Монополія vs конкуренція. Чого українцям чекати від майбутнього ринку газу?

11.03.2020, 08:00
Монополія vs конкуренція. Чого українцям чекати від майбутнього ринку газу? - Фото
Газ (фото - depositphotos.com)

Із травня тариф на «блакитне паливо» нарешті визначатимуть ринкові механізми, а не чиновники. А споживачі зможуть самостійно обирати постачальника

Цього року на Україну чекає одна з найважливіших енергетичних реформ часів незалежності – відкриття ринку газу для побутових споживачів, тобто населення. Тариф на «блакитне паливо» нарешті визначатимуть ринкові механізми, а не чиновники. Утім, боятися неконтрольованого зростання цін на газ не варто. Адже кінець монополії газзбутів завдяки появі конкуренції за споживача обіцяє людям не лише справедливу ціну, а й кращий сервіс. Коли чекати на новий газовий ринок і що саме він дасть пересічним споживачам – читайте в спецпроекті.

Що таке ринок газу?

Ринок газу означає відмову від державного регулювання цін і появу конкуренції серед продавців палива. На відміну від нинішніх умов, коли доступ до газової труби побутових споживачів має лише монопольний регіональний газзбут, ринок передбачає наявність альтернативних постачальників.

В умовах ринку кожен побутовий споживач може самостійно обирати, у кого йому купувати паливо.

При цьому вести окрему газову трубу не треба. Адже за сам газ і за його доставку українці платять різним компаніям.

За розподіл палива відповідають оператори газорозподільчих мереж – облгази. Це природні монополії, які не замінити. А от обрати, хто постачатиме товар – газ – по цих трубах, можливо. Ринок передбачає право вибору компанії-продавця для всіх категорій споживачів.

Коли має запрацювати ринок?

Роздрібний ринок газу в Україні має запрацювати з 1 травня 2020 року.

До цього старт реформи анонсували на 1 січня цього року. Та запровадження ринку вирішили відтермінувати до завершення опалювального сезону. Тож поки що в країні діє механізм спеціальних обов'язків із новою формулою ціноутворення.

Згідно з нею, ціна газу для населення в Україні залежить від середньоарифметичного значення на нідерландському хабі TTF плюс транспортування.

Хто та як визначатиме ціну на газ за нових умов?

Дотепер тарифи на газ для населення та ТКЕ встановлювалися в чиновницьких кабінетах – в рамках механізму спеціальних обов'язків із різними формулами ціноутворення.

Та з 1 травня функцію ціноутворення мають довірити ринку. Тобто вартість газу для населення визначатимуть баланс попиту та пропозиції, а також тенденції на європейському ринку.

При цьому держава продовжить регулювати ціни на транспортні послуги – розподіл газу. А для соціально вразливих категорій споживачів забезпечить соціальну допомогу – субсидії.

Свою ефективність ринкові принципи вже довели не лише за кордоном, а й в Україні – на ринку для промислових споживачів. Достатня кількість ресурсу та його продавців стимулює конкуренцію й зрештою знижує ціни. Адже комерційний покупець газу має змогу обирати найбільш вигідну пропозицію. І ніхто з продавців не може монопольно встановлювати зависоку ціну.

Таким чином, для бізнесу – промислових споживачів – конкуренція на ринку газу вже принесла більше користі, аніж ручне державне регулювання.

Які позитивні зміни має принести ринок споживачам?

Жорстка конкуренція вже довела свою ефективність на ринку промислових споживачів. Тепер її переваги має відчути й населення. У побутового споживача має з’явитися вибір, у якої саме компанії йому купувати газ. Поки ж цей вибір зазвичай обмежений лише регіональним газзбутом.

Природний газ – такий самий товар, як і мобільний зв'язок, доступ до інтернету, чи банківське обслуговування. Відповідно, обирати та змінювати постачальника газу люди мають право так само, як, наприклад, оператора мобільного зв’язку, провайдера телебачення чи інтернету.

За таких умов у постачальників газу будуть стимули пропонувати людям конкурентну ціну, різноманітні акції та бонуси, удосконалювати сервіс тощо. Усе – аби втримати клієнта.  

А якщо на ринку з'являться нові гравці з кращими умовами, приватним газзбутам вже буде неможливо зберегти монополію. Доведеться заново боротися за кожного клієнта.

Кінець монополії? Хто зможе продавати газ населенню?

Ринок покликаний стимулювати конкуренцію. Тож із травня в українців має з’явитися вибір із кількох постачальників, а не одного газзбуту.

Першим про своє бажання поборотися за кінцевого споживача заявив державний Нафтогаз. Його дочірня структура «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» вже постачає газ і навіть електрику в Кропивницькому та області. Однак тепер планує розширити свою діяльність на всю країну.

«Ми серйозно готуємося до конкурентної боротьби за клієнта. Нехай на цьому ринку ми будемо новачками і маємо багато чому навчитися, але прагнемо стати найкращими, - заявив голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв. – Населення – це не просто великий сегмент ринку, який щорічно споживає близько 8 млрд кубометрів газу. Це 12 млн абонентів з різних регіонів, задовольняти потреби яких має надійний постачальник. Наприклад, такий як Нафтогаз. Ми довели, що можемо забезпечити необхідні обсяги газу для України, якими б не були зовнішні обставини, ризики й загрози».

Газопостачальна компанія Нафтогазу вже запустила продукт для малого та середнього бізнесу, а також створила онлайн платформу для обслуговування клієнтів www.gas.ua.

«Конкуренції за побутового споживача на українському ринку газу ще ніколи не було, тому це перша «проба пера». Ми впевнені, що за нами на цей ринок вийдуть і інші конкуренти газзбутів», – йдеться в повідомленні Нафтогазу.

Потенційно конкурентів може бути чимало. Адже продавати газ зможуть не лише профільні компанії. Торгувати «блакитним паливом» за бажання зможуть і обленерго, які здатні пропонувати послуги пакетом «електрика + газ», і навіть Укрпошта. Крім того, очікується, що на ринок газу для населення вийдуть приватні трейдери газу. Такі компанії вже продають паливо на промисловому ринку й не проти розширити бізнес завдяки побутовим споживачам.

Чи все готово? Чого бракує для повноцінної роботи ринку?

На жаль, готово не все. Для повноцінної роботи ринку не вистачає відпрацьованого механізму переходу від одного постачальника до іншого. Замінити газзбут на іншу компанію-продавця газу на практиці людям нині дуже проблематично.

«Процедура занадто зарегульована і складна, що дає неринкові переваги облгазам і їхнім дочірнім компаніям – газзбутам. Але ми очікуємо, що з 1 травня всі перепони для вільного ринку газу для населення будуть зняті», – каже Андрій Коболєв.

Та для цього НКРЕКП ще має спростити процедуру переходу від одного постачальника до іншого. Це має відбуватися без паперової тяганини, в ідеалі – взагалі онлайн, переконані фахівці.

«Щоб на ринку з’явилися нові гравці, крім скасування регулювання цін потрібно забезпечити зручну та швидку процедуру зміни постачальника, – наголошує голова Федерації роботодавців нафтогазової галузі Віталій Щербенко. – Наприклад, аби споживач міг подати лише звернення. А далі всю комунікацію з облгазом і старим постачальником здійснював би новий постачальник, а не споживач».

Крім того, перешкодою для зміни компанії не повинні бути й наявні борги за газ. Тому що через сумнівні нарахування температурних коефіцієнтів газзбути попри рекомендації НКРЕКП виставляють людям чималі борги, які споживачі не визнають і відмовляються платити. Таким чином люди стають заручниками  старого монопольного постачальника.

Також для споживачів потрібно створити інформаційну систему, де можна було б власне вибрати нового постачальника – порівняти всі наявні пропозиції компаній.

Іноземний досвід: як постачальника газу змінюють у ЄС?

В Європі постачальники газу – не монополісти, а такі ж сервісні компанії, як телевізійні чи інтернет-провайдери. І аби змінити їх, споживач не мусить проходити низку бюрократичних перешкод.

У ЄС компанії навіть не вимагають копій документів. Споживачу необхідно лише заповнити онлайн-форму для реєстрації аккаунта на веб-сайті, надати код точки обліку, інформацію щодо адреси об'єкта та середнього обсягу споживання.

У середньому змінити постачальника в ЄС можна за три тижні. Але в таких країнах, як Нідерланди та Данія, це роблять за 10 робочих днів. А в Франції – узагалі за 5 днів.

Для порівняння: в Україні змінити постачальника газу за законом можна за 21 день. Проте на практиці процес тягнеться по 100 днів. Постачальники-монополісти всіляко затягують і ускладнюють споживачам перехід, але не несуть за це відповідальності.

Тож ринок газу наближається. І споживачам він має принести чимало позитивних змін. Однак для повноцінного функціонування та відчутних конкурентних переваг «правила гри» ще потрібно доопрацювати.

Матеріал підготовлений у рамках партнерського проекту ProГаз, за підтримки Федерації роботодавців нафтогазової галузі

Станислав Погорилов
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Комментарі

Останні новини

ИсторииЕва и псевдохалифат. Как украинка с детьми оказалась в сирийском лагере для беженцев