"Серпень. Восьмого": трансформери починають і програють

14.03.2012, 14:49
Добрі трансформери допомагають героям у війні з грузинами (фото - kinopoisk.ru)

Через проблеми з прокатом фільм "Серпень. Восьмого" ​​в Україні тепер захочуть побачити навіть ті, хто нове російське кіно не переносить на дух

Мати 10-річного Артема Ксенія (Світлана Іванова) намагається влаштувати особисте життя з нудним банкіром. Про самого хлопчика сказати майже нічого - в американського сценариста Майкла Лернера до нього не дійшли руки. Крім того, що Артему всюди ввижаються трансформери - хороші й погані. Треба сказати, ці фантазії з'їли значну частину 16-мільйонного бюджету, який творці картини отримали з російського бюджету.

Щоб відпочити з залицяльником в Сочі, Ксенія відправляє сина до колишнього чоловіка - миротворця Зауру (Єгор Бероєв), який несе бойову вахту в Південній Осетії. Судячи з усього, вона так хоче заміж, що навіть не встигає дивитися програму "Час" з новинами з гарячих точок. Правда, в останній момент поїздка в Сочі зривається, а Ксенію осіняє, що на Кавказі зараз неспокійно. Вона стрибає в літак і летить рятувати сина.

З цього моменту мелодрама для дівчаток перетворюється на екшн для хлопчиків. Грузинські ракети падають на голови мирних осетинцев. Вибухають снаряди, снують танки, бешкетують сапери. Злі трансформери-грузини прямою наводкою вбивають дідуся, бабусю й батька Артема. З виразом обличчя зомбі Ксенія шукає сина. Не в поодинці, звичайно, а за підтримки 58-ї російської армії і приємного в усіх відношеннях розвідника Льохи (Максим Матвєєв).

Окремою сюжетної лінії у фільмі удостоїлося російське керівництво. Президент Медведєв (Володимир Вдовиченков) відпочиває з дружиною на теплоході. Лунає нічний дзвінок. Президент бере трубку й суворо вислуховує доповідь. Каже дружині, яка щойно прокинулася : "Війна!", цілує її в щоку і йде приймати важкі рішення. Його соратники на нараді чомусь гризуть цукор-рафінад - мабуть, щоб підкреслити драматизм моменту. Президент віддає важкий наказ про наступ. Що, зрештою, і рятує простого російського хлопчика Артема.

Фінал у всього цього неподобства, зрозуміло, щасливий. Злі грузинські трансформери примушені до миру добрими росіянами. Ксенія на прощання обдаровує Льоху вдячною посмішкою й просвітлена відлітає з сином в Москву.

Фільм режисера Джаніка Файзієва ("Намедни. Наша ера", "Турецький гамбіт") - приклад того, як наймасовіше з мистецтв відпрацьовує високу довіру влади. Судячи з усього, незадоволених в цьому випадку немає. Влада отримала кошерний продукт - до того ж напередодні президентських виборів (у Росії картина вийшла в прокат 23 лютого). А глядач - кіно "під Голлівуд". З усіма радують око й вухо штампами. Трансформери, правда, скромніше, зате місцевого виробництва.

"Август. Восьмого" - третій фільм про події в Південній Осетії. Розпочавшись як "війна в прямому ефірі", конфлікт стрімко перекочував на кіноекрани. Причому кожна зі сторін за допомогою кіно поспішає довести свою історичну правоту. Через півроку після конфлікту в Південній Осетії на екрани вийшла російська картина "Олімпіус інферно". А в минулому році відбулася прем'єра американо-грузинської стрічки "5 днів у серпні".

Чи потрапить фільм Файзієва в український прокат, до цих пір невідомо. Картина "Серпень. Восьмого" повинна була вийти на екрани 8 березня. За версією Держкіно України, документи на отримання прокатної ліцензії подали надто пізно і їх не встигли розглянути. За версією творців картини - фільму "клеять" розпалювання національної ворожнечі й всіма способами будуть затягувати рішення питання.

У будь-якому випадку тривалого скандалу не уникнути. Незадоволеною стороною залишиться або впливове прогрузинської лобі, або російська сторона, яка втрачає обличчя і чималий прибуток. А поки українські мінкультівські чиновники вирішують, яке з зол вважати меншим, глядач ломиться шукати заборонений плід на торрентах. Як відомо - немає кращого піару, ніж своєчасна заборона.

Фільми, які забороняли з політичних мотивів

"На західному фронті без змін"
(1930), режисер Льюїс Майлстоун

Екранізація роману Ремарка про молодих німецьких солдатів, які опинилися в м'ясорубці Першої світової війни. Через антивоєнний характер картини вона була заборонена в Австрії (1931-1945) та Німеччині (1931-1945). Фільм також був заборонений в штаті Огайо (США) - "за непристойні сцени".

"Великий диктатор"
(1940), режисер Чарлі Чаплін

Політична сатира на нацистську Німеччину. Чаплін знявся в двох ролях: диктатора Аденоїди Хінкель і його двійника - єврея-перукаря. Крім Німеччини, фільм виявився під забороною в Іспанії, Італії, Японії і Перу.

"Анна і король"
(1999), режисер Енді Теннант


Фільм про мешканку Англії, яка приїхала в Сіам вчити англійської мови та культури 68 дітей короля Монгкута. В Таїланді стрічка була заборонена "за нешанобливе та історично невірне зображення монархії, і особливо - короля".

"Мемуари гейші"
(2005), режисер Роб Маршалл

Фільм за мотивами книги Артура Голдена. У 2006 році картина отримала три "Оскара". Держкомісія з телебаченню і радіомовленню КНР заборонила показ фільму, пославшись на те, "що широкий прокат може викликати стихійну хвилю народного гніву і антияпонських настроїв".

"Борат" (2006), режисер Ларрі Чарльз

Казах Борат (Саша Барон Коен) разом зі своїм продюсером Азаматом подорожує Америкою й знімає документальний фільм на замовлення "Міністерства інформації Казахстану". Прокат фільму був заборонений в самому Казахстані, у багатьох арабських країнах, а також в Україні, Росії та Білорусі.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Комментарі

Останні новини
Загрузка...