RU

Таємниця народження бізнес-імперії Ахметова. Що ми дізналися з фільму про вбивство Щербаня

04.12.2020, 12:11
Таємниця народження бізнес-імперії Ахметова. Що ми дізналися з фільму про вбивство Щербаня - Фото
Картина: Hromadske

Hromadske опублікувало фільм-розслідування, в якому син Євгена Щербаня з'ясовує, як і завдяки кому зникла імперія батька після вбивства в 1996-му

3 грудня Hromadske опублікувало фільм про життя, вбивство і спадок найбагатшої людини України 90-х Євгена Щербаня. Головний герой фільму – його старший син Євген Щербань. Автори фільму журналісти Максим Камєнєв і Олександр Кохан.

З 2013 року Євген Щербань проводить власне розслідування. Він розібрався, як і яким чином зник спадок батька – його частка в корпорації Індустріальний союз Донбасу (ІСД).

LIGA.net  уважно подивилася годинний фільм і публікує їх нього головне.

КОНТЕКСТ: Євген Щербань – український бізнесмен і народний депутат другого скликання Верховної Ради. Він був акціонером більше 150 компаній в Україні, серед найбільших – Індустріальний союз Донбасу (ІСД), Атон, Гефест, Фінансист.

3 листопада 1996 року Щербаня розстріляли кілери в аеропорту Донецька, коли він з сім'єю спускався з трапа чартерного літака, повертаючись з Москви, з ювілею співака Йосипа Кобзона. Жертвами також стали дружина Щербаня Надія, бортмеханік, авіатехнік і інспектор митниці.

Організатором вбивства Генпрокуратура в 2004 році назвала експрем'єра Павла Лазаренка. Той заперечував причетність.

У 2013 році фігурантом справи про вбивство Щербаня стала  Юлія Тимошенко. Слідство тоді стверджувало, що вона – один із замовників вбивства конкурента разом з Лазаренком. Але всі звинувачення з Тимошенко згодом зняли.

Створення Індустріального союзу Донбасу

Корпорація Індустріальний союз Донбасу була створена в середині дев'яностих років. Серед ідеологів створення був Євген Щербань-старший, який на той момент вже був народним депутатом і хотів об'єднати в одну структуру енергетичні, металургійні та машинобудівні підприємства Донбасу. Компанія поставляла сировину, електроенергію і газ на підприємства і займалося збутом їх продукції.

Депутатство не заважало бізнесу. Щоб обійти законодавчі обмеження, Щербань або члени сім'ї вважалися власниками, але управляли його компаніями наймані менеджери. Таким управлінцем в ІСД став Сергій Тарута (на слуханні у справі про вбивство Щербаня в 2013 році Тарута розповідав, що у Щербаня в Азовінтексі, який безпосередньо володів його часткою в ІСД, було 80 або 85%, у нього – решта пакету. – Ред.).

Серед засновників ІСД також були компанії Олександра Момота (убитий в 2016 році. – Ред.) і  Ріната Ахметова.

Як Рінат Ахметов став бізнес-партнером Щербаня

У 1991 році ресторан Щербаня "Ретро" розстріляли невідомі з автоматів, розповідає один із перших бізнес-партнерів Щербаня-старшого Юрій Дедух (в 1995 виїхав з України). Вони зайнялися пошуком захисту.

Так серед їхніх партнерів виявився тандем Ахатя Брагіна та Ріната Ахметова. Дедух стверджує, що Брагін і Ахметов стали відповідати за лікеро-горілчаний бізнес Щербаня і Дедуха, постачати алкоголь з України в Росію і забезпечувати захист бізнесу. "Але це була не "криша", а партнерство", – запевняє Дедух.

Коли Брагіна підірвали в 1995 році на стадіоні Шахтар, залишився тільки Ахметов. Він справляв на Щербаня гарне враження: вважав, що Ахметов "далеко піде", згадує інший колишній бізнес-партнер Щербаня Володимир Шевчук.

Як ІСД заробляла на металі

ІСД, за словами Щербаня-молодшого, в дев'яностих контролювала безліч "промислових програм" в різних галузях, в тому числі в металургії.

Однією з найбільш дохідних була програма "штрипс-труба-газ". Ось приклад: корпорація отримувала газ від дніпропетровської компанії Єдині енергетичні системи України (ЄЕСУ), яка купувала паливо у російського Газпрому й поставляла в Україну.

Отриманий газ ІСД поставляв на металургійні держпідприємства Донецької області, які виробляли продукцію.

За таким принципом, наприклад, Азовсталь виробляла штрипс (заготівля для труб великого діаметра – Ред.), який потім використовував Харцизький трубний завод для виробництва труб. Далі частина труб йшла ЄЕСУ і російському Газпрому як оплата за спожитий газ, інша – продавалася через ІСД за кордон. Тільки на продажі труб, за словами Щербаня, корпорація отримала в 1996 році $60 млн, прибуток від продажу слябів (заготівля для металопрокату. – Ред) – $160 на тонні.

Виручені гроші, відзначається у фільмі, дали можливість ІСД потім приватизувати низку великих металургійних підприємств Донбасу, в тому числі Азовсталь і Харцизький трубний завод. (Зараз обидва підприємства входять до СКМ Ріната Ахметова. – Ред.)

У 1996 році оборот ІСД перевищував $1 млрд

На момент вбивства Щербаня в 1996 року обіг ІСД досягав 2 млрд при курсі гривні 1,76 –  1,8 грн за долар, згадує ексдиректорка ІСД Тамара Дорофєєва. Це –  більше $5 млрд, якщо навести цифри до нинішніх реалій, говорить Щербань.

Виручений прибуток, за його інформацією, Щербань-старший ділив разом з партнерами за квотним принципом. Наприклад, Тарута як виконавчий директор і міноритарний акціонер ІСД нібито отримував всього 2%. Основна частка –  Щербаню і його партнерам.

У ІСД в ті часи не було промислових активів, наводяться у фільмі слова Тарути. "ІСД стала такою [великою] з 2002 року, –  заявив Тарута на одному з форумів. –  До того ІСД була тільки мрією".

Перша зустріч з Ахметовим і "фіктивний борг"

Щербань говорить, що через три місяці після вбивства батька Ахметов на зустрічі в своїй резиденції "Люкс" пред'явив йому і його братові Руслану якийсь "борг". Йшлося про суму, якої нібито бракувало в загальному металургійному бізнесі після смерті їхнього батька. Щербань-молодший каже, що не був готовий до розмови і визнав "борг". Зараз він упевнений: "борг – це фікція". Лист з розрахунками формату А4, який йому пред'явив Ахметов, зберігся у нього з братом.

У рахунок погашення, за словами Щербаня-молодшого, Ахметов отримав від сім'ї бізнесмена телеком-компанію DCC (пізніше реорганізувалася в оператора Life і продана турецькій Turkcell – Ред.) І компанію Гефест (володіла однойменною мережею АЗС, пізніше була перейменована в мережу Паралель). Гефест, як пізніше з'ясувалося, також володів частками Щербаня в інших бізнесах, включаючи опосередковану частку в ІСД, компаніях Азовінтекс, Азовімпекс, Азов-трейд тощо.

"Борг, який нам пред'явили (навіть якщо прийняти його до уваги), був явно меншим того, що було передано нами", – упевнений Щербань.

Як Тарута став акціонером ІСД після смерті Євгена Щербаня-старшого

Сергій Тарута став великим акціонером ІСД незаконно, стверджує Щербань-молодший. Його батько опосередковано володів часткою в ІСД через компанію Гефест. Після смерті Щербаня на установчих зборах Гефеста, зі слів Тарути, було прийнято рішення безоплатно передати 80%-ву частку в ІСД, рішення підписав [ексдиректор Гефеста Віктор] Котельников.

Передача цієї частки незаконна, стверджує Щербань. За його словами, засновником Гефеста була американська компанія Overseas, акціонером якої була покійна дружина Щербаня-старшого Надія. Тому без прийняття спадщини його молодшого зведеного брата-спадкоємця і без його дозволу, ІСД не могла перейти до Тарути законним способом.

Його версію побічно підтвердив чоловік, якого у фільмі називають колишнім директором Гефеста Віктором Котельниковим (зйомка велася зі спини, обличчя в кадрі не показали. – Ред.). Той визнав на одній із зустрічей зі Щербанем-молодшим, що пішов на цей крок під тиском.

За інформацією Щербаня-молодшого, він мінімум двічі разом з братом Русланом обговорював з Тарутою цю історію. У ході однієї із зустрічей, за його словами, бізнесмен нібито натякнув, що передача ІСД Таруті може бути ідеєю Ріната Ахметова.

Суд Кобзона на $1 млрд, який не відбувся

Щербань-молодший каже, що в 2013 році у нього відбулася ще одна розмова з Ахметовим. Він вимагав від Ахметова $1 млрд як частку від бізнесу батька. Той у різкій формі відмовив і запропонував піти в суд. Потім озвучив ще одну пропозицію: знайти людину, яка влаштує обидві сторони і може виступити третейським суддею.

Вибрали Йосипа Кобзона, каже Щербань. Під час вибору виходили з простої логіки: він – спільний знайомий.

Результат виявився несподіваним: через деякий час після пропозиції Кобзон сказав, що не хоче сваритися з олігархом.

Брат Євгена Руслан пізніше також "зайняв нейтральну позицію" і вирішив не брати участі в розслідуванні. Він також відмовився від коментарів для фільму.

Реакція Ахметова

Автори фільму стверджують, що Ахметов відмовився від особистої зустрічі. "Всі активи, що належать Рінату Ахметову і групі СКМ, були придбані законно, сумлінно і без порушення прав будь-яких третіх осіб. Сини Є.А. Щербаня раніше публічно заявляли про відсутність будь-яких претензій до Ріната Ахметова щодо бізнес-активів їх батька", – заявили "Громадському" в пресслужбі компанії СКМ, яка управляє бізнесом Ахметова.

Богдан Заика
Богдан Заика
корреспондент
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини