18.10.2019, 12:48

Справи проти олігархів, зустрічі з Богданом і "священні корови". Інтерв'ю з головою АМКУ

Справи проти олігархів, зустрічі з Богданом і
Юрій Терентьєв (Фото: Андрій Гудзенко/LIGA.net)

Інтерв'ю голови Антимонопольного комітету Юрія Терентьєва

Юрій Терентьєв - один з небагатьох чиновників, які зуміли зберегти посаду після повного перезавантаження влади. Він очолив Антимонопольний комітет в травні 2015 року - в розпал обіцяної Петром Порошенком "деолігархізації". Комітет повинен був стати одним з головних інструментів для досягнення цієї мети.

Вважати її реалізованою можуть лише затяті оптимісти. Наприклад, комітет так і не визнав холдинг ДТЕК Ріната Ахметова монополістом на ринку електроенергії.

Схожу обіцянку зробив і новий президент Володимир Зеленський, оголосивши великому бізнесу, що монополістів в Україні більше не буде. Вийде? Колишні підопічні Терентьєва прямо називають його лояльним до влади: мовляв, під його керівництвом комітет так і залишиться "інструментом" для тиску на олігархів і наступних домовленостей.

Терентьєв всі звинувачення на свою адресу заперечує, стверджуючи, що завжди прагнув "зберегти здоровий баланс".

В інтерв'ю LIGA.net голова АМКУ розповів про свої контакти з Андрієм Богданом, про зміни в роботі держуповноважених комітету і найгучніші справи, які веде відомство.

Про контакти з Офісом президента і "зустрічі" з Коломойським

- На недавньому форумі YES президент Володимир Зеленський заявив, що слово "монополія" має стати архаїзмом. На яких умовах ви залишилися головою Антимонопольного комітету?

- Коли я прийшов в Антимонопольний комітет, моїм завданням було встановлення ефективного відомства. Верховною Радою я був призначений на сім років. І коли Володимир Олександрович Зеленський став президентом, питання про моє звільнення не піднімалося. Також, як і не було ніяких прямих розмов щодо умов моєї роботи.

Основна умова - я повинен робити правильні речі. Тобто АМКУ повинен розслідувати і припиняти порушення, які значимі для української економіки. Позиція президента - не повинно бути "священних корів".

- У попереднього президента (Петра Порошенка - Ред.) Була така ж позиція?

- Я не можу це коментувати. У мене немає підстав говорити про те, що у попереднього президента не було такої ж позиції.

- Не секрет, що всі призначення в 2014-15 роках йшли за політичними та коаліційним квотами. За нашою інформацією, ви йшли за квотою "Народного фронту", а в Україні чиновники на політичних посадах, як правило, змінюються після виборів.

- Не те щоб я був призначений за коаліційними квотами. Моє призначення ініціював Арсеній Яценюк. Але я ж не член політичної партії "Народний Фронт". Працюючи в АМКУ до обрання президентом Володимира Зеленського, я прагнув зберегти здоровий баланс.

У травні 2015 року я прийшов в АМКУ. І що я побачив? Я побачив організацію, яка фактично була без керівника півтора року, хоча виконуючим обов'язки голови комітету тоді був Микола Бараш. Комітет сприймався як не прозорий і не ефективний.

І однією з проблем, яка викликала напруженість у нас в колективі, було те, що формування АМКУ в 2015 році частково мало квотно-політичний характер. І були як залежні люди від різних політичних структур і персоналій, так і незалежні.

- Про кого йдеться?

- Імена називати я не буду. Про це багато написано в інтернеті.

- Тобто, офіс президента не ставив вам якихось чітких завдань, не встановлював KPI і дедлайнів?

- Офіс президента юридично не може ставити завдання Антимонопольному комітету. За статусом АМКУ підконтрольний президенту і підзвітний Верховній Раді. На превелике щастя, моє бажання, бажання президента і бажання Офісу президента, напевно, на 99% збігаються. Я думаю, що президент хоче показати ефективність органів влади, реальну демонополізацію і реальні сильні рішення проти певних компаній, які зловживають своїм монопольним становищем.

- Оновити склад держуповноважених - це ваша пропозиція або пропозиція президента?

- Я особисто з президентом ці питання не обговорював. Коли Зеленський став президентом, у мене були консультації з тоді ще заступником голови офісу президента Олексієм Гончаруком щодо того, якими мають бути пріоритети в роботі АМКУ, як офіс може допомогти і які можуть бути напрямки реформування відомства.

Що стосується кадрових призначень. Я надіслав в офіс президента лист, де були вказані держуповноважені (кандидати на звільнення - Ред.) і пан президент мав право розпорядитися їхньою долею.

- Офіс президента не нав'язував вам "своїх людей"? До складу держуповноважених, наприклад, увійшли колишній член BRDO, який очолював Олексій Гончарук, і дочка університетського викладача Зеленського.

- Кандидатів на посаду держуповноважених мені ніхто не нав'язував. Але уявити собі, що я дістану з рукава нових держуповноважених, а президент їх схвалить - це малоймовірно. Ті люди, які зараз призначені держуповноваженими, влаштовують не тільки мене, а й президента, і прем'єр-міністра.

Закон не говорить про те, що я повинен самостійно знайти кандидатів на посаду в АМКУ. Наприклад, резюме Ірини Копайгори мені дали в адміністрації президента. Я з нею зустрівся, і, провівши з нею інтерв'ю, вирішив  внести її на подання (про призначення на посаду держуповноважених - Ред.).

- У перших рядах серед звільнених держуповноважених виявилася Агія Загребельська, яка дуже довго і затято вас критикувала. Це особиста вендета?

- Я вважаю, що Антимонопольний комітет потрібен суспільству, а не для самореклами, і реалізації своїх амбіцій з якихось, м'яко кажучи, сумнівних історій. І не для того, щоб влаштовувати "бурю в склянці". Не хочу давати особисту оцінку діям Агії Аббасівни. З деякими з них я не згоден. Коли одна позиція підноситися в публічній площині як правильна, а інша - як "голови-корупціонера", я вважаю це обурливо.

- Судячи з нашого інтерв'ю, у вас останнім часом були непрості відносини зі Світланою Панаіотіді, яка раніше працювала в АМКУ, а зараз - в Мінекономрозвитку, і одна з її сфер впливу - антимонопольна політика. У вас вже були зустрічі? Все нормально?

- Звичайно. Вчора (17 жовтня. - Ред.) Була зустріч. У нас все добре. Є ж різні ситуації, які можуть бути конфліктогенними. Можуть, наприклад, бути різні погляди на деякі організаційні питання.

Юрій Терентьєв (Фото: Андрій Гудзенко/LIGA.net)

- Що плануєте змінювати в роботі АМКУ?

- У вересні 2015 року я прийняв рішення розподілити між держуповноваженими територіальні відділення, певні функції і ринки. І коли в 2016 році вступив в силу новий закон про держслужбу, у нас почався зворотний процес і деякі повноваження у них почали забиратися. Тому в 2017 році і почалася напруженість у колективі, в роботі виник певний негатив. Тому що деякі держуповноважені розглядали це як обмеження їх прав, яких насправді у них не було.

- Чи збережеться далі ринковий розподіл сфер відповідальності між держуповноваженими, який є зараз?

- Ви хочете, щоб був головний з "повітряних кульок", з яким можна б було "вирішувати всі питання щодо повітряних кульок" і знати наперед, який держуповноважений розслідуватиме і розглядати заяви? Я бачу, що минула модель з розподілу ринків між держуповноваженими зіграла позитивну роль в роботі. Але вона має і недоліки. Зараз робота держуповноважених носитиме більш вузько направлений характер на вирішення певної проблеми.

Я проти того, щоб якийсь держуповноважений ставав "супер-директором департаменту" і отримував контроль над окремими напрямками, які у нас в якийсь момент фактично ставали "анклавами", котрі підпорядковуються окремим особам. Держуповноважені повинні і далі займатися певними проблемами ринків, але вони не повинні "кришувати" ці ринки.

- А були такі випадки?

- Я це сказав умовно. Це фігура мови.

- Наші співрозмовники говорять, що раніше ви підтримували зв'язок з Адміністрацією президента через Олексія Філатова. Через кого ви зараз підтримуєте стосунки з Офісом президента?

- Олексій Філатов мій однокурсник. А якщо офісу президента потрібно щось від мене, мені телефонують. Минулого тижня ми обговорювали основні пріоритети роботи відомства, наприклад, спільні завдання, які, як вважає президент, повинні бути реалізовані.

До призначення Олексія Гончарука на посаду прем'єра, я частіше зустрічався з ним. Зараз в основному у мене спілкування з Андрієм Богданом і Юлією Ковалів. Але з нею у мене ще не було офіційних зустрічей - було кілька телефонних розмов.

З Андрієм Богданом я зустрічався кілька разів і розповідав йому про поточну проблематику тих питань, які у нас в роботі: розслідування, законодавчі ініціативи, наприклад, щодо органів оскарження (державних тендерів. - Ред.) та інших речей.

- Богдан намагався вам говорити: кого "розкуркулити", а кого "не чіпати"?

- Ні, вказівки не давалися. Розмови між державними органами - це нормальна практика.

- Після оголошення президента Зеленського про збереження вас на посаді в ЗМІ з'явилася фотографія, на якій ви в ресторані нібито в компанії з Ігорем Коломойським. Ви зустрічалися?

- Це підробка! Це фейк! Якщо ви порівняєте цю фотографію з фото із зустрічі Коломойського із Зеленським, ви побачите, що у "Коломойського" різні зачіски. Я взагалі не зустрічався з Коломойським.



Фото: Інформатор



Фото із зустрічі президента Володимира Зеленського з Ігорем Коломойським 10 вересня (фото: прес-служба президента)

Про монополістів (і не тільки), "Мотор Січ" і "Укрбуд"

- Давайте перейдемо до конкретних справ. Ви відкрили справу проти "ДТЕК Західенерго" Ріната Ахметова, підозрюючи його в створенні дефіциту на деяких сегментах ринку на Бурштинському енергоострові. Аналогічна причина стала приводом для розділення групи "Ostchem" Фірташа. У цьому випадку буде таке ж покарання?

- З "ДТЕК Західенерго" інша ситуація. Є Бурштинський енергоострів і є Об'єднана енергетична система України. В рамках енергоострова весь "ДТЕК Західенерго" - один суб'єкт, там всього одна станція і там нічого ділити.

- Можна розділити ТЕС, які входять в Західенерго.

- Про поділ "ДТЕК Західенерго" в цілому ще говорити рано. В рамках Бурштинського острова ми бачимо створення дефіциту на ринку "на добу вперед". І ми чітко знаємо, що це було - ми бачимо ознаки цього. Друге, ми бачимо, що попит на електроенергію як залишався, так і залишається. Третє - імпорт на енергоострів був обмежений, і це було не без участі групи ДТЕК. На цьому ґрунтується фабула про справу "ДТЕК Західенерго".

- Могли б уточнити, хто був ініціатором розслідування? Комітет або була чиясь заява?

- Це було ініціативне рішення комітету.

- АМКУ міг визнати монополістом холдинг ДТЕК ще в березні 2016 року. Але через "мінування" будівлі засідання перенесли. У ЗМІ публікували навіть проект рішення. Але потім ситуація різко змінилася. Чому так сталося?

- Буквально через тиждень після того, як я був призначений головою АМКУ в червні 2015 року, ми почали комплексно досліджувати ринок енергетики та енергетичного вугілля. Навесні 2016 року ми визнали, що у ДТЕК і "Енергоатома" є ознаки монопольного становища на ринку генерації електроенергії. Однак, що таке монополізм? Це здатність використовувати певне положення на ринку. Якщо за тебе всі рішення приймаються третьою особою, а в цьому випадку - державним регулятором, то говорити про зловживання своїм становищем юридично і економічно неможливо. АМКУ не "малює" комусь рішення.

Якщо хтось робив якісь проміжні проекти рішення - це позиція автора цього документа. Так, у ДТЕК і "Енергоатома" є структурні ознаки монополізму. Але неправильно говорити про те, що у них є монопольне становище і вони їм зловживають в умовах регульованого ринку. Ринок для того й регульований, щоб обмежити економічну свободу його учасників.

- Теоретично зловживання монопольним становищем могло б бути за сприяння Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКУ), яка диктувала правила на ринку?

- АМКУ ж не НАБУ і не прокуратура. Ми не розслідуємо якісь схеми або дії з кримінальним відтінком.

Ми бачили певну непрозорість енергоринку в 2015 році, як з боку учасників, так і з боку НКРЕКУ. Проблема ринку в чому: певна непрозорість ринку на стороні учасників балансувалася непрозорістю регулювання зі сторони НКРЕКУ.

Адже ніхто не знає, яка реальна собівартість вугілля у ДТЕК. Так само ніхто не знає, чому в НКРЕКУ вирішили, що вартість вугілля формується на основі певної формули.

Ми, коли почали розмотувати всі звинувачення НКРЕКУ проти ДТЕК і навпаки, першим нашим питанням було: а де прозорість прийняття рішень на стороні Нацкомісії? Тому одним з перших рекомендацій була розробка коефіцієнта оптово-ринкової ціни на вугілля, яка потім у виконанні НКРЕКУ вилилася в так звану формулу Роттердам+.

- Ви говорите про зловживання "ДТЕК Західенерго" на Бурштинському енергоострові. Грунтуючись на цьому і на тому, що Україна перейшла на нову модель ринку, ви будете знову піднімати питання щодо монополії холдингу ДТЕК?

- Зараз ми бачимо проблематику щодо Бурштину і аналізуємо, чи є схожі порушення в Об'єднаній енергетичній системі України. Поки що рано говорити про що-небудь. У нас є ще одна відкрита справа. Вона стосується узгоджених антиконкурентних дій учасників ринку з Міненерго щодо встановлення штучно завищеної ціни на вугілля на внутрішньому ринку. І тут одним з фігурантів також є група ДТЕК.


Юрій Терентьєв (Фото: Андрій Гудзенко/LIGA.net)

- У справі "Ostchem". Деякі аналітики критикують ваше рішення щодо штрафу і примусового поділу групи, вважаючи його м'яким. По-перше, штраф стосується тільки однієї компанії з групи - НФ Трейдінг. А по-друге, за 2018 рік компанія знизила виручку в дев'ять разів, якби рішення з'явилося роком раніше, вона повинна була б заплатити набагато більше 107 ​​млн.

- Ми почали розслідувати цю справу в 2015 році за заявою Полтавського ГЗК. Розслідування базувалося на різниці внутрішніх цін і на експорті. Але в 2017 році ми проаналізували інформацію, яка була подана (відповідальним держуповноваженим - Ред.), і реальну картинку на ринку. Я вирішив взяти цю справу під особистий контроль. І проаналізувати не просто експорт-імпорт, а всю діяльність групи "Ostchem".

Зазвичай розслідування тривають 1,5-2 роки - потрібно було проаналізувати великий обсяг інформації, і я зі свого боку намагався завершити його якомога швидше. Це перше і прецедентне рішення в українській історії, тому говорити про те, що воно якесь не таке, неправильно. Це прецедент, яким я з професійної точки зору пишаюся. До нас цього ніхто не робив!

- Чому була оштрафована не вся група?

- Відповідачами є вся група і (Дмитро - Ред.) Фірташ. Але рішення було таким з огляду на те, що законодавство не чітко визначає поняття відповідальності групи.

Зараз ми розробили законопроект, який повинен зняти "білі плями". І сказати, що якщо ми залучаємо до відповідальності групу, то учасники групи несуть солідарну відповідальність.

- Що за законопроект, він зареєстрований?

- Ні, ми зараз обговорюємо його з народними депутатами. Він у вигляді пропозицій передавався в Міністерство економіки.

Питання, які включені до законопроектів, стосуються відповідальності групи компаній, надання рішенням АМКУ статусу виконавчого документа, уточнення порядку розрахунку порогів за концентраціями.

- А що означає примусовий поділ "Ostchem"? Як це буде виглядати?

- Примусовий поділ - це зобов'язання здійснити відчуження активів. Але які активи повинні бути продані, ми не вказуємо. Ми приписуємо провести примусовий поділ протягом дев'яти місяців. Тобто вивести зі свого складу якийсь елемент. А кому продавати, як продавати і за скільки - це відповідальність відповідача.

- Представники Group DF вже направляли вам варіант поділу "Ostchem"?

- Ні. Наскільки я знаю, вони не згодні з нашим рішенням, а за законом воно вступає в силу протягом двох місяців. Я припускаю, що вони будуть оскаржувати його в суді. А ми будемо з ними боротися.

- Ще одна гучна історія: нещодавно ви анонсували завершення справи по МХП.

- Відносно МХП у нас зараз розслідуються два епізоди. Перший стосується побудови дистриб'юторської мережі МХП. Холдинг має домінуюче становище на ринку, і ті обмеження, які він нав'язує своїм дистриб'юторам, стають проблемними. МХП в договорах з дистриб'юторами, наприклад, забороняє їм продавати продукцію з одного регіону в інший.

Друге питання більш загальне. Воно пов'язане з підвищенням цін на курятину в 2017 році. Тоді вступили в силу договори про вільну торгівлю з деякими країнами, відкривши для української курятини частину іноземних ринків. Тому частина нашої курятини пішла туди, скоротивши пропозицію всередині країни. На скороченій пропозиції МХП підвищив ціну. Всі ці факти зараз розслідуються на предмет зловживання монопольним становищем.

- Тут можливий той самий результат, що і з "Ostchem"?

- Ні. Будь-яка дія повинні мати сенс. Наше завдання не "вбити" український бізнес, а виявляти "вузькі місця" в економіці, які перешкоджають її розвитку. У випадку з групою "Ostchem" концентрація власності виробничих майданчиків - це і є "вузьке місце".

Українська хімія і українська курятина - два різних бізнеса. Учасників на ринку курятини набагато більше, ніж на ринку виробництва азотних добрив. Якщо по "азоту" у нас є "Ostchem", "Дніпроазот" і, загалом, все (державний ОПЗ кілька років практично не працює. - Ред.), то у випадку з МХП, - я не можу говорити, що там є перспектива подібних санкцій.


Юрій Терентьєв (Фото: Андрій Гудзенко/LIGA.net)

- Є кілька секторів в економіці, де помітна концентрація виробництва в одних руках. Феросплави - два заводи у групи "Приват". Металургія - майже вся у "Метінвесту". Ви не бачите там "вузьких місць"?

- Монопольне становище буває не в країні, а на ринку. Ринок - це товарні межі, географічні та часові. І те, що в Україні, наприклад, є один завод, і він належить одній людині, ще не говорить про те, що він монополіст. Тому що географічний ринок може бути набагато ширшим, ніж одна Україна, і товар може легко потрапляти з-за кордону.

У випадку з феросплавами я вам зараз не скажу. Ми поки не вели розслідувань щодо зловживань монопольним становищем на цьому ринку. У випадку з металургією ... Ми уважно вивчаємо цей ринок. У нас є старі ще справи з 2011-го року. Вони побудовані на тому, що "Метінвест" і "Арселор Міттал" Кривий Ріг іноді робили вище ціни для українського ринку, ніж на експорт. Але чи є це зловживання монопольним становищем? Тоді географічні межі ринку були значно ширші, і за станом на 2013 рік, наприклад, в Україні могла продаватися металургійна продукція з Росії, Туреччини та Румунії. За останній час вводилися торгові захисні заходи, які вплинули на можливість доступу іноземних суб'єктів на український ринок. Зараз на ринку дуопольний стан і ризик кваліфікації поведінки суб'єктів як "порушення" зростає.

- У вас є ще дві справи щодо облгазу Фірташа. Як просуваються розслідування?

- Чудово просуваються. Перше розслідування - це питання донарахувань за газ. Наша позиція - це неправомірні дії. Відповідачами тут є самі облгази і газозбути. Я думаю, що скоро ми надамо відповідачам попередній висновок.

Ще одна справа - за концентрацією облгазів. Ми вивчаємо, як сформована група (РГК - Ред.). Проблема в тому, що за Кіпром складно побачити кінцевого бенефіціара. Офіційно облгази Фірташа [йому] не належать - там громадянка Кіпру. Концентрація здійснена шістьма офшорками. А залучати офшор до відповідальності за концентрацію - це нерозумно. Одне з наших нововведень - відсіяти все зайве і притягати до відповідальності реального бенефіціара. Але поки що Фірташ ще не легалізований як бенефіціар. Зараз ми збираємо докази.

- Ще одна гучна справа - продаж "Мотор Січі". Кому зараз належить компанія?

- За інформацією з публічних джерел, ми бачимо, що з 2016 року її акціями володіють кілька компаній з Панамо-Віргінських островів. Їх номінальні власники - громадяни Китаю. Контрольний пакет акцій "Мотор Січ" за документами належить не (президенту компанії В'ячеславу - Ред.) Богуслаєву, а китайцям.

- Укроборонпром і китайська "Skyrizon" подали заяву про концентрацію. Держконцерн стане співвласником компанії?

- Зараз ми розглядаємо два питання щодо "Мотор Січі". Чи був продаж в 2016 році компанії без дозволу АМКУ? Тому що якщо він був - учасники угоди, а саме покупець - повинен бути притягнутий до відповідальності.

Друге питання - це нова концентрація між Укроборонпромом і групою "Skyrizon". Ми вивчаємо це питання: чи не порушує це монопольне законодавство, і хто буде реальним бенефіціаром? Адже, згідно із законом, не розуміючи, хто буде володіти компанією, ми маємо право відхилити заяву. Хто знає, може за, умовно кажучи, "Skyrizon", "Xinwei" і Вань Дзинь (мажоритарний власник "Skyrizon", за даними СБУ. - Ред.) стоїть хтось один, а вони - номінальні власники. Тому це справа для нас, можна сказати, певний виклик з точки зору збору доказів.

При цьому нова концентрація не знімає відповідальності за концентрацію без дозволу в 2016 році.

- Як ви збираєте ці докази?

- Всі головні докази по справі ми збираємо з іноземних юрисдикцій. Ми зараз намагаємося збирати докази в рамках міжнародного співробітництва. Джерела для встановлення істини можуть бути різні.

- Ви зараз говорите про Сполучені Штати Америки?

- Так.



- Ще цікава ситуація навколо купівлі НВО Фрунзе і частки в Харьківобленерго. У релізі АМКУ зазначено, що можлива концентрація, де є особи Російської Федерації.

- Там зрозуміла історія. Там судовий процес в Лондоні між (бізнесменом Костянтином - Ред.) Григоришиним та іншою особою, й інша особа виграла суд, і тепер йому повинні перейти активи Григоришина. Зокрема, це НВО Фрунзе і міноритарні пакети в "Харківобленерго". Ми зараз це питання вивчаємо.

- Інша особа це Володимир Лук'яненко молодший - син багаторічного директора заводу?

- Так.

- А що там вивчати? Був один завод і два власника, а тепер буде один власник. Плюс в одному з обленерго пакет міноритаріїв перейде у власність іншої людини.

- Ми повинні бачити, який ще бізнес є у цього покупця. У нього ж є участь в інших бізнесах, з іншими власниками. І всю цю картинку необхідно проаналізувати.

- А російське громадянство за законом не є перешкодою для угоди?

- Ні, якщо покупець не підпадає під санкції. Наш список санкцій не завжди є системним. Буває, що в списку санкцій є фізична особа, але немає юридичної особи. І, на жаль, немає органу в Україні, який міг би дати на цей рахунок однозначного роз'яснення. Тому що є питання: а чи потрапляє весь бізнес фізичної особи під санкції, якщо він під санкціями?

- За що останнім часом АМКУ так не злюбив групу компаній "Укрбуд"?

- Корпорація "Укрбуд" була оштрафована за змову компаній, що входять до неї, на торгах. Дуже багато таких рішень виноситься протягом року. Ми бачили резонансні тендери, провели розслідування, в ході яких виявили грубі дії, і винесли рішення.

- Дивний збіг. Після штрафів і інших справ (Максим - Ред.) Микитась оголосив про продаж "Укрбуду". Чи не надходив до вас запит на купівлю компанії?

- Звернення на концентрацію до нас не надходило, але після повідомлень в ЗМІ ми направили відповідні запити в "Укрбуд" і потенційним покупцям, які вказувалися в пресі. Поки відповідей нам не надійшло. Ми поки не знаємо, що там придбано.

Читайте російською: Дела против олигархов, встречи с Богданом и “священные коровы”. Интервью с главой АМКУ

 


руководитель деловой редакции

корреспондент
Підписуйтесь на аккаунт LIGA.net в Twitter, Facebook, Інстаграм: в одній стрічці - все, що варто знати про політику, економіку, бізнес і фінанси.
Отправить:
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.