Головне одкровення "плівок Гончарука": як жити при "доларі по 20" й коли це трапиться?

Головне одкровення
Фото: прес-служба НБУ
22.01.2020, 13:33

"Долар по 20-23" в найближчі кілька років - реальний прогноз НБУ для "внутрішнього користування", що загубився на "плівках Гончарука". І це сенсація

Приблизно на 20-й хвилині повного запису тієї самої наради НБУ, Мінфіну та Мінекономіки в офісі прем'єр-міністра Олексія Гончарука 16 грудня людина з голосом, схожим на голос першого заступника голови Нацбанку Катерини Рожкової, виголосила одну з головних фраз півторагодинного "зливу":

"Ми будемо підходити десь до двадцяти трьох - двадцяти. І десь там ми будемо знаходитися через рік, через два, через три... Моє розуміння: поки ми не бачимо факторів, які діяли так, щоб вона послаблялася".

"Вона" - це гривня. У 2019 долар в Україні подешевшав майже на 15% і це не було випадковістю, вважають представники головних економічних держструктур.

Чи не вперше в історії український бізнес отримав настільки серйозний макрополітичний інсайд: гривня може не тільки девальвувати, але й залишитися міцною; долар тепер - не обов'язково "тиха гавань", на ньому можна втратити.

Як з цим жити - складне питання. В останні роки девальвація стала важливою частиною бізнес-циклу багатьох українських компаній, від неї залежав держбюджет.

Чи дійсно гривня здатна зміцнитися ще сильніше та як це вплине на бізнес і звичайних громадян?

LIGA.net  розбиралася в одній з головних економічних інтриг 2020 року.

Чому гривня здатна бути міцною. Шість причин

Девальвація гривні до кінця року - базова відповідь на питання "що буде з курсом" з тих пір, як НБУ остаточно відмовився від фіксації пари "гривня/долар" на користь плаваючого курсу. Де-факто це сталося в 2015 році.

П'ять років по тому український бізнес все ще чекає, що долар рано чи пізно все одно почне дорожчати. Згідно з консенсус-прогнозом, який LIGA.net  складала на початку року, інвесткомпанії, банки і держструктури очікують, що долар до кінця 2020-го подорожчає майже на 13% до 26,7 грн/$.

Рік починався з 23,7 грн/$. Зараз гривня дійсно просіла: 24,26 грн/$ на 22 січня. Звідки тоді беруться розмови про "долар по 20", причому в середньостроковій перспективі? Твердження, що гривня здатна не тільки падати, має кілька підстав.

Криза закінчилася. Україна ще не відновила економіку після початку війни з Росією і втрати територій в 2014 році. Але ситуація стабілізувалася: ВВП зростає п'ять років поспіль, чого не було з "нульових", інфляція - нижче 4,1%, українські цінні папери у валюті користуються попитом на закордонних ринках.

Ще не успіх, але підстав для надмірно високого курсу долара тепер набагато менше, ніж два-три роки тому, коли через нестабільність і бізнес, і населення при першій же можливості купували валюту.

Іноземці продовжать заходити в український держборг. Макрофінансова стабільність була досягнута завдяки дуже жорсткій політиці НБУ: високі ставки і відсутність серйозних потрясінь залучили в Україну спекулятивний капітал, який стабільно інвестує в гривневі борги уряду, в тому числі довгострокові - понад $4 млрд у минулому році.

Це - головна причина, за якою долар ледь не пробив позначку в 23 грн/$ ще в 2019-му. У 2020 тренд збережеться: про це говорить попит на перших в цьому році аукціонах з продажу ОВДП. Вже наступного вівторка Мінфін виставить Суперлото - семирічні облігації, останній шанс нерезидентів зафіксувати прибутковість при обліковій ставці в 13,5% (30 січня її точно знизять).

Гривню підтримують "заробітчани". За 11 місяців 2019 року українці, які працюють за кордоном, перерахували в Україну $11,7 млрд. Це офіційна цифра, в реальності - може і більше.

Ці гроші компенсують постійний торговий дефіцит (експортна виручка менше витрат на імпорт). Якби грошей нерезидентів не було, девальвації гривні могло б і не бути.

Транзит газу залишається. Україна домовилася з Газпромом, отримавши від Росії $3 млрд "живими" грошима в рахунок Стокгольмського арбітражу.

Сам транзит дасть ще близько $7 млрд в найближчі п'ять років. Потенційно, це - додаткова пропозиція долара на українському ринку.

МВФ принесе в країну валюту. У 2020-му Україні доведеться виплатити рік $9 млрд боргового навантаження. У резервах НБУ зараз достатньо грошей - $25,3 млрд, 7-річний максимум - щоб спокійно покрити виплати найближчих років. Навіщо тоді нам гроші МВФ? Програма відкриє інші джерела валюти: євробонди, допомога ЄС і т.п. Тоді потреба у валюті в уряду істотно скоротиться.

Ринок землі, приватизація, концесії. Невідомо, чи реалізує уряд Гончарука свої плани, але кожна з цих реформ відкриває шлях для прямих іноземних інвестицій в Україну (за підсумками 2019 - всього $2,5 млрд). Це головна запорука середньострокового зміцнення гривні.

"Долар по 20" вже в 2020-му - це реально?

Ревальвація гривні в цьому році можлива, але очікувати "долара по 20" - занадто оптимістично, вважають опитані LIGA.net економісти. Проблем кілька.

Нерезиденти будуть менш активними. Ставки прибутковості по ОВДП, які до сих пір так залучали іноземні гроші в Україну, в цьому році будуть падати: в НБУ не виключають зниження облікової ставки з 13,5 до 8% вже за підсумками 2020 року, а не 2021, як очікувалося раніше. Це означає, що бажаючих інвестувати в гривневі облігації буде все менше, каже аналітик Concorde Capital Євгенія Ахтирко. У ICU прогнозували зростання портфеля ОВДП у нерезидентів до 160 млрд грн (зараз - 118 млрд) з помітним уповільненням в середині року.

Ще один нюанс - зараз іноземні покупці зможуть заводити в Україну менше валюти, ніж в 2019-м: на покупку нових облігацій вони зможуть витратити гривню, отриману від погашення паперів, куплених в 2018-19 роках, додає начальник відділу по роботі з інвесторами Банку Кредит Дніпро Андрій Приходько.

Експорт постраждав від світових цін і курсу. У листопаді обсяги українського експорту впали на 3,4% порівняно з листопадом 2018. Металургія сильно постраждала від падіння світових цін і міцної гривні. Ціни на сталь просіли на 20% за 2019-й.

Метінвест Ріната Ахметова в жовтні фіксував зниження маржі в 5,4 рази, EBITDA - більш ніж в 6 разів: не допоміг навіть фактор зниження вартості імпортного коксівного вугілля - сировини для виробництва чавуну.

Агрохолдинги не постраждали від цін і виграли від ревальвації через здешевлення імпорту (в основному паливо і добрива), але в 2020 році не варто розраховувати на повторення рекордних врожаїв 2018-19, кажуть фінансисти.

Агроекспорт - важливий фактор ревальвації гривні в 2019-му: минулої осені тільки продажу зернових давали до $150 млн додаткової експортної виручки на місяць (в порівнянні з показниками 2018), відзначає начальник аналітичного відділу Альфа-Банку Україна Олексій Блінов.

Все це сигнал - в 2020-му навряд чи варто розраховувати на експортні рекорди. З урахуванням уповільнення інвестицій в ОВДП, для такої ж ревальвації, як в минулому році, експорт повинен рости сильніше, вважає Приходько.

У економіки - структурні проблеми. З ними міцна гривня довго не протримається. Гривня може зміцнитися й стабілізуватися на поточному рівні, але об'єктивних передумов для більш різкого зростання, крім спекулятивних чинників, в українській економіці не так багато. Головна причина - українська промисловість неконкурентоспроможна в порівнянні з економіками ЄС, Китаю та інших країн, як в плані технологій у виробництві, так і в доступності фінансування для модернізації, говорить Приходько з банку Кредит Дніпро.

Можлива ревальвація гривні до 20 грн/$ тільки погіршить ситуацію. "Це призведе до втрати майже 15% експортної виручки, - прогнозує Приходько. - Бізнес почне оптимізувати дорогі гривневі витрати, в тому числі, скорочувати персонал і згортати капітальні інвестиції".

Без інвестицій підвищення ефективності експортерів, а значить і збільшення валютної виручки, швидше за все не буде. "Знизити торговий дефіцит виключно за рахунок змін на зовнішніх ринках Україна навряд чи вдасться, для цього потрібні великі зміни в промисловості і інфраструктури", - вважає керівник підрозділу з корпоративного аналізу ICU Олександр Мартиненко.

Як Україна буде жити без девальвації. Три висновки

Що зміниться в житті українського бізнесу, якщо звичного циклу девальвації гривні не буде і в 2020 році? Фінансисти виділяють три ключових наслідки.

Експортерам доведеться платити за ризики. У лексиконі українських промисловців повинно з'явитися нове словосполучення - хеджування валютного ризику. На українському ринку це поки єдина можливість застрахувати себе від курсових коливань, заздалегідь домовившись з банком про продаж валюти в майбутньому за визначеним курсом, пояснює директор блоку "Ринки капіталу Альфа-Банку Україна Тетяна Попович.

Українські компанії не звикли керувати валютними ризиками: навіщо, якщо девальвацію гривні до сих пір було легко спрогнозувати? Збій цієї формули в минулому році вже відобразився на показниках деяких галузей: в машинобудуванні експорт виріс, але загальне виробництво скоротилося. Чому? "Експорт нарощували заводи, що належать транснаціональним компаніям, які можуть хеджувати валютні ризики", - пояснює Приходько з банку Кредит Дніпро.

Бюджет-2020 переглянуть. Але довгостроково міцна гривня - це плюс. Уряд вже пообіцяв переглянути бюджет 2020 року через міцну гривню: доходів, а значить і витрат, буде менше.

Але стійке економічне зростання, збільшення доходів громадян, поліпшення очікувань споживачів і бізнесу - більш важливі фактори для забезпечення зростання доходів бюджету, ніж імпортні мита, гривневі обсяги яких скорочуються зі здешевленням долара, вважає Ахтирко з Concorde Capital.

Основа економічного зростання останніх років в Україні - споживчий попит і купівельна спроможність населення - пережили руйнівні наслідки девальвації гривні 2014-15 років, додає Мартиненко. Стабільна гривня допоможе їм відновитися.

У будь-якій незрозумілій ситуації купуйте долар. Або вже ні? Українці, які купували долари для заощаджень в 2016-2018 роках, але були змушені витратити їх у другій половині 2019 року, залишилися у великому мінусі, констатує Ахтирко.

Чи означає це, що тепер населення буде більше довіряти гривні? Зараз - навряд чи. Але якщо прогноз НБУ про стабільно міцну гривню збудеться, кілька економічно спокійних років здатні похитнути статус долара в українській економіці.


<a href="http://www.liga.net/">Источник</a>

Сергей Шевчук
Сергей Шевчук
корреспондент отдела "Финансы"
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Комментарі

Останні новини