Реформа для олігархів. Обленерго отримали RAB-тариф. Що це і як він відіб'ється на цінах?

27.08.2020, 13:45
Реформа для олігархів. Обленерго отримали RAB-тариф. Що це і як він відіб'ється на цінах? - Фото
Фото: пресс-служба Донбассэнерго

Нацкомісія з регулювання енергетики та комунальних послуг затвердила RAB-тариф для Обленерго. Кому це вигідно?

Що сталося

26 серпня Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) затвердила так званий RAB-тариф. Він буде діяти для всіх операторів системи розподілу електроенергії (обленерго) країни, починаючи з 2021 року.

Фактично регулятор змінив модель регулювання в сфері електроенергетики.

Що це означає? Простими словами, він прив'язав прибутковість обленерго не тільки до тарифу, а й до вартості її активів.

Відповідно до проектів постанов НКРЕКП, до 2024 року операторам ліній електропередач встановили окремі норми доходу для "старої" і "нової" бази активів. Ці норми увійдуть до тарифу обленерго і будуть виплачуватися за рахунок споживачів.

Прибутковість "старої" бази (побудованої до введення RAB-тарифу) складе 3% від її вартості, прибутковість "нової" (побудованої після введення RAB-тарифу) - 16,74%.

Що таке RAB-тариф?

Стимулююча ставка або RAB-тариф (Regulatory Asset Base, регульована база інвестиційного капіталу) - поширений метод тарифоутворення, який дозволяє розвивати і модернізувати інфраструктуру.

У Європі з початку 2000-х RAB-тариф застосовують до всіх інфраструктурних компаній, включно з водоканалами, операторами газотранспортних мереж і операторами електропередач. По суті, він прив'язує їхню прибутковість до вартості активів.

Як це працює?

Компанія, яка експлуатує мережі і інвестує в їхній розвиток, отримує в своєму тарифі додаткову надбавку. Тариф формує її прибуток і грошовий запас для наступних вкладень. Так компанія зацікавлена ​​в своєму розвитку: чим більше вона побудує і модернізує, тим вищий дохід.

В результаті у виграші залишаються всі. Інвестор швидше поверне свої вкладення і отримає гарантований прибуток, споживач - якісні послуги, а держава - оновлену інфраструктуру.

Навіщо взагалі потрібен RAB-тариф?

На сьогодні енергетичні мережі України зношені на 80%. За даними Асоціації операторів розподільчих електромереж, вони будувалися 30-40 років тому, з кожним роком їхній стан погіршується. Зношеність і недофінансування вже сьогодні позначаються на якості постачання електроенергії.

Згідно з даними Нацкомісії з регулювання енергетики, в 2019 році українські споживачі перебували без електрики 683 хвилини. Це найгірший показник у Європі. Він в 4,5 рази перевищує встановлену українським регулятором річну норму для міста (150 хвилин) і в 2,3 рази - для сільської місцевості (300 хвилин).

У європейському індексі SAIDI (індекс частоти відключення електроенергії) найближчий сусід України - Румунія. Її результат майже вдвічі кращий - 361 хвилина протягом року. У країнах-лідерах європейського рейтингу - Данії та Німеччині - електропостачання відсутнє всього 12 хвилин за рік.

У зношеної інфраструктури є ще один недолік. За даними НКРЕКП, у 2019 році через поганий стан електромереж при транспортуванні "загубилося" більше 10,3% річного виробництва. Це на 0,5% більше, ніж роком раніше.

Найбільші втрати регулятор зафіксував у мережах компаній Донецькі електромережі, Луганське енергетичне об'єднання і в трьох обленерго - в Тернопільській, Вінницькій та Запорізькій областях.

Щорічно, за різними оцінками, в електромережах країни "втрачається" електроенергії на 20 млрд грн. Ця сума в підсумку лягає на плечі кожного споживача, так як технологічні втрати в мережі закладені до тарифу обленерго.

Як обленерго заробляють зараз?

Основний заробіток обленерго формується з його тарифу за принципом "витрати плюс" і виплат за "підключення" до електромереж області.

До тарифу оператора ліній електропередач включені всі його витрати (зарплати, паливо тощо), включаючи амортизацію активів і покриття технологічних втрат електроенергії в мережі. Значення "плюс" - це додатковий дохід розміром 3% рентабельності. З 2021 року його замінить ставка RAB-тарифу на "старі" і "нові" активи.

Стара модель регулювання фактично не стимулювала обленерго модернізувати власні мережі. Згідно з підрахунками НКРЕКП, минулого року "обли" вклали в розвиток бізнесу 4,9 млрд грн. Але лише 14,4% від цієї суми пішло на оновлення і розширення інфраструктури.

RAB-регулювання має принципово змінити підхід до стимулювання обленерго. Половину виручених грошей від старої бази компанії повинні будуть щорічно реінвестувати в електромережі. Щороку регулятор буде ставити перед обленерго завдання із скорочення SAIDI і втрат електроенергії в мережах. І чим активніше компанії будуть скорочувати технологічні втрати електроенергії, тим більше грошей із тарифу зможуть собі залишити.

Головна мета Нацкомісії - максимально знизити показники SAIDI і втрат в електромережах. Наприклад, для міста за 13 років тривалість перерви в постачанні електроенергії повинна скоротитися до 150 хвилин, а для сільської місцевості - до 300.

Якщо обленерго не виконуватиме умови НКРЕКП, його можуть оштрафувати або позбавити RAB-тарифу на наступний регуляторний період.

Що буде з цінами на електроенергію?

Сьогодні населення платить за електроенергію за спеціальною формулою: перші 100 кВт на місяць коштують 90 копійок (з ПДВ), а наступні - 1,68 грн за кВт. Бізнес купує електроенергію за ціною ринку, яка формується на основі попиту і пропозиції. Наприклад, за перші 20 днів серпня середня ціна електроенергії на "ринку на добу вперед" (один із сегментів енергоринку) становила 1,28 грн за кВт. З урахуванням всіх тарифів, маржі постачальника і ПДВ - це близько 2,4 грн за кВт.

Ціна на електроенергію для домогосподарств не змінювалася з 2017 року, однак наступний рік обіцяє все виправити. По-перше, Нацкомісія може скасувати з 2021 року "пільгові" 100 кВт за 90 копійок, а по-друге - введення RAB-тарифу автоматично підвищить тариф на розподіл електроенергії. Через це зросте кінцева ціна на електрику - як для бізнесу, так і для населення.

За підрахунками голови аналітичного відділу Concorde Capital Олександра Паращія, без урахування інфляції та інших витрат, через RAB-регулювання тарифи обленерго наступного року зростуть на 14-15%.

Чого хотіли обленерго?

Ідея ввести RAB-тариф далеко не нова навіть для України. Наприклад, в українській газовій сфері RAB-тариф застосовується з 2016 року. До 2015-го щось схоже на стимулюючий принцип діяло і для окремих обленерго - такі умови були узгоджені під час їхньої приватизації, розповідав в інтерв'ю LIGA.net керуючий директор компанії ICU Макар Пасенюк.

Повноцінно почати впроваджувати RAB-тариф на ринку розподілу електроенергії регулятор обіцяв як мінімум двічі - в 2013 і 2016 роках. Але кожного разу все зривалося.

Знову до ідеї RAB-регулювання Нацкомісія повернулася на початку 2020 року. У квітні регулятор представив новий варіант RAB-тарифу. Її модель, за своєю формою, кардинально не відрізнялася від представлених раніше: НКРЕКП запропонувала розділити ставки прибутковості обленерго на дві групи - "стару" і "нову". На "стару" спочатку пропонувався 1% прибутковості, на "нову" - 15%, але після чотиримісячних консультацій із бізнесом і чиновниками, їхню прибутковість підняли до 3% і 16,74% відповідно.

Запропоновану модель підтримали не всі. Головними опонентами стали не тільки самі обленерго, а й Міністерство енергетики, Європейська бізнес-асоціація та ряд народних депутатів. Їхній загальний аргумент: стимулююча ставка не повинна бути роздільною, інакше у компаній нібито не буде грошей на модернізацію інфраструктури.

За їхньою логікою, щоб побудувати нові активи і отримувати 16,74% прибутку в тарифі - обленерго повинно буде взяти кредит у банку під високий відсоток. І тоді компанія нібито залишиться без прибутку, виплативши за відсотками за рахунок всієї своєї ставки на "нову" базу.

Натомість опоненти запропонували альтернативу: регулятор повинен об'єднати прибуткові ставки і прив'язати їх до вартості кредитів для бізнесу (WAAC). Станом на 21 серпня, за даними НБУ, ставка для бізнесу за довгостроковими кредитами - 12,9%.

Цю ідею в НКРЕКП не підтримали. Своє рішення регулятор мотивував несправедливою переоцінкою обленерго в 2016 році. Тоді через зміну методології оцінки активів у Фонді держмайна, вартість багатьох обленерго виявилася завищеною.

Наприклад, в 2019 році група ДТЕК Ріната Ахметова викупила у групи VS Energy мажоритарний пакет акцій Київобленерго і Одесаобленерго. Сума угоди, за інформацією голови комітету Верховної Ради з енергетики Андрія Геруса, $250 млн: $180 млн за 94% акцій Київобленерго і $70 млн за 68% Одесаобленерго.

При цьому, за даними БізнесЦензора, в 2016 році ФДМ оцінив Київобленерго за своєю методологією в майже 13 млрд грн ($524 млн за курсом долара на той момент).

Хто отримає гроші?

В Україні налічується понад три десятки операторів ЛЕП. Умовно їхніх інвесторів можна розділити на три групи.

Перша і найбільша група - так звані олігархи. Їм підконтрольні більше 20 обленерго у всій країні. Їхні імена відомі кожному: Рінат Ахметов, Ігор Коломойський, Костянтин Григоришин, брати Ігор і Григорій Суркіси. Серед великих учасників ринку також група VS Energy, яку ЗМІ пов'язують із російськими бізнесменами Олександром Бабаковим, Євгеном Гінером, Михайлом Воєводіним і Сергієм Шаповаловим.

На сьогодні найбільшим власником обленерго є група ДТЕК Ріната Ахметова. Їй належить сім "облів". За даними народного депутата Геруса, ДТЕК контролює понад 35% електромереж країни. Групі, зокрема, підконтрольні Київські, Донецькі і Дніпровські електромережі, ДТЕК Високовольтні мережі, ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля, а також Київобленерго і Одесаобленерго. Також у ДТЕК є міноритарний пакет у Хмельницькобленерго.

Другий за кількістю власник обленерго - Фонд держмайна. Йому належить шість обленерго. Ймовірно, так буде недовго. Як розповів глава ФДМУ Дмитро Сенниченко в інтерв'ю ЕП, Фонд планує почати продавати свої "обли" після впровадження RAB-тарифу.

Трійку лідерів замикає російська бізнес-група VS Energy. Ще рік тому, до того як продала ДТЕК Київобленерго і Одесаобленерго, вона була найбільшим власником обленерго в країні. Зараз їй вже належить тільки п'ять "облів": Рівнеобленерго, Херсонобленерго, Кіровоградобленерго, Житомиробленерго, Чернівціобленерго.

Читайте російською: Реформа для олигархов. Облэнерго получили RAB-тариф. Что это и как он отразится на ценах?

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини