"Священна корова" померла | Чому скасування обов'язкового продажу від НБУ - епохальна подія

19.06.2019, 13:19
Чому скасування обов'язкового продажу від НБУ - епохальна подія - Фото
Глава Нацбанку Яків Смолій Фото: НБУ

Вперше з 2012 року бізнесу не потрібно продавати частину своєї валютної виручки. Яких ще послаблень чекають від НБУ?

НБУ відмінив одне із найболючіших валютних обмежень – норматив обов’язкового продажу валютної виручки.

 Скасування норми саме зараз - в період політичної нестабільності в країні - стало справжньою сенсацією: здається, це найбільш ліберальний хід "нового" НБУ.

 Хто виграє?

 Історія заборони

 Норма обов'язкового продажу валютної виручки вперше з'явилася на початку 90-х і проіснувала до 2005 року. Її реанімували в 2012-му. На момент окупації Криму і початку бойових дій на Донбасі в 2014 році діяло правило продажу половини валютного виторгу. Влітку того ж року НБУ збільшив його до 100%.

 Для того щоб повністю скасувати, як жартують банкіри, "священну корову валютного регулювання", діючому керівництву Нацбанку знадобилося п'ять років. Весь цей час обмеження було одним з найважливіших для іноземних інвесторів, відзначає глава Офісу Національної інвестиційної ради Юлія Ковалів.

 Багато фінансистів сподівалися, що обов'язковий продаж скасують вже 7 лютого – в день, коли вступив в дію новий ліберальний закон про валюту, але в НБУ вирішили обмежитися зменшенням норми з 50 до 30%.

 В останні місяці бізнес продавав близько 90% всієї валютної виручки, відзначають в Нацбанку. Передумови для повного скасування обов'язкового продажу НБУ відзначав ще в кінці минулого року: регулятор став фіксувати значне зростання обсягів міжбанку, розповідав на лютневому валютному форумі в Києві директор департаменту відкритих ринків НБУ Сергій Пономаренко.

 Паралельно з пом'якшенням обов'язкового продажу Нацбанк скасував правило Т + 1 - купити валюту можна тільки на наступний день після того, як компанія принесе в банк гривню. У травні регулятор розширив ліміт на репатріацію дивідендів з 7 до 12 млн євро.

 Загальне свято

 Обережна тактика Нацбанку, до якої ринок уже звик, зробила новину про зняття обов'язкового продажу справжньою сенсацією. Послаблення торкнеться практично всіх українських компаній, які так чи інакше працюють за кордоном, зазначає глава ради фармкомпанії Дарниця Дмитро Шимків.

 "Це важливо для людей, у яких були інвестиції за кордон, хто працював за кордоном і мав там рахунки, - говорить він. - Особливо виграє бізнес, який експортує і імпортує, а також міжнародні інвестори".

 За рахунок того, що валютообмінних операцій стане значно менше, компанії зможуть скоротити транзакційні витрати, зазначив в розмові з LIGA.net фіндиректор одного з великих промислових підприємств. Найбільший ефект від лібералізації отримають малі і середні компанії, додає замвиконавчого директора Центру економічної стратегії Марія Репко.

 "Для дрібних експортерів, які, на відміну від великих, не мають офшорів, де складають виручку, це взагалі джек-пот, - пояснює вона. - Можна нормально керувати своєю валютою".

 Скасування обов'язкового продажу на руку і НБУ - обмеження суперечило підходам закону "Про валюту", який зробив непотрібним валютний нагляд для операцій до 150 000 грн, розповідав в інтерв’ю LIGA.net замглави Нацбанку Олег Чурій.

 "Нам це теж заважало, оскільки якраз саме через обов'язкового продажу банкам все одно доводилося перевіряти угоди до 150 000 грн", - відзначав він.

 Якої лібералізації ще не вистачає

 Скасування обов'язкового продажу валютної виручки тільки частково полегшить життя бізнесу. Велика проблема – компанії, як і раніше, не можуть перевести в готівку отриману виручку, для цього її все одно потрібно обмінювати на гривню.

 На черзі, за планом регулятора, повне скасування лімітів на виведення дивідендів "дочками" іноземних компаній, а також розширення максимальної суми денної покупки валюти населенням.

 Повністю вільний рух капіталу в Україні можливий тільки після того, як парламент прийме пул законів в рамках міжнародної ініціативи по боротьбі з ухиленням від податків BEPS, відзначають в Нацбанку.

Слідом за правом розпоряджатися валютними доходами повинна послідувати лібералізація і в покупці валюти, відзначає фінансист Роман Сульжик. Ключове обмеження для бізнесу в цьому сенсі - валюту як і раніше можна купити тільки під зобов'язання. Іноземців, які розглядають варіанти вкладення в український бізнес цікавить питання дивідендів, додає Ковалів з Національної інвестради.

"Вони дивляться на поточне регулювання, а не на перспективи лібералізації в Україні, - говорить вона. - Багато хто боїться, що НБУ може в будь-який момент ввести нові обмеження".

У Нацбанку наполягають: усі обмеження в кінцевому підсумку будуть зняті. НБУ за останні чотири роки не ввів жодного нововведення, але валютна лібералізація повинна відбуватися як наслідок прозорої роботи і чесної сплати податків з боку бізнесу, відзначав на одній з прес-конференцій Чурій.

"Ми не хочемо поспішати, головна умова для зняття обмежень – макрофінансова стабільність, - говорив він в інтерв'ю LIGA.net. - Дуже не хотілося б щось скасовувати, щоб потім знову його вводити".

Сергей Шевчук
Сергей Шевчук
корреспондент отдела "Финансы"
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини