Кабмін "відключив" енергоблоки АЕС, Енергоатому пропонують майнити біткоїни. Це реально?

07.05.2020, 10:48
Кабмін
Енергоатом

Міністерство енергетики запропонувало Енергоатому майнити криптовалюту. Чи вигорить ідея Буславець?

Міністерство енергетики та захисту навколишнього середовища задумало перетворити держкомпанію Енергоатом на майнера криптовалюти.

За допомогою нових технологій міністерство планує знайти для неї нові ринки збуту, компенсувавши обмеження виробництва на АЕС на користь "зеленої" і теплової генерації.

Що відбувається з Енегоатомом і чи врятує його майнінг крипти?

Енергоатом - найбільша енергетична компанія в Україні. Вона управляє чотирма діючими в країні атомними електростанціями - Запорізькою, Рівненською, Південно-Українською та Хмельницькою АЕС. Сумарно підприємство експлуатує 15 енергоблоків, здатних виробляти більше половини всієї електроенергії у країні. За 2019 рік, згідно з фінансовою звітністю Енергоатому, держкомпанія отримала 53,8 млрд грн доходу і 3,7 млрд грн прибутку.

Криптовалютна перспектива

5 березня стало відомо, що Міністерство енергетики запропонувало Енергоатому створити поблизу однієї зі станцій дата-центр для майнінгу криптовалюти. Копія документу є у розпорядженні LIGA.net.

Спочатку були підозри, що це фейк. Але ні. На своїй сторінці у Facebook Міністерство енергетики пояснило, що майнінг дозволить трансформувати Енергоатом із "пасиву" в "актив".

"Маючи профіцит атомної генерації, один із сучасних інструментів використання надлишкової електроенергії - направлення її на майнінг криптовалюти. Це не тільки дозволяє зберегти гарантовані навантаження на АЕС, але і дасть можливість підприємствам залучити додаткові кошти, тобто відкриває шлях до принципово нової економіки і системи ринку", - відзначили в міністерстві.

Одним із таких рішень, зокрема, може стати створення поруч із Запорізькою АЕС Центру обробки даних (ЦОД), уточнили в Міненерго. Спеціально для цього в Енергоатомі нібито розробили пілотний проект із приєднання дата-центру потужністю 1000 МВт до електромереж.

"Проектом передбачене створення нової інфраструктури видачі потужності ЗАЕС для довгострокового постачання електроенергії для забезпечення потреб ЦОД. У перспективі такі дата-центри можуть бути самоокупними і служити вирішенню завдань [діджиталізації], визначених президентом Володимиром Зеленським", - написали у міністерстві.

Майнінг криптовалют дозволив би Енергоатому розширити ринки збуту, особливо на тлі припинення її атомних енергоблоків і профіциту електроенергії на ринку.

Це в свою чергу може поліпшити фінансовий стан компанії, яка зіткнулася з кризою неплатежів.

Атомна криза. Що відбувається з Енергоатомом?

Перші п'ять місяців 2020 року – не найсприятливіший період для Енергоатому. Відключення енергоблоків – не єдина проблема, з якою зіткнулося державне підприємство з початку року.

"Надходжень з енергоринку вистачає лише на виплати зарплат, податків та обслуговування кредитів. Виробнича програма майже не фінансується, - заявляв 5 травня нещодавно призначений в. о. президента Енергоатому Петро Котін. - Ми фізично не зможемо виробляти електроенергію, якщо будемо тільки накопичувати заборгованість".

Як працює Енергоатом

У липні 2019 року Україна перейшла на нову модель ринку електроенергії. Кабінет міністрів, зокрема, зобов'язав Енергоатом продавати по 57 копійок за кіловат-годину 85% своєї електроенергії держкомпанії Гарантований покупець (Гарпок). Ще 35% своєї електроенергії Гарпоку повинна продавати держкомпанія Укргідроенерго. Це - спецзобов'язання держкомпаній (ПСО).

Отриману електроенергію Гарпок ділить на дві частини. Першу він перепродує за пільговою ціною для потреб населення, а другу - за ринковою для покриття частини витрат на купівлю "зеленого тарифу". Також частину витрат Гарпоку компенсує диспетчер енергоринку Укренерго.

Спецзобов'язання на ринку - основний дохід Енергоатому і ключовий важіль для стримування цін на електроенергію для населення. Решту 15% енергокомпанія може продавати на інших сегментах ринку за ринковою ціною, конкуруючи з іншими виробниками.

З лютого Енергоатом доручення Кабміну не виконує. Через борги Гарантованого покупця компанія скоротила на 25-40% свої обсяги продажів Гарпоку, натомість виставляючи їх на ринку двосторонніх договорів.

За словами Котіна, до 5 травня загальний борг енергоринку перед Енергоатомом досяг 16 млрд грн. 11 млрд грн із них - заборгованість колишнього оператора - держпідприємства Енергоринок. Ще 5 млрд грн - борги Гарантованого покупця та інших учасників ринку за останні 3 місяці.

Фінансові проблеми посилив оновлений у квітні енергетичний баланс на 2020 рік. Антикризовий енергетичний штаб на чолі з прем'єр-міністром Денисом Шмигалем фактично змусив Енергоатом відключати свої енергоблоки на користь більш дорогої - "зеленої" і теплової генерації.

Наприклад, з 5 травня в Україні працюють лише 10 із 15 атомних енергоблоків, зазначено на сайті Енергоатому (чотири перевели у плановий ремонт, один - вивели до резерву). В цілому ж, згідно з графіком експлуатації енергоблоків АЕС, протягом 2020 року на обмежених потужностях буде працювати 9 атомних енергоблоків. Сумарне річне вироблення Енергоатому складе 73,7 млрд кВт-год, говорив Котін. Це на 10 млрд кВт-год менше, ніж за 2019 рік.

Чому "відключають" дешеві енергоблоки АЕС?

Існує дві версії. Перша й офіційна – похибка у законодавстві, яка гарантує "зеленим" електростанціям продаж електроенергії навіть при обмеженні виробництва з боку диспетчера енергоринку Укренерго. Ця норма міститься в законі "Про ринок електроенергії", який прийняла Верховна Рада у квітні 2017 року.

"Якщо ми залишимо атомні блоки і при цьому ще зменшимо виробництво на відновлюваних джерелах енергії, нам довелося б платити і за атомну генерацію, яка надлишкова, і за обмеження поновлюваних джерел", - виправдовувала 5 травня рішення енергетичного штабу в. о. міністра енергетики Ольга Буславець.

Друга версія – конспірологічна. Зниження виробництва на АЕС може бути вигідне олігарху Рінату Ахметову як найбільшому інвестору в "зелену" енергетику і теплову генерацію, написав у телеграмі колишній депутат Сергій Лещенко.

Щоб підтримати Енергоатом, Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект №2386. Він передбачає виділення підприємству майже 12 млрд грн у вигляді облігацій внутрішнього державного боргу (ОВДП) у рахунок погашення боргу ДП Енергоринок, пояснював Цензору Котін.

Отримані гроші, за його словами, підуть на погашення кредитів у банках, де загальний борг підприємства дорівнює сумі ОВДП.

"Схема двоходова: Енергоатом рятує ДТЕК [від дефолту], а держава рятує Енергоатом. Таким чином ДТЕК Ахметова отримує допомогу від держави, але уникає долі ПриватБанку, тобто націоналізації", - вважає Лещенко.

Що буде з іншими боргами? У міністерстві обіцяють вирішити енергетичну кризу за кілька кроків. Серед них, зокрема, перегляд моделі ПСО на ринку електроенергії і зниження так званого "зеленого" тарифу для сонячних та вітроелектростанцій, що може підвищити фінансову стабільність Енергоатому.

Чи вигорить ідея?

Технологічно майнінг криптовалюти в Україні - не проблема, зазначив радник з економіки екс-прем'єра Олексія Гончарука Олексій Мушак. Тим більше, що в Україні вже був досвід майнінгу криптовалюти на Запорізькій АЕС.

"Сучасне обладнання може вмикатися і вимикатися за хвилину. Майнінгом можна згладжувати будь-які коливання споживання і генерації. Саму ферму на 100 МВт при отриманні всіх дозволів можна побудувати за 6-8 місяців. Інвестиції порядку $1 млн на 1 МВт", - написав він у Facebook, коментуючи ідею Мінекоенерго.

Майнінг криптовалюти на електростанціях - не рідкісне явище. Наприклад, у США в березні 2020 року газова електростанція Greenidge Generation встановила у себе близько 700 серверів, які здатні видобувати близько 5,5 біткоїнів на день на $50 000, повідомляє Coindesk. Ще один приклад - в Китаї, де гідроелектростанції в провінції Сичуань співпрацюють з майнінговими компаніями, внаслідок чого регіон став "столицею видобутку біткоїнів", відзначає Aljazeera.

Чи зможе Україна повторити успіх інших країн?

За словами Мушака, в 2014 році Україна вже була світовим лідером майнінгу, отримавши на піку 30% частку ринку. Потім все змінилося. В першу чергу, через дії СБУ.

"[У 2018 році] відбувся доблесний рейд СБУ щодо захисту національної безпеки. Причетних до майнінгу айтішників схопили як учасників фінансування тероризму, - пише Мушак. - Після цього особливого бажання мати справи з державою Україна у просунутих майнерів немає".

За його словами, ідея майнінгу криптовалюти на АЕС озвучувалася ще за часів президентства Петра Порошенка, але "влазити в це ніхто не хотів". Він зазначив, що ідея міністерства запізнилася як мінімум на 3-4 роки - тоді бонуси за обчислювальні операції були не 6,25 біткоїнів за блок, а 12,5.

"Кращі часи для майнінгу позаду. Плюс - повинен бути привабливий тариф [на електроенергію] на рівні $0,02-0,03 за 1 кВт, тому що при $0,04 - велика конкуренція у світі", - додав він.

Читайте російською: Кабмин "отключил" энергоблоки АЭС, Энергоатому предлагают майнить биткоины. Это реально?

Богдан Заика
Богдан Заика
корреспондент
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини