Вони перемогли коронакризу. Три історії підприємців, які почали бізнес під час карантину

Вони перемогли коронакризу. Три історії підприємців, які почали бізнес під час карантину - Фото
Фото - depositphotos.com
25.09.2020, 17:42

Із реклами в пельмені, із туризму – в сіті-ферму, з івентів – в онлайн-школу. Як українські підприємці перехитрили карантинну реальність

Коронакриза стала випробуванням для малого і середнього бізнесу. За даними Європейської бізнес асоціації, кожна п'ята компанія опинилася перед вибором – рахувати збитки або закритися.

Найбільш заповзяті змогли перебудувати виробництво і почати випуск затребуваних під час карантину товарів. Ми писали про них  тут.

Іншим підприємцям довелося складніше – під час карантину їх основний бізнес  опинився на мілині. Чому б не придумати щось нове?

LIGA.net  зібрала три історії українських підприємців, які ризикнули почати все ще раз. І не програли.

Із реклами – у пельмені

Вони перемогли коронакризу. Три історії підприємців, які почали бізнес під час карантину

Олександр Кравченко. Фото – Facebook Олександра Кравченка

Олександр Кравченко – маркетолог із 15-річним стажем. У його резюме – робота в українському підрозділі компанії "Євросеть", компанії "Домотехніка", власний інтернет-магазин парфумерії, сервіс продажу розваг Emozzi.ua, що він заснував, розробка програм лояльності для Samsung, турфірми "Поїхали з нами" й Укрсиббанку, створення чат ботів і просування брендів у соцмережах.

Весна 2020-го перевернула кар'єру догори дригом – Кравченко радикально змінив сферу. Він став ліпити пельмені.

Рішення прийшло не від хорошого життя. У березні клієнти почали відмовлятися від співпраці через невизначеність, викликану коронавірусом. "Близько 75% мого доходу плавно впало в невідомість", – згадує він.

Кравченко задумався: чим зайнятися, щоб мінімально відчути кризу? "Спочатку я повернувся до давньої ідеї відкрити кав'ярню, – розповідає він. – На щастя, реалізувати її не встиг – під час карантину вони теж опинилися не в найкращих умовах".

Поки підприємець розмірковував про майбутнє, один із друзів раптово попросив зліпити йому пару кілограм курячих пельменів. "Я зліпив, і через сарафанне радіо у соцмережі став обростати клієнтами", – розповідає Кравченко.

Він подав заявку на реєстрацію торгової марки Mister Pelmen, створив акаунти свого нового бізнесу в Facebook та Instagram. Просував продукт через блогерів і лідерів думок – доставляв продукцію в обмін на відгук у соцмережах.

Уже за три місяці замовлень стало більше, ніж можливостей їх виконати – Кравченку довелося орендувати приміщення, купити обладнання для виробництва і заморозки пельменів, найняти в команду чотирьох кухарів для ліплення продукції.

Інвестиції в новий бізнес підприємець оцінює приблизно в $20 000, більшу частину, за словами Кравченка, йому "надонатили" в рахунок майбутньої продукції друзі, які стали постійними клієнтами. Таких інвесторів у нього близько десяти. Замовлення містер пельмень, як жартома себе називає Кравченко, приймає самостійно, періодично долучаючись і до процесу ліплення.

Вони перемогли коронакризу. Три історії підприємців, які почали бізнес під час карантину

Фото – Facebook Містер Пельмень

Кравченко стверджує, що обсяги виробництва досягають 2000 кг пельменів на місяць.

Якщо ціна 230-300 грн за кг, в залежності від виду продукції, це дає близько 500 000 грн виручки.

Збільшився й асортимент. Крім пельменів у продажу з'явилися інші напівфабрикати: вареники, котлети і чебуреки. На підході голубці, зрази і млинці.

Але конкурувати з великими виробниками напівфабрикатів такими як "Єрмоліно", "Дригало", "Геркулес" Кравченко не планує. "Мої конкуренти – це крафтові виробники заморожених напівфабрикатів, що продаються в невеликих роздрібних мережах натуральних продуктів – "Молоко від фермера", "Еколавка" та інші, а також проєкт Ігоря Сухомлина "Балувана Галя", – каже підприємець.

Поки що продукція Mister Pelmen доступна лише для жителів столиці.

Майбутнє Кравченко пов'язує саме з кулінарією. Зараз він на час передає рекламні справи колегам, щоб повністю зосередиться на новому бізнесі. До кінця року Кравченко ставить амбітну мету – наростити обсяги продукції в чотири рази до 8000 кг на місяць і розширити збут на передмістя столиці.


Із туризму – у фермери

Вони перемогли коронакризу. Три історії підприємців, які почали бізнес під час карантину

Ірина та Антон Чеснокови. Фото – з власного архіву

До карантину Антон та Ірина Чеснокови займалися туристичним бізнесом у сімейній компанії "Агентство Ірини Чеснокової". Від весни він завмер. "Уся діяльність повністю припинилася з березня, ми просто закрили офіс і пішли додому – ховатися від вірусу", – розповідає Антон.

Дуже швидко зрозуміли, що ця історія надовго. Чим жити далі? "Прогулянки до холодильника і назад задоволення не приносили, й у квітні Іра, подивившись відео в YouTube та вивчивши безліч публікацій, загорілася ідеєю зайнятися вирощуванням мікрогріну", – розповідає Чесноков. Ідея йому сподобалася.

Мікрогрін – молоді пагони рослин, що ростуть 5-10 днів до перших 2-4 листків, які використовуються як додатковий компонент у їжу, а також як декор. Популярний мікрогрін горошку, моркви, редиски, салату, базиліку, руколи та інших рослин.


"Спочатку ми хотіли вирощувати вдома пшеницю на підносах і готувати з неї корисний сік на спеціальній соковижималці, –згадує Антон. – Я зібрав удома стелажі з лампами, і ми почали пророщувати пшеницю". Потім подружжя втягнулося в нову справу, познайомилися з досвідченими фермерами, постачальниками насіння, і розширили асортимент – на домашній фермі з'явилася зелень редиски, рукола, базилік, зелений горошок.

Вести бізнес удома виявилося некомфортним. Щойно у Києві запустився громадський транспорт, Чеснокови вирішили переїхати ближче до туристичного офісу.

Згортати зовсім свій попередній бізнес підприємці не планували, тому  максимально автоматизували всі процеси на фермі. В обладнання Чеснокови вклали близько $1500. Майже половину вже повернули, каже Антон.

Щойно отримавши перший урожай, вони здійснили рейд  ресторанами з пропозицією купити їхню зелень.

"Тоді ресторани працювали лише на винос, і ми не очікували великого попиту", – розповідає Чесноков. На подив майже відразу з'явилися перші замовники. Назви закладів не розкривають – бояться конкуренції.

Вони перемогли коронакризу. Три історії підприємців, які почали бізнес під час карантину

Фото – Антона Чеснокова 

Вони перемогли коронакризу. Три історії підприємців, які почали бізнес під час карантину

Фото – Антона Чеснокова 

Більшість великих міських ферм-конкурентів продають здебільшого зрізану або фасовану зелень. Чеснокови пропонують живі рослини, що продають у спеціальних боксах – фруктових лотках. Зараз на фермі одночасно проростають близько 180 таких боксів.

Вартість одного залежить від виду зелені, за лоток просять – 35-60 грн. Виробничі потужності компанії можна розширити приблизно вдвічі, каже Антон.

Ще одна фішка: доставкою зелені займається служба, що розвозить продукцію електровелосипедами. "Коли на електробайку привозять мікрогрін, вирощений без усяких добрив під енергозберігаючими лед-лампами, це викликає повагу", – говорить Антон.

Усього за пів року нової діяльності він зрозумів: міське фермерство – вигідний бізнес. Головне – знайти покупця. Тому пошук клієнтів не припиняється ніколи.


Із дитячого табору – до інтернаціональної онлайн-школи

Вони перемогли коронакризу. Три історії підприємців, які почали бізнес під час карантину

Олег та Олена Василевські. Фото – з власного архіву

Бізнесмен Олег Василевський із дружиною Оленою 12 років займалися організацією корпоративних бізнес-тренінгів та освітніх таборів для школярів під брендом Jamm. У його проєктах щороку навчалися понад 2000 дітей.

2020-го планували розширення, але карантин змусив переглянути плани. Коронавірус паралізував івент-індустрію майже на пів року.

Під час коронавірусу ми перетелефонували батькам щодо реєстрації до літніх таборів, але вони сказали, що їм потрібно думати, як вижити в новій реальності на дистанційній роботі. Буквально за три дні ми створили дистанційний табір", – говорить Василевський.

Перший тиждень тестували його безкоштовно, потім ввели оплату – 1000 грн на тиждень.

На початку карантину підприємець поставив собі за мету будь-що протриматися до осені, щоб не закрити компанію, як робили багато його конкурентів. Улітку Василевського осяяла ідея створення міжнародної онлайн-школи з дистанційним навчанням.

За його оцінками, в Україні близько 2 млн учнів старшої і середньої школи, для частини з них дистанційний формат виявився продуктивнішим звичних походів до школи. Чому не запропонувати їм нову послугу? "Ми з дружиною займаємося педагогічною діяльністю 26 років, я завжди говорив, що школа – це останнє, куди я буду лізти. Але вийшло інакше", – говорить він.

У запуску проєкту допоміг особистий досвід.

Вони перемогли коронакризу. Три історії підприємців, які почали бізнес під час карантину

Олег Василевський. Фото надано героєм публікації

"Моя дочка три останніх роки навчалася дистанційно. Але у неї не було класу, вона не знала, хто вчиться з нею, не вистачало соціалізації", – говорить Василевський. Синам такий формат не підійшов – не вистачало самоорганізації для дистанційного навчання, потрібно було постійне кураторство, супровід.

Підприємець із дружиною і командою проєкту зателефонували кільком десяткам потенційних клієнтів, і за 45 годин розпитувань з'ясували: попит на послугу буде.

Інвестиції у Jammschool Василевський не розголошує, каже, що це приватні гроші партнерів, які повірили в ідею. Термін окупності проєкту – три роки за наявності 50 учнів. Але може вийти швидше. У перший набір записалися 140 бажаючих із 5-11 класів. Половина з них користуються послугою супервайзингу – супровід дитини куратором протягом навчального процесу,  саме цього не вистачало в онлайн-форматі його власним дітям.

Новий проєкт злетів не відразу – спочатку підприємці поставили зависоку ціну на свої послуги. Зараз базова вартість – 2300 грн на місяць. У новій онлайн-школі вчаться діти з усієї України, а також із Литви, Єгипту, Ірану, США та Словаччини, говорить Василевський.

Він упевнений, що коронавірус став драйвером розвитку дистанційної освіти в Україні. А період карантину – ідеальний час, щоб створити школу з віддаленим навчанням.

Незважаючи на те, що дистанційне навчання в Україні ніяк не врегульовано законодавчо, за два місяці команді проєкту вдалося отримати ліцензію на надання освітніх послуг, набрати персонал, запустити онлайн-систему для уроків.

Свій колишній бізнес – освітні табори – підприємець відклав до кращих часів.

"У мене на візитівці написано "генеральний мрійник", – говорить Василевський.

Іноді мрії дійсно збуваються. Навіть під час кризи.

Читайте матеріал російською: Новый шанс | Они победили коронакризис. Три истории предпринимателей, которые начали бизнес в карантин

Мария Бровинская
Мария Бровинская
журналист Liga.net
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини