Ставка Зеленського-Гончарука: НБУ знизить облікову ставку. І це вплине на ваше життя

Ставка Зеленського-Гончарука: НБУ знизить облікову ставку. І це вплине на ваше життя - Фото
Яків Смолій та Олексій Гончарук ( Фото: прес-служба Кабміну)
29.01.2020, 15:09

Нацбанк перетворив облікову ставку з "порожньої" цифри в важливий політичний інструмент. Як за неї бореться Кабмін і що від неї залежить?

Завтра, 30 січня, в Україні відбудеться головна фінансова подія місяця - правління Нацбанку України перегляне облікову ставку. Всі опитані LIGA.net банкіри та аналітики впевнені, що НБУ істотно знизить ставку. Питання, на скільки? Зараз - 13,5%, але ключова ставка буде знижена відразу більш, ніж на 1,5 - 2,5, а, можливо, й більше процентних пункти. І на цей раз цифра дійсно має значення.

Україна ще не знає, як це - жити зі стабільно низькою інфляцією, на яку реально впливає монетарна політика НБУ. А бізнес і населення ще не звикли, що ставки на депозити в гривні можуть бути нижче 10%. Пора звикати - це вже майже реальність.

Як зміниться українська економіка і на що ще вплине облікова ставка вже у 2020-му? LIGA.net розбиралася в інтригах навколо знакового рішення НБУ.

Чому облікова ставка важлива для Гройсмана, Гончарука, Зеленського і Коломойського

Останній раз Нацбанк оголошував про зниження ставки (відразу на 2 п.п. до 13,5%) 13 грудня. В цей день до будівлі регулятора можна було потрапити тільки через чорний вхід. Центральну частину НБУ перекривали співробітники Нікопольського феросплавного заводу Ігоря Коломойського, які протестували проти політики регулятора.

Висока облікова ставка - одна з головних претензій до НБУ останніх років. Її поділяють не тільки соратники Коломойського, а й, наприклад, глава Ради Нацбанку Богдан Данилишин. Свого часу Нацбанк за це критикував екс-прем'єр Володимир Гройсман.

Його "наступник" Олексій Гончарук свій перший спіч в оновленому парламенті частково присвятив цій же проблемі. "Ми хочемо перебувати в постійному діалозі з Нацбанком, щоб вони не були занадто консервативними, щоб вони іноді відпускали кредитну ставку. І ми це будемо робити", - заявляв майбутній прем'єр.

До осені 2019-го, коли в Україні майже повністю оновилася влада, НБУ вже майже два роки тримав ставку в межах 16-18%.

Чому? Офіційна причина - інфляція, яку Нацбанк ще в 2015 році визначив своєю головною метою. Регулятор пояснював високу облікову ставку намірами довести інфляцію в Україні до цільового показника - 5 ± 1%.

Але першопричиною часто були політичні ризики. Наприклад, високою обліковою ставкою НБУ відповідав на дворазове підвищення мінімальної зарплати в кінці 2016-го, реагував на зрив переговорів із МВФ у 2017 і 2018-му та намагався погасити ризики подвійних виборів 2019-го.

ДОВІДКА. Три питання про НБУ, інфляцію та облікову ставку

Як НБУ впливає на інфляцію? Модель заснована на закономірності - чим вище облікова ставка, тим дорожче коштує ресурс у нацвалюті. Це стимулює бізнес і населення накопичувати гроші (наприклад, на депозиті під високий відсоток), а не витрачати їх на споживання. Попит на товари скорочується, інфляція сповільнюється.

Облікова ставка НБУ не опускається нижче 16% із січня 2018 року. До березня 2019-го Нацбанк тримав ставку на 18%, після чого почав цикл пом'якшення політики. Зараз облікова ставка становить 13,5%. Найбільш «м'який» період у політиці НБУ за останні п'ять років - із травня до вересня 2017 року, коли ставка становила 12,5%.

Хто приймає рішення? Облікову ставку визначає правління НБУ (Яків Смолій, Катерина Рожкова, Дмитро Сологуб, Олег Чурій, Сергій Холод, Роман Борисенко), рішення приймають на голосуванні простою більшістю. Якщо голоси розділилися, перевагу отримує рішення, за яке виступив глава НБУ.

Цього року Нацбанк буде 8 разів переглядати облікову ставку. Засідання правління щодо цієї теми традиційно проходять у четвер, рішення оголошують о 14:00 у цей же день. Перед цим (за день або два до правління) ситуацію зі ставками обговорюють на Комітеті з монетарної політики НБУ (входить 10 осіб, включаючи весь топ-менеджмент).

НБУ невиправдано довго тримав ставку високою? І так, і ні. З одного боку, в листопаді 2019 інфляція сповільнилася до 5,3%: при обліковій ставці на той момент у 15,5%, реальна ставка в Україні (облікова - інфляція) становила 10,2%. В інтерв'ю LIGA.net один із головних «монетарщиків» Нацбанку Володимир Лепушинський розповідав, що при стабільній інфляції у 5%, облікова ставка НБУ повинна становити 7% (реальна ставка - 2%).

Разом з тим, облікова ставка з запізненням впливає на інфляцію (в Україні - від 9 місяців). Утримуючи ставку високою, Нацбанк не міг передбачити, що великі інвестиції іноземців в облігації держпозики (ОВДП) стрімко зміцнять гривню, що прискорить уповільнення інфляції майже на рік.

Читайте також: Чим взагалі займається НБУ? 10 сороміцьких питань і простих відповідей

У перші дні січня 2020 року ситуація кардинально змінилася: Держстат зафіксував уповільнення інфляції в 2019 до 4,1% (у 2018 було 9,8%). Це лише трохи вище, ніж нижня межа цільового діапазону НБУ і значно перевершує всі прогнози регулятора, який не сподівався потрапити в таргет раніше кінця 2020 року.

Допомогла міцна гривня, котра за рік несподівано закріпилася до долара майже на 15%. Це вплинуло на ціни на імпортні товари.

З низькою інфляцією інтереси Нацбанку і політиків, які обіцяють дешеву іпотеку і кредити для бізнесу, нарешті збіглися. Але протиріччя все ж залишаються.

З одного боку, тепер у НБУ практично немає можливості зберегти свій традиційний консерватизм (до грудневого зниження на 2 п.п., улюбленим "кроком" НБУ було зниження на 0,5 п.п.). Це непрямо підтвердив і глава Нацбанку Яків Смолій, який заявив, що регулятор може знизити ставку до 8% ще в 2020 році, хоча спочатку це очікувалося не раніше кінця 2021.

З іншого - у багатьох українських фінансистів у пам'яті живий приклад 2017 року, коли Нацбанк за рік опустив ставку до 12,5%, але потім був змушений підвищувати її до 18%.

Чи не повториться історія цього разу?

Чому НБУ різко послабить лещата. П'ять причин

Опитані LIGA.net аналітики налаштовані оптимістично: їхні прогнози сходяться на тому, що Нацбанк істотно знизить ставку, очікування варіюються від 1,5 до 2,5 п.п. Підстави для такого суттєвого зниження є.

По-перше, зниження інфляції до 4,1% - серйозний тренд. Ставку будуть знижувати швидше. У Нацбанку навіть можуть виникнути проблеми з тим, щоб вписатися в цільовий діапазон із нижньої межі, а не з верхньої, як було раніше, відзначає фінансовий аналітик ICU Михайло Демків.

Костянтин Фастовець з Adamant Capital і Олексій Блінов з Альфа-Банку Україна очікують, що за підсумками січня споживча інфляція опуститься нижче 4%. "У найближчі місяці індекс споживчих цін вийде з цільового діапазону НБУ вниз уже в січні, - прогнозує Блінов. - Збереження інфляції в 3% протягом першого півріччя стає цілком відчутною перспективою".

Читайте також: Інфляція знизилася до 4,1%. Що це означає для кожного з нас

У Нацбанку теж бачать таку загрозу: згідно Підсумку дискусії на Комітеті з монетарної політики 12 грудня, одним з аргументів зниження ставки відразу на 2 п.п. був ризик виходу за нижню межу цільового діапазону. При цьому 6 із 10 членів Комітету підтримали більш консервативний варіант зі зниженням на 1,5 п.п.

З урахуванням ризиків надмірного уповільнення інфляції, НБУ може знизити ставку до 8% уже в третьому кварталі 2020 року, допускає Фастовець з Adamant Capital. На думку Блінова з Альфа-Банку Україна, це може статися ще раніше - до кінця першого півріччя.

По-друге, девальвація гривні і паніка через епідемію в Китаї не повинні перешкодити. У вівторок, 28 січня, гривня на міжбанку подешевшала до 24,71 грн/$ - найнижче значення з початку листопада 2019. Девальвація - це завжди мінус з точки зору інфляції, але відкат курсу до 25 грн/$ навряд чи змусить регулятора змінити озвучений Смолієм намір знизити ставку до 8% до кінця цього року, вважає Фастовець з Adamant Capital.

"Зміцнення гривні до 23,5 грн/$ було занадто різким і, можливо, не відповідало реально купівельній спроможності національної валюти в даний момент, - зазначає він. - У своїх прогнозах ми спочатку виходили, що курс повернеться до 25 грн/$".

Читайте також: Інтрига з ОВДП і маневри НБУ: чому долар знову подорожчав. Прогноз курсу до 31 січня.

Ризики виходу міжнародних інвесторів із ринків, що розвиваються поки не підтвердилися: на аукціоні з продажу 7-річних облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП) у гривні у вівторок, попит перевищував пропозицію Мінфіну в 2,5 рази. Основні інвестори в ці папери - іноземці.

По-третє, Гончаруку потрібні дешеві кредити. Після зливу "плівок Гончарука", прем'єр зізнався, що економічний блок Кабміну проводить щотижневі наради з НБУ. Зараз, зокрема, працюють на тим, щоб здешевити іпотеку (таке доручення Зеленський дав Кабміну і Нацбанку ще восени) і запустити держпрограму дешевих кредитів для бізнесу.

"Дійти до 10-11% за іпотекою в цьому році - дуже амбітне, але дуже важливе завдання, - говорив на одному з брифінгів Гончарук. - Ми з Нацбанком над цим працюємо. При інфляції 4% це цілком реалістично".

По-четверте, аналогій із 2017-м мало, але ризики є. Головний серед них - невизначеність із МВФ, але і тут у 2020-му ситуація набагато краща: Україна вже отримала від Фонду SLA (Staff Level Agreement, принципову згоду про кредитування). В іншому подібності мінімальні: негативні ефекти від девальвації гривні і різкого зростання зарплат вичерпалися, загальні макропоказники виглядають сильнішими, ніж у 2017-му, говорить Фастовець з Adamant Capital.

Причина для хвилювання - інфляційні очікування, які залишаються високими: при реальній інфляції близько 4%, оцінка населення на кінець року становить 8,3%, додає головний менеджер із макроекономічного аналізу Райффайзен Банку Аваль Михайло Ребрик.

"Не дивлячись на досить жорсткі умови, інфляцію не вдавалося "охолодити" нижче 8% з липня 2018 до серпня 2019, поки не сталося нетипової для осені значної ревальвації гривні, - пояснює він. - Таким чином, поки складно з упевненістю стверджувати, що ситуація з інфляцією повністю під контролем НБУ".

По-п'яте, ринок може не зрозуміти. Надмірно обережне поводження Нацбанку може збентежити ринок, вважає Блінов з Альфа-Банку Україна. "Зниження меншим темпом, ніж при останньому перегляді, коли ставка була знижена на 2 п.п., може стати сигналом, що підриває довіру до монетарної політики НБУ", - вважає він.

Від депозитів до курсу долара: на що впливає облікова ставка

Разом із рішенням про ставку НБУ в четвер представить оновлений макропрогноз: швидше за все, регулятор поліпшить оцінку інфляції на кінець року і перегляне в бік зниження траєкторію облікової ставки до кінця 2021 року.

Як і на що впливає стабільно низька ставка НБУ? Крім інфляції це депозити, кредити і курс гривні.

Депозити. З початку 2020 року значення гривневого індексу UIRD (показує тренди на ринку депозитів фізосіб) знизився приблизно на 1 п.п. 13,97% річних, розповідає Демків із ICU. "Банки засвоїли, що в 2020 році облікова ставка буде знижуватися і стали пропонувати клієнтам усе менші ставки за депозитами, - пояснює він. - Цей тренд продовжиться, і до кінця 2020 значення індексу UIRD досягне діапазону 11-11,5%".

Читайте також: Останній шанс: гривневі депозити вже дешевше 10%. Що буде зі ставками в 2020? Розбір

Кредити. Українські банки готові до того, щоб нарощувати кредитування юросіб і відповідно знижувати ставки, але їм заважають дві проблеми: як і раніше слабкий захист прав кредиторів (нереформовані суди) і невелика кількість якісних позичальників (кредитувати неякісних не дозволяє НБУ), недавно написала заступник голови НБУ Катерина Рожкова.

Кредити фізособам також навряд чи значно подешевшають зі зниженням облікової ставки на декілька процентних пункти. "У їх собівартості фондування займає незначну частину, - пояснює начальник відділу щодо роботи з інвесторами Банку Кредит Дніпро Андрій Приходько. - Ризики, маркетингові витрати впливають на вартість таких кредитів значно більше".

Курс. Облікова ставка і курс гривні пов'язані через складні закономірності, але зараз головне питання в тому, наскільки Мінфін знизить ставки за ОВДП, які орієнтуються на ставку НБУ. Від цього залежить, як довго іноземні інвестори будуть цікавитися українським держборгом. У минулому році їх гроші зміцнили гривню. У цьому - поки не рятують від девальвації.

Іпотека. 11%, про які говорив Гончарук - це реально? У теорії - так. Щоб здешевити іпотеку до 12-13%, потрібно знизити облікову ставку, як мінімум, до 8-9%, розповідав минулої осені глава НБУ Яків Смолій.

Але не все так просто. "Ключова проблема - непрозорість ринку і його недостатня врегульованість, - вважає Рожкова. - Потенціал іпотеки величезний, але він реалізується лише за умови, що будуть відомі кінцеві бенефіціари забудовників, схеми їх фінансування, а рівень захисту інвесторів підвищиться".

Читайте матеріал російською: Ставка Зеленского-Гончарука: НБУ снизит учетную ставку. И это повлияет на вашу жизнь

Сергей Шевчук
Сергей Шевчук
корреспондент отдела "Финансы"
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини