Київ подавився транспортною проблемою. Її треба проковтнути, - Головний архітектор Києва

Київ подавився транспортною проблемою. Її треба проковтнути, - Головний архітектор Києва - Фото
Головний архітектор Києва Олександр Свистунов, фото: прес-служба Департаменту архітектури
26.02.2020, 11:23

Все, що ви хотіли запитати у головного архітектора столиці Олександра Свистунова - у великому інтерв'ю Liga.net

Головний архітектор Києва Олександр Свистунов - людина непублічна. Інтерв'ю дає рідко. Функція Департаменту архітектури та містобудування, який очолює Свистунов, загалом зводиться до видачі містобудівних умов і обмежень - вимоги до проектування. За його словами, повноважень контролювати їхнє виконання у нього немає. Тим не менш, зводити роль головного архітектора столиці до "великої печатки" не варто. Саме Свистунов координує і керує розробленням і реалізацією головного проекту міста - нового Генплану.

Скільки отримує головний архітектор столиці, що думає про прихід Максима Бахматова, чому Київ постійно потрапляє в гучні скандали, коли влада втратила контроль над забудовою, про новий Генплан, закон "Про столицю", київських вікінгів і нічні зустрічі з Кличком. Про це і багато чого іншого Олександр Свистунов розповів у великому інтерв'ю LIGA.net.

Зарплата, ризик звільнення і заміна Спасибко-Бахматов

- Інтерв'ю з міністрами прийнято починати з питання про зарплати і графік роботи. Поширимо це правило і на чиновників. Міністри отримують від 15 000 до 30 000 грн. Яку зарплату отримує головний архітектор столиці?

- Моя зарплата близько 10 000 грн. Графік роботи опишу коротким анекдотом – "якщо працювати не по 8 годин, а по 10 – станеш великим начальником, і будеш працювати по 16 годин". Я завжди дуже багато працював, адже професія творча.

- Залишається місце творчості?

- Не уявляєте, в якому обсязі (креслить на аркуші А4 перспективу будинку. - Ред.). На жаль, величезну частину часу займає бюрократія – така робота чиновника. 90% спілкування з людьми присвячені новим забудовам. Кияни звертаються з проханням - роз'яснювати, що будується біля їхнього будинку. Пояснюю на пальцях, малюю на папері вулицю, їхній будинок, майбутню забудову. Доводилося особисто творчо включатися до бюджетних об'єктів: вхідна група парку Наталка, і велотрек, вхідна група Київського зоопарку.

- Ми ще поговоримо про вашу творчість. Давайте ненадовго повернемося до зарплати. У 2018-му Віталій Кличко встановив вам стимулюючі надбавки за інтенсивність праці (70% від окладу) та за виконання особливо важливої роботи (20% від окладу). В 2019-му надбавку за особливо важливу роботу вже в розмірі 70%. Про яку особливо важливу роботу йде мова?

- Забезпечення документообігу, велика частина роботи полягає у прийнятті тих чи інших рішень. До початку роботи я об'їжджаю "проблемні об'єкти", щодо яких буду проводити діалоги, і щодо яких потрібно прийняти рішення. Часто у вихідні дні на це йде 90% часу.

- Це швидше, інтенсивність роботи? А особливо важлива?

- Особливо важлива робота... (відповідає після хвилинної паузи). Це детальний план території, Генеральний план, вони вимагають дуже великого обсягу знань, аналізу. Це підготовка до містобудівних рад.

- Але вони ж дуже рідко проходять.

- Так, звичайно, рідко. Я розумію ваше запитання - за що вам платять ще 70%?

- Так.

- Від мене залежить прийняття рішень - сьогохвилинних і на колінах. Були періоди, коли я працював у кабінеті по 16 годин. Але ж це нікому не розкажеш, нікому не цікаво.

Сьогодні Департамент архітектури виконує функцію замовника містобудівної документації, який стежить за проведенням всіх процедур і термінів. На жаль, ми практично не розглядаємо фінальні проекти забудовників. І, незважаючи на обмежені функції, - з мене питають.

До відкриття в Києві велотреку, Володимирської гірки, скляного мосту - мені доводилося багато і часто малювати і правити ці проекти, приймати швидкі рішення.

На цій посаді ти практично не ростеш творчо. Ростеш як управлінець, як співавтор одного великого проекту.

І ім'я цього проекту - не Генеральний план, це і урна, і лавочки і доріжка в парку. А за це ніхто не вдячний, усі тільки незадоволені.

- Здається, кияни погано вас знають. Розкажіть, які проекти в Києві належать вам? Що ви проектували до КМДА?

- Мені пощастило з вчителями. В університеті мені викладав Єжов Валентин Іванович, колишній головний архітектор Києва. Будучи студентом, я працював у майстерні Бабушкіна Сергія В'ячеславовича – тоді діючого головного архітектора міста. Всі вони допомагали у моєму становленні.

Перший об'єкт, до якого я доторкнувся, - це готель "Театральний" (зараз бізнес-центр "Леонардо".- Ред.). Розвиток Рибальського острову – моя дипломна робота 1999 року. Потім займався проектуванням готелів "Прем'єр Палац" (колишній готель "Україна"), "Інтерконтиненталь", "Палац Харків".

Створював проекти житлових, оздоровчих, меморіальних комплексів, заводів, торгових центрів.

Зараз цей досвід допомагає лавірувати між адміністрацією, бізнесом і архітекторами.

- Ви один із архітекторів п'ятизіркового готелю InterContinental Леоніда Юрушева, в його компанії довго працював колишній заступник Кличка Олександр Спасибко. Власне, він вас і запросив на роботу? Давно знайомі зі Спасибком? Познайомив, як розумію, Юрушев?

- Так, з Олександром Спасибком я познайомився під час роботи над InterContinental. Я був головним архітектором проекту, а він - директором компанії від замовника. Спілкувалися суто щодо об'єкту. У 2016-му Спасибко запропонував мені взяти участь у конкурсі на посаду головного архітектора. Мені було цікаво зайти на іншу сторону барикад.

- Олександра Спасибка вже звільнили?

- Здається, звільнений, так.

- Чи підтримуєте зв'язок із ним? Де він? Чим займається?

- Вітав його на день народження. Він людина самодостатня, потужна. Може, якимось бізнесом займається. Не знаю.

- Як вам здається, чому Віталій Кличко звільнив свого зама Спасибка? Всупереч проханню мера, він спочатку відмовлявся писати заяву.

- Не знаю, запитайте краще у Віталія Кличка.

- На рішення мера могли вплинути акції протесту з перекриттям вул. Хрещатик у березні, які тривали близько тижня, і ряд депутатів Київради, які вимагали відставки Спасибка?

- Не знаю, не хочу обговорювати плітки. Я готовий говорити про себе.

- Добре, тоді давайте про вас. Вони ж (активісти і депутати Київміськради) просили звільнити головного архітектора Свистунова. По-перше, за масову видачу забудовникам МУО (Містобудівні умови і обмеження), які суперечать Генплану. По-друге, за узгодження Детальних планів територій (ДПТ), які легалізували незаконні забудови. Є ризик, що ви будете наступним на звільнення?

- Це не ризик, це життя. Я тут рівно стільки, скільки потрібен місту, керівнику.

Якби я був слабким чоловіком, втік би з Департаменту ще чотири роки тому, повернувся б до проектування.

Безумовно, в структурі КМДА є заступники мера, які курирують кожен свій напрямок. На той момент нашим профільним заступником був Спасибко.

Що стосується МУО - ми не маємо права не видавати їх, якщо всі подані документи відповідають законодавству.

- Ми поговоримо про МУО і містобудівні ради. Дозвольте перерахувати деякі претензії на вашу адресу. У вересні 2017-го колишній зам Кличка Геннадій Пліс заявляв, що Свистунов "зовсім відбився від рук" і просив вашого звільнення. У 2017-му Київрада визнала незаконними три ДПТ, затверджених вами, і звернулася до поліції з проханням розслідувати вашу роботу. У грудні 2018-го депутати Київради запідозрили вас і Олександра Спасибка в підробці документів для легалізації скандальних проектів ДПТ на Оболоні і Позняках.
Чому ви так часто потрапляєте до скандалів?

- Коли ти стоїш на місці, нічого не робиш - тебе і не критикують. Коли місто в глухому куті, треба брати відповідальність і працювати над його розвитком.

Я не є розробником детальних планів території, хоча дуже добре на цьому розуміюся. Депутати Київради доручили мені (Департаменту архітектури. Ред.) виступити замовником і замовляти ДПТ. Це єдиний документ, передбачений за законом, для вирішення містобудівних, інфраструктурних проблем - нестача шкіл, садочків, соціального забезпечення, проблем доріг.

У 2017 році я дуже просив Київміськраду дати мені можливість розробляти ДПТ у всьому місті (КО "Інститут Генерального плану". - Ред.). Але мені відмовили.

Хто затверджує детальний план території? Депутати Київради. І вони можуть, мінімум, двічі згорнути документ і повернути на доопрацювання.

- Яке у вас враження про Максима Бахматова?

- Я не пліткар, нікого не обговорюю. Зрозумійте мене, давати оцінку керівництву я не можу.

- Він не керівник, а радник. Знайшли вже спільну мову? Спрацюєтеся?

- Безумовно, спрацювалися. Є фідбек - чують мене, чую я. Не було негативного прецеденту з Максимом. Загалом, я з усіма підтримую хороші стосунки, тому що вважаю себе професіоналом, можу будь-які теми щодо архітектури роз'яснити на пальцях, намалювати для наочності.

- Ви дипломат.

- Я не ангажований ні політично, ні олігархічно. Це дозволяє бути самим собою з будь-якою людиною.

Хто винен у хаотичній забудові і зустрічі в ЖМ "Патріотика на Осокорках"

- Перед тим, як прийти до вас, я провела опитування серед колег - яке питання вони б поставили головному архітектору столиці. І вгадайте, що їх найбільше цікавить?

- Якщо ми виключимо Генплан – у них ще залишаться питання? (сміється)

- Зрозуміло.

- Швидше за все, їх цікавить Генплан Києва, коли він буде прийнятий, на якій він стадії. Наскільки вплине на так звану хаотичну забудову. Що має статися, щоб зникли об'єкти, які викликають суспільний резонанс.

- Тепло. Питання звучало так. З якої причини Київ вже багато років хаотично забудовується? І хто це зупинить?

- У хаотичної забудови немає чіткого визначення. Будь-який новий об'єкт можна віднести до хаотичної забудови. У радянський період працювали потужні інститути, які займалися плануванням міста, створювали в Києві нові мікрорайони, намивали Осокорки, Позняки. Коли є комплексний підхід, тоді вирішується питання більшості проблемних точок.

Ми сьогодні знаходимося на іншому етапі розвитку - деякі ідеї та рішення, закладені і прийняті в чинному Генплані, не були до кінця реалізовані.

- А якби я вас попросила лаконічніше і по суті?

- Добре. Все впирається в закони. З 2011 року в Україні був прийнятий закон "Про регулювання містобудівної діяльності", через що містобудівні ради, на яких розглядалися проекти забудовників, стали обов'язковими. Головний архітектор та Департамент архітектури стали, м'яко кажучи, безпорадні. Департамент перестав бачити ініціативи та етапи розвитку міста - грубо кажучи, яким буде обличчя Києва.

Забудовники і архітектори отримують у нас вихідні дані на проектування - МУО (Містобудівні умови і обмеження). Наступного разу ми бачимо і чуємо про них, коли ламаються паркани, йдуть протести, блокується робота в Департаменті.

- Тобто влада втратила контроль в 2011-му, коли скасувала містобудівні ради?

- Так. Але я б не називав це контролем. Контроль - у тих органів, які можуть виїхати на будівництво, вимагати дозвільні документи. Ми просили хоча б показати киянам і місту, що мають намір будувати забудовники.

Але суспільство змінюється. Незважаючи на те, що містобудівна рада сьогодні необов'язкова, забудовники просять їх організувати для розгляду об'єктів. Тобто зібрати містобудівну раду ми можемо виключно на прохання самих забудовників.

- Як часто звертаються? Хто?

- На жаль, нечасто. Зверталися забудовники гастроному, вони розуміли ризик маніпуляції з боку громадськості, тому вийшли на містобудівну раду. Показали свої матеріали, наміри. Але, тим не менш, були спекулятивні повідомлення, мовляв "будують 9-поверховий будинок".

Ми розглядали проекти готелю на Андріївському узвозі, ЖК "Патріотика", ТЦ на Возз'єднанні, другу чергу меморіалу Голодомору.

- Маєте на увазі "Патріотику на Осокорках"? Місто попросило?

- Так, місто дуже сильно попросило.

- До чого прийшли?

Сьогодні місту не можна створювати новий мікрорайон, а "Патріотика на Осокорках" за своїми масштабами і планом - це новий мікрорайон

- Панельні домобудівництва на 25 поверхів – це чистий бізнес, а не комфортне житлове середовище. Але у нас залишилося не так багато земель, щоб так ними розпоряджатися.

- КМДА розірвав договір із "Патріотикою на Осокорках" (Банк "Аркада") щодо оренди землі. Ви проводили містобудівну раду до цього?

- Коли протести отримали суспільний резонанс, до переговорів приєднався мер міста. Ми провели зустріч із забудовниками, погодилися, що потрібне більш комфортне середовище. Для обговорення вони вийшли на міськраду, де отримали експертну думку профільних архітекторів. Після цього ми їх не бачили. Чекаємо, коли звернуться наступного разу.

- Початок будь-якому будівництву в Києві дають МУО, які видає ваш Департамент. На підставі цих МУО столичний ДАБІ видає забудовникам дозволи на будівництва. Чи є причини, за якими ви відмовляєте видавати МУО?

- Щоб вийти на будівельний майданчик, треба пройти безліч інстанцій і отримати безліч документів, МУО – всього лише один із них, і він надає лише право на проектування. Тобто, покласти всі знання архітектора цього майданчика на папір.

Є три причини відмови видавати МУО, і вони визначені законом. Неповнота поданих документів, подання недостовірних документів та невідповідність містобудівної документації. Пропонувати відсебеньки – хочу жовте, кругле, або дитячий садок – я не можу.

- Тобто нелегальні забудови, будинки Войцеховського, отримували МУО?

- Кожен випадок треба розглядати окремо.

Навіщо області приєднуватися до Києва і до чого тут вікінги

- Одна з головних ідей нового Генплану – створення "київської агломерації". Масштабне приєднання територій області до столиці – понад 2,7 млн гектарів землі. У разі агломерації Київ отримає додаткове джерело поповнення міського бюджету. А що отримає область?

- Ви праві, багато взаємин будуються за принципом "заплатив-отримав". Але "київська агломерація" передбачає отримання рівних умов за потребами. Так, взаємодія міста з областю дозволить зменшити міграцію населення.

Потреби - в освіті, їжі, театрі, базарі, метрополітені, дорозі - у всіх однакові. Якщо сьогодні на всіх пунктах в'їзду до міста побудувати великі перехоплюючі Хаби – задовольнити потреби буде легше. Хаби – це не просто паркування, це ТРЦ, тобто нові робочі місця.

Навантаження на місто і область повинно бути збалансоване. Наприклад, сьогодні школи і садки лежать на плечах міста. Нам потрібна спільна стратегія розвитку та балансування потреб.

Потрібно зрозуміти, де встановити школу, де сміттєвий завод, які потужності залишити в місті, які перенести до області.

Всі хочуть жити в столиці, але в той же час виявитися посередині газону гольф-майданчика.

- П'ять населених пунктів офіційно відмовилися увійти до складу Києва. Жителі селища Коцюбинське недавно організовували мітинги під стінами Міністерства розвитку громад і територій. Виходить, це спірні привілеї.

- Вони то хочуть об'єднуватися, то ні. Останні кілька років їхнє ставлення постійно змінювалося. У будь-якому випадку, всі матеріали будуть узгоджуватися з областю.

- За 20 років в Києві планується побудувати 28,6 млн кв м нового житла, що випливає з Генплану. Це в середньому 340 000 квартир. І це в той час, коли територій під забудову в Києві практично не залишилося. За рахунок чого і як це буде відбуватися? Масово забудовувати землі області?

- Не зовсім. Такі цифри дійсно були задекларовані в проекті Генплану, але пропоную зустрітися і обговорити це питання, коли на моєму столі буде доопрацьований проект Генплану.

Будівництво нового житла буде відбуватися з урахуванням реновації старого фонду і промислових територій.

Київ недовантажений населенням - про це говорять містобудівні експерти з Лейпцига, з якими ми консультуємося щодо Генплану.

Але це не можна сприймати буквально. Йдеться про інфраструктуру, перспективне зростання. Одним словом, реновація промислових територій так само допоможе вирішити цю проблему.

- Цього буде достатньо? Тобто області не варто побоюватися масової безладної забудови?

- Я хочу, щоб агломерацію не сприймали як захоплення території. Прийшли вікінги захопили, розграбували, забудували і побігли далі. Ні, це буде тільки взаємодія.

- На якому етапі готовності зараз новий Генплан? Коли його чекати?

- У червні плануємо винести на затвердження. Проект передано до Міністерства культури на розгляд та погодження. Далі "Інститут Генплану" внесе правки, зауваження, і ми почнемо процедуру громадських слухань.

Закон про "Столицю" і ліквідація ДАБІ

- Ви читали законопроект про "Столицю". Яке склалося враження?

- Побіжно. Навіщо витрачати час на те, від чого не залишилося і сліду. Я збився з рахунку, яку редакцію проходить законопроект. Для мене там все абсолютно нове.

- Зараз розробляється два важливих для Києва проекти, які корінним чином вплинуть на життя міста. Це Генплан і закон "Про столицю". І логічно задаватися питанням – а вони взагалі уживаються один з одним? Наприклад, закон "Про столицю" передбачає повернення районних рад. А Генплан – створення "київської агломерації".

- Є стратегія розвитку міста, а є - інструменти архітектора.

Закон "Про столицю" - це ручка. А Генплан - це бачення. І ви абсолютно праві - вони повинні уживатися. Я вважаю, що люди, які пишуть закон "Про столицю" повинні добре розумітися на матеріалі Генплану та стратегії розвитку міста.

Ідеї цього законопроекту потребують глибокого вивчення й переосмислення. Якщо ти міняєш все з ніг на голову, повинен чітко розуміти, як воно буде працювати.

- Тобто комунікації з авторами законопроекту не було.

- Ні. Вони, на жаль, не зверталися, і дуже даремно.

- Відповідно до закону "Про столицю", який пройшов перше читання, архітектор - буде другою людиною в місті після мера в Києві. Не лякає така перспектива?

- Не вітаю одноосібне управління. Зараз у головного архітектора є колегіальний орган, який складається з професіоналів. Від дуже молодих прогресивних архітекторів, які щодня працюють у полі, до сивочолих заслужених академіків, які створювали Позняки, Оболонь, Троєщину. Не можна ні в якому разі віддавати управління в єдині руки. Який би не був головний архітектор – це людина, яка має право на помилку.

Сьогодні помилка головного архітектора коштує дорого - вона впливає на мільйони жителів.

- Кабмін планує ліквідувати ДАБІ в тому вигляді, в якому він зараз існує? Як ви ставитеся до такої ініціативи?

- Хочу побачити цілісну картину. Ми повинні розуміти, між якими органами будуть розподілені функції ДАБІ та де брати нових сертифікованих фахівців. Скрізь, де є болячки - треба про них говорити.

- А болячки все-таки є?

- Ну звичайно. Ми бачимо стільки обурення, опорів, скандалів, зламаних парканів. Значить щось не так.

Трафік і нічні зустрічі з Кличком

- Ви розповідали, що любите їздити нічним Києвом. Вам подобається, як зараз розвивається транспорт у Києві?

- У нічний час - супер. Найбільше розмов на кухні з друзями я веду про транспорт. Це болюча тема для всіх киян. Але за допомогою одного кліка пальців, нічого не відбудеться.

Це великий і комплексний клубок, який ми повинні проковтнути. Ми - це, в першу чергу, суспільство.

- Що ви маєте на увазі - змиритися?

- Ні, важко пройти. Ми сьогодні подавилися проблемою.

- Всі ми щодня втрачаємо в заторах кілька годин. По-моєму, вже довелося проковтнути.

- Правильно. Пріоритет і майбутнє повинні бути за громадським транспортом. Київ - незручне місто для приватного користування автомобілем. Тому дороге паркування в центрі міста - хороший спосіб розвантажити дороги.

Хочеш користуватися преференціями в центрі міста - будь ласка, заплати.

- Які причини заторів у Києві? І як їх вирішити?

- Висновки Світового банку і наша комплексна схема транспорту показує, що транспортна система Києва в кращі часи забезпечує нормальний спокійний трафік. Головна проблема - в божевільному прирості автомобілів, а також недотриманні правил дорожнього руху, особливо правил паркування.

Як це можна вирішити? Це серйозні переходи кільцевої лінії великої окружної навколо Києва, розвиток якої був закладений ще в 2003 році. Допоможе робота річкового трамвая, відкриття перехоплюючих хабів, де можна не тільки зупинити машину, але і пересісти на громадський транспорт. Як я вже говорив, потрібно підняти ціни на паркування, збільшити штрафи за паркування в недозволеному місці.

- "Метро на Троєщину буде в світлому майбутньому", - говорили ви, коли вступили на посаду. Коли настане це майбутнє?

- Від слів не відмовляюся (сміється). Поставив дуже правильний дедлайн.

Департамент замовив розробку комплексної схеми транспорту Києва у Інституту Генплану.

Зараз ми розраховуємо термін, вартість і екологічний ефект проекту метро на Троєщину. Думаю, побачимо роботу цього року.

- Новий Генплан-2040 обіцяє три нових мости через Дніпро, новий аеропорт Рославичі між Обуховом і Васильковом, будівництво смуг для велосипедного транспорту. Хіба вистачить 20 років на це? Метро на Троєщину обіцяють із середини 90-х.

- Кожен документ має свої регламенти на розробку. Такими глобальними речами повинні займатися фахівці. Давайте дочекаємося їхніх результатів, які нам покажуть терміни і вартість проекту.

- У 2020-му в Києві пройдуть вибори мера. До чого готуватися новому меру, до яких проблем столиці?

- Завдання у місті не змінюються з року в рік. Виборчий термін мера - дуже маленький, мало часу на розкачку, поглиблення в проблематику. Думаю, мер повинен бути перфекціоністом. Це якість, яку я ціную у Віталія Кличка.

О 12 годині ночі ми можемо зустрітися в парку через проблеми недороблених стовпів, лавок...

- Де це ви зустрічаєтеся вночі на лавочках?

- Біля пам'ятника Либідь, на Пішохідному мості, на сходах біля пейзажної алеї та Андріївської церкви, на вулиці Леонтовича. Скрізь, де потрібна увага і оперативне реагування, - проходимо ногами і руками.

Читайте російською: Киев подавился транспортной проблемой. Ее надо проглотить, - Главный архитектор Киева

Диана Манучарян
Диана Манучарян
корреспондент LIGA.net
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини