Українська культура осиротіла. Не стало Павла Загребельного

03.02.2009, 11:30

Павло Архипович Загребельний народився 25 серпня 1924 року у с. Солошине Полтавської області. У 1941 році закінчив десятирічку, в неповних сімнадцять років пішов добровольцем в армію. Був курсантом 2-го Київського артучилища, брав участь в обороні Києва,..

Павло Архипович Загребельний народився 25 серпня 1924 року у с. Солошине Полтавської області. У 1941 році закінчив десятирічку, в неповних сімнадцять років пішов добровольцем в армію. Був курсантом 2-го Київського артучилища, брав участь в обороні Києва, у серпні 1941 року його було поранено. Після шпиталю знову військове училище, знову фронт, важке поранення у серпні 1942 р., після якого - полон, і до лютого 1945 р. - фашистські концтабори.

У 1945 р. працював в радянській військовій місії у Західній Німеччині. У 1946 р. вступив на філологічний факультет Дніпропетровського університету, після закінчення якого майже 15 років займався журналістською роботою в обласній дніпропетровській газеті, у журналі "Вітчизна" у Києві, поєднуючи її з письменством.

У другій половині 50-х років П.Загребельний видав збірки розповідей "Учитель" (1957), "Новели морського узбережжя" (1958), повісті "Марево", "Там, де співають жайворонки" (1956), "Долина довгих снів" (1957). Серйозною заявкою на письменницьку зрілість стала "Дума про невмирущого" (1957), присвячена військовому і людському подвигу молодого радянського солдата, загиблого у фашистському концтаборі.

У 1961-1963 рр. П.Загребельний працював головним редактором "Літературної газети" (пізніше - "Літературна Україна"), приблизно у той самий час з'явилися три перші романи письменника: "Європа 45" (1959), "Європа. Захід" (1960), "Спека" (1960).

Протягом 60-70-х років письменник створив велику частину своїх романів, зокрема: "День для прийдешнього" (1964), "Шепіт" (1966), "Добрий диявол" (1967), "Диво" (1968), трилогія "З погляду вічності" (1970), "Розгін" (за яку отримав Державну премію СРСР, 1980), "Левине серце", "Переходимо до любові" (1971), "Намилена трава" (1974), "Євпраксія" (1975) та інші.

У 1980 році П.Загребельний написав знаменитий роман "Роксолана", присвячений подіям української історії XVI століття. У 1983 році побачив світ роман "Я, Богдан", в якому автор поставив собі за завдання розкрити характер Б.Хмельницького як людини і державного діяча.

За його сценаріями на Київській кіностудії ім. Довженка було знято художні фільми "Ракети не повинні злетіти" (1965), "Перевірено - мін немає" (1966), "Лаври" (1974), "Ярослав Мудрий" (1982).

У 2004 році письменника нагороджено званням Героя України. Помер П.Загребельний на 85-му році життя.


Популярне