У НБУ вирішили дати гроші Кабміну так, щоб не давати, або Проблема бюджету на $20 млрд

22.04.2020, 12:45
У НБУ вирішили дати гроші Кабміну так, щоб не давати, або Проблема бюджету на $20 млрд - Фото
Денис Шмигаль і Володимир Зеленський (Фото: прес-служба президента)

Нацбанк погодився допомогти уряду на 60 млрд грн. Для цього придумали нову схему рефінансування банків. Але цієї суми мало. Дуже мало

В кінці минулого тижня Володимир Зеленський підписав закон про внесення змін до держбюджету-2020. Щоб нормально пережити кризовий рік Україні потрібно знайти близько $20 млрд. Де їх взяти? Є дві новини для української економіки.

Хороша - дискусія про те, чи повинен Нацбанк допомагати уряду грошима, закінчилася компромісом. Поки що. Регулятор не буде безпосередньо фінансувати Кабмін, але гроші можуть дати державні банки.

Попередня сума "допомоги" - 60 млрд грн, розповідають співрозмовники LIGA.net в Кабміні і НБУ.

Погана - цього не вистачить для покриття всіх потреб бюджету на цей рік, навіть, якщо Україна отримає допомогу МВФ.

Читайте нас в Telegram: перевірені факти, тільки важливе

Де позичити гроші - як і раніше серйозний головний біль для уряду Дениса Шмигаля. В хорошому сценарії бракує $3 млрд, в поганому - в три рази більше.

Як НБУ допоможе уряду і де ще Україна може позичити гроші?

Друкарський верстат під 10%. Як НБУ допомагатиме бюджету

Пандемія коронавірусу принесла Україні третю серйозну економічну кризу за останні 12 років: 2008-09, 2014-15 і 2020-го. Причини у всіх різні, але наслідки можуть бути схожими: падіння ВВП, висока інфляція, девальвація гривні. Як результат, більшість українців ставали біднішими.

Ще одна спільна риса українських криз - так званий "друкарський верстат", коли Нацбанк фінансував потреби бюджету. Криза 2020-го може стати першою, коли український уряд не буде безпосередньо брати гроші у Нацбанку.

ЯК ПРАЦЮЄ ДРУКАРСЬКИЙ ВЕРСТАТ

За 2009 рік НБУ збільшив портфель облігацій внутрішньої держпозики з 9 до 42,7 млрд грн, що з запасом перекрило дефіцит бюджету в 31,5 млрд грн. У 2014-му Нацбанк викупив ОВДП на 171,2 млрд грн (портфель зріс до 318,3 млрд грн), що відповідало майже 40% видаткової частини бюджету.

Всі ці гроші НБУ "надрукував" (фізична гривня при цьому не друкується). З одного боку, це дозволяло уряду закрити всі важливі видатки, зокрема соціальні, в умовах, коли економіка падала і з доходами було дуже важко. З іншого, це посилювало інфляцію і девальвацію гривні, оскільки емісія не була нічим підкріплена. Держава не кредитувала саме себе.

У 2015 році в оновленому законі про Нацбанк (не без участі МВФ) з'явилася норма, яка прямо забороняє регулятору фінансувати уряд. З тих пір портфель ОВДП у НБУ майже не змінився. Зараз це 324 млрд грн – як у 2015 році.

Пандемія коронавірусу 2020-го і світова економічна криза, що відбулася через неї, відновили дискусію, що Нацбанк повинен допомогти уряду пройти кризу і емісія - це вихід. Дефіцит держбюджету зріс в три рази до 298 млрд грн, або 7,5% ВВП. Ще 346 млрд грн потрібно на погашення держборгу.

У НБУ тут є кілька варіантів. Основні: прямий викуп ОВДП безпосередньо у Мінфіну або придбання на вторинному ринку у тих, хто вже купив держоблігацій. Для першого потрібно змінювати закон про НБУ, для другого – ні.

Обидва варіанти не подобаються нинішньому керівництву Нацбанку. Глава НБУ Яків Смолій говорив, що регулятор не хоче повторювати помилки 90-х, коли безконтрольна емісія гривні загнала Україну в гіперінфляцію.

Поки триває суперечка, чи повинен НБУ включати друкарський верстат. Нацбанк все ж допоможе бюджету, але у компромісній формі, розповіли LIGA.net два високопоставлених співрозмовника в уряді і Нацбанку.

У Кабміні очікують, що Нацбанк "профінансує" бюджет на 60 млрд грн. НБУ не буде цього робити безпосередньо через придбання держпаперів, але пропонує альтернативу: п'ятирічні кредити рефінансування для банків, які зможуть профінансувати деякі статті бюджетних витрат.

"З боку НБУ є розуміння, що все-таки потрібно зробити певне quantitative easing (кількісне пом'якшення – політика центробанків світу, які під час кризи викуповують цінні папери, насичуючи ринки ліквідністю. – Ред.), – говорить високопоставлений співрозмовник в уряді. – При цьому ми не хочемо допускати безконтрольну емісію. Поки ми говоримо про те, щоб профінансувати еквівалент нашого стабфонду на 60 млрд грн".

Читайте також: Український топ-економіст із США: про політику Трампа, майбутнє Євросоюзу і роль МВФ. Інтерв'ю

Співрозмовники в керівництві Нацбанку підкреслюють, що прямих вливань при діючому складі правління точно не буде. "Ми не будемо купувати папери ні на первинному, ні на вторинному ринку. Але ми готові рефінансувати банки і тільки на ринкових умовах".

"Ринкові умови" описані в постановах НБУ №29 та 30 від 17 березня, якими регулятор удосконалив інструмент п'ятирічного рефінансування банків. Мова не йде про цільові кредити, уточнює співрозмовник видання у Нацбанку. За фінансуванням може звернутися будь-який банк. Якщо у нього буде все в порядку з заставами, то НБУ не буде докладно цікавитися подальшим призначенням коштів.

"Ми спеціально взяли рішення про довгострокове рефінансування під інвестиційні проекти, – розповідав на одній із недавніх zoom-конференцій заступник голови НБУ Дмитро Сологуб. – Обсяги будуть залежати з одного боку – від потреб інфраструктури, з іншого – від розрахунків Нацбанку щодо кожного кейсу".

Перший бажаючий скористатися цією можливістю вже є: Укрексімбанк заявив, що залучить у Нацбанку 20 млрд грн рефінансу під заставу ОВДП. Гроші отримає "Укравтодор", розповів співрозмовник в держкомпанії. Коли він фактично отримає та чи отримає – невідомо, оскільки НБУ ще не відкрив доступ до цього інструменту. За інформацією джерел LIGA.net в НБУ, інших попередніх заявок регулятор ще не отримував.

Чи можна вважати такий трюк емісією гривні? Технічно будь-який рефінанс, який банки отримують від НБУ, – це емісія, пояснює Олена Білан. Далі починаються нюанси.

“Загалом, це хороший варіант – держсектор отримує гроші не на соцвидатки, а на інфраструктурні проекти, які можуть дати ефект в майбутньому. Наприклад, Укравтодор може побудувати на них платні дороги, - каже Білан. - Питання в тому, чи буде уряд гарантувати зобов'язання держкомпанії. Якщо так - ризики неповернення лягають на держбюджет. Якщо ні - ризики бере на себе банк".

Скільки потрібно грошей і де їх взяти. Спойлер: не вистачає $3 млрд

60 млрд або близько $2 млрд від банків, яким дасть рефінансування НБУ, покривають лише десяту частину суми, яка потрібна Україні цього року.

Загальний план запозичень, згідно з оновленим бюджетом - 642 млрд грн. Залежно від курсу (бюджет побудований на середньорічному прогнозі 29,5 грн/$) - це $22-24 млрд.

Чому так багато, якщо офіційний дефіцит - тільки 298 млрд грн? Фокус у тому, що у видатковій частині бюджету відображаються тільки витрати на обслуговування боргу (відсотки), погашення не враховується, оскільки його зазвичай намагаються закрити новими боргами.

Частина плану вже виконана. За підрахунками аналітиків компанії ICU (офіційних даних поки немає) в січні-травні уряд залучив 98 млрд грн ($3,9 млрд за середнім курсом першого кварталу 25,1 грн/$): 34 млрд - на зовнішньому (1,25 млрд євро за євробондами на початку року) і 64 млрд - на внутрішньому ринку. Залишилося знайти 544 млрд грн або $18-20 млрд.

Читайте також: Що чекає на гривню і економіку в умовах пандемії. Розповідають найкращі економісти і банкіри

Де взяти стільки грошей - потенційна проблема для Кабміну Дениса Шмигаля.

По-перше, є ризик, що Мінфіну знадобиться ще більше ресурсу, оскільки сценарій, на якому побудований бюджет, може не виправдатися.

Майже всі ключові параметри під питанням: падіння ВВП на 4,8% (прогноз МВФ – 7,7%), середньорічний курс долара 29,5 грн/$ (зараз близько 27 грн/$), інфляція 11,6% (у березні – 2,3%), скорочення дохідної частини всього на 11% (бюджет набагато недовиконувався ще до початку кризи).

Від реалістичності цього сценарію залежать податкові надходження бюджету починаючи від імпортних мит, які зав'язані на курсі і рівні ділової активності, закінчуючи податком на прибуток фізосіб, на що впливає рівень офіційної зайнятості.

Опитані LIGA.net економісти розглядають проект бюджету як оптимістичний. "Офіційний прогноз курсу не сильно відрізняється від нашого, а от падіння обсягів експорту та імпорту може виявитися більшим, ніж закладається в офіційному прогнозі Кабміну", – говорить головний економіст Dragon Capital Олена Білан.

Читайте також: Бюджет є, а грошей – немає. Кабмін змінив головний фінансовий план. Розбір

Це призведе до розширення дефіциту. Для Мінфіну це означає додаткові запозичення. Другий варіант – ще один перегляд бюджету з більш серйозним скороченням витрат, вважає аналітик Concorde Capital Євгенія Ахтирко.

По-друге, у Мінфіну в принципі не так багато джерел фінансування, перераховують опитані аналітики.

До кризи встигли залучити 98 млрд грн або еквівалент $3,9 млрд. Ці гроші покрили планові погашення перших місяців року на 74 млрд грн.

МВФ та інші офіційні кредитори можуть дати бюджету близько $6 млрд. За інформацією співрозмовника LIGA.net в уряді, зараз мова йде про два транші від МВФ по $1,75 млрд (решта $2,5 – 4,5 млрд підуть в ЗВР). Ще близько $2 млрд можна отримати від ЄС і Світового банку.

Єврооблігації можна буде розмістити не раніше другої половини року. Потенційні обсяги – $1,6-2,6 млрд, вважає Білан з Dragon Capital. За це доведеться запропонувати кредиторам ставку 7-8%, говорить старший аналітик ICU Тарас Котович. Ще на початку року Мінфін розмістив євробонди під рекордно низькі 4,375%.

Можливий додатковий 1 млрд від євробондів, за умови, якщо Україна домовиться про новий випуск під держгарантії США, як було в 2015 році. За інформацією LIGA.net Мінфін поки не веде переговорів щодо цього.

На внутрішньому ринку до кінця року потрібно рефінансувати близько $3 млрд. На думку начальника аналітичного відділу Альфа-Банку України Олексія Блінова, це реально, причому за прийнятними ставками. Ще 33,5 млрд грн ($1,2 млрд) – виплати за гривневими облігаціями. Щоб їх покрити, Мінфіну доведеться істотно підвищувати ставки з нових запозичень у гривні, вважає начальник відділу з роботи з інвесторами Банку Кредит Дніпро Андрій Приходько. Зараз ставки на вторинному ринку стабільно перевищують 17-18%, до кризи Мінфін розміщувався по 10%.

Підписуйтесь на розсилки Liga.net - тільки головне у вашій пошті

НБУ через рефінанс держбанків - близько $2-2,5 млрд. Поки незрозуміло, які саме потреби держбюджету можуть покрити ці гроші. Ймовірно, ними закриють окремі капітальні витрати, що скоротить загальне навантаження на бюджет.

Разом, $19-20,5 млрд. Це означає, що навіть у хорошому сценарії Мінфіну не вистачає $2-3 млрд або 55-80 млрд грн. Без програми МВФ діра потроїться.

Чи означає це, що Нацбанку все ж доведеться включити друкарський верстат і профінансувати дефіцит бюджету, як колись?

"Цього НБУ точно не буде цього робити, - каже співрозмовник LIGA.net в одній із фінансових держструктур. - Хіба що хтось інший - хто міг би прийти на їхнє місце".

Читайте російською: В НБУ решили дать деньги Кабмину так, чтобы не давать, или Проблема бюджета на $20 млрд

Сергей Шевчук
Сергей Шевчук
корреспондент отдела "Финансы"
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини