Кадрові маневри Зеленського лякають інвесторів. Під загрозою реформи і допомога МВФ

Кадрові маневри Зеленського лякають інвесторів. Під загрозою реформи і допомога МВФ - Фото
Володимир Зеленський у Верховній Раді (Фото: прес-служба президента)
06.03.2020, 13:45

Відставка Гончарука, Рябошапки і Маркарової насторожує кредиторів України. Зеленському та Шмигалю доведеться переконувати їх, що все в порядку


Розсилка за 5 березня від однієї з відомих британських інвесткомпаній, яку отримують журналісти LIGA.net, була незвично емоційною, як для типової фінансової аналітики.

Текст складався з невеликої новини агентства Bloomberg про настрої західних покупців українських облігацій і короткого коментаря. "В України були найкращі економічні перспективи за останні 30 років, але президент Зеленський обрав інший шлях", – написав автор листа.

Саме такою була перша помітна реакція з боку іноземних кредиторів України на велику кадрову чистку від Володимира Зеленського. Пізніше з'явилися й інші сигнали: ротація топ-чиновників викликає побоювання на Заході: зі зміною уряду Олексія Гончарука і відставкою Генпрокурора Руслана Рябошапки період реформ в Україні закінчився.

Чому так? І до яких ще наслідків можуть призвести кадрові маневри президента?

Купуйте Єгипет, а не Україну. Як Кабмін Шмигаля налякав банкірів

Реакція іноземців на зміну Кабміну була зрозумілою і без жодних емоційних коментарів: у четвер вдень українські єврооблігації з погашенням в 2032 році подешевшали відразу на 3 відсоткових пункти. Це багато. Причина – зовсім не в коронавірусі.

За інформацією співрозмовника LIGA.net в одній із великих українських інвесткомпаній, вдень 5 березня клієнти великих західних фінансових холдингів отримали не дуже позитивні аналітичні записки у зв'язку з відставкою прем'єр-міністра України Олексія Гончарука та призначенням замість нього Дениса Шмигаля.

Один із таких звітів, складений інвестбанком Morgan Stanley (також звучали Citi і Fitch), є у LIGA.net. У ньому докладно описані кадрові перстановки в економічному блоці уряду та потенційні зміни в силовому блоці. Але головне – західні інвестори побоюються, що нова українська влада вирішила змінити курс країни і припинити розпочаті реформи.

Як прибирали Гончарука, Рябошапку і Маркарову

У середу, 4 березня, Верховна Рада відправила у відставку прем'єр-міністра Олексія Гончарука і весь Кабмін. Наступного дня депутати оголосили недовіру Генпрокурору Руслану Рябошапці.

Кабмін Гончарука пропрацював трохи більше шести місяців. Новим прем'єром став екс-міністр громад і територій Денис Шмигаль, кандидатура якого з'явилася в пресі буквально за кілька днів до голосування (до цього обговорювався Сергій Тігіпко, але він відпав через люстрації).

Читайте також: "Улюбленець Зеленського". Новим прем'єром став Денис Шмигаль. Що про нього відомо?

Склад нового уряду збирали безпосередньо в день призначення: багато хто відмовлявся працювати в Кабміні Шмигаля, особливо кандидати на міністерства економічного блоку. Разом із Гончаруком пішли голова Мінфіну Оксана Маркарова (замість неї тепер Ігор Уманський – ще одне знакове призначення), голова Мінекономіки Тимофій Милованов, голова Міненерго Олексій Оржель (їхні позиції вакантні).

Читайте також: Операція "Нові обличчя" або страх за рейтинги. Чому Зеленський прибрав Гончарука

Для відставки Руслана Рябошапки з посади Генпрокурора депутатам президентської фракції Слуга народу довелося (своїх голосів не вистачало) заручитися підтримкою колег з Опозиційної платформи "За життя" і депутатських груп "За майбутнє" та "Довіра".

Офіційна причина відставки Рябошапки – відсутність "посадок", зокрема мова йшла про підозру екс-президенту Петру Порошенку, неофіційна – розслідування шахрайства в ПриватБанку (відставку Рябошапки ініціювали депутати з орбіти екс-власника банку Ігоря Коломойського).

Читайте також: Порошенко, Богдан і знову Коломойський. Чому Зеленський не захистив "100% свого прокурора"

Новим генпрокурором може стати депутат від Слуги народу Сергій Іонушас, екс-директор юридичної фірми Гелон, яка представляла інтереси студії Квартал 95 у судових процесах. Зараз у Раді також обговорюється можлива відставка голови Національного антикорупційного бюро Артема Ситника.

Імена Гончарука, Маркарової, Милованова, Рябошапки і Ситника прямо вказані в звіті Morgan Stanley від 5 березня. У ньому банкіри радять клієнтам скоротити позиції в українських єврооблігаціях через невизначеність з новим урядом. "Ми рекомендуємо продавати облігації Україна-2030 і купувати облігації Єгипет-2031", - йдеться в документі.

Причини такого висновку повністю зав'язані на персоналіях.

  • Morgan Stanley не розуміє, чого очікувати від уряду Дениса Шмигаля. Чи буде його Кабмін продовжувати реформи - головне побоювання банкірів.
  • З Кабміну пішли ключові, на думку Morgan Stanley, реформатори - Оксана Маркарова і Тимофій Милованов.
  • Замість Маркарової міністром фінансів став Ігор Уманський, який раніше публічно висловлював сумніви в необхідності підтримки МВФ для України.
  • Тиск на Ситника і Рябошапку - можлива ознака відкату антикорупційної реформи.

Це не все: короткий виступ Шмигаля у парламенті в день голосування за новий Кабмін, навів Morgan Stanley на кілька тривожних сигналів.

По-перше, Шмигаль заявив, що уряд буде переглядати бюджет на 2020 рік щодо збільшення зарплат і пенсій. Звідки брати на це гроші, якщо з початку року план із доходів невиконаний на 18 млрд грн? Шмигаль пропонує заощадити на зарплатах чиновників і менеджерів держкомпаній. У Morgan Stanley вважають, що це не допоможе: уряду доведеться розширювати дефіцит бюджету, що не сподобається МВФ, або підвищувати податки, що малоймовірно.

Читайте також: 16 миттєвостей Гончарука, або Що корисного встиг зробити звільнений уряд

По-друге, прем'єр сказав, що зміцнення гривні в 2019 році ("плюс" 14,5% до долара) нашкодило промисловості, але не вплинуло на добробут українців. Morgan Stanley бачить у цьому натяк на те, що гривню потрібно девальвувати. "Враховуючи незалежність НБУ, не дуже зрозуміло, якими інструментами збирається користуватися уряд, щоб послабити гривню", – зазначають автори звіту.

Ігор Уманський - головний ризик для МВФ і бюджету

Ім'я нового міністра фінансів Ігоря Уманського не дарма окремим рядком згадується у переліку ризиків, які бачить Morgan Stanley. Від його дій багато в чому буде залежати ключова характеристика уряду Дениса Шмигаля – співробітництво України і МВФ.

Уманський замінив у Мінфіні Оксану Маркарову, яка працювала у міністерстві з часів Наталії Яресько. Джерела LIGA.net у президентській фракції Слуга народу відзначали, що голову Мінфіну вирішили замінити через проблеми з бюджетом і розбіжності з депутатами профільного комітету.

У четвер ввечері новий прем'єр заявив, що його Кабмін продовжить "конструктивну співпрацю з МВФ та іншими кредиторами". Але яким міністром буде Уманський – це питання залишається однією з головних інтриг нового уряду. "Його не можна назвати людиною Тимошенко, але він працював міністром в її уряді (у 2009 – 2010 роках був в.о. голови Мінфіну, замінивши Віктора Пинзеника, – Ред.), – говорить голова аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій. – Все, що пов'язано з Тимошенко для іноземних інвесторів – це страх і жах".

Читайте також: Ігор Уманський – міністр фінансів. Він критикував МВФ, сперечався з Яресько та допомагав Порошенку

До призначення у Кабмін Шмигаля, Уманський часто давав інтерв'ю українським медіа. Один із часто повторюваних ним меседжів – співпраця з МВФ далеко не завжди корисна для України, оскільки змушує нас відкривати ринки в той час, як інші країни переходять до політики протекціонізму.

Також він критикував чинне керівництво НБУ за "руйнівний вплив на економіку" і називав ОВДП (облігації внутрішньої держпозики) "пірамідою, на якій заробляють іноземні банки".

Ймовірно, першим лакмусовим папірцем для Уманського-міністра стане тема перегляду бюджету. У Morgan Stanley вважають, що МВФ захоче побачити (і узгодити) план перегляду, щоб не допустити надмірного розширення бюджетного дефіциту, який поки що становить 2,1% від ВВП або близько 90 млрд грн.

Це означає, що процес переговорів за новою програмою (у грудні 2019 Фонд попередньо погодив для України $5,5 млрд на три роки, але офіційно програма не підтверджена), швидше за все, затягнеться, навіть якщо Україна найближчим часом виконає два інших завдання – прийняття законів про ринок землі і про банківське регулювання (так званий "антиколомойський закон").

Читайте також: ІВК "мінус" ПриватБанк = гроші. МВФ приїхав до України шукати "формулу Коломойського"

Додатковий фактор затримки – дискусії навколо зміни керівництва НБУ та чистка в антикорупційних органах (Рябошапка і Ситник). Співрозмовники LIGA.net із групи учасників переговорів з МВФ з української сторони не виключають, що тепер Фонду знадобиться ще один візит до України з повноцінною місією.

Ймовірно, це відбудеться не раніше травня і вже з новим куратором "українського питання": нинішній керівник місії Рон ван Роден через два місяці покидає свій пост.

В офіційному представництві МВФ в Україні заявили LIGA.net, що не будуть коментувати зміну українського уряду.

Уряд-камікадзе 2.0. Коронавірус, світова криза і МВФ проти Шмигаля

У Шмигаля та Уманського не так багато простору і часу для дискусії про те, чи потрібен Україні МВФ. Епідемія коронавірусу, ризики світової економічної кризи, держборг – Зеленський вирішив поміняти уряд у дуже складний момент для української економіки.

Цього року Мінфіну потрібно погасити або рефінансувати близько $12 млрд за зовнішнім і внутрішнім боргом. Ще $3,6 млрд – сума, якої не вистачає на фінансування видатків бюджету (без урахування анонсованого Шмигалем підвищення зарплат і пенсій).

Де брати гроші? Частину перекривають доходи бюджету, решту Мінфін Маркарової планував позичити. План на рік становить $13,7 млрд: $8,4 млрд на внутрішньому ринку (ОВДП, які Уманський називав "пірамідою"), ще $4,9 млрд – на зовнішньому (єврооблігації, від яких радив відмовитися Morgan Stanley, а також офіційні кредити МВФ, Світового банку і Єврокомісії).

Читайте також: Держбюджет у лютому: криза поки не пройшла. Шість головних інсайтів

На початку лютого один із високопоставлених співрозмовників у Мінфіні розповідав LIGA.net, що міністерство не планує повторювати розміщення єврооблігацій через погану кон'юнктуру ринку. У січні Мінфін залучив €1,25 млрд під рекордно низькі 4,375% – встигли за кілька днів до початку паніки на світових ринках через епідемію коронавірусу.

Замість єврооблігацій міністерство сподівалося залучати борг всередині країни. "На внутрішньому ринку є $1-2 млрд ліквідності, які ми зможемо взяти, якщо буде зовсім погано", – говорив чиновник Мінфіну в лютому.

За оцінками Morgan Stanley, ОВДП здатні принести 69 млрд грн, 53 млрд із них – від іноземних інвесторів. Інвестбанк очікує, що ще $2,2 млрд Україна залучить через євробонди, оскільки потенціал внутрішнього ринку набагато менший, ніж у 2019 році (близько $2 млрд проти $4,2 млрд). Але, враховуючи не тільки коронавірус, але й політичний фактор, тепер навіть із цим можуть виникнути великі проблеми. Чому так?

По-перше, ставки. Український держборг у гривні та без коронавірусу і зміни уряду став поступатися аналогічним активам країн конкурентів (Єгипет, Кенія, Нігерія, Туреччина) через низьку ставку, яка опустилася до 10%, хоча ще рік тому була на рівні 15-18% річних, відзначає головний економіст Dragon Capital Олена Бєлан. "Тепер інвестори звертають увагу на інші фактори, наприклад, наявність вторинного ринку. В Україні його немає", – пояснює вона.

По-друге, коронавірус. "Україна – це все ще периферійний високоризиковий ринок, інвестори відразу ж звертають на неї апетит у разі виникнення глобальних загроз", – говорить начальник аналітичного відділу Альфа-Банку України Олексій Блінов.

З початку лютого міністерство залучило за п'ять аукціонів із гривневих паперів 10,6 млрд грн (ще $200 млн і €200 млн). Для порівняння - у січні залучили 18,6 млрд грн за три аукціони, у грудні – 15,8 млрд грн, $200 млн і €200 млн за чотири аукціони.

Нерезиденти практично не брали участь в останніх аукціонах Мінфіну з розміщення держборгу, додає аналітик Concorde Capital Євгенія Ахтирко. На початку березня їхній портфель навіть скоротився на 2,2 млрд грн, уточнює фінаналітик ICU Михайло Демків. "Але це швидше вплив коронавірусу, ніж зміни уряду", – припускає він.

Читайте також: Світ котиться до кризи через коронавірус? Насправді вже давно докотився

По-третє, Кабмін. Якщо ситуація навколо коронавірусу стабілізується, а Мінфін збільшить ставки, нерезиденти могли б повернутися на ринок в середині року, вважає начальник відділу з роботи з інвесторами Банку Кредит Дніпро Андрій Приходько. Епідемія дійсно не буде тривати вічно, але через зміну уряду інвесторам може знадобитися додатковий час, щоб вивчити політику нового прем'єра і голови Мінфіну, додає Демків із ICU.

По-четверте, МВФ. Минулого року політична невизначеність через подвійні вибори не завадила іноземним інвесторам влити до українського держборгу $4,2 млрд. У 2020-му подібне не повториться, вважає Паращій із Concorde Capital.

"У 2019-му було відразу зрозуміло, що МВФ не дасть нам гроші через вибори, але Україна могла запропонувати інвесторам високі ставки, - каже Паращій. - Тепер фактора ставок у нас немає, тому головний критерій для інвестицій в Україну - програма МВФ . Її чекали приблизно в травні, але тепер, схоже, доведеться почекати ще".

Читайте російською: Кадровые маневры Зеленского пугают инвесторов. Под угрозой реформы и помощь МВФ. Разбор