72 години: що подивитися, послухати й прочитати на вихідних

01.06.2012, 11:24
72 години: що подивитися, послухати й прочитати на вихідних - Фото
Майкл Фассбендер в ролі підтягнутого андроїда Девіда приведе в кіно не один мільйон дівчат-глядачок (фото - kinopoisk.ru)

"Прометей" Рідлі Скотта, сама незвичайна книга Бориса Акуніна, новий альбом великого й жахливого Меріліна Менсона в огляді ЛІГАБізнесІнформ

КІНО

"Прометей" (США), 120 хвилин

Хто: 74-річний британський режисер Рідлі Скотт. Стартував у великому кіно картиною "Дуелянти" (1977), яка відзначена призом Каннського кінофестивалю за кращий дебют. Після наступного свого фільму Скотт цілком міг переставати знімати - "Чужий" (1979) гарантував йому місце в історії кіно. А два інших блокбастера - "Гладіатор" з Расселом Кроу і "Ганнібал" з Ентоні Хопкінсом - зібрали в світовому прокаті майже $400 млн. і створили режисерові імідж генія комерційного кіно. Що не завадило оглушливим провалам інших фільмів майстра хоррора - "Той, що біжить по лезу" і "1492: Завоювання раю". Останні 30 років кінокритики клюють режисера за дефіцит самобутності й самоповтори. Засвітився Скотт і в рекламі - він зняв мало не найдорожчий в історії ролик для корпорації Apple.

Кому дивитися: любителям історій з продовженням і кільцевих композицій. За минулі з тих пір, як Рідлі Скотт зняв "Чужого"​​, десятиліття до франшизі доклали руку Джеймс Кемерон ("Чужі", 1986), Девід Фінчер ("Чужий 3", 1992) і Жан-П'єр Жене ("Чужий 4: Воскресіння ", 1997). Нарешті, черга дійшла і до самого Скотта. Спочатку "Прометей" замислювався ним як приквел оригінальної стрічки. І хоча режисер в ході зйомок вирішив, що знімає окрему історію, йому навряд чи вдасться переконати в цьому глядачів.

Що: одна з найбільш очікуваних прем'єр року з бюджетом $130 млн. Допитливі вчені вирушають борознити простори всесвіту на космічному кораблі "Прометей". Вони хочуть ні багато, ні мало познайомитися з найдавнішою інопланетною расою - прабатьками життя на Землі. А в результаті отримують великі проблеми на свої голови. Аналогія прозора - для викрадачів вогню (в даному випадку - знання) зворотної дороги немає і розраховувати на милість не доводиться. Рідлі Скотт вдруге зробив нам страшно, а місцями страшно красиво. В акторському ансамблі  Майкл Фассбендер в ролі андроїда Девіда, Нумі Рапас (Лісбет Саландер зі шведської кінотрилогії про дівчину з татуюванням дракона), яка зіграла вченого-фанатика, і Шарліз Терон, чия брутальна героїня глушить горілку стаканами. Особливо чутливим варто заплющити очі під час сцени, де Рапас народжує кальмара-вбивцю. До недоліків фільму можна віднести хіба що рихловатий сценарій з мляво провисаючими сюжетними лініями.

"Білосніжка й мисливець" (США), 132 хвилини

Хто: режисер Руперт Сандерс, до цього моменту нічим не відзначився в кіно, зате досяг успіху в рекламі (його продукт настільки дивний, що Сандерса називають "головним рекламним кіберпанком"). Новачок якось примудрився переконати продюсерів в тому, що зніме епос рівня "Володаря кілець". Після чого йому довірили розпоряджатися 150-мільйонним бюджетом і такими зірками, як Крістен Стюарт, Кріс Хемсворт, Шарліз Терон у головних ролях.

Кому дивитися: любителям голлівудських екранізацій за мотивами казкової класики. Тим, кому цього року здалося мало ще одного голлівудського фільму з цього ж першоджерела - "Білосніжка: Помста гномів" Тарсема Сінгха.

Що: через 11 років після смерті чоловіка Зла Королева (Терон) вирішила позбавитися від Білосніжки (Стюарт) і доручає мисливцеві Еріку (Хемсворт) відвести нещасну до лісу, залишивши там на поталу хижим звірам. Та мисливець відводить дівчину до приятелів-гномів з іменами римських імператорів (Цезар, Тіберій, Костянтин, Клавдій, Адріан, Нерон і Траян), де вона осягає бойові мистецтва, спілкуючись з сокирою, списом, луком і стрілами. У потрібний момент на бік сил добра стає  принц Шарман, якому вона подобається, тим самим наближаючи годину перемоги над злом. У перспективі "Білосніжка й мисливець" загрожує перерости в першу частину довгограючої франшизи.

КНИГА

"Арістономія", видавництво "Захаров", 544 стор.

Хто: Акунін-Чхартішвілі. Єдиний в двох особах автор відомий як творець детективних серій про Ераста Фандоріна, літературознавець і перекладач з японської. У новій книзі він зробив спробу з'єднати два в одному. "Коли я пишу розважальну літературу, я белетрист. Коли пишу нехудожнє щось, я есеїст. Подвійне прізвище автора пояснюється тим, що я вклав у цю роботу те, чого навчився і як белетрист, і як есеїст".

Кому читати: тим з шанувальників автора з подвійним прізвищем, які готові стерпіти від нього навіть назву, яка не вимовляється, і довгі філософські відступи на тему "що робити?" й "хто винен?".

Що: як зізнався Чхартішвілі, "Арістономія" - перша в його житті "неввічлива" книга, де автор розмовляє сам із собою на різні голоси, не особливо звертаючи увагу на глядацький зал. Головний герой роману - маленька людина, яка після революції змушена робити болісний вибір між червоними варварами й білими бандитами. Оскільки герой - анестезіолог, лінія "знеболювання" проходить червоною ниткою через всю книгу. До слова, арістономія - слово, вигадане автором, і позначає "закон всього кращого, що накопичується в душі окремої людини або в колективній свідомості суспільства внаслідок еволюції". Є хороша новина і для тих, кому філософські вправи Чхартішвілі виявляться не по зубах. У Акуніна незабаром виходить новий роман з фандорінського циклу, який буде називатися "Чорне місто".

МУЗИКА

"Born Villain", CD

Хто: Мерілін Менсон, американський музикант і актор, засновник рок-групи, любитель абсенту і автор картин з життєствердними назвами на кшталт "Боляче прокидатися вранці" або "Коли я зістарюся, то буду бухати". Колишній чоловік не менш скандальної, ніж він сам, німецької манекенниці Діти фон Тіз. Автор саундтреків до "Матриці", "Пили 2", "Обителі зла" та анімації Тіма Бертона "Кошмар перед Різдвом". Любитель розкидати на концертах бутерброди з горіховим маслом, палити вогнища на сцені і демонструвати дівчат в клітках.

Кому слухати: всім, хто встиг скучити за великим і жахливим Менсоном за три роки, що минули з виходу його попереднього альбому "The High End of Low".

Що: восьмий студійний альбом групи Marilyn Manson обіцяв бути більш важким, ніж попередній. Судячи з того, що прослухати більше трьох композицій поспіль вкрай складно, задум "диявольського клоуна" (як люблять називати Менсона музичні критики) вдався як не можна краще. Фірмовий вокал з пришептуваннями, які переходять у скиглення, шипіння або імітацію відбійного молотка. За словами самого виконавця, в деяких треках присутні звуки, "які людина не може чути, які доведуть людей до нудоти". Нагородою за терпіння найвірнішим зі слухачів служить бонусний - 15-й трек, в якому соло на гітарі виконує Джонні Депп.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини