Брати Суркіси програли ПриватБанку ключовий суд. Чому хвилюватися варто Коломойському

Брати Суркіси програли ПриватБанку ключовий суд. Чому хвилюватися варто Коломойському - Фото
Колаж: LIGA.net
16.06.2020, 13:17

Сім'я Суркісів як мінімум на деякий час вибуває з великої судової війни за ПриватБанк. Шлях до судів банку з Ігорем Коломойським відкритий

100-річний Рахміль Суркіс – з великою часткою ймовірності тепер єдиний серед великого сімейства, кому вдасться зберегти гроші, які зберігалися на депозитах у ПриватБанку до націоналізації в 2016 році.

Інші Суркіси – брати-бізнесмени Григорій та Ігор, їхні дружини і діти – програли знакову судову битву державі. У понеділок, 15 квітня, Велика палата Верховного суду постановила закрити справу сім'ї Суркісів: їм не вдалося оскаржити факт пов'язаності з екс-власником Привату Ігорем Коломойським.

Процес тривав три з половиною роки і досі приносив бізнесменам одні перемоги. Довгий час їм вдавалося спростовувати свій зв'язок з олігархом, незважаючи на спільний контроль над холдингом 1+1.

Тепер суд вперше застосував норми так званого "антиколомойського закону" в розгляді подібного рівня. Суркісам не допомогла навіть раптова поява серед акціонерів 1+1 Оксани Марченко, дружини їхнього давнього партнера Віктора Медведчука.

Ціна перемоги відносно невелика для держави – колишні вклади Суркісів на 500 млн грн (ще стільки ж Суркісам вдалося врятувати). Але гроші – далеко не головний підсумок цієї історії. Ключовий наслідок: велика судова війна за ПриватБанк поновлюється.

Що це означає і як справи Привату будуть розвиватися далі?

Справа Суркісів: як все починалося

"Порятунок від банкрутства найбільшого українського банку заслуговує окремої книги. Ця історія здатна стати бестселером", – писала у своїй великій розповіді про банківську реформу в Україні екс-глава НБУ Валерія Гонтарева.

Якщо таку книгу коли-небудь напишуть, епізод із сім'єю Суркісів заслуговує в ній, як мінімум, окремої глави.

Все почалося 23 грудня 2016 року. В цей день Ігор і Григорій Суркіси, їхній батько Рахміль, дружини і доньки, а також А-Банк, який належить родині, звернулися до Окружного адмінсуду Києва з позовом проти НБУ та ПриватБанку. Перед націоналізацією регулятор визнав їх інсайдерами банку – особами, які близько пов'язані з колишніми власниками фінустанови – Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим.

Справа Суркісів: сім'я VIP-клієнтів

Брати Ігор і Григорій Суркіси, а також члени їхніх сімей, були одними з найбільших вкладників ПриватБанку на момент його націоналізації у грудні 2016 року. Сукупно вони зберігали там більше 1 млрд грн, ще близько $250 млн - вклади компаній Суркісів у кіпрській філії. 

Всі ці гроші держава конвертувала у капітал Привату відразу після націоналізації (процедура bail-in). Факт пов'язаності дозволив компенсувати грошима сім'ї витрати, які Мінфін витратив на докапіталізацію банку. 

У 2017 році Суркіси дуже оперативно (і успішно) оскаржили рішення Нацбанку в суді: до листопада у них вже була перемога в апеляції. Суд зобов'язав ПриватБанк компенсувати сім'ї бізнесменів всі втрачені кошти. Bail-in щодо Суркісів, фактично скасували. 

У схожому стилі свої суди на тему пов'язаності виграв А-Банк, який Суркіси купили у ПриватБанку незадовго до націоналізації. Банк пройшов всі інстанції, включаючи Верховний Суд, і домігся виплати понад 300 млн грн. 

Державний Приват був змушений платити. А-Банку повернули все, сім'ї Суркісів - трохи більше половини (в основному - Рахмілю, про це - нижче). Решту - всупереч бажанню Суркісів, зарахували, як погашення боргу Ігоря і Григорія Суркісів за кредитами в Приваті.

Антиколомойский закон і слід Медведчука. Чому Суркіси програли головний суд

Вирішальний день у процесі Суркіси-ПриватБанк у Великій палаті Верховного суду розпочався з двох знакових подій.

По-перше, НБУ і Кабмін клопотали про застосування в розгляді норм нового банківського закону (він же "антиколомойський"). У теорії, це означало негайне припинення провадження: закон прямо говорить, що рішення держорганів щодо банку-банкрута не можна скасувати.

Це саме той випадок. Суркіси хотіли скасувати 105 постанову НБУ зі списком пов'язаних із Приватом осіб та рішення Фонду гарантування про процедуру bail-in щодо них.

По-друге, адвокати позивачів представили новий доказ: частина лондонського позову Ігоря Суркіса, в якому він звинувачує екс-президента Петра Порошенка за бажання викупити частку в 1+1 за гроші, які потрапили під процедуру bail-in у ПриватБанку (сума претензій – $140 млн). Тим самим Суркіс вперше за всі три з половиною роки розгляду офіційно визнав себе власником 1+1, а значить і партнером Ігоря Коломойського.

Останній факт був головним аргументом юристів держави: загальний бізнес, на думку НБУ – вже достатня підстава для визнання їх пов'язаними особами. Інші докази – неринкові відсотки, взаємні фінансові потоки тощо (хоча і адвокати Суркісів це заперечують) – непублічні через банківську таємницю.

Представники Суркісів (юрфірма Equity) продовжували наполягати, що рішення попередніх інстанцій потрібно залишити в силі з трьох причин:

1. Ігор Суркіс - дійсно партнер Коломойського з 1+1, але між 2010 і 2016 роками, він передав частку віргінської Bolvik Ventures у довірчий траст. Це відбувалося на Кіпрі. Згідно з кіпрським законодавством, фізична особа формально не вважається власником активу в трасті, заявив на суді адвокат Суркіса Богдан Слободян.

2. Навіть якщо не враховувати фактор трасту, Суркіс опосередковано володіє в холдингу 1+1 тільки часткою 8%, оскільки віргінська Bolvik Ventures, через яку бізнесмен контролює телеканали групи, належить йому тільки на 33,3%.

Інша частина розподілена між двома фізособами, стверджує захист Суркіса. Одна з них – дружина нардепа Віктора Медведчука Оксана Марченко. Факт її присутності серед акціонерів 1+1 з'ясувався минулого тижня, коли Медведчук подав декларацію за 2019 рік. Згідно з документом, Марченко володіє 1+1 (як пізніше уточнили юристи сім'ї, близько 8%) з 2012 року.

Чи правда це – перевірити неможливо: реєстри юросіб на Кіпрі і Британських Віргінських Островах закриті, а Медведчук досі не подавав декларацій, оскільки не був депутатом з 2006 року.

За даними НБУ, станом на кінець 2016 року Ігор Суркіс повністю контролював Bolvik Ventures і відповідно володів 25% у 1+1. Його юристи кажуть, що це неправда: з 2010 року частка бізнесмена у Bolvik не перевищувала 33%, стверджує Слободян.

Поширюючи ці дані, позивачі пропонують повірити їм на слово, підтверджуючих документів на суді не було, розповів LIGA.net представник ПриватБанку Олег Лазовський із юрфірми Asters.

На офіційних сайтах телеканалів ТЕТ та 1+1 вказана версія, яка збігається з позицією НБУ: Суркіс дійсно через траст володіє 100% у Bolvik Ventures. У відповідь на це зауваження з боку журналістів адвокат позивачів Слободян зазначив, що телеканали отримали "неправильну інформацію".

3. "Антиколомойський закон" не можна застосувати до цієї справи, оскільки він порушує статтю 58 Конституції. Вона говорить про неможливість зворотної дії законів у часі. "Дуже дивно застосовувати цей закон до процесу, який розпочався майже чотири роки тому", – сказав Слободян.

Щоб прийняти остаточне рішення, Великій палаті ВСУ (у цьому слуханні брало участь 17 суддів із 21) знадобилося провести в нарадчій кімнаті чотири години.

Підсумок невтішний для сім'ї Суркісів: суд не став розбиратися в аспектах пов'язаності, але застосував до справи норми "антиколомойського закону", скасувавши рішення попередніх інстанцій і повністю закривши це виробництво.

"На наш погляд, суд застосував норми нового банківського закону. Це однозначна перемога. На сьогоднішній день немає ніяких підстав стверджувати, що Суркіси не є пов'язаними особами з екс-власниками ПриватБанку", – зазначив після засідання представник НБУ Віктор Григорчук.

Що далі: кому і скільки тепер повинні Суркіси

Юристи держави домагалися, щоб Велика палата повністю відмовила Суркісам у позові: це означало б, що конфлікт остаточно вичерпаний, але суд вирішив дати родині шанс довести свою правоту в новому процесі.

Для Суркісів це рішення обіцяє кілька ключових наслідків.

Процес переходить у цивільну юрисдикцію і під дію "антиколомойського закону". У позивачів є 10 днів, щоб ініціювати новий розгляд. Цей процес повністю пройде за правилами "антиколомойського закону": скасувати будь-які рішення держави вже неможливо, єдиний шлях – спроба отримати компенсацію. Позовні вимоги, ймовірно, доведеться переформулювати, не виключають у Нацбанку.

Для компенсації Суркісам спочатку потрібно підтвердити (наприклад, у Печерському райсуді), що НБУ, Фонд гарантування і Кабмін при операції bail-in, діючи незаконно, порушили їхні права. Далі – господарська гілка, де з допомогою аудитора потрібно довести, що екс-клієнти Привату дійсно понесли збитки.

Гроші доведеться повернути. Суркіси не були згодні з тим, що ПриватБанк зробив з їхнім виграшем від 2017 року: тоді вони хотіли отримати гроші "готівкою", а не погашати за їхній рахунок свої старі кредити.

Після поразки у Великій палаті стало ще гірше: Приват, ймовірно, виставить екс-клієнтам рахунок приблизно на 500 млн грн. Меншу частину доведеться виплатити готівкою, але основне – це заново відкритий борг перед банком. Насамперед це стосується Ігоря та Григорія Суркісів.

Є і позитив: 514 млн грн вдалося врятувати. Рахміль Суркіс був власником одного з найбільших депозитів у ПриватБанку – 514 млн грн. Ці гроші повинні були конвертувати в капітал, але на останньому слуханні з'ясувалося, що загадковим чином цього так і не сталося.

Приват оформив примусову купівлю своїх акцій за гроші Рахміля (потім їх за 1 грн викупило Міністерство фінансів), але не списав гроші з його рахунку.

Як це могло статися? "Bail-in – це сотні угод, які Фонду гарантування, який керував банком у перші дні після націоналізації, було дуже складно проконтролювати, особливо, якщо врахувати, що велика частина співробітників Привату працювала з Коломойським, – розповів LIGA.net представник однієї зі структур, що брали участь у націоналізації. – Серед них були і ті, кому доручали списувати гроші під bail-in. Складно сказати, чи було це спеціально, або хтось випадково забув натиснути кнопку на комп'ютері під операцію на 500 млн грн".

Вся сума як і раніше знаходиться на рахунку Рахміля Суркіса в ПриватБанку. "Думаю, він може зняти їх у будь-який момент, – уточнив один з адвокатів держави. – Складно сказати, чому він не користується цією можливістю".

Справа британських офшорів Суркісів на $250 млн триває. Рішення Великої палати не вплинуло на інший гучний процес Суркісів та ПриватБанку, в якому шість британських компаній сім'ї (належать дружинам Ігоря і Григорія) намагаються стягнути з банку $250 млн (гроші потрапили під bail-in із рахунків у кіпрській філії Привату).

Тут все, як і раніше, залежить від дій держвиконавця: ризики того, що Приват втратить 7 млрд грн продовжують залишатися високими.

Фінальна битва за ПриватБанк: суди повертаються, Тимошенко і Дубінський – теж

Тривалий час справа Суркісів у Верховному суді залишалася головною подією судової війни Привату: від нього залежали інші знакові процеси навколо націоналізації. Зокрема ключовий – скасування переходу банку у держвласність за позовом Ігоря Коломойського в Окружному адмінсуді Києва.

Що тепер?

Коломойський повертається до українських судів. Справа за позовом Коломойського була заморожена з грудня 2019: тоді Шостий апеляційний суд зупинив розгляд, поки не закінчиться розгляд у Великій палаті справи Суркісів.

Процес може відновитися не раніше, ніж через 10-14 днів: для цього потрібно, щоб Верховний суд опублікував повний текст рішення щодо Суркісів, говорить один із учасників процесу з боку держави.

Кабмін і НБУ в цій апеляції буде подавати аналогічні клопотання: з урахуванням норм "антиколомойського закону" закрити виробництво та скасувати рішення першої інстанції.

Решта bail-in. Крім Суркісів, пов'язаність з екс-власниками ПриватБанку намагаються оскаржити десятки компаній і фізосіб, які потрапили до 105 постанови НБУ зі списком інсайдерів банку.

Серед них – компанія Приватофіс, на яку записані кілька сотень відділень банку, екс-акціонер кіпрська Triantal Investments, через яку Коломойський і Боголюбов контролювали частину Привату (не вимагає визнати себе непов'язаною з банком, а просто просить повністю скасувати 315 постанову НБУ зі списком ознак пов'язаності), серед фізосіб-позивачів – екс-топ-менеджери фінустанови на чолі з колишнім головою правління Олександром Дубілетом.

Велика частина цих процесів зупинена через справи Суркісів. Велика палата повинна була визначити, в якій юрисдикції повинні слухатися такі процеси (був спір між адміністративною та господарською, тепер з'явився варіант з цивільною), якими аргументами повинні користуватися суди нижчих інстанцій (в цьому сенсі Велика палата – еталон).

Після перемоги над Суркісами шансів виграти інші суди за bail-in (загальна сума – 29 млрд грн) у держави стало більше.

Дубінський і Тимошенко пішли до Конституційного суду. Чи будуть інші справи ПриватБанку слухатися за нормами "антиколомойського закону", залежить від Конституційного суду. Минулого тижня група депутатів на чолі з Юлією Тимошенко та Олександром Дубінським звернулися до КС із проханням перевірити закон на відповідність Конституції: його можуть скасувати.

У будь-якому випадку, на процес щодо депозитів сім'ї Суркісів це вже не вплине. У справі поставили крапку, розраховують адвокати з боку держави.

Тепер бізнесменам потрібно починати все спочатку - але вже в іншому суді і, ймовірно, за іншими правилами.

Читайте російською: Братья Суркисы проиграли ПриватБанку ключевой суд. Почему волноваться стоит Коломойскому

Сергей Шевчук
Сергей Шевчук
корреспондент отдела "Финансы"
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини