В нашій енергетиці залишилися держава й олігархи. Інтерв'ю з главою Укренерго

В нашій енергетиці залишилися держава й олігархи. Інтерв'ю з главою Укренерго - Фото
Всеволод Ковальчук (фото - прес-служба Укренерго)
20.12.2019, 16:40

Маржа "зеленого" тарифу, "зіПСОваний" ринок і робота енергосистеми в 2020 році. Інтерв'ю в.о. глави Укренерго Всеволода Ковальчука


Всеволод Ковальчук очолив Укренерго в квітні 2015 року, змінивши Юрія Касича після скандалу із закупівлями "трансформаторів Григоришина". Відтоді Ковальчук - беззмінний в.о. глави держкомпанії. У цьому статусі він працює вже чотири роки - при Кабміні Арсенія Яценюка, Володимира Гройсмана і тепер уже Олексія Гончарука.

За цей час компанія пережила три обшуки силовиків і "війну" за корпоратизацію з Міністерством енергетики.

У жовтні з'явилися чутки про його можливе звільнення. Пізніше про ймовірну відставку Кольвачука заявив міністр енергетики та екології Олексій Оржель, пов'язавши це з "політичним рішенням" Кабміну.

Що Ковальчук думає про звільнення, які проблеми на енергоринку варто очікувати в наступному році і до чого тут відновлювальна енергетика - в інтерв'ю LIGA.net.

Про "зіПСОваний" ринок, енергетичного "монстра" та "єдиний пул" від Оржеля

- Новий ринок електроенергії працює вже п'ятий місяць. Хто більше виграв, а хто програв від його запуску?

- Поки передчасно говорити про те, хто виграв, а хто програв. Навіть після менш масштабних реформ, перехідний період може займати до трьох років, протягом яких доопрацьовуються нові правила.

Більш того, якщо проаналізувати події, які відбувалися перед самим запуском нового ринку, можна побачити, що деякі рішення приймалися буквально за тиждень або менше до безпосереднього старту реформи. І за останні п'ять місяців НКРЕКП внесла зміни практично в усі регуляторні документи: правила ринку, кодекси і так далі. Уряд уже двічі змінив механізм покладання спеціальних зобов'язань на ринку (ПСО - Ред.), щоб компенсувати різницю в ціні для населення і витрати на "зелений тариф".

Я вже мовчу про те, що зараз відбуваються речі, які в принципі не можна робити різко. А саме: зміни в закон "Про ринок електроенергії", які то дозволяють, то знову забороняють продавати на ринку двосторонніх договорів електроенергію, імпортовану з Росії та Білорусі. Все це - дестабілізуючі чинники.

Тому, якщо зараз, поки основні правила не встигли встоятися, хтось говорить про тих, хто виграв і хто програв, - це маркер того, що людина не розбирається в тому, що відбувається. Можна говорити лише про якісь окремі факти, або про те, що не працює, чого не вистачає.

- Ви говорили, що зараз йде доопрацювання правил: що потрібно міняти і чого не вистачає?

- По суті, ринкова модель, яка у нас працює з 1 липня, функціонує в так званому безпечному режимі (Save-mode), який передбачає ряд обмежень у ринкових правилах. Цю модель запропонував Проект енергетичної безпеки USAID, і вона реалізується зараз спільно з НКРЕКП.

Але на мій погляд, цей режим насправді не забезпечує безпеки. Навпаки, він дає помилкове відчуття того, як працює ринок, і транслює про це спотворені сигнали в суспільство. Тому багато хто резонно запитує: а навіщо ми взагалі вводили цей ринок, якщо від нього не стало краще? І це справедливе обурення, викликане труднощами перехідного періоду і помилками, допущеними безпосередньо перед запуском реформи. Ми тоді багато говорили про ці проблеми.

- Під обмеженнями ви маєте на увазі механізм ПСО? (Спецзобов'язання продавати електроенергію для населення за зниженою ціною. - Ред.)

- Так, в першу чергу ПСО. Адже чому у нас до цього часу немає ринку? Тому що зберігається висока концентрація виробництва електроенергії в руках тільки двох власників, а антимонопольне регулювання їх діяльності залишається неефективним. Можна скільки завгодно говорити про те, кого це більше стосується - ДТЕК або Енергоатому, але факт залишається фактом: в Україні спотворений ринок електроенергії.

Ця ситуація ускладнюється тим, що, незважаючи на відхід від моделі єдиного оптового покупця/продавця (при старій моделі ринку всю електроенергію у генерації купувало ДП "Енергоринок". - Ред.), Держава своїми ж руками створила мега-монстра - ДП "Гарантований покупець". Спочатку його функцією було лише скуповувати "зелену" електроенергію у виробників енергії з відновлюваних джерел (ВДЕ) і компенсувати витрати на виплату їм "зеленого" тарифу. Але потім на "Гарантованого покупця" поклали ще й спеціальне зобов'язання продавати за фіксованою ціною електроенергію "Енергоатому" й "Укргідроенерго" постачальникам універсальної послуги (ПУПам, постачальник електричної енергії кінцевому споживачу. - Ред.) І компенсувати їм збитки від поставок населенню за низьким тарифом.

В результаті підприємство стало "слоном", який контролює більше половини всієї електроенергії в країні. Через це ПСОшне спотворення ринок не працює, як треба.

- Цінові обмеження спотворюють роботу ринку?

- Це другий серйозний момент режиму Save-mode. Цінові обмеження (prise сaps) на організованих сегментах ринку (ринку на добу вперед, внутрішньодобових і балансуючих ринках) можуть, з одного боку, сприйматися як перемога, оскільки в перші місяці роботи нового ринку ціни були максимально наближені до цих обмежень, а зараз і зовсім знизилися. Але біда в іншому. Правила з ціновими обмеженнями, по суті, вказують учасникам ринку, за якими цінами і в який час вони можуть продавати. Через це діюча модель  більш схожа на ручне регулювання, а не на вільний ринок. Тому зараз результат реформи такий: хотіли спекти повітряне безе, але в підсумку пиріг не вдався.

- Якщо вже виникло стільки складнощів, може варто повернутися до старої моделі, яка діяла до 1 липня?

- Не можна підходити до цього питання радикально. Хоча у багатьох є такі думки - і я їх навіть чув від людей, від яких це дійсно залежить. Наприклад, звучали пропозиції повернутися до "єдиного оптового покупця" від міністра енергетики й екології Олексія Оржеля. Були й ті, хто пропонував скасувати всі обмеження і переписати закон про ринок електроенергії повністю: адже у нас "турборежим" (посміхається). А потім Секретаріат Енергетичного співтовариства не погоджувався з цими ініціативами.

І зараз ми змушені ходити  цим лабіринтом, де все дошками підперто і цвяхами прибито, в умовах обмеженого простору, максимально наближених до старого "ринку", якого насправді не було, як явища. Це результат обмежень режиму Save-mode, який, по суті, спотворює ринок. І оскільки одне з найсерйозніших спотворень в діючій моделі пов'язане з ПСО, хтось дуже влучно назвав нинішню модель "зіПСОваним ринком".

В нашій енергетиці залишилися держава й олігархи. Інтерв'ю з главою Укренерго

Всеволод Ковальчук (фото: прес-служба Укренерго)

- Навряд чи Кабмін зараз піде на повне скасування price caps, це занадто чутлива тема. Але ось ПСО - це окрема історія. Механізм спецзобов'язань можна скасувати?

- Особисто я прихильник скасування ПСО. Причина проста - в українських реаліях будь-які спотворення створюють можливості для корупції. Неминуче з'являються лобісти, які намагаються зацементувати ці спотворення, оскільки ті дають можливість екстремально багато заробити.

Простий приклад: різниця між ціною на електроенергію для населення і промисловості. Постачальники, які постачають універсальну послугу населенню, для цих цілей дуже дешево купують електроенергію у "Гарантованого покупця". Якщо вони одночасно поставляють ще й промспоживачам, то для цих клієнтів повинні купувати електроенергію вже на вільному ринку. Але, коли у тебе є доступ до дуже дешевого товару, виникає спокуса перепродати і промисловості електроенергію, закуплену за низькою ціною. А різницю - привласнити або поділити разом із клієнтом.

Тому, якщо говорити, яка повинна бути модель ПСО (якщо вона взагалі повинна бути), то краще було б, щоб для всіх була ринкова ціна на електроенергію. Для промисловості ціна буде трохи нижчою, так як вона більше споживає, а для населення - трохи вищою. А людей, які не зможуть купувати електроенергію на цих умовах, необхідно субсидіювати. Це нормальна європейська практика.

Багато хто говорить: а давайте не будемо йти  шляхом Європи і залишимо все, як є. Так ось, я їм хочу нагадати, що навіть у Радянському Союзі для промисловості електроенергія коштувала вдвічі дешевше, ніж для населення в містах. Для городян була 4 копійки за кВт, а для підприємств і жителів сільської місцевості - 2 копійки.

ПСО було б правильним, якби воно працювало через фінансові механізми. Умовно кажучи, "Енергоатом" не продавав би "гарантованому покупцеві" електроенергію за найнижчою ціною, живлячи "монстра", який контролює весь сегмент ринку "на добу вперед". Замість цього атомники могли б нормально конкурувати з тепловою генерацією на всіх сегментах ринку.

В такому разі не було б потреби в цінових обмеженнях (price сaps), тому що ціна знижувалася б у процесі конкуренції виробників. У той же час Енергоатом міг би ділитися заробленим прибутком з урядом, який відправляв би ці гроші або на субсидії, або на компенсацію збитків постачальника універсальної послуги від поставок населенню.

- Ви говорите про перехресне субсидування. У наскільки зараз вартість електроенергії для бізнесу відрізняється від ціни для населення?

- Зараз усі порівнюють тарифи. Кінцевий тариф для населення при споживанні понад 100 кВт-год на місяць - 1,68 грн/кВт-год із ПДВ. У тих, хто споживає менше - 90 коп/кВт. Разом середньозважений тариф, за яким електроенергію доставляють у будинок пересічної людини - близько 1,08 грн/кВт-год (1,3 грн із ПДВ). У цю суму, крім ціни електроенергії, як товару, також входять тарифи, які встановлюються НКРЕКП на послуги з передачі електроенергії і диспетчеризації, розподілу (транспортування електроенергії з магістральних мереж до споживача. - Ред.), і на послуги постачальника. І якщо ми віднімемо від 1,08 грн усі ці тарифи, то на вартість електроенергії як товару залишається всього лише близько 25 коп/кВт · год.

Тепер про промисловість. За даними ринку "на добу вперед" можна побачити, що протягом останніх п'яти місяців середньодобова ціна лише електроенергії (без урахування тарифів на передачу, диспетчеризацію і так далі - Ред.) становила близько 1,5 грн/кВт-год, а в окремі години вона доходила і до 2 грн/кВт-год.

Якщо порівняти ці цифри, то виходить, що для населення електроенергія, як товар, коштує в шість разів менше, ніж для промисловості.

- Зараз, напевно, одна з найбільш маніпулятивних тем на ринку - імпорт електроенергії з Росії та Білорусі. Багато учасників ринку скаржаться: мовляв, імпорт підриває економіку ринку. І ви почали максимально його обмежувати...

- (перебиває) Давайте відразу зазначимо: імпорт із Росії був можливий з самого початку роботи нової моделі ринку, тобто, з 1 липня 2019 року. Як і імпорт, так і експорт у будь-якому іншому напрямку.

Єдине - цю електроенергію можна було продавати тільки на ринку "на добу вперед" і на балансуючому ринку. Таке обмеження закон "Про ринок електроенергії" передбачає для імпорту з країн, які не є членами Енергетичного співтовариства. Саме під цю категорію потрапляють Росія і Білорусь.

Так звана "правка Геруса" нічого не змінила глобально. Вона лише дозволила продавати імпорт із Росії і Білорусі ще на одному сегменті - ринку двосторонніх договорів, що полегшило роботу імпортерів, у яких з'явилася можливість укладати довгострокові контракти на поставки з цих країн.

З точки зору закону, нічого протиправного в імпорті електроенергії з Росії немає, оскільки наше законодавство не містить ніяких заборон на цей рахунок.

У нас є право обмежувати імпортні поставки електроенергії. Але робити це дуже швидко (віддавати команду про обмеження вже через годину. - Ред.) ми можемо лише в разі аварійного ремонту міждержавної лінії електропередачі. Якщо такої ситуації немає, обмежити графік імпорту з Росії та Білорусі можна не раніше, ніж за два дні до часу фактичної поставки. У випадку з країнами Євросоюзу - за один день.

Рішення обмежувати імпорт із Росії ми прийняли 5 листопада, в день, коли із-за значного зниження обсягів споживання в системі нам довелося обмежувати не тільки блоки теплових електростанцій у великій кількості, але і вперше - генерацію на ВЕС. Тоді ми узгодили перше обмеження на день 7 листопада. І у виробників електроенергії, і в імпортерів ці дії викликали велике обурення, оскільки їм треба виконувати контракти на поставки. Однак усі дії Укренерго були спрямовані на те, щоб забезпечити операційну безпеку енергосистеми, що згідно із законом є найвищим пріоритетом діяльності системного оператора.

Ми завжди прогнозуємо споживання наперед, щоб знати, якими будуть його обсяги, й, відповідно, чи буде у нас необхідність обмежувати імпорт електроенергії в найближчі дні.

- Якщо зараз на ринку складається така ситуація, коли і виробники, й імпортери потрапляють під обмеження, що буде, коли об'єднана енергетична система України об'єднається з європейською?

- Скажу вам, як громадянин України, а не як керівник Укренерго. Зараз європейські виробники можуть продавати нам електроенергію дешевше, ніж українські. В такому випадку, чому український споживач повинен обов'язково купувати електроенергію дорожче, ніж європейський? Чому така небагата країна, як Україна, повинна платити більше за товар, який ми не вміємо робити?

Єдиний правильний вихід для українського бізнесу в такій ситуації - змінюватися.

Перетин із Росії та Білорусі здатен покрити максимум 15% зимового попиту в Україні. Сукупний перетин із Європи після синхронізації і відкриття можливості для європейського імпорту за межі "острова Бурштинської ТЕС" зможе покрити зі старту всього лише 10% загальноукраїнського споживання. При цьому глобально навіть 2-3% обсяг імпорту впливає на ціну на електроенергію. Але це точно не знищить українську промисловість.

 Про феномен "зеленої" генерації в Україні і маржу "зеленого тарифу"


- Давайте поговоримо про "зелену" енергетику. За прогнозами Мінекоенерго, вже зараз дефіцит ДП "Гарантований покупець" досягає 400 млн грн на купівлю електроенергії у поновлюваних джерел генерації. І вже зараз невелика частка "зелених" створює небаланси на ринку, хоча в наступному році на ринку з'явиться ще 5 ГВт установлених потужностей. Ви вже обмежували їх роботу в минулому місяці. Як у цих умовах буде працювати ринок у наступному році?

- По-перше, небаланси створює не частка, а генерація. Це дві різні проблеми. Обмеження, про які ви говорите, відбулися 5 листопада і склали вони 300 000 кВт-год. Зовсім інша проблема нас чекає вже в наступному році. Вона не пов'язана з "Гарантованим покупцем" або грошима, це проблема технічного характеру.

Зараз у нас встановлена ​​потужність "зеленої" генерації - 5000 МВт. З них 3000 МВт - сонця, і 2000 МВт - вітру. І ось взимку, коли сонце світить мало, сонячні електростанції видадуть потужність близько 500 МВт, а вітрові - близько 1200 МВт. Разом 1700 МВт або трохи більше. А попит, тобто фактичне споживання електроенергії, навіть у незвично теплий, але зимовий день - близько 20 000 МВт. При такому споживанні ВДЕ можуть покрити не більше 10% попиту, і тому в холодну пору року не створюють особливих проблем для балансування енергосистеми.

Але давайте розглянемо умовний вихідний день теплого травня, коли обсяг споживання електроенергії буде значно меншим, ніж узимку, а генерація ВЕС і СЕС - навпаки, більшою. Вранці теплої травневої суботи або неділі, коли більшість людей спить і не користується електроприладами ні вдома, ні в офісах, споживана потужність складе лише близько 13 000 МВт, з яких 5000 МВт зможуть покрити СЕС і ВЕС. Додайте до них шість енергоблоків Енергоатому, на які приходиться 6000 МВт і 2000 МВт Укргідроенерго. Разом отримуємо всі 13 000 МВт споживання.

Але через дві години всі прокинуться, споживання збільшиться на 2000 МВт і потрібно буде терміново видати в мережу цю потужність за допомогою теплової генерації. А ТЕС, перебуваючи в холодному резерві (тобто виключеними), не зможуть із нуля швидко набрати цю потужність. Щоб відразу видати такий обсяг, вони повинні постійно працювати на неповній потужності (перебуваючи в гарячому резерві) - близько 2,5 МВт, для яких місця в балансі не залишається. І ось що робити з "зеленими" при такому співвідношенні споживання і генерації - складне питання.

За нашими прогнозами, в наступному році буде 8350 МВт "зелених" потужностей. Але прийняти в енергосистему ми зможе тільки 7850 МВт. Обмеження, за реалістичними прогнозами, складуть майже 12%. Оптимістичний прогноз - 8%, песимістичний - 15%. Обмеження в 2021 році можуть перевищити 20%. А за це все одно державі потрібно буде платити.

- Поясніть, як взагалі це сталося? Ці ж потужності не без вашого дозволу з'явилися на ринку. "Укренерго" відповідає за баланс. Чому ви не обмежували появу "зелених" на ринку?

- Ми не можемо обмежувати появу нових потужностей ВДЕ. Як тільки в "Укренерго" звертається бажаючий побудувати СЕС або ВЕС, компанія повинна в установлені законом 10 днів видати технічний дозвіл. Коли встановили цю норму, працювало сильне лобі. Ви подивіться, хто зараз найбільший в Україні інвестор у "зелену генерацію" - ДТЕК.

"Зелені" не платять за небаланси, держава придумала їм тариф, що дозволяє скоротити термін окупності до чотирьох років. На всіх етапах затвердження цих законодавчих норм ми зверталися до уряду і парламенту. Результату немає.

- Хочете сказати, що у "зеленій" генерації річна маржа 25%?

- Не менше. Якщо ви берете при цьому кредит, то вона відповідно зростає.

- Повернемося до проблеми з балансуванням енергосистеми. Як, по-вашому, можна виправити ситуацію з "зеленими"?

- Балансуючі потужності. Але я вже насилу розумію, як вирішити цю проблему. До травня 2020-го балансуючі потужності вже неможливо створити. Частково проблему можуть вирішити energy storage (акумуляторна система накопичення електроенергії - Ред.) і регулювання споживання (demand response). Але повністю це проблему не вирішить.

Ми писали попередньому уряду про те, що потрібні балансуючі потужності, потрібно запустити конкурси на їх будівництво. Інвестор же не довіряє Україні і не приходить зі $100 млн, щоб побудувати високоманеврену електростанцію без гарантії, що потім системний оператор купить у неї послуги з балансування енергосистеми. Мінекоенерго тільки в липні затвердило процедуру конкурсу на будівництво нових генеруючих потужностей. З нашої точки зору вона несе корупційні ризики, але біда навіть не в цьому. Крім неї потрібен ще механізм проведення аукціону, а потім - запуск аукціонного комітету. Все жахливо бюрократизовано, щоб "чужий НЕ проліз". Щоб у нашій енергетиці так і залишилися держава й олігархи.

В нашій енергетиці залишилися держава й олігархи. Інтерв'ю з главою Укренерго

Всеволод Ковальчук (фото: прес-служба Укренерго)

- Нещодавно Мінекоенерго розробило законопроект, який передбачає добровільну реструктуризацію "зеленого" тарифу. Депутати розробили ще один подібний законопроект. Що ви про них думаєте?

- Я вважаю, що це запізнілий, але правильний крок. Законопроектом міністерства може бути досягнута короткострокова мета - заощадити 6,4 млрд грн зараз, але виплачувати тариф на п'ять років довше за 20 млрд грн. Мені здається, що тут вигода більше для інвестора, ніж для держави.

З іншого боку, державі буде вигідніше, якщо інвестори підуть на "зелені" аукціони. Потрібно не дати проектам з pre PPA (попередній договір з "Гарантованим покупцем" про продаж електроенергії за "зеленим" тарифом - Ред.) піти на реструктуризацію, їх треба відправити на "зелені" аукціони. Договір pre PPA вже підписали станції сумарною потужністю 5500 МВт. Це вже більше, ніж зараз у нас побудовано.

І у них вже є право отримати тариф: за сонце - 11 євроцентів, а за вітер - десь 9 євроцентів. При тому, що аукціонний тариф буде мінімум у півтора рази меншим. І від цих аукціонів буде більший економічний ефект, ніж від багатомісячних воєн із девелоперами.

Краще було б, якби спочатку продискутували обмеження дії pre PPA, запустили аукціони, і тільки потім домовлялися про реструктуризацію.

- Чому?

- Тому що це добровільна реструктуризація. Все одно в 2020 році продовжуватимуться дискусії і робота з банками і при найбільш оптимістичному сценарії, добре, якщо хтось у 2021 році піде на добровільну реструктуризацію.

Було б більш ефективним розробити більш жорсткий законопроект, який стосувався б договорів pre PPA, показуючи ринку: ось аукціони, ви не втратите свої проекти. Адже чому інвестори бояться припинення дії pre PPA? Тому що аукціонів немає. А вони повинні були запуститися в цьому році. Але тепер уже - не раніше квітня 2020 року.

І якщо з березня припинити дію pre PPA - а це до перших аукціонів - то, виходить, гроші інвесторів витрачені в нікуди. А якби цей законопроект був прийнятий у вересні, то до лютого вже провели б перші аукціони. Тоді й ідея припинення pre PPA в березні виглядала б логічно.

Про можливу відставку, приватизацію Укренерго й новий позов проти міністерства Оржеля

- Зовсім недавно міністр енергетики Олексій Оржель заявив про можливу вашу відставку. Як ви це прокоментуєте?

- Я думаю, що це прекрасно прокоментувала прес-служба міністерства. Акціонер Укренерго - Міністерство фінансів. А Мінфін мене не просив звільнитися. Мене може звільнити тільки наглядова рада. Це не в компетенції Кабміну.

- Цікавий збіг. Через місяць ви подали позов проти Мінекоенерго через неузгодженість інвестиційної пограмми.

- Це далеко не перший випадок подачі позову проти цього відомства (в 2018 році Укренерго подало позов проти тодішнього міністра енергетики Ігоря Насалика, який відмовлявся узгоджувати платіжні документи за міжнародними проектами держкомпанії, - Ред.) Просто в цей раз ми вирішили заявити про це публічно.

Вибачте, але якщо влада не виконує свої функції, то держпідприємство має право захищати свої інтереси. Я вважаю, що демонстративне неузгодження інвестиційної програми системного оператора - ляпас європейській спільноті в цілому.

Бездіяльність міністерства нам загрожує тим, що ми з 1 січня не зможемо інвестувати в проекти з будівництва і модернізації об'єктів. І всі наші проекти затримаються до затвердження інвестиційної програми.

Узгодження інвестпрограми системного оператора не може відбуватися через полісімейкера, яким для нас є Мінекоенерго. Це відомство управляє великими генеруючими компаніями, відповідно виникає конфлікт інтересів, коли воно має прямий вплив на системного оператора. У цьому випадку може виникнути ризик того, що системному оператору почнуть диктувати, що будувати і як розвивати мережу, керуючись не зовсім чесними мотивами. При попередньому міністрі енергетики були прецеденти, коли на мене намагалися вплинути таким чином. І не один раз. Але я це подолав.

- Ви про Ігоря Насалика зараз говорите?

- Обійдемося без прізвищ.

В нашій енергетиці залишилися держава й олігархи. Інтерв'ю з главою Укренерго

Всеволод Ковальчук (фото: прес-служба Укренерго)

- У вересні в офісі Укренерго проходили обшуки. Ви з іншими топ-менеджерами давали свідчення на поліграфі. Можете розповісти детальніше  про цю справу?

- Були обшуки в Укренерго. Ви можете почитати новини: в держкомпаніях по країні обшуки проходять приблизно один раз на два дні. Ми насправді не знаємо, як проходять слідчі дії. Це таємниця слідства. Ми знаємо, що два співробітники Укренерго були на допитах - і на цьому все.

Навіщо це потрібно було робити - у мене є свої особисті версії, які я озвучувати не хочу. Не знаю, чи можна це вважати тиском на держкомпанію. Принаймні, ми знаємо, що в тих контрактах, яких цікавили поліцію, порушень немає. І підозр ще нікому не висували.

- Чи варто Укренерго віддавати на приватизацію?

- Я вважаю, що держава дуже поганий менеджер. І тому в найуспішніших держав великих держкомпаній немає: їх або приватизували, або віддали в концесію. Так, є багаті країни з держпідприємствами в енергетиці - Норвегія та Південна Корея.

Я вважають, що Укренерго потрібно частково приватизувати. Але ні в якому разі не можна продавати повністю - тільки міноритарний пакет акцій. Це потрібно для того, щоб забезпечити розвиток, яке, на жаль, відсутній у держави, і зменшити політичний вплив. Як не крути, у нас демократична країна, і влада періодично змінюється. Це супроводжується спробами впливати тим чи іншим чином на різні держкомпанії.

Тому найкраще, якщо держкомпанія буде публічною. А це означає, що мінімум 10% її акцій має бути приватизовано. Ідеальним міноритарним власному Укренерго я бачив би інших системних операторів-членів ENTSO-E.

- Стільки держкомпанія може коштувати?

- Активи нашої компанії коштують більше 65 млрд грн. Це те, чим ми володіємо, і те, чим ми маємо право управляти.

Читайте матеріал російською: В нашей энергетике остались государство и олигархи. Интервью с главой Укрэнерго