RU

Інфляція повертається. Цього року ціни будуть зростати вдвічі швидше, ніж у 2020-му. Чому?

Інфляція повертається. Цього року ціни будуть зростати вдвічі швидше, ніж у 2020-му. Чому? - Фото
inflation
04.02.2021, 13:48

Темпи зростання цін у 2021 році можуть наблизитися до 10% – такого не було з 2018-го. Що відбувається і чи зможе НБУ впоратися з новою інфляцією

Повернення інфляції – один із головних економічних наслідків коронакризи для України.

За останні кілька років тема зростання цін поступово сходила нанівець: в 2019-му інфляція була 4,1%, минулого року – 5%. Але в 2021 ситуація зміниться. Вже до липня інфляція розженеться до 8% і, можливо, протягом року буде наближатися до позначки 10%, чого не було з 2018-го.

Що це – тимчасовий процес, пов'язаний із відновленням після обвалу минулого року, або новий довгостроковий тренд, з яким оновлений Нацбанк може не впоратися?

Що подорожчало, що буде дорожчати і що трапиться, якщо НБУ не відреагує на це вчасно?

LIGA.net підготувала великий розбір української інфляції.

Чому інфляція – головна цифра для економіки

2020 рік Україна закінчила з інфляцією в 5%. Це більше, ніж у 2019-му (4,1%), але водночас – один із найнижчих показників в українській історії.

Що в цьому примітного? До 2015 року інфляція, або індекс споживчих цін, в Україні виконувала швидше роль "статистики, на яку варто звернути увагу". Вона більше вивчалася постфактум, ніж впливала на прийняття важливих для економіки рішень.

Все змінилося, коли НБУ перейшов до "інфляційного таргетування" – політики, яка ставить на чолі економіки саме інфляцію. Мета – стабілізувати темпи зростання цін близько 5%. Цьому повинні бути підпорядковані всі інші макропоказники, включаючи темпи зростання ВВП і курс долара.

Що таке інфляційне таргетування і навіщо воно потрібне

Інфляційне таргетування – популярна стратегія роботи центробанків, яку з початку 1990-х років обирають все більше розвинених країн, і таких, що розвиваються. У 2015-му НБУ оголосив про плани стабілізувати інфляцію на рівні 5%±1. Тоді вона досягла 43%.

Навіщо таргетувати інфляцію? У теорії, якщо стабілізувати темпи зростання цін, можна розраховувати на стійку ситуацію в економіці. Центральний банк впливає на ціни через кілька каналів: найчастіше згадуються процентна ставка, курс валют, вартість кредитів, ціни на активи і інфляційні очікування.

Спрощено логіка виглядає так: чим вище облікова ставка, тим дорожче коштують кредити в національній валюті і тим вигідніше зберігати гроші (наприклад, на депозитах), а не витрачати або купувати валюту. За п'ять років інфляційного таргетування в Україні НБУ тричі зміг вписатися в показник з інфляції: в 2016-му, 2019-му і 2020-му. Мета на 2021-й – 5%±1.

Реформа дійсно багато змінила в економіці. НБУ став незалежним і більш впливовим – з того часу він встановлює на кожен рік інфляційні цілі, від їхнього виконання залежить розмір облікової ставки Нацбанку. Вона в свою чергу важлива для вартості грошей, а значить, і для економічного зростання і кредитування.

Через постійні ризики для інфляції регулятор часто підвищував ставку або відмовлявся від її швидкого зниження – до березня 2020 вона не опускалася нижче 10%, за що НБУ часто критикували, зокрема політики. Це стало однією з причин відставки колишнього глави НБУ Якова Смолія в липні 2020 року. Після нього Нацбанк очолив ексголова правління Укргазбанку Кирило Шевченко.

Оновлений НБУ не буде відмовлятися від політики інфляційного таргетування, неодноразово заявляв Шевченко. При ньому облікова ставка поки не змінювалася – з червня вона знаходиться на історично низькому рівні – 6%.

Дивний рік. Що було з інфляцією в 2020-му

Один із важливих елементів інфляційного таргетування – прогнози центробанку. НБУ публікує свої очікування майже за всіма основними для економіки параметрами, включаючи облікову ставку. Але в 2020-му не збулося майже нічого з того, що НБУ прогнозував напередодні коронакризи.

Майже весь рік інфляція була несподівано низькою (всього 2,3% у вересні). У жовтневому інфляційному звіті регулятор говорив про можливе прискорення темпів зростання цін до кінця року, проте недооцінив і його – 4,1% проти 5% в реальності.

Що відбувалося з інфляцією в 2020 році? Загальний тренд – збільшення витрат українців на їжу і товари для дому; і скорочення – на одяг і взуття. Ключові причини – дистанційна робота і закриття ресторанів на карантин.

При цьому багато товарів серйозно подорожчали (соняшникова олія – ​​22%, цукор – 48%, яйця – 30%). Також зросли ціни на послуги ЖКГ – 13,4% (ключовий фактор – подорожчання газу на 56,4%).

Комуналка, бензин і цигарки. Що подорожчає в 2021-му

У Нацбанку вже визнали "сплеск інфляції" в 2021 році – утримати її в діапазоні 5%±1 не вдасться.

Планку в 6% темпи зростання цін перевищать вже в лютому, прогнозують опитані LIGA.net економісти. Згідно з прогнозом НБУ, у другій частині року вони стабільно будуть перевищувати 7-8%. Повернути інфляцію до таргету НБУ розраховує тільки в першому півріччі 2022 року.

Ціни будуть зростати, відзначає НБУ в своєму Інфляційному звіті. Ось чому.

Поганий урожай. У 2020 році порівняно погані результати показали майже всі сільгоспкультури. Тренд минулого року продовжиться: борошно, цукор, масло, молоко, м'ясо, яйця дорожчатимуть. До кінця 2021-го, коли в продаж надійдуть товари нового врожаю, ефект "невдалого року" повинен згладитися, вважають у Нацбанку.

Додатковий аргумент на користь інфляції – високі ціни на продовольство на зовнішніх ринках. З одного боку, це хороші новини для українських експортерів і курсу гривні (економіка може очікувати більшого припливу валютної виручки), з іншого – ціни на ці ж групи товарів в Україні також будуть зростати, відзначає глава аналітичного департаменту Adamant Capital Костянтин Фастовець.

Підвищення мінімальної зарплати. З 1 січня 2021 мінімалка становить 6000 грн (+20%), з грудня планується підвищення до 6500. Це вплине на собівартість майже в усіх сферах виробництва, особливо – в секторі послуг, де зарплата становить істотну частину витрат, вказують в Нацбанку.

Комуналка істотно зросла і продовжить дорожчати. Основне збільшення цін на газ вже відбулося, але воно буде чутливим для споживачів і в 2021 році. Помітне зростання очікується в другому кварталі, коли закінчиться термін обмеження цін на газ, встановленого урядом у січні.

Електроенергія подорожчає за рік на 40%. Решта компослуг також зростуть у ціні – насамперед через підвищення мінімальної зарплати, що вплине на загальний зарплатний фонд на підприємствах житлово-комунального господарства.

Бензин і тютюн також будуть дорожчати. Зростання акцизів призведе до подорожчання тютюнових виробів приблизно на 16-17% (темпи збережуться і в наступні роки). Бензин буде дорожчати слідом за нафтою. Прогноз НБУ щодо бензину – зростання за рік на 13%.

"Карантинні" товари подорожчають. Разом із відновленням економіки зростуть ціни на товари і послуги, які були недоступні в 2020 році через карантин. Перш за все, це одяг, взуття, туристичні послуги, розваги, передбачає економістка Центру економічної стратегії Анна Сахно.

Інфляція – тест на незалежність НБУ

Чи варто вважати сплеск інфляції в 2021-му тимчасовим явищем?

Опитані LIGA.net економісти відзначають, що рік буде складним для НБУ: регулятору доведеться знову доводити, що його політика залишається незмінною, оскільки камбек інфляції може бути більш довгостроковим, ніж здається. Якщо Нацбанк не впорається, Україна може знову увійти в зону високого і нестабільного зростання цін.

Аналітики бачать кілька загроз.

Апетити уряду у фінансуванні держбюджету. Ставка, за якою Мінфін зараз привертає держборг через ОВДП 11-12%, вдвічі перевищує облікову ставку НБУ в 6%. Це – прихований потенціал для інфляції на роки вперед, відзначають економісти.

"Якщо держава бере під 12% на чотири роки, значить, вона збирається обслуговувати борг за рахунок якоїсь інфляції, яка в даному рівнянні явно перевищує таргет 4-6%, – говорить начальник аналітичного відділу Альфа-Банку Україна Олексій Блінов. – І чим більше масштаби, тим вона сильніша. А масштаби вражають і запрограмовані мінімум на рік уперед".

Запозичення Мінфіну побічно вже впливають на ціни, оскільки вони стимулюють банки користуватися кредитними лініями НБУ (довгострокове рефінансування, яке регулятор видає під облікову ставку в 6%), що призводить до додаткової емісії гривні. У 2020 році банківська система профінансувала держбюджет через купівлю гривневих ОВДП майже на 160 млрд грн, зазначає Фастовець з Adamant Capital.

Інфляція виникає, коли додаткова грошова маса потрапляє в економіку, додає він.

Зростання економіки може призвести до більш високої і тривалої інфляції. Ознаки того, що Україні забезпечена прискорена інфляція не тільки в 2021-му, а й у 2022 році, можна побачити в останньому макропрогнозі НБУ.

Нацбанк не змінив прогноз темпів зростання економіки, але при цьому фізичні обсяги ВВП стали більшими приблизно на 200 млрд грн на рік або на 5%. Прогноз інфляції на 2021 рік при цьому змінився мінімально – з 6,5 до 7%, на 2022-й залишився колишнім – 5%. Зазначені 200 млрд фактично виникли на "рівному місці". Це додаткова грошова маса, яка також може тиснути на інфляцію.

НБУ все ще не довів, що він повністю незалежний. "Фіскальне домінування" – відома для України нульових і середини десятих ситуація, коли центробанк виступає помічником уряду з наповнення держбюджету. Тоді НБУ безпосередньо купував ОВДП або активно кредитував держбанки (які теж купували держоблігації). Зараз мова йде про ризик того, що Нацбанк не стане підвищувати облікову ставку, щоб припинити інфляцію, оскільки це може змусити Мінфін позичати гроші дорожче.

З одного боку, троє з п'яти опитаних LIGA.net економістів відзначили, що ринок поки не побачив прямих свідчень, що НБУ може підігравати уряду. З іншого – учасники ринку все ще відчувають певні сумніви, що під тиском керівництво НБУ зможе сказати ні.

У більш довгостроковій перспективі запозичення Мінфіну, які настільки сильно перевищують облікову ставку НБУ, дійсно створять додатковий тиск на інфляцію, погоджується глава департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Сергій Ніколайчук. З огляду на те, що ефект від підвищення ставки проявляється не відразу, а через 9-18 місяців, НБУ доведеться реагувати на ці ризики зараз.

"Нове керівництво Нацбанку не раз заявляло, що політика Нацбанку і його прихильність до незалежного статусу залишатимуться незмінними, – говорить аналітик Concorde Capital Євгенія Ахтирко. – Але минулого року було кілька епізодів незграбних дій регулятора, тому впевненість учасників ринку в тому, що він буде дотримуватися заявлених принципів, вже не така велика як раніше".

Україна ще не звикла до таргетування інфляції. Згідно з планом регулятора, він почне реагувати на прискорення інфляції вже в березні – облікова ставка, ймовірно, підвищиться на 0,25-0,5 п.п. НБУ має намір тримати її на рівні 7% до кінця 2022 року. Це дозволить уповільнити темпи зростання цін до 5%, очікують у Нацбанку.

У НБУ відзначають, що готові пожертвувати виконанням інфляційної мети заради швидшого відновлення економіки. "Швидше за все, посилювати монетарну політику регулятор буде більш рішуче, якщо інфляція почне досягати ще вищих позначок – наприклад, більше 8%", – вважає Фастовець з Adamant Capital.

Чи цього достатньо? Проблема в тому, що облікова ставка НБУ як і раніше обмежено впливає на українську економіку. "Підвищення на 0,5 п.п. навряд чи істотно змінить поведінку бізнесу та населення, а саме від цього в першу чергу залежить динаміка цін", – додає Фастовець.

Як підсумок, незважаючи на п'ятирічні спроби стабілізувати інфляцію, в 2021 ризики того, що темпи зростання цін в Україні можуть стати неконтрольованими, знову стають актуальними.

"Ми не виключаємо, що при негативному сценарії інфляція може перевищити і 8%, – зазначає Ахтирко з Concorde Capital. – Це стане можливим, якщо інфляційні очікування населення будуть посилюватися, а інфляція, в свою чергу, стане самопідтримуваною".

Читайте російською: Инфляция возвращается. В этом году цены будут расти вдвое быстрее, чем в 2020-м. Почему?

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини