнесу, покращило ситуацію, бізнес почав виходити з тіні і податкові платежі збільшились, через рік ми знову будемо знижувати ставки.

- Чому ви впевнені, що у нас є потенціал для розширення бази оподаткування та зростання надходжень до бюджету?


- Тому що зараз в Україні 1400 підприємств генерують понад 70% податкових надходжень. І це сорокамільйонній країні. Це мізер, таких підприємств повинно бути набагато більше. Не може бути, щоб бюджет України жив за рахунок цих 1400 підприємств. Потрібно знизити податки, але розширити базу оподаткування.

Окрім цього, близько 50% економіки перебувають у тіні і не беруть участь у формуванні бюджету.

- Тіньовий бізнес все одно частково враховується в ВВП і впливає на внутрішній попит…

- Так, тіньова частина економіки певною мірою залучена до обігу товарів та послуг, але вона однозначно не обкладається податками. Це один з резервів для підвищення надходжень до бюджету. Але ніхто не зможе впевнено сказати, коли та скільки підприємців вийдуть з тіні. Не можна закласти ці цифри в бюджет - це безвідповідально. Тому що у випадку, якщо прогнози не справдяться, знову доведеться терміново шукати рішення для ліквідації бюджетного дефіциту.

Я впевнена, що український бізнес є цілком конкурентоспроможним, якщо створити для нього певні умови. По-перше, гарантувати курсову стабільність, дати можливість планувати свою діяльність на певний період без значних коливань курсу національної валюти. По-друге, бізнесу потрібен вільний доступ до порівняно дешевих кредитних ресурсів. А для цього потрібна низька інфляція. Спитайте у десяти підприємців, що їм більше заважає - непрогнозована інфляція 40% чи податок на прибуток, і я впевнена, що усі скажуть - інфляція.

- Коли, на Вашу думку, відбудеться помітна детенізація і бізнес почне платити податки?


- Бізнес в Україні перебуває у тіні з різних причин. Одна з них - висока ставка ЄСВ. Ми пропонуємо знизити її. Але є ще один фактор, який впливає на наповнення бюджету: небажання українського бізнесу платити податки. Це збереглося ще з радянських часів, коли ніхто не розумів доцільність сплати податків та зборів: "чи варто мені платити податки державі, якщо вони використовуються неефективно?" І тут не має значення ставка податку: підприємець не захоче платити навіть 10%, якщо буде знати, що вони витрачаються на автомобілі або нове "Межигір’я", а не на суспільні потреби.

Нам потрібно буде переконати бізнес, що його податки використовуються за призначенням. Ми повинні будемо змінити ставлення бізнесу до оподаткування. Але це справа не одного і не двох років.
Не має значення ставка податку: підприємець не захоче платити навіть 10%, якщо буде знати, що вони витрачаються на автомобілі або нове "Межигіря", а не на суспільні потреби 
- Чи є у вас ідеї, як це зробити?

- Частково нам це вже вдалося: люди бачать, як кошти спрямовуються на потреби армії, її навчання та переоснащення; люди також бачать фінансування нової патрульної поліції. Скепсису стало менше. Але цього недостатньо, ми ще повинні чимало зробити. Потрібно, щоб бізнес розумів - сплачуючи податки, він фінансує нові дороги, школи, медицину, покращення інфраструктури, підвищення якості життя. І це повинні бути не одноразові акції, а постійний процес.

Окрім цього, необхідно забезпечити верховенство права. З одного боку, бізнес має зрозуміти, що він може розраховувати на ефективний захист своїх інтересів. З іншого боку - усі повинні зрозуміти, що платити податки вигідніше, ніж будувати схеми і працювати в тіні. Тоді з’явиться можливість змінити податкову культуру.

- Низка норм нового Податкового Кодексу повинна набрати чинності вже з 1 січня 2016 року. Чи встигнете ви провести бюджет і кодекс через Верховну Раду?

- За наявності політичної волі та розуміння необхідності ухвалення нового бюджету та змін до законодавства - тоді так.

- А якщо не встигнете, є у вас проект бюджету за старим кодексом, чи ми будемо кілька місяців жити за бюджетом 2015 року?

- Є. Але все одно нам доведеться зменшувати видатки приблизно на 70 млрд. грн., оскільки з 1 січня до ЄСВ застосовується знижуючий коефіціент 0,6 і державні доходи, зокрема, доходи Пенсійного фонду, різко скоротяться. Щоправда, за такого сценарію ми знову-ж таки випадаємо з програми МВФ, і як ми у такому разі будемо фінансувати бюджетний дефіцит, я не знаю. Для мене це не вихід з ситуації. Я не хочу знову звертати зі шляху розвитку на шлях, який веде у глухий кут.

Політичне питання

- Що, на вашу думку, чекає на цей склад Кабміну у найближчому майбутньому: відставка, переформатування, новий прем’єр?..

- Це питання не до мене, а до Верїовної Ради.

- Особисто ви залишитеся працювати у наступному році?


- Я готова працювати в уряді, якщо зусилля парламенту, Кабміну та Адміністрації Президента будуть спрямовані на реформи та економічне зростання. Залишити все так, "як є", мені нецікаво.

- Є чутки, що наразі ваша кандидатура розглядається для призначення на посаду віце-прем'єра з економічних питань. Це правда?


- Я нічого про це не чула, ніхто зі мною на цю тему не розмовляв.

- Яка ситуація з боргом Януковича перед Росією?


- Новин немає Росія не надіслала нам ніяких пропозицій. Вони щось надіслали до МВФ, але ми цю пропозицію ще не бачили, тому і говорити нема про що. А ми їх свій варіант вирішення питання вже пропонували неодноразово, у тому числі - у вересня, коли ми починали операцію з обміну облігацій у рамках завершення процесу реструктуризації. Але наша пропозиція їх не влаштувала.

Підписуйтесь на аккаунт ЛІГАБізнесІнформ у Twitter і Facebook: в одній стрічці - все, що варто знати про політику, економіку, бізнес і фінанси.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини