Кафка від Вовка. ПриватБанк майже програв Суркісам $350 млн в Печерському суді. Що далі?

Кафка від Вовка. ПриватБанк майже програв Суркісам $350 млн в Печерському суді. Що далі? - Фото
Брати Суркіси колаж ліга
03.09.2020, 11:40

"Уроки абсурду" від Печерського райсуду або нищівна перемога Суркісів над ПриватБанком? Деталі справи на $350 млн

ПриватБанк. Брати Суркіси. Суддя Вовк. Денис Малюська. Франц Кафка.

У звичайній ситуації ці імена було б неможливо вжити в одному рядку з ім'ям чеського письменника. Але черговий розгляд братів Суркісів проти ПриватБанку виходить за рамки звичайного судового процесу. Все – завдяки Печерському районному суду Києва.

Цю справу вже називають "історичною" і "абсурдною" (звідси – порівняння з Кафкою). Причина – "екзотичні" рішення суду, який 2 вересня на проміжній стадії процесу задовольнив заяву шести британських компаній братів Григорія та Ігоря Суркісів. Таким чином вони майже досягли списання з державного ПриватБанку $350 млн, навіть не вигравши всього розгляду по суті.

Гроші можуть стягнути найближчим часом. Для цього братам-бізнесменам залишилося зробити два кроки. Перший – ще одна проміжна перемога в Печерському суді (можлива вже 3 вересня, суддя – той самий). Другий – дочекатися рішення Мін'юсту. Саме виконавча служба міністерства повинна втілити рішення суду в життя.

Від Мін'юсту багато в чому залежить доля історичної події для української судової системи. Чи відбудеться вона?

VIP-клієнти або шахраї. Рецепт перемоги Суркісів (і тінь Коломойського)

Нижче – коротка історія суду в питаннях і відповідях

Що це за фірми і як вони пов'язані із Суркісами?

У 2012 році у кіпрської філії ПриватБанку з'явилося кілька великих вкладників-юросіб із передмістя Лондона. До кінця 2016 року шість англійських компаній (Camerin Investments, Sunnex Investments, Tamplemon Investments, Berlini Commercial, Lumil Investments, Sofinam Investments, всі – створені в один день, зареєстровані за однією адресою і засновані іншими юрособами з Британських Віргінських островів), накопичили на депозитах в Приваті $250 млн.

За англійської "пропискою" фірм стоять українські бізнесмени – Григорій та Ігор Суркіси. За інформацією джерела LIGA.net серед учасників процесу Суркісів проти ПриватБанку, один із кінцевих бенефіціарів компаній – перша дружина Григорія Суркіса Поліна Ковалик. Також всі шість юросіб фігурують у лондонському позові Ігоря Суркіса до Петра Порошенка.

Наприкінці липня 2020 року американське видання Chicago morning star опублікувало уривок із розслідування детективного агентства Kroll (на замовлення НБУ проводило детальний аудит на предмет шахрайства в ПриватБанку за Коломойського-Боголюбова. У розпорядженні LIGA.net є аналогічний документ, але підтвердити його справжність не вдалося), присвячений депозитам Суркісів на Кіпрі.

У документі стверджується, що зазначені $250 млн – це частина низки кредитів на $360 млн, які ПриватБанк видав пов'язаним компаніям у 2008-2010 роках. Гроші потрапили на кіпрські рахунки Суркісів через складний ланцюг транзакцій. Схожа схема виведення грошей із банку через Кіпр до США описана і в позові американського Мін'юсту до Коломойського і його заокеанських партнерів.

Чому вони судяться з Приватом?

У грудні 2016 року ПриватБанк націоналізувала держава. Суркісів визнали пов'язаними особами з ексвласниками банку Коломойським і Боголюбовим (вони давні бізнес-партнери). Всі їхні особисті гроші, а також кошти з рахунків компаній Суркісів були конвертовані в капітал Привату – в рамках компенсації понад 150 млрд грн, якими держава закрила дірку в банку (так звана процедура bail-in).

До списку "на конфіскацію" потрапили і $250 млн англійських компаній Суркісів. У 2017 році вони подали два однакових позови – на Кіпрі та в Україні (Окружний адмінсуд Києва), намагаючись оскаржити сам bail-in.

Але найцікавішим був третій позов – до Печерського райсуду Києва, де офшори заявили незвичайну для української практики вимогу: змусити ПриватБанк виконувати умови договорів як забезпечення за основним позовом (гарантія, що кошти не пропадуть). За логікою позивачів, це означає, що банк повинен повернути їм гроші разом із відсотками. У 2017-му суд із цим погодився, але не уточнив, як виконувати цю вимогу на практиці.

Що відбувається зараз і як Суркіси перемогли?

З того часу ні український, ні кіпрський суди так і не вирішили, хто має рацію у суперечці між Суркісами і Приватом. До початку 2020 року у справі практично нічого не відбувалося, поки суддя Печерського райсуду Києва В'ячеслав Підпалий на прохання держвиконавця Алли Кравчук (вона діяла за заявою однієї з англійських компаній) не випустив роз'яснення: Приват все ж повинен виконувати умови договорів.

Це як і раніше створювало колізію: банк вважає, що виконав зобов'язання в 2016-му, коли їх конвертували в капітал (чи законно це було – інше питання). Кравчук це не зупинило: вона кілька разів штрафувала банк, а потім передала справу до поліції. Невиконання рішення суду вважається в Україні кримінальним злочином, весь менеджмент банку вже ходив на допити до слідчих.

Переломний момент стався 21 липня. Представники компанії Суркісів знову прийшли до Печерського райсуду із заявою, в якій просили уточнити проміжне рішення суду від 2017 року наступним чином: виконання умов договорів означає фізичне списання $350 млн (основна сума плюс відсотки) з рахунків ПриватБанку.

2 вересня суддя Сергій Вовк (з таким самим прізвищем, що і скандальний Павло Вовк з Окружного адмінсуду) задовольнив вимоги заявників повністю.

Технологія абсурду. Чотири питання до вирішення Печерського суду

У ПриватБанку прямо назвали рішення Вовка неправомірним, прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив про порушення, а міністр юстиції Денис Малюська охарактеризував справу як "абсурдну".

Те, що відбувається в Печерському райсуді дійсно викликає багато запитань.

Питання №1. Суд дозволив стягнути гроші. Так можна?

Не можна.

"Не допускається вживання заходів забезпечення позову, які за змістом тотожні задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті".

Це – пряма цитата зі статті 150 Цивільного процесуального кодексу України, яка описує види забезпечення в цивільному процесі. Таке формулювання робить вимоги компаній Суркісів такими, що суперечать Кодексу.

Але навіть якщо б Печерський суд зараз розглядав справу по суті (а не перебував на проміжній стадії процесу), в Кодексі в принципі немає такого виду забезпечення, як "стягнення коштів із відповідача". Припустимий тільки арешт рахунків або майна.

Питання №2. Чому саме Печерський райсуд?

Грошова форма вимог Суркісів ставить питання: якщо йдеться про стягнення конкретної суми з однієї юрособи на користь іншої, чому слухання справи відбувається в цивільному, а не господарському суді?

У позивачів і самого Печерського райсуду було дві відповіді.

По-перше, спочатку англійці (їх представляє юрист Віктор Борух) прийшли до "печерки" з немайновою вимогою "зобов'язати банк виконувати умови договорів". Тільки коли суд вже прийняв заяву, текст був змінений, вимога стала майновою. Також позивачі збільшили суму претензії на $100 млн і зробили заяву колективною: замість однієї компанії, як було спочатку, заявниками стали всі шість.

По-друге, був ще один привід залишити заяву в цивільному суді навіть не дивлячись на зміну вимог. Серед учасників процесу-юросіб була одна фізособа – ексголова правління ПриватБанку часів націоналізації Олександр Шлапак.

Втім, на процес його не покликали: незважаючи на те, що це пряме порушення, суд вирішив, що повідомляти Шлапаку про його участь у цій справі необов'язково, розповідають співрозмовники LIGA.net серед учасників процесу.

Питання №3. Справа випадково потрапила саме до Вовка?

Окрема історія – як саме заява англійських компаній потрапила до судді Сергія Вовка. ПриватБанк стверджує, що позивачі використовували так зване "віяло", відому схему обходу автоматичної системи розподілу справ серед суддів.

Компанії Суркісів одночасно подали три майже ідентичних заяви, після чого відкликали дві з них – крім тієї, що потрапила до рук Вовка. Під час засідання Великої палати Верховного суду у справі сім'ї Суркісів проти ПриватБанку, з'ясувалося, що їхні юристи діяли схожим чином і в 2017-му, коли подавали позови від імені родини і від належного їй А-Банку.

Питання №4. Чому Приват не зміг домогтися заміни судді?

Через можливі порушення і навіть зловживання з боку судді ПриватБанк звернувся до Національного антикорбюро, яке передало справу до Держбюро розслідувань.

Цьому передувало кілька безрезультатних спроб відводу Вовка. Останнє клопотання про відвід юристи Привату подали на вирішальному засіданні, мотивувавши це тим, що у судді є конфлікт інтересів, оскільки одна зі сторін ініціювала проти нього антикорупційне розслідування.

За інформацією LIGA.net від учасників процесу, цього дня Вовк залишив абсолютно всі клопотання відповідачів без розгляду.

Що буде далі. Кафка від Малюськи, велика дилема для Мін'юсту

"Це перший випадок в історії нашої судової системи, коли суддя зміг без Верховної Ради поміняти норми законів і кодексів, – заявив після засідання юридичний радник ПриватБанку Андрій Пожидаєв. – З таким самим успіхом він міг вирішити, що сонце встає на Заході, а Земля пласка і Ілону Маску нікуди більше літати".

ПриватБанк і Кабмін, як його власник, заявили, що будуть готувати апеляцію на рішення Вовка. Незважаючи на це, компанії Суркісів можуть списати кошти з Привату не чекаючи апеляційного суду, уточнив Пожидаєв.

Для цього потрібні дві речі. Перше – щоб Печерський суд відновив закрите раніше виконавче провадження. Це питання може вирішитися вдень, 3 вересня. Суддя – Сергій Вовк.

Друге – в Міністерстві юстиції повинен знайтися виконавець, який підпише вимогу до НБУ (той уже буде зобов'язаний стягнути гроші з коррахунку ПриватБанку на рахунки англійських компаній).

Це може стати непростим завданням: через кількість можливих порушень під час процесу, виконавцю доведеться брати на себе відповідальність із підписання свідомо неправомірного рішення суду, зазначає один із співрозмовників LIGA.net серед учасників процесу.

"Конституція України говорить, що ніхто не зобов'язаний виконувати незаконні рішення або вказівки, – каже він. – З іншого боку, тоді Мін'юсту потрібно приймати відповідальність за невиконання рішення суду".

Що про це думає Мін'юст? Глава міністерства Денис Малюська особисто був присутній на останньому слуханні, але пішов із суду, коли Вовк перебував у нарадчій кімнаті.

"Дуже незвичайний процес, іноді абсурдний, багато екзотичних рішень судді, деякі вимоги позивачів виходять за рамки здорового глузду, сам розгляд нагадує твори Кафки", – сказав Малюська.

За його словами, Мін'юст підтримує бажання Привату оскаржити рішення. Тим часом голова правління банку Петр Крумханзл заявив, що гроші на виплату Суркісам у Привата є.

"В результаті таких судових рішень, наш внесок у розвиток країни – наші дивіденди до держбюджету – можуть значно скоротитися, – сказав Крумханзл. – У будь-якому випадку ми продовжимо добиватися справедливості як в Україні, так і в зарубіжних юрисдикціях, де верховенство закону понад усе".

Читайте російською: Кафка от Вовка. ПриватБанк почти проиграл Суркисам $350 млн в Печерском суде. Что дальше?

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини